Постанова

від 30.11.2017 по справі 920/664/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа № 920/664/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.07.2017)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс , м. Суми (вх. №3262 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 у справі № 920/664/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла , м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс , м. Суми

про стягнення 254040,02 грн. , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла , м. Суми звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс , м. Суми про стягнення 254040,02 грн., у тому числі 222763,50 грн. безпідставно одержаних грошових коштів згідно умов договору № 1.2567 від 01.01.2016, процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 7619,14 грн., 8569,89 грн. інфляційних втрат, 15086,89 грн. пені, а також суми судових витрат по справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 по справі № 920/664/17 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Галузевого підприємства Промсервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла 222763,50 грн. суми безпідставно одержаних грошових коштів, 7619,74 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3455,75 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій на підставі статті 104 ГПК України просить рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 по справі № 920/664/17 скасувати в частині задоволення позову та відмовити у позові повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.11.2017 о 14:30 год.

13.11.2017 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 11541), в якому ТОВ Сумська силікатна цегла просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 по справі № 920/664/17, з підстав та обставин, що викладені в даних поясненнях.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.11.2017, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (повідомлення міститься в матеріалах справи, том 1 аркуш справи 127).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 розгляд справи відкладено на 30.11.2017 об 11:30 год. Зобов'язано позивача надати суду докази укладення та набрання чинності договору постачання природного газу з новим постачальником; докази направлення відповідачу в порядку пункту 12.5. Договору № 1.2567 від 01.01.2016 повідомлення про намір змінити постачальника, а також пропозиції про розірвання договору постачання природного газу № 1.2567 від 01.01.2016 або його призупинення в частині постачання природного газу із зазначенням дати розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу; докази виконання своїх зобов'язань по розрахунках за природний газ перед відповідачем та докази підписання між сторонами у справі угоди про розірвання договору постачання природного газу № 1.2567 від 01.01.2016 або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 позивачем надано, а судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи: копію договору постачання природного газу №1/1246 від 20.03.2017, укладеного між ТОВ Сумська силікатна цегла та ПП ЕРУ Трейдінг (з додатковими угодами); копії актів приймання-передачі природного газу між ТОВ Сумська силікатна цегла та ПП ЕРУ Трейдінг , підтверджені актами приймання-передачі природного газу, про транспортованого та переданого ПАТ Сумигаз ; копії платіжних доручень про попередню оплату за поставлений ПП ЕРУ Трейдінг природний газ; копію листа ПП ЕРУ Трейдінг від №1/02-б/н про підтвердження поданої номінації щодо заведення природного газу Споживачам, в тому числі ТОВ Сумська силікатна цегла з додатками; копію листа ПАТ Сумигаз від 19.10.2017 №8т03.2-СЛ-4420-1017 про підтвердження отримання ТОВ Сумська силікатна цегла в квітні 2017 року обсягів природного газу від ПП ЕРУ Трейдінг ; копію листа Оператору ГРМ (ПАТ Сумигаз ) від ТОВ Сумська силікатна цегла про призупинення з 01.04.2017 дії договору поставки природного газу №1.2567 від 01.01.2016; копію листа ПАТ Сумигаз від 19.10.2017 №8т03.2-СЛ-4600-1017 про зняття постачальником ТОВ ГП Промсервіс номінації обсягу природного газу по Споживачу (ТОВ Сумська силікатна цегла ); копію повідомлення ТОВ Сумська силікатна цегла №8 від 21.03.2017 постачальнику (ТОВ ГП Промсервіс ) про намір призупинити дію договору поставки природного газу №1.2567 від 01.01.2016 та пропозиція укласти додаткову угоду про це, в зв'язку із укладанням договору постачання природного газу з новим постачальником; копію акту звірки взаєморозрахунків з ТОВ ГП Промсервіс станом на 04.04.2017; копію листа №12 від 05.04.2017 про повернення невикористаних коштів; копію повторної пропозиції ТОВ Сумська силікатна цегла №18 від 27.04.2017 ТОВ ГП Промсервіс підписати додаткову угоду про призупинення дії договору поставки природного газу №1.2567 від 01.01.2016; копії платіжних доручень про оплату за поставлений ТОВ ГП Промсервіс природний газ.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30.11.2017, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення за вих. № 017626/1 про вручення копії ухвали суду від 14.11.2017 уповноваженому представнику відповідача міститься в матеріалах справи).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В даному випадку неявка представника відповідача в засідання суду апеляційної інстанції 30.11.2017 не перешкоджає перегляду прийнятого у даній справі рішення в апеляційному порядку, а справа може бути розглянута без їх участі у ній матеріалами і наведеними відповідачем в апеляційній скарзі доводами. Додаткових пояснень по суті спору, окрім зазначених в апеляційній скарзі, відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно з частинами першою та другою статті 101 та пункту 7 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноваженого представника позивача у судовому засіданні 30.11.2017, який підтримав свою правову позицію по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс , м. Суми (вх. №3262 С/3) на рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 у справі № 920/664/17 підлягає частковому задоволенню, з огляду на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, 01.01.2016 між сторонами у справі укладено Договір № 1.2567 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити споживачу (позивачеві) природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим договором, а споживач (позивач) зобов'язався оплатити вартість прийнятого природного газу у розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором (пункт 1.1. Договору).

Згідно умов пункту 1.2. Договору обов'язковою умовою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного у встановленому порядку з Оператором газорозподільної системи (оператором ГРМ) договору розподілу природного газу. На дату укладання цього договору оператором ГРМ є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Сумигаз .

Споживач за власний рахунок замовляє послуги з транспортування (розподілу) природного газу в обсягах, передбачених цим договором (пункт 3.1. Договору).

У розділі 7 договору постачання природного газу сторонами врегульовані порядок та умови проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 7.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування з поточного рахунку або внесення через банківську установу грошових коштів на поточний рахунок постачальником згідно графіку, наведеного у даному пункті.

У пункті 5 Договору сторони дійшли згоди, що сума, яка була сплачена позивачем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості споживача перед постачальником за минулі періоди. У випадку відсутності простроченої заборгованості за цим договором сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись як авансовий платіж на наступний розрахунковий період.

Згідно пункту 12.5. Договору якщо споживач має намір змінити постачальника газу, він повинен надіслати постачальнику повідомлення про намір змінити постачальника, яке є пропозицією про розірвання цього договору або його призупинення в частині постачання природного газу і повинно містити дату розірвання (призупинення) цього договору, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності.

При цьому, згідно із пунктом 12.7. Договору споживач повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед постачальником та підписати з ним угоду про розірвання цього договору або про його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 14 Закону України Про ринок природного газу усім споживачам гарантується право вибору постачальника. Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів). Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника. За умови виконання споживачем своїх зобов'язань за договором постачання: 1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов'язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником; 2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки у виконанні договору постачання з новим постачальником. Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті.

Відповідно до пункту 11 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Розділом 8 Договору сторони погодили відповідальність за невиконання умов договору та, зокрема визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до умов Договору про постачання природного газу, положень статті 14 Закону України Про ринок природного газу та пункту 11 Правил постачання природного газу, позивач 21.03.2017 звернувся до відповідача з листом № 8, у якому пропонував останньому призупинити дію договору № 1.2567 від 01.01.2017 на квітень 2017 року у зв'язку з укладенням договору постачання природного газу з іншим постачальником. Також у даному листі позивач зобов'язувався виконати договірні зобов'язання щодо оплати заявленої кількості газу на березень 2017 року у визначені договором терміни.

Даний лист отриманий відповідачем 21.03.2017, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 7.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в свою чергу 21.03.2017 звернувся до оператора ГРМ (ПАТ по газопостачанню та газифікації Сумигаз ) із дорученням №11 на відключення (обмеження) газопостачання підприємств-боржників за спожитий природний газ, у якому повідомив про наявну заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла станом на 21.03.2017 у сумі 113100,00 грн.

Після цього позивач отримав від оператора ГРМ повідомлення № Sm07.2-П9-1577-0317 від 21.03.2017, в якому ПАТ по газопостачанню та газифікації Сумигаз поінформувало споживача про припинення (обмеження) газопостачання згідно вищезазначеного доручення відповідача.

Матеріали справи містять докази того, що оплату за отриманий природний газ у кількості 29,395 тис.куб.м. в сумі 255736,50 згідно акту № 105/1.2567 від 31.03.2017 позивач провів до вказаної дати, перерахувавши на рахунок відповідача 130000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1851 від 21.03.2017 (призначення платежу: оплата за газ згідно договору № 1.2567 від 01.01.2016) та 235400,00 грн. згідно платіжного доручення № 1869 від 24.03.2017 (призначення платежу: попередня оплата за газ природний згідно договору № 1.2567 від 01.01.2016).

Таким чином, з урахуванням проведених розрахунків та складених актів про передачу природного газу вбачається (і даний факт відображений у Акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2017 по 04.04.2017), що переплата позивача за отриманий від відповідача природний газ станом на 04.04.2017 складає 222763,50 грн.

18.04.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 12 про повернення невикористаних коштів у сумі 222763,50 грн., перерахованих відповідно до умов договору постачання природного газу № 1.2567 від 01.01.2016. Вказана вимога отримана відповідачем 19.04.2017, про свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 15.

25.05.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію № 20 про сплату вищезазначеної суми грошових коштів, а також сум нарахованих процентів, пені та інфляційних втрат. Вказана претензія отримана відповідачем 25.04.2017, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 20, однак дана претензія залишена відповідачем без реагування.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із даним позовом про примусове стягнення з відповідача вищезазначених коштів в сумі 222763,50 грн., а також процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 7619,14 грн., 8569,89 грн. інфляційних втрат та 15086,89 грн. пені.

При розгляді вимог позивача в частині стягнення з відповідача надлишково перерахованих коштів у зв'язку з призупиненням дії укладеного договору постачання природного газу, судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджений факт звернення позивача до відповідача з пропозицією призупинити дію договору № 1.2567 від 01.01.2017 на квітень 2017 року, у зв'язку з укладенням договору постачання природного газу з іншим постачальником, та виконання позивачем перед позивачем договірних зобов'язань щодо оплати заявленої кількості газу на березень 2017 року у визначені договором терміни. Крім того, судом першої інстанції встановлено факт отримання позивачем від оператора ГРМ повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання з 27.03.2017 згідно доручення відповідача.

Враховуючи встановлені по справі обставини та те, що матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем відповідачу коштів у розмірі, більшому, ніж встановлена у договорі вартість отриманого природного газу, а неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення спірних коштів відповідачем не виконані, тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог по стягненню цих коштів в сумі 222763,50 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із такими висновками місцевого господарського суду зважаючи на таке.

Згідно приписів статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог пункту 2 Розділу 4 Правил постачання природного газу , затверджених постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.

Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача з повідомленням № 8 від 21.03.2017 про намір призупинити дію договору поставки природного газу №1.2567 від 01.01.2016 та укласти додаткову угоду про це, в зв'язку із укладанням договору постачання природного газу з новим постачальником.

Проте пропозиція укласти додаткову угоду відповідачем залишена без реагування.

Належним підтвердженням виконання позивачем своїх зобов'язань по розрахунках за природний газ перед відповідачем є наявний в матеріалах справи двосторонній Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2017 по 04.04.2017, в якому сторони відобразили те, що станом на 04.04.2017 позивачем здійснена переплата за отриманий від відповідача природний газ в сумі 222763,50 грн.

Факт наявності переплати відповідачем не оспорюється.

Також позивач підтвердив укладення договору з новим постачальником природного газу позивачу у квітні 2017 року, надавши до матеріалів справи копію договору постачання природного газу №1/1246 від 20.03.2017, укладеного між ТОВ Сумська силікатна цегла та ПП ЕРУ Трейдінг (з додатковими угодами); копії актів приймання-передачі природного газу між ТОВ Сумська силікатна цегла та ПП ЕРУ Трейдінг , підтверджені актами приймання-передачі природного газу, протранспортованого та переданого ПАТ Сумигаз ; копії платіжних доручень про попередню оплату за поставлений ПП ЕРУ Трейдінг природний газ; копію листа ПП ЕРУ Трейдінг від №1/02-б/н про підтвердження поданої номінації щодо заведення природного газу Споживачам, в тому числі ТОВ Сумська силікатна цегла з додатками; копію листа ПАТ Сумигаз від 19.10.2017 №8т03.2-СЛ-4420-1017 про підтвердження отримання ТОВ Сумська силікатна цегла в квітні 2017 року обсягів природного газу від ПП ЕРУ Трейдінг .

Таким чином, колегія суддів вважає, що з 01.04.2017 постачання Товариству з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла природного газу здійснює новий постачальник - ПП ЕРУ Трейдінг , а дію укладеного між сторонами Договору № 1.2567 від 01.01.2016 призупинено в частині постачання природного газу.

Відповідачем не спростовано ту обставину, що позивач не мав заборгованості перед ТОВ ГП Промсервіс ні на дату повідомлення про зміну постачальника на нового, ні на 01.04.2017, тобто на дату, з якої постачання природного газу почав здійснювати новий постачальник.

Неодноразові письмові вимоги позивача до відповідача, що направлялись в порядку пункту 11 Правил постачання природного газу, про повернення зайво сплачених грошових коштів в сумі 222763,50 грн. відповідачем не виконані.

Натомість відповідач вважає, що відмова позивача отримувати природний газ від ТОВ ГП Промсервіс суперечить вимогам чинного законодавства та умовам Договору, оскільки відповідачем вже було придбано природний газ для потреб позивача на квітень 2017 року в обсязі 35,000 тис. куб.м. та подано всі необхідні документи оператору ГТС 20.03.2017.

Перевіривши зазначені доводи скаржника та надані на їх підтвердження документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що правові позиція відповідача є безпідставною.

Частиною 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи передбачено, що оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.

Згідно частини 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи у разі відхилення номінації (у тому числі місячної номінації) оператор газотранспортної системи надає код причини відхилення. Перелік кодів та їх значень оператор газотранспортної системи розміщує на власному веб-сайті. Частиною 6 глави 2 розділу ХІ цього Кодексу встановлено, що у випадку відхилення номінації по точці входу/виходу в повному обсязі обсяг природного газу, узгоджений для замовника послуг транспортування у відповідній точці, становить 0 (нуль).

Відповідачем надано лист ПАТ Сумигаз від 25.09.2017 № Sm03/2-СЛ-4061-0917 Про планові обсяги природного газу , в якому зазначено, що ПАТ Сумигаз отримувало від ПАТ Укртрансгаз номінації № 1 та № 2 від 23.03.2017 на квітень 2017 року про планові обсяги (35,0 тис. куб.м.) природного газу для ТОВ Сумська силікатна цегла , м. Суми від постачальника ТОВ ГП Промсервіс .

Проте вказаний лист не може бути належним та допустимим доказом в підтвердження вказаної номінації, оскільки не посвідчений відповідним електронним повідомленням оператора ГТС, а вказана номінація не затверджена у встановленому порядку. До цієї номінації відсутнє електронне повідомлення про її підтвердження, яке надсилається відділом формування та підтвердження номінацій центрального диспетчерського департаменту ПАТ Укртрансгаз .

З огляду на зазначене і те, що ТОВ ГП Промсервіс подало 21.03.2017 до ПАТ Сумигаз доручення №11 від 21.03.2017 про відключення (обмеження) газопостачання позивачу, а також надання ПАТ Сумигаз позивачу ОСОБА_2 про припинення (обмеження) газопостачання № Sm07.2-П9-1577-0317 від 21.03.2017, дають підстави колегії суддів вважати, що номінація на квітень 2017 року про планові обсяги (35,0 тис.куб.м) природного газу для ТОВ Сумська силікатна цегла від постачальника ТОВ ГП Промсервіс не була затверджена.

Доводи скаржника про те, що позивачем заявлено про намір призупинити дію договору постачання природного газу після спливу граничного терміну подання номінацій з плановими обсягами на квітень 2017 року, є безпідставними, оскільки на момент повідомлення позивачем відповідача про зміну постачальника номінації на квітень 2017 року ще не були затверджені.

Наданий відповідачем в якості доказу придбання планових обсягів природного газу для позивача договір на постачання природного газу від 30.12.2015 №1-151К/64 з ТОВ Газоторгова компанія та копії платіжних доручень №368, 369, 370 від 17.03.2017, №№ 372, 373 від 20.03.2017 на загальну суму 7 750 000,00грн. колегією суддів відхиляються, оскільки у розумінні статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України не є належними та допустимими доказами в підтвердження факту придбання відповідачем природного газу саме для позивача і саме на квітень 2017 року і в таких обсягах.

Водночас обставини, на яких ґрунтується правова позиція позивача підтверджуються листом нового постачальника ПП ЕРУ ТРЕЙДІНГ №1/02-б/н від 26.09.2017, яким споживача повідомлено про те, що 20.03.2017 ПП ЕРУ ТРЕЙДІНГ було здійснено подання номінації на заведення обсягів природного газу для своїх споживачів, в тому числі ТОВ Сумська силікатна цегла , на квітень 2017 року в обсязі 45 тис.куб.м. На підтвердження вказаної номінації ПП ЕРУ ТРЕЙДІНГ отримало від ПАТ УКРТРАНСГАЗ 24.03.2017 відповідне підтвердження. Номінація і електронне повідомлення про підтвердження вказаних обсягів природного газу додано новим постачальником до листа (наявні у справі).

При розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції, позивач підтвердив, що неодноразово звертався до ТОВ ГП Промсервіс з проханням та вимогами повернути невикористані грошові кошти у сумі 222763,50 грн., однак всупереч чинному законодавству, відповідач відповіді на ці вимоги позивачу не надав та спірні кошти не повернув.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з дати фактичного підтвердження представниками сторін фактичних обсягів передачі газу та підписання акта звірки розрахунків 04.04.2017 відповідач безпідставно користується коштами позивача.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язано повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Виходячи з наведеного є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення грошових коштів в сумі 222763,50 грн., які відповідач безпідставно утримує та не повертає позивачеві.

Що ж до позовних вимог у даній справі про стягнення суми 7619,74 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі частини другої статті 1214 та статті 536 Цивільного кодексу України та інфляційних втрат в сумі 8569,89 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір цих процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

А у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними згідно із статтею 536 цього Кодексу (частина друга статті 1214).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано, що ні спірним договором, ні жодним актом законодавства, який регулює спірні правовідносини, не передбачено розміру зазначених процентів, а тому висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення 7619,74 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі частини другої статті 1214 та статті 536 Цивільного кодексу України є помилковим. Тому в цій частині рішення першої судової інстанції з даної справи не може бути залишеним в силі та підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Судом першої інстанції обґрунтовано враховано правову позицію, викладену у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , пунктом 5.2 якої визначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум інфляційних втрат.

З аналогічних підстав суд першої інстанції правильно відмовив і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 15086,89 грн., оскільки обов'язок боржника сплатити суму боргу в даному випадку виникає не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, призвело до передчасних висновків про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7619,74 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 у справі № 920/664/17 є законним та обґрунтованим, прийнятим при всебічному з'ясуванні всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і правильного вирішення спору по суті. Відповідач, ані під час вирішення спору у Господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх заперечень проти позовних вимог в частині повернення безпідставно утримуваних ним коштів.

Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс , м. Суми задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 у справі № 920/664/17 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7619,74 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в цій частині у позові відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2017 у справі № 920/664/17 залишити без змін.

Провести новий розподіл судових витрат по справі пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галузевого підприємства Промсервіс (40024, м. Суми, вул. СКД, 24; код ЄДРПОУ 36066710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86; код ЄДРПОУ 33389678) 3341,45 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86; код ЄДРПОУ 33389678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галузевого підприємства Промсервіс (40024, м. Суми, вул. СКД, 24; код ЄДРПОУ 36066710) 125,73 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.