Постанова

від 28.11.2017 по справі 814/1710/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1710/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа - Миколаївська міська рада, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа - Миколаївська міська рада, про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2017 року № 37367-1303.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2017 року ГУ ДФС України у Миколаївській області винесло податкове повідомлення-рішення № 37366-1303 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2017 рік в сумі 30037,89 гривень.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В свою чергу, згідно п.п. 286.5, 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Проте, у виставленому позивачу податковому повідомленні - рішенні відповідачем не визначено підстав для нарахування орендної плати позивачу, у наведеному у рішенні розмірі.

З оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не можливо встановити за яким договором оренди виставлено таке рішення та щодо якої земельної ділянки.

В ході судового розгляду справи, відповідач, як на підставу для виставлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, послався на укладений 08.07.2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з Миколаївською міською радою договір оренди землі № 10933, відповідно до якого останні взяли в оренду для обслуговування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,2525 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Водночас, досліджуючи вказаний договір оренди, колегією суддів встановлено, що в ньому визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1977504,25 грн., визначено загальний розмір орендної плати за землю у сумі 59325,13 грн., що підлягає сплаті, а також визначено суму орендної плати, що підлягає сплаті кожним орендарем - 19775,04 грн.

Проте, згідно наданого відповідачем в ході судового розгляду справи розрахунку податкового зобов'язання за оскаржуваним рішенням, вбачається, що виставляючи позивачу оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянку, за яку позивач повинен сплатити оренду плату, складає 1001263,14 грн., а розмір орендної плати, що підлягає сплаті позивачем складає - 30037,89 грн.

Проте, вказаний розмір грошової оцінки земельної ділянки не відповідає даним договору оренди земельної ділянки, на який посилається відповідач.

При цьому, в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено підстав для застосування для розрахунку орендної плати саме вказаного розміру нормативної грошової оцінки, а так само не доведено, що здійснений відповідачем розрахунок стосується саме земельної ділянки згідно договору оренди від 08.07.2015 року, укладеного ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з Миколаївською міською радою.

Також, відповідач не довів підстав для виставлення позивачу податкового повідомлення - рішення про сплату орендної плати саме на суму 30037,89 грн., в той час, як за правилами наведеного договору оренди орендна плата сплачується орендарями пропорційно, а саме у сумі 19775,04 грн. кожним.

Виставлення позивачу податкового повідомлення - рішення у наведеному розмірі суперечить вказаним правилами п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, згідно якого за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.04.2017 року рішенням Миколаївської міської ради № 18/16 внесено зміни до договору оренди землі, від 08.07.2015 року в частині орендаря, змінивши його з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ОСОБА_5

Згідно з вимогами ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини щодо не визначення відповідачем земельної ділянки, за яку позивачу нараховано оренду плату, з огляду на невідповідність розміру орендної плати, що виставлена позивача, розміру такої орендної плати, що визначена в договорі, на який посилається відповідач, та не доведення відповідачем виставленого позивачу розміру орендної плати та підстав такого нарахування, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню та оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню саме з цих підстав.

Колегія суддів вважає, що вірно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції помилково не надав оцінки наведеним вище обставинам, перейшовши до оцінки строку дії договору оренди землі від 08.07.2015 року, в той час, як відповідачем взагалі не доведено підстав для нарахування орендної плати за землю позивачу.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 201 КАС України, підлягає зміні в частині мотивів, з яких суд першої інстанції виходив, задовольняючи заявлені вимоги позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року - змінити, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, а саме: абз. 23, 26, 28, 29, 30 та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець