Постанова

від 05.12.2017 по справі 803/1538/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Житомир справа № 803/1538/16

категорія 8.2.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Луцьк" про накладення арешту коштів на рахунках,

встановив:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до суду із позовом, в якому, урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- підтвердити обґрунтованість накладення адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк у банківських установах, а саме: ПАТ Універсал Банк №26004001403005 - українська гривня, №26001001403439 - євро, №2600200140338 - долар США; ПАТ Промінвестбанк №26003621093433 - українська гривня, №260002621093434 - долар США, №26009621093437 - євро; ПАТ ПУМБ №2600144- долар США, №26000144 - євро, №26000144 - українська гривня; ПАТ Діамантбанк №26001300004327 - українська гривня, №26001300004327 - долар США, №26001300004327 - євро; Казначейство №37514000250650980;

- надати дозвіл на накладення адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк у банківських установах, а саме: ПАТ Універсал Банк №26004001403005 - українська гривня, №26001001403439 - євро, №2600200140338 - долар США; ПАТ Промінвестбанк №26003621093433 - українська гривня, №260002621093434 - долар США, №26009621093437 - євро; ПАТ ПУМБ №2600144- долар США, №26000144 - євро, №26000144 - українська гривня; ПАТ Діамантбанк №26001300004327 - українська гривня, №26001300004327 - долар США, №26001300004327 - євро; Казначейство №37514000250650980.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 жовтня 2016 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області виданий наказ №1103 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк (код ЄДРПОУ 38527651) щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01.02.2016 по 31.05.2016. Вказує, що з метою проведення перевірки, 10.10.2016, 11.10.2016, 12.10.2016, 13.10.2016 було здійснено виїзди за податковою адресою відповідача, проте перевіряючих не було допущено до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб відповідача на підприємстві. За твердженнями позивача, контролюючому органу в телефонному режимі головним бухгалтером ТОВ Авто-Луцьк ОСОБА_1 було повідомлено, що посадові особі підприємства перебувають у відпустці. Наголошує, що ні на момент здійснення численних виїздів посадових осіб контролюючого органу за податковою адресою відповідача, ні на момент звернення із позовом до суду, наказів про надання відпустки на підтвердження зазначених фактів контролюючому органу надано не було. Враховуючи факт безпідставного не допуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, позивач просить підтвердити обґрунтованість накладення адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк у банківських установах та надати дозвіл на здійснення адміністративного арешт коштів на визначених рахунках відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення слухання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Судова повістка а також примірник уточненого адміністративного позову надсилалися на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до положень ч. 7 ст. 9, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про дату час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином. Письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Зважаючи на неявку сторін у судове засідання та керуючись приписами ст. 41, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що 10 жовтня 2016 року, керуючись підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, начальник Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області видав наказ №1103 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк (код ЄДРПОУ 38527651) щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01.02.2016 по 31.05.2016 (а.с. 6) та направлення на перевірку №001064 від 10 жовтня 2016 року (а.с. 10).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Правомірність прийняття податковим органом наказу №1103 від 10.10.2016 була предметом дослідження у справі №803/1658/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 по справі №803/1658/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено. (а.с. 45-47)

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі №803/1658/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, повернуто особі, яка її подала. (а.с. 44)

У відповідності до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі №803/1658/16 набрала законної сили 25 травня 2017 року.

Встановлено, що 10 жовтня 2016 року о 15 год. 45 хв. працівники Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області прибули до відповідача, місцезнаходження юридичної особи станом на момент проведення перевірки: м. Луцьк, пр-т Відродження, 24 (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесення змін щодо місцезнаходження юридичної особи відбулося 30 грудня 2016 року, а.с. 48-49) для проведення перевірки, проте не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк за юридичною адресою відповідача. Причина відсутності не відома. У зв'язку із відсутністю посадових осіб підприємства вручення копії наказу №1103 від 10.10.2016 та направлення №001064 від 10.10.2016 про проведення позапланової виїзної перевірки не було можливим. Вказаний факт було зафіксовано працівниками контролюючого органу шляхом складення акту перевірки місцезнаходження посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк №192/14-02/38527651 від 10 жовтня 2016 року (а.с. 11)

Посадовими особами контролюючого органу було здійснено повторні виїзди з метою проведення перевірки 11.10.2016, 12.10.2016 та 13.10.2016, однак перевіряючі не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк за юридичною адресою відповідача. Вказаний факт відображено у відповідних актах перевірки місцезнаходження посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк : №194/14-02/38527651 від 11 жовтня 2016 року (а.с. 9), №199/14-02/38527651 від 12 жовтня 2016 року (а.с. 10), №206/14-02/38527651 від 13 жовтня 2016 року (а.с. 12)

У зв'язку із чим посадовими особами Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області складено акт про не допуск посадовими особами до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авто-Луцьк №201/14-02/38527651 від 12.10.2016. (а.с.13). Згідно змісту вказаного акту, посадовими особами Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області було здійснено неодноразові виїзди за податковою адресою ТОВ Авто-Луцьк з метою проведення перевірки, проте не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк за юридичною адресою відповідача. Причина відсутності не відома. У зв'язку із відсутністю посадових осіб підприємства вручення копії наказу №1103 від 10.10.2016 та направлення №001064 від 10.10.2016 про проведення позапланової виїзної перевірки не було можливим. В телефонному режимі було проведено розмову із головним бухгалтером ТОВ Авто-Луцьк ОСОБА_1, яка повідомила, що на даний момент посадові особи підприємства перебувають у відпустці. Наказів на відпустку не було надано. Про початок проведення перевірки підприємство було завчасно повідомлено листом від 20.09.2016 №14018/1003-18-14-02 (а.с.8), який було вручено платнику 24.09.2016, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення. (зворот а.с. 8)

17.10.2016 заступником начальника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області Ткачук А.М. на підставі пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України прийнято рішення №642/5/06-30-22-06-12, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк (код ЄДРПОУ 38527651), що перебуває за адресою: м. Луцьк, проспект Відродження, буд. 24. (а.с. 5).

Вирішуючи питання про обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки є непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) визначених абзацами 2-4 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Як встановлено із матеріалів справи, 10 жовтня 2016 року о 15 год. 45 хв. працівники Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області прибули до відповідача для проведення перевірки, проте не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк за юридичною адресою відповідача. Причина відсутності не відома. У зв'язку із відсутністю посадових осіб підприємства вручення копії наказу №1103 від 10.10.2016 та направлення №001064 від 10.10.2016 про проведення позапланової виїзної перевірки не було можливим. Перевіряючими було здійснено повторні виїзди 11, 12 та 13 жовтня 2016 року, проте не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк за юридичною адресою відповідача. В телефонному режимі було проведено розмову із головним бухгалтером ТОВ Авто-Луцьк ОСОБА_1, яка повідомила, що на даний момент посадові особи підприємства перебувають у відпустці. Наказів на відпустку не було надано.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав. Доказів наявності інших підстав для не допуску перевіряючих до проведення перевірки, передбачених Податковим кодексом України, не надав. Накази про перебування у відпустці посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк у матеріалах справи відсутні.

Суд також звертає увагу, що контролюючий орган було листом від 20.09.2016 №14018/1003-18-14-02 завчасно повідомив відповідача про проведення перевірки та просив забезпечити присутність посадових осіб ТОВ Авто-Луцьк з метою допуску перевіряючих та подальшого проведення перевірки. (а.с.8). Вказаний лист вручено відповідачу 24.09.2016, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення. (зворот а.с. 8)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно не було допущено посадових осіб податкового органу до перевірки, що є порушенням п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України.

У відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному не допуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.

Згідно пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Суд звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено. Враховуючи положення пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, така перевірка повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Із врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту безпідставного не допуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та положення чинного законодавства, суд вважає обґрунтованим адміністративний арешт майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк , застосованого 17.10.2016 на підставі рішення заступника начальника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №14892/10/03-18-14-02.

Щодо позовних вимог в частині арешту коштів на рахунках платника податків суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті (лист ВАСУ від 29.04.2013 № 642/12/13-13).

Судом встановлено, що зв'язку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки ним порушено вимоги п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, та відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового Кодексу України позивачем обґрунтовано застосовано арешт майна.

Суд враховує, що у відповідача відсутнє майно, відмінне від коштів, на яке може бути накладено арешт, а тому для забезпечення можливості реалізації податковим органом своїх функцій щодо проведення перевірки відповідача, необхідним є накладення арешту коштів на рахунках відповідача.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Для накладення арешту на кошти платника податків необхідною умовою є прийняття рішення про застосування арешту майна.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що судом підтверджено обґрунтованість застосування арешту майна платника податків - ТОВ Авто-Луцьк , вимога про накладення арешту на рахунки відповідача підлягає задоволенню.

Так, відповідно до змісту уточненої позовної заяви позивач просить надати дозвіл на накладення адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк у банківських установах, а саме: ПАТ Універсал Банк №26004001403005 - українська гривня, №26001001403439 - євро, №2600200140338 - долар США; ПАТ Промінвестбанк №26003621093433 - українська гривня, №260002621093434 - долар США, №26009621093437 - євро; ПАТ ПУМБ №2600144 - долар США, №26000144 - євро, №26000144 - українська гривня; ПАТ Діамантбанк №26001300004327 - українська гривня, №26001300004327 - долар США, №26001300004327 - євро; Казначейство №37514000250650980. (а.с. 150-153)

Водночас, як встановлено із наявної у матеріалах копії довідки головного державного інспектора К.А. Тимейчук із переліком рахунків ТОВ Авто-Луцьк , рахунок відповідача у Казначействі України зазначено як №37514000250650, валюта рахунку: 980 - (гривня). Рахунок у ПАТ ПУМБ у доларах США вказано як №26000144. ПАТ Діамантбанк №26055300000979 - українська гривня. (а.с.147-148) Інших відомостей про наявність у ТОВ Авто-Луцьк відкритих рахунків у банках матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині накладення адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк у банківських установах є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом зазначення банківських рахунків ТОВ Авто-Луцьк із уточненням згідно переліку, наявного у матеріалах справи.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11,41, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк , застосованого 17.10.2016 на підставі рішення заступника начальника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №14892/10/03-18-14-02.

Здійснити адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Луцьк (код ЄДРПОУ 38527651) , а саме:

ПАТ Універсал Банк : №26004001403005 - українська гривня, №26001001403439 - євро, №2600200140338 - долар США; ПАТ Промінвестбанк : №26003621093433 - українська гривня, №260002621093434 - долар США, №26009621093437 - євро; ПАТ ПУМБ : №26000144 - долар США, №26000144 - євро, №26000144 - українська гривня; ПАТ Діамантбанк : №26055300000979 - українська гривня, №26001300004327 - долар США, №26001300004327 - євро; Казначейство України: №37514000250650 - українська гривня.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 05 грудня 2017 р.