Ухвала

від 05.12.2017 по справі 812/1188/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року справа №812/1188/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 812/1188/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр полімерних технологій" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 11.05.2017 року №0002361203, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб в загальній сумі 545037,78 грн, та від 11.05.2017 року №0002351203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн.

В обґрунтування зазначив, що оскаржувані повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті всупереч ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , відповідно до якої позивача звільнено від плати за користування земельною ділянкою на період проведення АТО, Дана норма є нормою прямої дії та не передбачає отримання сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин.

Крім того зазначив, що вимоги про стягнення з ТОВ "Центр полімерних технологій" податкового боргу з орендної плати за землю за 2014-2015 роки в сумі 316 287,72 грн вже були предметом розгляду адміністративної справи № 812/1511/16 за позовом ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до ТОВ "Центр полімерних технологій" про стягнення плати за землю за період за 2014-2015 роки у сумі 316287,72 грн. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 812/1511/16 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.01.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 11.05.2017 № 0002361203, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "Центр полімерних технологій" суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код платежу 18010600, на суму 545 037,78 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 436 030,21 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 109 007,57 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач не надавав до податкового органу сертифікат ТПП України про засвідчення факту настання обставин непереборної сили щодо сплати орендної плати за землю, як того вимагає законодавство.

Крім того, суд першої інстанції помилково прийняв до уваги лист Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 07.12.2015 року №6-23-4692, яким позивачу надана відповідь, якою підтверджено, що крейдовий кар'єр використовується підрозділами Збройних Сил України

В частині відмови в задоволенні позову судове рішення не оскаржується.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва серії АОО № 190131 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Центр полімерних технологій" зареєстровано як юридична особа 14.08.2002 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, № запису 13811050001000908 (а.с. 7), що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 727654 (а.с. 8).

05.12.2013 між Лисичанською міською радою як орендодавцем та ТОВ "Центр полімерних технологій" як орендарем, на підставі рішення від 21.11.2013 № 55/976, укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення ділянки по утилізації відходів недіючого крейдового кар'єру, кадастровий номер 4411800000:46:003:0004, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, південна частина міста; п.5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить на період експлуатації 1506998,06 грн; п. 8 - договір укладено на п'ять років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди відповідно до закону; п. 9 - орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації - 180839,77 грн за рік (а.с. 9-15).

Відповідно до пунктів 10-12 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення землі та індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі на період експлуатації - 15069,98 грн не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, коефіцієнтів орендної плати, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У 2013 році сторонами договору підписано акт приймання - передачі об'єкта оренди (а.с. 16).

Договір оренди землі зареєстрований 27.01.2014, № запису про інше речове право 4452759, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.01.2014 № 16923086 (а.с. 19).

27.02.2015 між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі від 27.01.2014, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, пункт 5 змінили на: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації з 01.01.2015 - 1882240,58 грн", п. 9 - "Орендна плата вноситься орендарями в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації з 01.01.2015 - 225868,87 грн на рік", п. 11 - "Орендна плата вноситься орендарями щомісячно у розмірі: на період експлуатації з 01.01.2015 - 18822,41 грн" (а.с. 20-21).

Судами встановлено, що на виконання вимог пункту 49.1 статті 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 54.1 статті 54, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України ТОВ "Центр полімерних технологій" до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано податкову звітність з плати за землю:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20.02.2014 № 1400003043 (а.с 113-118);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 08.02.2017 № 1700006837 (а.с. 97-99);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 20.02.2015 № 1500003049 (а.с. 119-122);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 08.02.2017 № 1700006845 (а.с. 47-49).

Судами також встановлено, що податкову звітність з плати за землю за 2016 рік позивачем не подано.

Як вбачається з інтегрованої картки платника з орендної плати з юридичних осіб відповідач зменшив суму податкового боргу з плати за землю, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 104-112).

13.04.2017 року податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності ТОВ "Центр полімерних технологій" за 2014 - 2016 роки, за результатами якої складено акт № 167/12-32-12-03/32060249 (арк.спр.42-44).

Висновками акта камеральної перевірки встановлено:

- неподання ТОВ "Центр полімерних технологій" податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік в порушення п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, про неподання ТОВ "Центр полімерних технологій" податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (уточнюючої) в порушення абз.2 п.286.4 статті 286 Податкового кодексу України, відповідальність передбачена ст. 120 Податкового кодексу України;

- порушення п.288.1, п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ "Центр полімерних технологій" , а саме занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 436030,21 грн; відповідальність за що передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі акта камеральної перевірки від 13.04.2017 № 167/12-32-12-03/32060249 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 11.05.2017 № 0002361203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код платежу 18010600, на суму 545 037,78 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 436 030,21 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 109 007,57 грн (арк.спр. 47);

- від 11.05.2017 № 0002351203, яким на підставі п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн (арк.спр. 48).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пунктів 287.1, 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем додержано визначений законодавством строк подання уточнень до декларацій за 2014-2015 роки, при цьому не подано декларацію за 2016 рік, у зв'язку з чим судом першої інстанції частину заявлених вимог залишено без задоволення.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкового боргу з земельного податку суд враховує таке.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з нормами ст. 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), м. Лисичанськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача відповідних пільг по звільненню від платежів за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок, відповідно до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у період з 14.04.14 р. по 08.06.16 р.

Згідно зі ст.10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на зазначену норму Закону, оскільки статтею 6 Закону №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.

Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а ст. 6 Закону №1669 передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобов'язань, а не звільнення від відповідальності від виконання зобов'язань.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній з 08.06.2016 на момент винесення спірного повідомлення рішення) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Тобто, згідно з положеннями Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 до 07.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 812/1188/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 812/1188/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова