Постанова

від 09.11.2017 по справі 804/1201/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 р. Справа № 804/1201/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД ЛАЙТ" до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі про визнання протиправною та скасування вимоги, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД ЛАЙТ" до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі про визнання протиправною та скасування вимогу (припис) №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016 року, винесену, на підставі ст.52-3 Закону України "Про дорожній рух", начальником Управління патрульної поліції в місті Дніпрі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД ЛАЙТ" (що розташоване за адресою: 49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32298522).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна вимога не містить доказів об'єктивної наявності вказаних недоліків; формулювання порушень є не конкретними, не містить посилання на норми законодавчих актів, які, на думку Управління патрульної поліції в місті Дніпрі, є порушеними позивачем. Тому, відсутні докази наявності порушень з боку позивача діючого законодавства про рекламу. Враховуючи це, позивач вважає дану вимогу (припис) безпідставною, протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання всі сторони з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що вимога (припис) №22838/19-41-01/2016 від 29.12.2016 мітить всі необхідні реквізити. Зазначено, що позивачем було порушено вимоги Законів України «Про дорожній рух» та «Про рекламу» , а тому оскаржувана вимога (припис) №636/19/41-01/2017 від 10.01.2017 про усунення порушень про розміщенні зовнішніх рекламо носіїв була прийнята правомірно та не підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 року Управлінням патрульної поліції в місті Дніпрі прийнято вимогу (припис) №22838/19/41-01/2016 директор ТОВ "ЕД ЛАЙТ" ОСОБА_6, якою на підставі статті 52-3 Закону України "Про дорожній рух", з метою забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про рекламу", ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 вимагає усунути порушення про розміщенні зовнішніх рекламоносіїв, а саме п.п.3.7.1-3.7.4 ДСТУ 3587-97 за наступними адресами:

- вул.Володимира Мономаха, 7 (сітілайт);

- вул.Володимира Мономаха, 9 (сітілайт);

- вул.Воскресенська - пр.Д.Яворницького, 71 (сітілайт);

- вул.Воскресенська, 14 (сітілайт);

- вул.Глинки, 16 (сітілайт);

- вул.Андрія Фарба, 2 - пр.Дмитра Яворницького, 85 (мідлайт);

- вул.Вячеслава Липинського, 1 (сітілайт);

- вул.Вячеслава Липинського, 2 (сітілайт);

- вул.Харківська, 3 (сітілайт);

- вул. Січових Стрільців, 1 (сітілайт)

- вул.Михайла Грушевського, 2 (сітілайт).

Встановлено термін виконання вимоги - 7 робочих днів з моменту отримання.

Не погоджуючись із вказаною вимогою (приписом) №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама це - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

1. розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

2. освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

3. фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

4. опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

5. нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

6. у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Суд зазначає, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений Законом та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, є вичерпним.

Відповідно до п.3 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу є вичерпним.

Правові відносини, що виникають у процесі розташування елементів зовнішньої реклами, в межах міста Дніпро регламентується також Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради №1148 від 31.08.2011р. (із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету ДМР від 12.07.2016 №263).

Виходячи з п. 8.1.6. вказаного Порядку розміщення засобів зовнішньої реклами поблизу перехресть, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування погоджується з Державним органом з безпеки дорожнього руху для забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.

Статтею 38 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що розміщення реклами у межах смуги, відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про рекламу» та цього Закону.

Вказаним законом, забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів.

Рекламоносії, що розміщуються у межах смуги відведення автомобільних доріг, не мають:

- погіршувати умови безпеки дорожнього руху;

- погіршувати видимість на дорозі, затемняти або знижувати ефективність сприймання дорожніх знаків, світлофорів та інших технічних засобів організації дорожнього руху;

- обмежувати видимість у напрямку руху, бокову видимість та видимість технічних засобів організації дорожнього руху або заважати сприйманню їх учасниками дорожнього руху;

- засліплювати учасників дорожнього руху, у тому числі внаслідок дії ефекту світлоповернення від рекламоносія;

- зменшувати габарити шляхопроводів та інших інженерних споруд;

- заважати руху пішоходів;

- створювати звукові ефекти, що негативно впливають на умови руху.

Таким чином, погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами носить обов'язків характер лише у випадках, вичерпний перелік, яких визначається у правилах розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п.43 Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 (в редакції на час винесення вимоги (припису)), розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з Державтоінспекцією.

Відповідно до п.43 Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 (в редакції на час винесення рішення), розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

З матеріалів справи вбачається, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами, отримані позивачем містять фотокартку (або комп'ютерний макет) місця з фрагментом місцевості, на якому планується розташування рекламного засобу, ескіз конструктивного рішення рекламного засобу, топогеодезичний знімок місцевості, фотокартка місця, та погоджувальну частину, у тому числі органом Державтоінспекції, а саме:

- №1022/28 від 19.09.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, вул.К.Лібнехта, б.2, Бабушкінський район, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів, Sпр=2,64 кв.м.;

- №1022/27 від 19.09.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, вул.Артема, б.1, Бабушкінський район, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів, Sпр=2,64 кв.м.;

- №1022/95 від 08.04.2005р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Московська, б.3, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів, Sпр=2,64 кв.м.;

- №1133/13 від 01.11.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, вул.Ширшова, б.2, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів;

- №1133/17 від 01.11.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, вул.Ширшова, б.1, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів;

- №1133/39 від 01.11.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, вул.Глинки, б.16, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів;

- №1000/31 від 19.09.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Леніна, б.14, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів, Sпр=2,64 кв.м.;

- №1022/6 від 18.03.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Леніна, біля б.71, світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів;

- №1133/7 від 01.11.2003р., адреса місця розташування рекламного засобу: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Московська, б.7 світлова конструкція типу "сітілайт" розміром 1,2*1,8 метрів.

Таким чином, з огляду на викладене дозволи на розміщення зовнішньої реклами, які було отримано позивачем у повній мірі відповідають діючому законодавству України в частині погодження з органом Державтоінспекції.

Відповідно до положень ч.1 та 9 ст.5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів, визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011р.

Згідно з абз.6 п.6 вищезазначеного Порядку права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Законом України «Про міліцію» визначалося, що міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань (ст.1).

Основними завданнями міліції були (ст.2):

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення кримінальних правопорушень;

- участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань;

- виконання адміністративних стягнень;

- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

В свою чергу, Закон України «Про Національну поліцію» визначає, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (ч.1 ст.1).

Зі змісту наведених норм слідує, що за завдання, функцій та повноваженнями, органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ, наділеними у спосіб передачі таких завдання, функцій та повноваженнями від одного органу, який ліквідується, до іншого органу - новоутвореного, в тому числі і щодо погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

З огляду на застосування принципу верховенства права, закріпленого у ст.8 КАС України, яким суди зобов'язані застосовувати з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) під час вирішення справ, суд вважає за необхідне застосувати висновки ЄСПЛ, зроблені у справі «Рисовський проти України» в частині застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_854) суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , згідно якого державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб, через запровадження внутрішніх процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові права. Разом з тим, суд зазначив, що принцип «належного урядування» , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Як зазначалося вище, за завданнями, функціями та повноваженнями, органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ, в тому числі і щодо погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Отже, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі, з огляду на принцип належного урядування , не може заперечувати обставини погодження відповідних місць розміщення зовнішньої реклами, надані попереднім органом, шляхом прийняття оскаржуваного припису та без належного виправлення такої помилки (помилкового надання погодження органом Державтоінспекції, у разі наявності).

Крім того, при розгляді апеляційною скарги Управління патрульної поліції в м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у аналогічній справі №804/1051/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/67656771) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІА МЕДІА» до Управління патрульної поліції в м.Дніпрі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору начальник управління патрульної поліції в м. Дніпрі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування вимоги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного висновку викладеного в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69168667), зокрема, що нормою ст.52-3 Закону України «Про дорожній рух» не передбачено здійснення Національною поліцією контролю за додержанням Закону України «Про рекламу» , а також Типових правил розміщення зовнішньої реклами. Так, відповідно до ст.26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Відповідно до п.45, п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Таким чином, вимога (припис) відповідача, є неправомірною, оскільки прийнята на підставі ст.52-3 Закону України «Про дорожній рух» , якою не передбачено здійснення Національною поліцією контролю за додержанням ані вимог Закону України «Про рекламу» , ані вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

Також судом зазначено, що ним не заперечується стосовно встановлених відповідачем порушень, викладених в таблиці, що міститься в матеріалах справи, проте зазначає, що факт встановлення позивачем порушення Законів України «Про дорожній рух» та «Про рекламу» та, як наслідок, винесення оскаржуваної вимоги (припису) №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016р. не може бути встановлений на підставі заяви громадянина щодо порушення розміщення рекламоносіїв.

Судом у рішенні була звернута увагу відповідача на те, що для винесення вимоги (припису) відповідач повинен був провести перевірку за участю позивача, при встановленні перевіркою порушень скласти протокол про адміністративне правопорушення. Оскільки перевірка в даному випадку не проводилась, а оскаржувана вимога (припис) була винесена на підставі заяви громадянина ОСОБА_7, суд вважає, що вимога №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016р. є неправомірною, а тому підлягає скасуванню.

Постанова у справі №804/1051/17 набрала законної сили 19.09.2017 року.

Відповідно до частин першої та третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та можливість задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимогу (припис) №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016 року.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 94 КАС України, присудити із Управління патрульної поліції в місті Дніпрі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД ЛАЙТ" (код ЄДРПОУ 32298522) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.11.2017 року.

У повному обсязі постанову складено 20.11.2017 р.

Керуючись ст., ст.94 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу (припис) №22838/19/41-01/2016 від 29.12.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД ЛАЙТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в місті Дніпрі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1