Постанова

від 14.11.2017 по справі 824/276/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/276/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

третьої особи-1 не з'явився,

третьої особи-2 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (позивач) до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (третя особа-1) та відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (третя особа-2) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" (позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34673875 від 07.06.2016 року видану Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (відповідач) в частині накладення арешту на майно, а саме на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Горького, буд. 7.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.10.2016 року ОСОБА_2 уклала з АКІБ "УкрСиббанк" Договір про надання споживчого кредиту №11067213, за умовами якого договору АКІБ "УкрСиббанк" надає ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а ОСОБА_2 зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором був укладений Договір іпотеки №5063 від 30.10.2006 року. За умовами Іпотечного договору ОСОБА_2 передає в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою місто Чернівці, вул. Горького, буд. 7.

Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору відступлено ТОВ Кей-Колект та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек.

12.12.2011 року АКІБ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до Договору факторингу №1 своє право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором.

13.04.2017 року позивачу, при зверненні до нотаріуса, стало відомо, що на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34673875 від 07.06.2016 року виданою Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області.

Позивач є заставодержателем майна позичальника, проте про звернення стягнення його не було повідомлено. Таким чином, на думку позивача, даний арешт був накладений з порушенням вимог законодавства оскільки державними виконавцями під час виконавчого провадження, не повною мірою були проведені виконавчі дії, передбачені чинним законодавством. У разі виявлення зареєстрованого обтяження державний виконавець не накладає арешт на предмет іпотеки, оскільки відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки не підлягає реалізації для примусового виконання рішення.

Позивач вважає, що в порушення вимог закону державний виконавець, накладаючи арешт на нерухоме майно, не пересвідчився в існуванні заборони відчуження нерухомого майна та не повідомив позивача як заставодержателя про накладення такого арешту на предмет іпотеки, роз'яснивши йому право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Порушення прав позивача, на його думку, полягає в тому, що іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України "Про іпотеку", володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Позивач має бажання скористатись свої правом щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, однак, реалізувати вказане право не є можливим внаслідок існування накладених арештів на нерухоме майно, розташованого за адресою предмета іпотеки, а саме на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вул. Горького, буд. 7. Таким чином, існування арештів, які накладені на предмет іпотеки унеможливлюють реалізацію Позивачем свого права іпотекодержателя звернути на нього стягнення шляхом набуття права власності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, не погоджуючись з позовними вимогами, надала суду письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначила, що їй не було відомо про те, що ТОВ "Кей-Колект" є Іпотекодержателем нерухомого майна по вул. Горького, буд. 7, так як в Договорі Іпотеки №5063, який вони додали до позовної заяви, значиться, що це нежитлові приміщення та Іпотекодержателем вказано АКІБ "УкрСиббанк , а не ТОВ "Кей-Колект" та підстав, що до них перейшло право по даному іпотечному Договору у №5063 не додано до позовної заяви. В Виписках з Додатку №1 такого не значиться. До ТОВ "Кей-Колект" не перейшло право вимоги за даним Іпотечним Договором №5063, так само як і за Договором про надання споживчого кредиту №1367213.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позовнмих вимог на адресу суду не надсилав.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань або заяв не подавала.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні вирішення просив вирішити позовні вимоги на розсуд суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

30.10.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) та громадянином України ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11067213, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в іноземній валюті в сумі 117800,00 доларів США та сплатити проценти в порядку і на умовах, визначених цим Договорів. Кредит, наданий Банком, забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України (а.с. 11-17, т.1).

В забезпечення належного виконання зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту №11067213 від 30.10.2006 року, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) та громадянином України ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №5063 від 30.10.2006 року за умовами якого Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 150,70 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності і знаходиться за адресою - м. Чернівці, вул. Горького, буд. 7. Договір іпотеки №5063 від 30.10.2006 року посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за №3407 (а.с. 18-22, т.1 ).

За Договором Факторингу №1 від 12.12.2011 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (Клієнт) відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (Фактор) права вимоги за зобов'язаннями Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту №11067213 від 30.10.2006 року. За Договором Факторингу №1 від 12.12.2011 року Клієнт зобов'язується передати у власність Фактору, а Фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 23-28, т.1).

Також, 12.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (Цесіонарій) укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого, у зв'язку з укладенням між Цедентом та Цесіонарієм Договору Факторингу №1 від 12.12.2011 року, Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у Додатку 1 цього Договору. Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №5207-5208 (а.с. 29-32, т.1).

Постановою головного державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_5, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №34673875 від 07.06.2016 року, накладено арешт на нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Горького Максима, буд. 7, загальною площею 150,70 кв.м., що належить ОСОБА_2 (а.с. 139 т. 1).

Відповідно до відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №84975410 від 13.04.2017 року на нежиле приміщення, адреса: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Горького Максима, будинок 7, накладено заборону на нерухоме майно. Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження №34673875 від 07.06.2016 року. Обтяження зареєстроване Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_5. індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29988124 від 10.06.2016 року (а.с. 33-34, т.1).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-IV (Закон №898-IV) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 5 та 6 Закону №898-IV іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Зважаючи на те, що згідно з Договором Факторингу №1 від 12.12.2011 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" права вимоги за зобов'язаннями Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту №11067213 від 30.10.2006 року та згідно Договору від 12.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (Цесіонарій) про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, останній виступає заставодержателем майна, а саме: нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Горького Максима, буд. 7, загальною площею 150,70 кв.м., що належить ОСОБА_2.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (Закон №1404-VIII) про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, на адресу позивача повідомлень про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, від Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області не надходило, що свідчить про порушення ч. 3 ст. 51 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону №1404-VIII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 року №1255-IV якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 58 Закону України "Про заставу" передбачено, що якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом.

Як встановлено із матеріалів справи, Договір іпотеки №5063 від 30.10.2006 року, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 зареєстровано приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 30.10.2006 року за №3969911. Крім того, 16.07.2012 року на підставі Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №5207-5208, в єдиному реєстрі іпотек зареєстровано право іпотекодержателя за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Горького Максима, буд. 7, загальною площею 150,70 кв.м., що належить ОСОБА_2.

При цьому постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34673875 прийнята відповідачем від 07.06.2016 року. Таким чином, Договір іпотеки №5063 від 30.10.2006 року та Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №5207-5208 укладено раніше ніж прийнято вищезазначену постанову державного виконавця.

Суд приходить до висновку, що відповідач, виносячи постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34673875 від 07.06.2016 року не пересвідчився в існуванні заборони відчуження нерухомого майна та не повідомив позивача, як заставодержателя про накладення такого арешту на предмет іпотеки.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34673875 від 07.06.2016 року видану Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в частині накладення арешту на майно, а саме на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Горського, буд. 7, загальною площею 150,70 кв.м., що належить ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34673875 від 07.06.2016 року видану Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в частині накладення арешту на майно, а саме на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Горського, буд. 7.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" (ід. номер 37825968, Чернівецька область, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 22) суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40231939, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 183).

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш

Постанова в повному обсязі складена 20 листопада 2017 р.