Постанова

від 28.11.2017 по справі 909/1028/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа № 909/1028/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", м. Івано-Франківськ, №52/03 від 09.11.2015р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015р.

у справі № 909/1028/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", м. Івано-Франківськ

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором,

за участю представників:

позивача : ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

відповідача (апелянта): ОСОБА_5

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось. За клопотанням Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" (вих.№ 22/2-27400 від 26.10.2017 року) судове засідання проводиться в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.11.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015р. у справі № 909/1028/15 (суддя Фанда О.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, реєстровий номер №1348 з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: санаторій профілакторій, що складається з будівель та споруд: профілакторій «Мочари» загальна площа - 5001,4 кв.м., трансформаторна - 54,5 кв.м., котельня - 153,4 кв.м., насосна -37,3 кв.м., їдальня - 66,8 кв.м., прохідна - 31,6 кв.м., очистні споруди - 59,7 кв.м., очистні споруди - 96,0 кв.м., насосна - 22,6 кв.м., насосна -17,3 кв.м., з усіма його приналежностями, реєстраційний номер №1862898, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, смт. Богородчани, урочище Мочари, будинок 1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2" ( вул. Дегтярівська, 27Т, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 19017842) права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором, реєстровий номер №1348 з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: санаторій профілакторій, що складається з будівель та споруд: профілакторій «Мочари» загальна площа - 5001,4 кв.м., трансформаторна - 54,5 кв.м., котельня - 153,4 кв.м., насосна -37,3 кв.м., ідальня - 66,8 кв.м., прохідна - 31,6 кв.м., очистні споруди - 59,7 кв.м., очистні споруди - 96,0 кв.м., насосна - 22,6 кв.м., насосна -17,3 кв.м., з усіма його приналежностями, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, смт. Богородчани, урочище Мочари, будинок 1 для задоволення грошових вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" по кредитному договору №010/12/34 від 19.07.2011р. в сумі 42 956 432 долари США 61 цент (сорок два мільйони дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять два долари шістдесят один цент), що за курсом НБУ на момент виготовлення розрахунку складає еквівалентно 947 884 073 грн. 44 коп. (дев'ятсот сорок сім мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі сімдесят три гривні сорок чотири копійки), з них: заборгованість по кредиту - 28 845 855, 00 дол. США (двадцять вісім мільйони вісімсот сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять доларів США), що в еквіваленті за курсом НБУ складає 636 517 626 грн. 76 коп. (шістсот тридцять шість мільйони п"ятсот сімнадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень сімдесят шість копійки) , заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 802 955 дол. США 88 цен. (три мільйони вісімсот дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять доларів США вісімдесят вісім центів), що в еквіваленті за курсом НБУ складає 83 917 560 грн. 15 коп. (вісімдесят три мільйони дев'ятсот сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень п'ятнадцять копійки), пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 188 621 390 грн. 17 коп. (сто вісімдесят вісім мільйони шістсот двадцять одна тисяча триста дев'яносто гривень сімнадцять копійки), пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 16 505 433 грн. 41 коп. (шістнадцять мільйонів п'ятсот п'ять тисяч чотириста тридцять три гривні сорок одна копійка), заборгованість по 3% річних - 1 011 596 дол. США 48 цен. (один мільйон одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість доларів США сорок вісім центів), що в еквіваленті за курсом НБУ складає 22 322 062 грн.93 коп. (двадцять два мільйони триста двадцять дві тисячі шістдесят дві гривні дев'яносто три копійки).

Ціною придбання предмета іпотеки у власність ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2" є вартість предмета іпотеки, яка буде визначена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна для реєстрації права власності у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та обліку даного майна на балансі Банку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ,76000, код 32873692) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; ОСОБА_2 отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 73 080 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) судового збору.

Не погоджуючись з рішенням від 29.10.2015р. у справі № 909/1028/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" подало апеляційну скаргу, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_6 При цьому, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л. Апелянт стверджує, що суд не витребував всіх документів, які підтверджують факт отримання ПАТ Залізничник кредитних коштів, а подані копії меморіальних ордерів не містять особистого підпису особи, яка провела операцію, та відтиску печатки організації і дати засвідчення копій. Також апелянт вважає, що місцевим судом не взято до уваги тієї обставини, що прийняття рішення в даній справі до прийняття рішення у пов'язаній справі № 826/23760/15 є передчасним. Відтак, просить скасувати рішення від 29.11.2015р. (повний текст рішення складено 04.11.2015 року) у справі № 909/1028/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" відмовити повністю.

Ухвалою суду від 30.11.2015 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 15.12.2015р. Ухвалою від 15.12.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.01.2016 року, а 12.01.2016 року - на 02.02.2016 року.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №909/1028/15 у зв'язку з перебуванням судді - Гнатюк Г.М. у відпустці. Згідно з повторним автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 29.01.2016 року справу за № 909/1028/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., а членами колегії суддів Мирутенко О.Л., Кравчук Н.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2016 року. Ухвалою від 16.02.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.02.2016 року, а 24.02.2016 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено на п'ятнадцять днів і відкладено її розгляд на 16.03.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року провадження у справі № 909/1028/15 зупинено, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року провадження у справі № 909/1028/15 поновлено, зобов'язано відповідача надати необхідні для проведення експертизи документи.

Ухвалою суду від 15.07.2016 року провадження у справі № 909/1028/15 зупинено, надіслано судовому експерту витребувані документи.

28.11.2016 року матеріали справи № 909/1028/15 та висновок експертизи надійшли до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року провадження у справі № 909/1028/15 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року провадження у справі № 909/1028/15 зупинено, призначено додаткову судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.09.2017 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 909/1028/15 та повідомлення №6301-6304 від 25.09.2017 року про неможливість дати висновок додаткової судової оціночно-будівельної експертизи у справі № 909/1028/15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 року провадження у справі № 909/1028/15 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2017 року. 01.11.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав, зазначених у відповідній ухвалі, на 28.11.2017 року.

15.12.2015 року апелянтом подано клопотання про зупинення провадження до прийняття рішення по справі №826/23760/15 Окружним адміністративним судом м. Києва, у задоволенні якого відмовлено 12.01.2016 року.

12.01.2016 року на електронну адресу суду позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити без змін оскаржуване рішення. Оригінал вказаного відзиву надійшов 15.01.2016 року.

08.02.2016 року позивачем подано заяву про долучення документів до матеріалів справи; 24.02.2016 року - додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (29.02.2016 року подано оригінал вказаного доповнення); 09.03.2016 року - заяву про долучення документів до матеріалів справи; 14.12.2016 року - пояснення щодо виконання вимог ухвали суду; 10.01.2017 року - заява щодо виконання вимог ухвали суду.

14.12.2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення додаткової оціночно-будівельної експертизи, яке задоволено судом 14.12.2016 року.

28.11.2017 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Мирутенка О.Л. здійснено автоматизовану заміну члена колегії суддів та згідно з протоколом автоматичної зміни складу суду суддю Мирутенка О.Л. замінено на суддю Костів Т.С.

28.11.2017 року представником відповідача подано пояснення з клопотанням про повторне направлення матеріалів справи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення додаткової судової оціночно-будівельної експертизи.

У судове засідання 28.11.2017 року з'явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про проведення додаткової експертизи. Представник позивача залишив вирішення поданого клопотання на розсуд суду. Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, зазначає про його необгрунтованість та недоцільність, тому не вбачає підстав для його задоволення. Суд звертає увагу, що у даній справі вже призначались основна та додаткова експертизи для визначення вартості іпотечного майна, проведення яких не дало необхідних результатів. Повторне призначення судової додаткової експертизи призведе до затягування розгляду апеляційної скарги по суті. Крім цього, вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає про відсутність необхідності проведення експертизи по визначенню вартості іпотечного майна на даний час.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

19.07.2011 року між ПАТ Комерційний банк Фінансова ініціатива і ПрАТ Залізничник (код ЄДРПОУ 01101424) укладено кредитний договір №010/12/34, згідно з яким ПАТ КБ Фінансова ініціатива зобов'язався відкрити ПрАТ Залізничник відновлювальну кредитну лінію у розмірі максимальної суми (ліміту) 417 000 000,00 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 15% у термін до 18.07.2013 року.

У зв'язку з укладенням між банком (ПАТ Комерційний банк Фінансова ініціатива ) та кредитором (ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2") договору про відступлення права вимоги №2/03/12 (факторинг) від 16.03.2012 року, 21 березня 2012 року між ПАТ КБ Фінансова ініціатива , Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_2 та ПрАТ Залізничник було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №010/12/34, відповідно до якого преамбулу, текст і реквізити кредитного договору №010/12/34 від 19.07.2011 року викладено в новій редакції. Зокрема, кредитором є ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2", позичальником - ПрАТ Залізничник , а кредитний ліміт встановлено в розмірі 233 900 000,00 гривень (п.1.1).

Договором про внесення змін та доповнень від 30.03.2012 року до кредитного договору сторонами змінено ставку за користування кредитом з 01.04.2012 року та встановлено на рівні 19%.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 20.09.2012 року до кредитного договору сторони домовились встановити ліміт кредиту по договору в розмірі - 152 843 900,00 грн. та 10 000 000,00 доларів США.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 05.10.2012 р. до кредитного договору сторони домовились змінити ліміт кредиту по договору та встановити у розмірі - 98 097 383,75 грн. та 16 750 000,00 доларів США.

Договором про внесення змін до кредитного договору від 08 жовтня 2012 року сторони погодили суму ліміту кредиту по договору - 28 845 855 доларів США 00 центів та 294 291 гривня 85 копійок, процентну ставку встановлено по траншах в гривні у розмірі - 19,0% річних, по траншам в доларах США -11,5% річних.

01 листопада 2012 року до кредитного договору сторони внесли зміни про розмір процентної ставки у розмірі 13,3% річних.

Договорами про внесення змін від 15.04.2013 року, від 15.05.2013 року, від 18.06.2013 року, від 16.07.2013 року, від 15.08.2013 року сторони погодили, що проценти, нараховані за період 01.03.2013р.-31.03.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.05.2013 року, за період 01.03.2013р.-30.04.2013р. - в строк до 15.06.2013 року, за період 01.03.2013р.-31.05.2013р. - в строк до 15.07.2013 року, за період 01.03.2013р.-30.06.2013р. - в строк до 15.08.2013 року, за період 01.03.2013р.-31.07.2013р. - в строк до 15.09.2013 року.

19.07.2013 року сторони в угоді про внесення змін до кредитного договору сторони змінили кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 17.07.2014 року включно.

Договором про внесення змін від 16.09.2013 року сторони погодили, що відсотки, нараховані по 31.08.2013 року, позичальник сплачує в строк до 15.10.2013 року.

У матеріалах справи наявні копії заявок на одержання коштів згідно з кредитним договором №010/12/34 від 19.07.2011 року:

від 20.09.2012 року на суму 10 000 000 дол. США;

від 05.10.2012 року на суму 6 750 000 дол. США;

від 08.10.2012 року на суму 12 095 855 дол. США.

Як підтверджено меморіальними ордерами, копії яких долучено до матеріалів справи 28.09.2015 року, 20.09.2012 року позичальнику надано кредит у розмірі 15 000 дол. США, що еквівалентно 119 895,00 грн. (меморіальний ордер №1158489), 9 985 000 дол. США, що еквівалентно 79 810 105,00 грн. (меморіальний ордер №1158494), 05.10.2012 року надано 6 750 000 дол. США, що еквівалентно 53 952 750,00 грн. (меморіальний ордер №323968),

08.10.2012 року надано 12 095 855 дол. США, що еквівалентно 96 682 169,02 грн. (меморіальний ордер №443306), тобто на загальну суму 28 845 855 дол. США.

Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що 06 травня 2011 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692) з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем кредитного договору №010/05/-10/193 від 28.10.2010 року, №010/05-10/192 від 28.10.2010 року, генерального договору №02-А про аваль векселів від 24.03.2008 року, було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, реєстровий номер № 1348.

23 березня 2012 року у зв'язку з укладенням між іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №2/03/12 (факторинг) від 16.03.2012 року, до іпотечного договору від 06.05.2011 року внесено зміни згідно з договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7 від 29 квітня 2011 року за реєстровим №792. Зокрема, викладено в новій редакції преамбулу та текст іпотечного договору. Відповідно до п.1 договору про внесення змін від 23.03.2012 року кредитним договором 1, зокрема, є кредитний договір №010/12/34 від 19.07.2011 року, укладений між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Залізничник , а також усі інші правочини (договори) до нього, додатки, зміни та доповнення, які чинні на момент укладення цього договору, та можуть бути укладені після його (цього договору) укладення.

Згідно з п.1.1 договору іпотекодавець з метою забезпечення належного викоанння зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме санаторій профілакторій, реєстраційний номер 1862898, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, урочище Мочари, будинок 1. Нерухоме майно складається з наступного:

профілакторій «Мочари» заг. пл. - 5001,4 кв.м.,

трансформаторна - 54,5 кв.м.,

котельня - 153,4 кв.м.,

насосна - 37,3 кв.м.,

їдальня - 66,8 кв.м.,

прохідна - 31,6 кв.м.,

очисні споруди - 59,7 кв.м.,

очисні споруди - 96,0 кв.м.,

насосна - 22,6 кв.м.,

насосна - 17,3 кв.м.

Нерухоме майно передається в іпотеку з усіма його приналежностями.

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки згідно з п.1.5 договору становить 443 248 000,00 грн.

03.09.2015 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3 звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що рішення суду від 29.10.2015 року є незаконним, оскільки судом не було витребувано первинних бухгалтерських документів, а саме оригіналів кредитного договору та вказаних меморіальних ордерів. Меморіальні ордери в свою чергу не містять підпису особи, яка провела операцію, та відсутній відтиск печатки, а також відсутня дата засвідчення копії. Колегія суддів звертає увагу на наступне.

У разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання (п.4.4.4 24.11.2014 № 1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів ).

16.11.2015 року господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" 42 956 432 дол.США 61 цент, що за курсом НБУ станом на 20.08.15 складає 947 884 073,44грн., з яких:

прострочена до повернення сума кредиту - 28 845 855,00 дол.США;

заборгованість за процентами за користування кредитом - 3 802 995,66 доларів США;

пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 186 037 535,40 грн.;

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 16 279 331,90 грн.;

заборгованість по 3% річних - 1 011 596,48 дол. США.

Вказане рішення змінене в частині присудження до стягнення з відповідача судового збору, в решті рішення залишено без змін (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року, залишена без змін Вищим господарським судом 20.04.2016 року).

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, в рішенні від 16.11.2015 року суд встановив, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів та заявок на одержання коштів, які підписані відповідачем та скріплені його печаткою, а також виписками по особовим рахункам. Прострочену до повернення суму кредиту в розмірі 28 845 855,00 дол. США та заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 3 802 995,66 дол. США суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно, факт надання банком грошових коштів позичальнику на суму 28 845 855,00 дол. США встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на усій території України, як це передбачено ст.4 5 ГПК України. Крім цього, неможливість подання оригіналів кредитного договору, договорів про внесення змін, інших документів кредитної справи на вимогу суду апеляційної інстанції позивач пояснює тим, що такі документи залучені до матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого 05.11.2014 року Головним слідчим управлінням МВС України в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014000000000496 (із письмових пояснень, наданих суду 08.02.2016 року, 14.12.2016 року). Суд також звертає увагу, що скаржник не доводить та не заперечує факту надання банком і отримання позичальником коштів, а лише посилається на невитребування судом оригіналів відповідних документів. Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє такі заперечення апелянта як безпідставні та необгрунтовані.

Разом з тим, розглянувши позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги у порядку, передбаченому ст.101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне. Згідно з п.5.1.6 іпотечного договору в редакції від 23.03.2012 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини) воно не буде виконане.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині, та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 7.4 передбачено, що звернення стягнення здійснюється

на підставі рішення суду,

виконавчого напису нотаріуса,

переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому ст.37 Закону України Про іпотеку та умовами цього договору,

продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України Про іпотеку та умовами цього договору.

Колегія суддів звертає увагу, що пп.8.2 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися шляхом позасудового врегулювання на підставі та відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у статті 8 цього договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження, що міститься у п.8.2 вказаного договору. Згідно з положенням п.8.2 таке застереження надає іпотекодержателю право в порядку позасудового регулювання звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі даного договору. Під застереженням про задоволення вимог сторони розуміють ініціювання застосування одного із способів позасудового врегулювання спору:

шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки (у випадку набуття Іпотекодержателем права про звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавець цим Договором іпотеки підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета Іпотеки. При цьому ціною придбання у власність Предмета Іпотеки є вартість предмета іпотеки, визначена на підставі здійсненої на замовлення іпотекодержателя експертної оцінки предмета іпотеки. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог);

шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки.

Відповідно до п.8.5 іпотекодавець усвідомлює та дає свою беззаперечну згоду на застосування іпотекодержателем одного із позасудових способів врегулювання спору відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникає в останнього у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто наведені положення ст.8 іпотечного договору стосуються позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки і тому не можуть бути підставою обгрунтування позовних вимог у заявленому позові. Доказів вчинення дій, спрямованих на набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку (надіслання вимоги, прийняття рішення про звернення стягнення на майно, звернення до державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем) позивачем не подано. На неможливість звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за рішенням суду звертає увагу Верховний суд України у постанові від 22 березня 2017р. у справі № 6-2967цс16. Зокрема, суд зазначив наступне.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (ч.1 ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З аналізу матеріалів справи та з урахуванням законодавчих положень, а також матеріалів судової практики, наведених вище, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності підлягає реалізації в позасудовому порядку. Відтак, звернення позивача з даним позовом у даному випадку є передчасним і безпідставним.

У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому, колегія суддів зазначає, що обгрунтування апелянта як підстава скасування рішення суду від 29.10.2015 року є безпідставними, про що зазначено вище. Однак, згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню апелянту позивачем.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" №52/03 від 09.11.2015р. задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015р. у справі № 909/1028/15 скасувати. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т, код ЄДР 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м.Київ, вул. Леоніда Первомайського, будинок 9, офіс 33, код ЄДР 32873692) 80 388,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Повний текст постанови складено 04.12.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Кравчук Н.М.