Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/17788/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 28.11.2017Справа №910/17788/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/17788/17 за позовом Національної академії наук України, м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Юристконсалт», м. Київ, про стягнення 51    617,57 грн., без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Національна академія наук України (далі - НАНУ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Юристконсалт» (далі – Товариство) про стягнення за неналежне виконання умов договору оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 17.01.2017 № б/н (далі - Договір) та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.01.2017 № б/н (далі – Договір від 17.01.2017): 37    916,68 грн. основної заборгованості за Договором; 3    462,92 грн. відшкодування податку на землю; 4    628,11 грн. відшкодування вартості комунальних (експлуатаційних) послуг; 4    851,52 грн. пені та 758,34 грн. штрафу, а всього 51    617,57 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 28.11.2017. 07.11.2017 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Представники сторін у судове засідання 28.11.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; відповідач вимоги ухвали суду не виконав і відзив на позовну заяву не подав. Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі – Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні 28.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України. Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 17.01.2017 НАНУ (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого: - орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно – частину нежитлових приміщень (кімнати №№ 111-112) на 1-му поверсі корпусу № 3 – інженерно-лабораторний корпус сектора наукової інформації (літ. «Г»), площею 41,2 кв.м., вартість якого визначена на підставі висновку про вартість об'єкта оцінки і становить станом на 30.09.2016 – 456    000 грн. без урахування ПДВ (далі - майно), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 54, та перебуває на балансі НАНУ (пункт 1.1 Договору); - орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку – січень 2017 року – 7    668,40 грн. без ПДВ, та ПДВ – 1    533,68 грн., а разом з ПДВ 9    202,08 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю за Договором, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (пункт 3.1 Договору). Крім того, сторонами було укладено Договір від 17.01.2017, за умовами якого: - балансоутримувач (НАНУ) забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі корпусу № 3 – інженерно-лабораторного корпусу сектора наукової інформації (літ. «Г»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 54, загальною площею 2    676,1 кв.м. (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (41,2 кв.м.) в будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, право користування якими надається балансоутримувачем за Договором від 17.01.2017 (пункт 1.1 Договору від 17.01.2017); - орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі орендованого приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщень, та плату за комунальні послуги (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору від 17.01.2017). Договори підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договори у встановленому порядку не оспорені, не визнані недійсними. Таким чином, Договори є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами. Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Отже, укладені позивачем і відповідачем договори за своєю правовою природою є договорами з оренди державного майна та відшкодування комунальних послуг. Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 17.01.2017 № б/н, який підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін. У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 31.05.2017 сторонами було підписано додаткову угоду до Договору (далі – Додаткова угода), за умовами якої: - сторони домовилися достроково розірвати Договір (пункт 1 Додаткової угоди); - повернення орендодавцю нерухомого майна площею 41,2 кв.м. здійснено на підставі акта приймання-передачі від 31.05.2017, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 2 Додаткової угоди); - сторони погодили, що заборгованість орендаря перед орендодавцем за Договором (орендні платежі, податок на землю та експлуатаційні витрати) на момент його розірвання, тобто 31.05.2017 становить – 46    007,71 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.05.2017 (пункт 3 Додаткової угоди); - Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 4 Додаткової угоди). Судом встановлено, що відповідачем було повернуто орендоване приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого орендованого майна від 31.05.2017 № б/н. Вказані Додаткова угода та акт підписані учасниками процесу та скріплені печатками без зауважень. Разом з тим, відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати, витрат на утримання майна (в тому числі земельний податок) та комунальні послуги належним чином не виконав, внаслідок чого виникла така заборгованість: - за Договором: орендна плата у сумі 37    916,68 грн.; відшкодування податку на землю – 3    462,92грн.; - за Договором від 17.01.2017 відшкодування вартості комунальних (експлуатаційних) послуг у сумі 4    628,11 грн. Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу з орендної плати, відшкодування податку на землю та комунальних експлуатаційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 4    851,52 грн. пені (4    332,66 грн. за Договором; період нарахування з 16.02.2017 по 21.09.2017; 518,86 грн. за договором від 17.01.2017; період нарахування з 16.02.2017 по 21.09.2017) та 758,34 грн. штрафу. У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Пунктами 3.7, 3.8 Договору передбачено, що: орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості. При несвоєчасному внесенні плати орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору від 17.01.2017). За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні. Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України. Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог. За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню. За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юристконсалт» (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1, офіс 14; ідентифікаційний код 38258747) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Національної академії наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; ідентифікаційний код 00019270): 37    916 (тридцять сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 68 коп. боргу з орендної плати; 3    462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 92 коп. відшкодування податку на землю; 4    628 (чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 11 коп. відшкодування вартості комунальних (експлуатаційних) послуг, 4    851 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 52 коп. пені; 758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 34 коп. штрафу та 1    600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду. Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Повне рішення складено 05.12.2017. Суддя                                                                                                                         І.Д. Курдельчук