Ухвала

від 04.12.2017 по справі 808/3640/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

04 грудня 2017 року Справа № 808/3640/17

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Металсервіс-Камєя» до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Металсервіс-Камєя» (надалі - позивач) до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-          визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України № 222975/32643554 від 12 жовтня 2017 року про відмову в реєстрації Податкової накладної № 38 від 25 вересня 2017 pоку, рішення Комісії Державної фіскальної служби України № 222971/32643554 від 12 жовтня 2017 року про відмову в реєстрації Податкової накладної № 40 від 26 вересня 2017 pоку, рішення Комісії Державної фіскальної служби України № 222972/32643554 від 12 жовтня 2017 року про відмову в реєстрації Податкової накладної № 45 від 27 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені Приватним підприємством «Металсервіс-Камєя» (код ЄДРПОУ 32643554).

-          зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 38 від 25 вересня 2017 pоку, Податкову накладну № 40 від 26 вересня 2017 pоку, Податкову накладну № 45 від 27 вересня 2017 pоку, які були складені Приватним підприємством «Металсервіс-Камєя» (код ЄДРПОУ 32643554).

Адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статті 106 КАС України.

Так, позивачем в позовній заяві як відповідача зазначено ДФС України.

Суд зазначає, що організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів визначені в Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затвердженого наказом Міністерства фінансів України №566 від 13 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 566 від 13 червня 2017 року комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29 березня 2017 року установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймає комісія Державної фіскальної служби, а відтак і зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних повинно бути визначено до комісії ДФС.

Також суд звертає увагу позивача на те, що Державна фіскальна служба України може бути злучена до участі у справі у якості третьої особи, якщо за результатами розгляду справи рішення суду може вплинути на її права та обв'язки.

У позові позивач просить суд скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов'язати дану комісію зареєструвати накладні, а відповідачем необґрунтовано зазначено Державну фіскальну службу України, чим порушено пункт 4 частини 1 статті 106 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

З огляду на те, що оскаржувані рішення підписані різними посадовими особами комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у різні дні, підставами виписки податкових накладних, визначених у позові, стосовно неприйняття яких прийняті спірні рішення, є різні поставки тощо, то суд вважає оскаржувані рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації окремими правовими актами індивідуальної дії.

З огляду на це судовий збір має бути сплачений за кожним правовим актом індивідуальної дії.

Таким чином, у позові позивачем викладено чотири позовні вимоги немайнового характеру (три рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та одна вимога про зобов'язання вчинити дії).

Таким чином розрахунок суми судового збору повинен бути таким: 3 (позовні вимоги немайнового характеру про скасування 3-х рішень комісії) х 1600,00 грн. (прожитковий мінімум на одну особу) + 1600,00 грн. (позовна вимога за зобов'язання вчинити дії) = 6400,00 грн.

Позивачем до позовної заяви додано платіжні доручення про сплату судового збору на загальну суму 3200,00 грн.

Таким чином, позивачем не доплачено судового збору у сумі 3200,00 грн.

Отже, всупереч вимог частини 3 статті 106 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати до відповідного бюджету судового збору у розмірі ставки, встановленої статті 4 Закону України “Про судовий збір”.

Відтак, позивачем не додано доказів сплати судового збору, як цього вимагає частини 3 статті 106 КАС України.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з частиною 1 статті 108 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Металсервіс-Камєя» до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії – залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 січня 2018 року (з урахуванням поштового перебігу).

3. Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:

- докази сплати судового збору з урахуванням обставин викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;

- уточнену позовну заяву з урахуванням обставин викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, для суду та копії відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

4. Роз'яснити, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Д.В. Татаринов