Рішення

від 23.11.2017 по справі 910/18526/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/18526/17

За позовом Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт

до 1. Офісу великих платників податків Державної податкової служби

2. Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 34.783,06 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Машник К.В., довіреність № 03-16/23 від 01.12.2016

від відповідача-1 Килівник Р.С., довіреність № 10114/9/28-10-10-18 від 13.11.2017

від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт про стягнення з Офісу великих платників податків Державної податкової служби 34.783,06 грн., з яких: 30.646,98 грн. за послуги зберігання майна, 2.874,10 грн. пені, 919,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 342,57 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в рамках кримінального провадження 32016100110000197 від 29.11.2016 за наслідками обшуку будівель та споруд користування Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт згідно протоколу від 23.03.2017 вугілля марки АКО загальною кількістю 3648,450 тон тимчасово вилучено та передано за актом приймання-передачі майна від 24.03.2017 на відповідальне зберігання посадовим особам позивача. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 у справі № 761/12003/17 зобов'язано повернути вилучене під час обшуку майно позивачу. Витрати по зберіганню вказаного вугілля в розмірі 30.646,98 грн., що знаходилось на території позивача на відповідальному зберіганні відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду покриваються за рахунок держави. Позивач звертався до відповідача-1 з вимогою сплатити кошти, яка залишена без задоволення, а тому позивачем за порушення грошового зобов'язання нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18526/17; залучено до участі у справі іншим відповідачем - Державну казначейську службу України у м. Києві; справу призначено до розгляду на 14.11.2017.

Відповідач-1 у поданому 14.11.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що вугілля марки АКО в кількості 3648,450 тон, яке відповідно до акту приймання-передачі майна від 24.03.2017 було передано ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт на відповідальне зберігання в кримінальному провадженні № 32016100110000197 первинно знаходились на території позивача, та в подальшому передано на відповідальне зберігання. Відповідно до інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, встановлено, що у випадках коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави, проте в даному випадку застосовується механізм п. 13 Інструкції, а саме витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно, а саме ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт . Вважає, що в його діях відсутня вина. В діях відповідача відсутня протиправна поведінка, тому що на момент повернення вугілля марки АКО позивачу, витрати за відповідальне зберігання майна покривалися виключно за рахунок ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт . Таким чином, в даній справі відсутній й причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та майновими втратами позивача, тому що відповідач не вчиняв жодних незаконних дій, які привели або могли привести до майнових втрат позивача, адже відповідач діяв у межах повноважень, визначених законом, та на підставі ухвали слідчого судді. Також, позивачем жодним чином не обґрунтована сума стягнення в розмірі 34.783,06 грн.

Позивач в судовому засіданні 14.11.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судовому засіданні 14.11.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 14.11.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23.11.2017.

Позивачем в судовому засіданні 23.11.2017 подано письмові пояснення по справі.

Відповідач-2 в судове засідання 23.11.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Відповідач-2 ухвали суду від 27.10.2017 та від 14.11.2017, надіслані за вказаною вище адресою, отримав 02.11.2017 та 17.11.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 0103043665700 та № 0103043666634.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи без участі представника відповідача-2.

В судовому засіданні 23.11.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А. від 03.03.2017 у справі № 761/7579/17 (провадження № 1-кс/761/4737/2017) в рамках кримінального провадження № 32016100110000197 від 29.11.2016 було надано старшому слідчому з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС Козак Л.С. дозвіл на проведення обшуку будівель та споруд користування Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт за адресою: Одеська область, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110600000:01:031:0165, 5110600000:01:031:0286, 5110600000:01:033:0074, 5110600000:01:006:0168, 5110600000:01:031:0146, 51106000000:01:033:0073, 5110600000:01:047:0077, 51106000000:01:047:0079, 5110600000:01:031:0184, 5110600000:01:047:0078, 51106000000:01:020:0384, що на праві власності зареєстровані за Одеською обласною державною адміністрацією з метою відшукування та вилучення первинних податкових та бухгалтерських документів TOB Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів , ТОВ Ровеньки-Вуглепостач , ТОВ ГЗФ Східно-Донбаська по взаємовідносинам з ДП ІЗМ МТП та підприємствами з ознаками фіктивності за 2016-2017 роки: ТОВ Бізнес-Вектор-Україна , ТОВ Валакас , ТОВ Ворлд Фокус Трейд , ТОВ Орфен , ТОВ Юдумус , ТОВ Лайтфіл ТОВ Інтергума-2010 , ТОВ Автозеніт , ТОВ Сіріус Ленд , ТОВ Компанія Марістелла , ТОВ Бізнес-Вектор-України , ТОВ Геокад-5 , ТОВ Трансінвестком , ТОВ Ленд Союз , ТОВ Пальміра Еволюшн , ТОВ Автосоюз Делівері , ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс , ТОВ Фаюс , ТОВ Голд Маркет , ТОВ Стрим-Груп , ТОВ Прот , ТОВ Оригон та компаніями - нерезидентами MUSKWELL IMPORT LLP, COAL TRADE ANTRAHCIT LLP, SODA SANAYIІ A/S., SISECOM SODA LURFVAC D.O.O., UNICOAL SPA.

24.03.2017 старшим слідчим з ОВС 5 ВР КП СУ ФР ОВПП ДФС майором податкової міліції Януковичем І.В. складено продовження до протоколу обшуку від 23.03.2017 та встановлено, що на відкритих складських майданчиках причалів № 21 та 22 виробничо-перевантажувального комплексу № 2 (далі - ВПК № 2) ДП ІЗМ МТП навалом речовини чорно-графітового кольору, фракцією приблизно від 5/5/6 см. до 15/10/10 см., за зовнішніми ознаками схожою на вугілля.

Відповідно до вищезазначеного протоколу майно, а саме вугілля марки АКО загальною кількістю 3648,450 тон тимчасово вилучено та передано за актом приймання - передачі майна від 24.03.2017 на відповідальне зберігання посадовим особам ДП ІЗМ МТП , а саме начальнику ВПК № 2 ДП ІЗМ МТП Кірпікову О.Г. та начальнику складу (вантажного) ВПК № 2 Лебзяк О.C., а вилучені документи направлено до СУ ФР ОВПП ДФС.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В. від 29.03.2017 у справі № 761/10401/17 було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу РКП СУ ФР ЛВПП ДФС Козак Л.С. про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320161 00110000197.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова A.B. від 11.04.2017 у справі № 761/12003/17 за наслідками розгляду скарги ДП Ізмаїльський морський торговельний порт було зобов'язано старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС Козак Л.С., іншого слідчого ОВПП ДФС, на досудовому розслідування якого знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 32016100110000197, повернути ДП ІЗМ МТП , його представнику, майно вилучене під час обшуку 23-24 березня 2017 року за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110600000:01:031:0165, 5110600000:01:031:0286, 5110600000:01:033:0074, 5110600000:01:006:0168, 5110600000:01:031:0146, 51106000000:01:033:0073, 5110600000:01:047:0077, 51106000000:01:047:0079, 5110600000:01:031:0184, 5110600000:01:047:0078, 51106000000:01:020:0384 та за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, яке має ознаки тимчасово вилученого.

Отже, враховуючи вищевикладене, вугілля марки АКО в кількості 3648,450 тон було повернуте ДП Ізмаїльський морський торговельний порт по ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року у справі № 761/12003/17.

Спір виник внаслідок того, що відповідач-1 має сплатити позивачу кошти за передане на зберігання позивачу вилучене вугілля та нараховані за несвоєчасну сплату цих коштів пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до п. 32 Порядку фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 затверджено Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду.

Відповідно до абз. 4 п. 13 Інструкції витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.

Таким чином витрати по зберіганню вугілля марки АКО в кількості 3648,450 тон, що знаходилось на території ДП Ізмаїльський морський торговельний порт на відповідальному зберіганні за актом приймання - передачі майна від 24.03.2017 мають бути покриті за рахунок держави.

Позивачем здійснено розрахунок фактичних витрат підприємства, що були проведені під час зберігання вугілля, які згідно звітної відомості по розрахунку вартості зберігання навальних вантажів станом на 11.04.2017 складають 30.646,98 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з вимогою № 03-08/121 від 24.04.2017 про сплату витрат за зберігання майна направивши при цьому рахунок № 28/11 від 12.04.2017 на суму 30.646,98 грн.

Державна фіскальна служба України в свою чергу надіслала супровідним листом № 12567/7/99-99-23-01-17 від 18.05.2017 зазначену вимогу позивача відповідачу-1.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30.646,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми пені в розмірі 2.874,10 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за зберігання майна, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача-1 нараховані 919,41 грн. збитки від зміни індексу інфляції та 342,57 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже даною нормою передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача-1 суми за зберігання вилученого майна не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 919,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 342,57 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надали.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) 30.646 (тридцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 98 коп. за зберігання майна, 1.409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 04.12.2017.

Суддя В.В.Сівакова