Рішення

від 22.05.2007 по справі 10/81/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

22.05.07                                                                                       

Справа №  10/81/07

Суддя  

За  позовом: ПП

ОСОБА_2, м. Запоріжжя

До відповідача : ЗАТ “СК “Веско”

в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя

 Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Про стягнення суми 64 981, 05 грн.

                                                                                 Суддя

   Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача:  не з'явився.

Від відповідача Данилова

Т.А.  дов. від 25.12.06р.

                            Ширина С.А. дов.

від 26.02.07р.

          Справа розглядалася 26.02.06р.,

розгляд справи відкладено  на 20.03.07р.,

потім на 20.04.07р. 20.04.07р. оголошено перерву на  22.05.07р. Ухвалою від 20.03.07р. розгляд

справи продовжено за клопотанням сторін. У судовому засіданні 22.05.07р.

оголошено резолютивну частину рішення.

Суб'єкт підприємницької діяльності

-  фізична особа ОСОБА_2 (в подальшому

-Позивач) звернувся з позовом про Визнання незаконним рішення Запорізької філії

закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Веско»про відмову у

виплаті страхового відшкодування; визнання дорожньо-транспортної пригоду, яка

трапилась 22 вересня 2006 року на 26 км автодороги Одеса -Мелітополь за участю

автомобіля ІВЕКО держ. НОМЕР_1 з причепом ТРАЙЛЕР держ. НОМЕР_2 страховим

випадком та стягнення із Запорізької філії закритого акціонерного товариства

«Страхова компанія «Веско»(р/р № 26507301158562 у філії «ЗЦВПромінвестбанку»м.

Запоріжжя, МФО 313355, ЄДРПОУ 20474912) на користь приватного підприємця

ОСОБА_2 суму страхового відшкодування -64 981,05 гривень.

Відповідач позову  не 

визнав повністю, посилаючись на те, що дорожньо транспортна пригода  сталася з причини порушення  Позивачем 

вимог Правил дорожнього руху щодо технічного стану транспортного засобу,

що відповідно  до умов договору

страхування  є не страховим  випадком.

          За заявою відповідача до справи у

якості третьої особи без самостійних вимог 

був залучений суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1,  яка є власником тягача ІВЕКО державний номер

НОМЕР_1, в зчепленні з яким буксирувався причеп 

ТРАЙЛЕР державний номер НОМЕР_2, постраждалий у дорожньо-транспортній

пригоді. Третя особа вимоги Позивача підтримує.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

19 грудня 2005 р. між Відповідачем

в особі Запорізької філії та власниками складових автопоїзду були укладені

договори страхування:  НОМЕР_3-

автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1  з

третьою особою ОСОБА_1; НОМЕР_4 - напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2 з

позивачем.

          Позивачем у судове засідання надано договір

оренди транспортного засобу від 12 листопада 2005  року, укладений між позивачем та третьою

особою , згідно якого автомобіль ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1 був переданий у

користування  Позивачу на  строк до 11 листопада 2006 року.

          Таким чином володільцем обох

транспортних засобів - як автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,  так і напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2 -

був позивач.

          Позивач та його працівники, які

відповідно до закону допущені до керування транспортним засобом, згідно до

укладеного договору оренди та п. 9.2. Правил страхування зобов'язані  додержуватись тих самих обов'язків за

договором страхування  НОМЕР_3, які мала

за цим договором страхування Третя особа.

          25 вересня 2006 року працівником

Позивача, допущеним до керування автомобілем 

ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1, 

Відповідачу   було подане письмове

повідомлення  про  настання 

дорожньо-транспортної пригоди 

з  застрахованим   майном, а саме повідомлено про

пошкодження  автомобіля ІВЕКО реєстр.

НОМЕР_1 з напівпричепом ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2 внаслідок перекидання

22.09.2006 р. напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2 на автодорозі

Одеса-Мелітополь.

          26 вересня 2006  р. Відповідачем був проведений   огляд транспортних засобів - автомобіля  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1 з причепом ТРАЙЛЕР

реєстр. НОМЕР_2, які   були   надані Позивачем  та 

третьою особою у виконання їх обов'язків, передбачених п.9.1.8. Правил

страхування  №  003 

добровільного  страхування  наземного транспорту  (крім 

залізничного)  , які відповідно до

п.28 Договорів страхування є невід'ємною частиною цього договору.

          Огляд автопоїзду - автомобіля  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1 з причепом ТРАЙЛЕР

реєстр. НОМЕР_2 проводився   спеціалістом

- автотоварознавцем ОСОБА_4 за  

участю  представника третьої особи

-ОСОБА_3, Позивача, представника 

Відповідача  - аварійного комісара

ОСОБА_5, спеціалиста -автотехніка ОСОБА_6  

          Матеріали справи свідчать, що у ході

огляду  було   встановлено, що ліві   автошини  

задньої  осі   сідельного 

тягача  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,  в кількості  

2-х   штук   мають  

граничний   знос,  висота 

малюнка   протектора  цих шин 

дорівнює  нулю. При вимірюванні

висоти малюнку протекторів шин, згідно запису у акті огляду, застосовувався

штангенциркуль.

          За результатами огляду були складені

наявні у матеріалах справи: протокол № 1275 огляду сідельного  тягача 

ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1, який засвідчений спеціалістом - автотоварознавцем

ОСОБА_4, представником  Відповідача

ОСОБА_5, спеціалістом  ОСОБА_6,

представником третьої особи, яка є власником цього транспортного засобу -Гавою

Д.Є,  а 

також протокол № 1274 огляду напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2, який

засвідчений спеціалістом -автотоварознавцем ОСОБА_4, представником  Відповідача ОСОБА_5, спеціалістом  ОСОБА_6, позивачем, який є власником цього

транспортного засобу. Ніяких зауважень від осіб, присутніх при огляді, у

вказаних протоколах не зафіксовано. Результати огляду автошин автомобіля ІВЕКО

реєстр. НОМЕР_1   підтверджуються

фотографіями, наданими спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_4 на адресу суду і

засвідченими його печаткою.

          Крім того, у матеріалах справи наявні

рапорти співробітників ДАЇ, які оглядали транспортні засобі на місті

дорожньо-транспортної пригоди, засвідчені печаткою Відділу  забезпечення діяльності підрозділів ДАЇ  УМВС України в Одеській області та підписом

начальника цього відділу, згідно до  яких

ліві   автошини   задньої 

осі   сідельного  тягача 

ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,  в

кількості   2-х   штук  

мають   знос, який дорівнює ста

відсоткам.

          Відповідно до  п.п.п. 31.4.5.  п.п.31.4. п.31   Правил дорожнього руху  України, 

шини  вантажних   автомобілів 

з дозволеною   максимальною   масою 

понад 3,5  тонн   повинні  

мати  залишкову   висоту 

малюнка  протектора  не 

менш ніж   1,00 мм.    У випадку, якщо   висота  

малюнка   протектора  шин 

менше   цього  розміру, експлуатація  транспортних 

засобів   забороняється.          При цьому, залишкова   висота  

малюнка   протектора  встановлюється   для  

забезпечення  необхідного  зчеплення  

коліс   з дорогою   і 

забезпечення   безпеки   дорожнього 

руху.

          Як вбачається з матеріалів справи, у

зв'язку з тим, що Сторонами, згідно до протоколу № 1275 огляду   сідельного 

тягача  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,

була зафіксована фактична   невідповідність    технічного  

стану    шин   автопоїзду   

вимогам   п.31.   Правил дорожнього руху  України, 

Відповідачем  на підставі   ст.25  

Закону  України  «Про  

страхування»був  направлений    запит 

в лабораторію криміналістичних досліджень   ЗЮІ 

МВС   України,   у 

штаті   якої      працює спеціаліст ОСОБА_6,  присутній при огляді транспортних засобів і

який має  право  на 

проведення   автотехнічної  експертизи, а також експертизи   технічного  

стану    автомобілів. На   дослідження 

фахівцю  був  наданий протокол № 1275  огляду сідельного  тягача 

ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1, проведеного за його участю , фотографії  з  

місця  ДТП,  фотографії   

шин   тягача,    зроблені  

експертом-автотоварознавцем    в

ході   огляду    тягача після  ДТП.

          За результатами дослідження

спеціалістом ОСОБА_6 був складений Висновок спеціаліста № 61 від 15.11.2006

року, наявний у матеріалах справи, яким встановлено,   що  

експлуатація  несправного

транспортного засобу с технічної точки зору знаходиться у причинному  зв'язку з подією дорожньо-транспортної

пригоди, оскільки технічний стан автомобілю, який не відповідає

п.п.31.4.,31.4.5. Правил дорожнього руху, не дозволяє водію забезпечувати

належним чином безпеку дорожнього руху, тобто постійно  контролювати рух даного транспортного засобу

та безпечно керувати ним, як вказано у п.12.1. Правил дорожнього руху

України.  З   технічної  

точки   зору причиною    зміни  

курсової   стійкості   тягача  

і   переростання   небезпечної  

дорожньої   ситуації   в 

аварійну,  став    саме  

стан   шин  коліс,  

встановлених   на   задню ось 

сідельного  тягача  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,  який не відповідає   вимогам,  

вказаним   в   п.31.4.5. п.31.4. п.31  Правил дорожнього руху  України.

          Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього

руху України, а також висновку спеціаліста ОСОБА_6 № 2 від 08.02.2007 року,

який є у матеріалах справи, встановлено, що напівпричіп є транспортним засобом,

призначеним для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом, таким

чином, виходячи з вимог до експлуатації транспортних засобів, наведених у п.31

Правил дорожнього руху, остаточна висота малюнку протектора шин причепів і

напівпричепів повинна  відповідати висоті

малюнку протекторів шин тягача.  У

випадку невідповідності стану поверхні або висоти малюнку протектора шини

будь-якого (одного або кількох) коліс з встановлених на автомобіль або

напівпричіп, який їм буксирується, експлуатація автомобіля-тягача, а також

причепа (напівпричепа) як у складі автопоїзду, так і окремо - забороняється. Роздільний

розгляд причин появи пошкоджень кожного з цих транспортних засобів з технічної

точки зору є не правильним.

          Судом встановлено, що у  договорах 

страхування НОМЕР_3, НОМЕР_4 у пункті 23.2. міститься   перелік  

випадків,  які  визначені Сторонами цих договорів, як не

страхові.  При цьому в  п.п.23.2.9. Договорів  страхування  

передбачено,   що   не  

є   страховим   випадком  

збитки,    які виникли  внаслідок 

порушення  п.31.  Правил дорожнього руху  України 

щодо   технічного   стану  

транспортного   засобу.

          25.12.2006 року Відповідач письмово

повідомив Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування листом

НОМЕР_5 , обґрунтувавши в ньому причини відмови пунктом 23.2.9 Договору

страхування, а саме - порушенням Позивачем і особою, допущеною ним до

керування,  вимог п. 31 Правил дорожнього

руху України щодо стану шин складової автопоїзду - сідельного  тягача 

ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1, при експлуатації цього транспортного засобу, а

також напівпричепу, який ним буксирувався.

          Статтею 991 частиною 2 Цивільного

кодексу України встановлено що договором 

страхування  можуть бути

передбачені також інші (перелічені у частині 1 цієї статті) підстави для  відмови 

здійснити  страхову  виплату, 

якщо  це  не суперечить закону. Аналогічне

положення  міститься у статті 26 Закону

України «Про страхування».

          Визначений сторонами у договорі

перелік випадків, які не є  страховими,

не суперечить закону.

          На підставі вищевикладеного, суд

дійшов висновку, що відмова Відповідача у виплаті страхового відшкодування  за 

заявою Позивача є цілком законною та обґрунтованою умовами договору

страхування, оскільки пошкодження 

напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2 виникли у результаті  випадку, який згідно до умов договору страхування

є не страховим.

          Твердження Позивача про те, що

протокол № 1275 огляду сідельного 

тягача  ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1,

підписаний ОСОБА_3, який  не є

повноважною особою і стороною у договорі страхування НОМЕР_3від 19 грудня 2005

року, суд не приймає до уваги, оскільки воно спростовується матеріалами справи.

Так, згідно до свідоцтва   про   реєстрацію НОМЕР_6  автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1  в 

розділі  «Особливі  відмітки» ОСОБА_3    внесений 

до  цього  свідоцтва  

як  особа,  допущена 

до  керування  вказаним  

транспортним   засобом.

Згідно  до  п.9.2. 

Правил   страхування №  003 

обов'язки   страхувальника, вказані  у п.8.2., 9.1.  цих 

правил (за  виключенням  обов'язку 

по  сплаті  страхових  

платежів)  в  однаковій 

мірі  розповсюджуються на  осіб, що 

допущені  до  керування 

застрахованим  транспортним  засобом 

на  законних  підставах. Підпунктом 9.1.8  п.9.1. 

Правил  страхування

передбачений  обов'язок   Страхувальника,  а 

також   всіх   осіб,  

яки   допущені  ним 

до  керування   транспортним 

засобом, надати представнику 

Відповідача можливість  провести  огляд пошкодженого  транспортного 

засобу  та  скласти  

акт  огляду  транспортного засобу.           Таким  чином,  

підписуючи   Протокол  огляду 

№ 1275  автомобіля ІВЕКО реєстр.

НОМЕР_1 (власник ПП ОСОБА_1), 

ОСОБА_3    діяв на законних

підставах,  у  відповідності 

до  п.9.2.   Правил  

страхування -    як   представник 

Третьої особи  ПП  ОСОБА_1.

          Твердження Позивача, що при огляді

автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1   не був

присутній спеціаліст-автотехник спростовується оригіналом протоколу № 1275,

який був оглянутий у судовому засіданні і у якому наявний підпис

спеціаліста-автотехника ОСОБА_6, свідченнями: спеціаліста ОСОБА_6 у судовому

засіданні,  аварійного комісара ОСОБА_5 у

судовому засіданні, письмовими поясненнями спеціаліста-автотоварознавця Гецука

Л.З., наявними у матеріалах справи - які підтверджують  факт присутності спеціаліста -автотехника

ОСОБА_6 при огляді автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1   26 вересня 2006 року.

          Призначити експертизу технічного

стану автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1 

суд не має можливості, оскільки відповідно до заяви представника

позивача у судовому засіданні, позивачем вже проведений відновлювальний

ремонт  автомобіля ІВЕКО реєстр. НОМЕР_1.

При цьому, Позивачем на вимогу суду у судові засідання  не надано письмової згоди Відповідача на

проведення  такого відновлювального

ремонту вказаного автомобілю, отримання 

якої до початку відновлювального ремонту, є обов'язком Позивача

відповідно до п.9.1.9 Правил страхування. 

          Таким чином, суд дійшов висновку про

наявність достатніх підстав для відмови позивачу у виплаті страхового

відшкодування за пошкодження напівпричепу ТРАЙЛЕР реєстр. НОМЕР_2. На підставі

цього, суд вважає, що вимоги позивача не 

підлягають задоволенню  у повному

обсязі..

          У судовому засіданні  22 травня 2007 року Відповідачем була подана

заява про залучення  документів про

судові витрати Відповідача і стягнення понесених судових витрат у сумі 12500

гривень.

          Судом при вирішенні питання про

розподіл судових витрат, встановлено наступне. Відповідно   до  

роз'яснення   Вищого

арбітражного  суду     від  

04.03.1998 року № 02-5\78 витрати позивачів  та 

відповідачів, пов'язані з  оплатою

ними  послуг адвокатів, адвокатських

бюро, колегій, фірм, контор та  інших

адвокатських об'єднань з надання  

правової допомоги  щодо ведення

справи   в господарському суді,

розподіляються між   сторонами  на  

загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49  ГПК України. 

          Відшкодування  витрат, пов'язаних  з 

оплатою  послуг  адвокатів, здійснюється господарським судом

шляхом  зазначення    про 

це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального

підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення  справи у суді та\або належно оформленої

довіреності, виданої стороною представникові її   інтересів 

у  суді, і платіжного доручення

або іншого  документа, який підтверджує

сплату відповідних послуг. Статтею 44 

Господарського процесуального кодексу України передбачено, щодо складу

судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові

витрати за участь адвоката при розгляді 

справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені

адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата

підтверджується  відповідними фінансовими

документами.

          У матеріалах справи міститься договір

про надання адвокатської допомоги від 17.10.2006 року, акт виконаних робіт до

цього договору  від  26.02.2007 року, платіжне доручення від 27

лютого 2007 року № 202  про оплату послуг

адвоката, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №  336 на ім'я Данилової Т.А.

          За таких обставин є обґрунтованим

покладення на Позивача відшкодування витрат Відповідача на оплату послуг

адвоката.

          Однак, визначаючи суму, що підлягає

відшкодуванню,   суд  дійшов висновку про часткову невідповідність

сплаченої Відповідачем суми  обсягу та

характеру наданих  адвокатом ОСОБА_1

послуг. При цьому враховуючи складність справи, здійснені адвокатом ОСОБА_1

виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди в Одеську область, підготовку усіх

процесуальних документів від Позивача , які наявні у матеріалах справи, участь

у судових засіданнях, здійснення  захисту  інтересів Відповідача, суд  вважає 

за  необхідне зменшити суму

судових витрат, яка підлягає відшкодуванню Позивачем на користь Відповідача за

послуги  адвоката до 5000  гривень, що, на думку суду, відповідає

обсягу  наданих  адвокатом послуг.

Таким чином слід покласти на

Позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 49, 

82, 84  ГПК України,  суд

Вирішив:

У позові  відмовити.

Стягнути з

ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_2,

р/р

НОМЕР_7 в ЗРУ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ НОМЕР_8 на

користь Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ВЕСКО»в особі

Запорізької філії  69035, м. Запоріжжя,

вул. Сталеварів, 3 -А, р/р              

№ 26507301158562,  у філії

«ЗЦВПромінвестбанку», м. Запоріжжя, МФО 313355, ЄДРПОУ 20474912,  витрати на послуги адвоката у розмірі 5 000

(п'ять тисяч) гривень. Видати наказ.

Суддя                                                                                     Алейникова

Т.Г.

              Рішення підписане 04.06.07р.