Постанова

від 05.03.2018 по справі 910/18526/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Справа№ 910/18526/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. (повний текст складено 04.12.2017р.)

у справі № 910/18526/17 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

до відповідача-1 Офісу великих платників податків Державної податкової служби

відповідача-2 Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 34 783,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення 34 783,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що витрати в розмірі 30 646,98 грн. по зберіганню вугілля марки АКО загальною кількістю 3 648,450 тон, що знаходилось у позивача на відповідальному зберіганні підлягають стягненню за рахунок держави (відповідача-1) разом з 2 874,10 грн. пені, 919,41 грн. інфляційних втрат та 342,57 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017р. порушено провадження у справі № 910/18526/17; залучено до участі у справі іншим відповідачем - Державну казначейську службу України у м. Києві; справу призначено до розгляду на 14.11.2017р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі №910/18526/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" 30 646,98 грн. за зберігання майна та 1 409,74 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував, що відповідно до п. 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, встановлено, що у випадках коли майно передається на зберігання підприємству, витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно, в даному випадку - ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт".

На думку скаржника, позивачем не доведено незаконності дій чи бездіяльності апелянта, не обґрунтовано понесених позивачем витрат у процесі зберігання ним речових доказів на суму 30 646,98 грн., тому підстави для відшкодування витрат зберігача, як недоведені, відсутні.

Апелянт також зазначав, що позивач, з доводами якого погодився суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про існування між сторонами договірних відносин, і виникнення у відповідача-1 зобов'язань цивільно-правового характеру, відтак, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 08.02.2018р.

26.01.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 08.02.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, для розгляду справи змінено та сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.02.2018р.

21.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. розгляд справи відкладено на 05.03.2018р.

Представники відповідача-2 до судового засідання, що відбулось 05.03.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А. від 03.03.2017р. у справі № 761/7579/17 (провадження № 1-кс/761/4737/2017) в рамках кримінального провадження № 32016100110000197 від 29.11.2016р. надано старшому слідчому з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС Козаку Л.С. дозвіл на проведення обшуку будівель та споруд користування Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" за адресою: Одеська область, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110600000:01:031:0165, 5110600000:01:031:0286, 5110600000:01:033:0074, 5110600000:01:006:0168, 5110600000:01:031:0146, 51106000000:01:033:0073, 5110600000:01:047:0077, 51106000000:01:047:0079, 5110600000:01:031:0184, 5110600000:01:047:0078, 51106000000:01:020:0384, що на праві власності зареєстровані за Одеською обласною державною адміністрацією, з метою відшукування та вилучення первинних податкових та бухгалтерських документів TOB "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів", ТОВ "Ровеньки-Вуглепостач", ТОВ "ГЗФ "Східно-Донбаська" по взаємовідносинам з ДП "ІЗМ МТП" та підприємствами з ознаками "фіктивності" за 2016-2017 роки: ТОВ "Бізнес-Вектор-Україна", ТОВ "Валакас", ТОВ "Ворлд Фокус Трейд", ТОВ "Орфен", ТОВ "Юдумус", ТОВ "Лайтфіл" ТОВ "Інтергума-2010", ТОВ "Автозеніт", ТОВ "Сіріус Ленд", ТОВ "Компанія "Марістелла", ТОВ "Бізнес-Вектор-України", ТОВ "Геокад-5", ТОВ "Трансінвестком", ТОВ "Ленд Союз", ТОВ "Пальміра Еволюшн", ТОВ "Автосоюз Делівері", ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс", ТОВ "Фаюс", ТОВ "Голд Маркет", ТОВ "Стрим-Груп", ТОВ "Прот", ТОВ "Оригон" та компаніями - нерезидентами MUSKWELL IMPORT LLP, COAL TRADE ANTRAHCIT LLP, SODA SANAYIІ A/S., SISECOM SODA LURFVAC D.O.O., UNICOAL SPA.

24.03.2017р. старшим слідчим з ОВС 5 ВР КП СУ ФР ОВПП ДФС майором податкової міліції Януковичем І.В. складено продовження протоколу обшуку від 23.03.2017р. та встановлено, що на відкритих складських майданчиках причалів №21 та 22 виробничо-перевантажувального комплексу №2 (далі - ВПК № 2) ДП "ІЗМ МТП" навалом розміщені речовини чорно-графітового кольору, фракцією приблизно від 5/5/6 см. до 15/10/10 см., за зовнішніми ознаками схожі на вугілля.

Відповідно до вищезазначеного протоколу майно, яке характеризується родовими ознаками, а саме: вугілля марки АКО, загальною кількістю 3648,450 тон, тимчасово вилучено та передано за актом приймання-передачі від 24.03.2017р. на відповідальне зберігання посадовим особам ДП "ІЗМ МТП": начальнику ВПК № 2 ДП "ІЗМ МТП" Кірпікову О.Г. та начальнику складу (вантажного) ВПК № 2 Лебзяку О.C., а вилучені документи - направлені до СУ ФР ОВПП ДФС.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В. від 29.03.2017р. у справі № 761/10401/17 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу РКП СУ ФР ЛВПП ДФС Козак Л.С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320161 00110000197.

За наслідками розгляду скарги ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова A.B. від 11.04.2017р. у справі № 761/12003/17 зобов'язано старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС Козака Л.С., іншого слідчого ОВПП ДФС, на досудовому розслідування якого знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 32016100110000197, повернути представнику ДП "ІЗМ МТП" майно, яке має ознаки тимчасово вилученого і вилучене під час обшуку 23-24 березня 2017 року за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110600000:01:031:0165, 5110600000:01:031:0286, 5110600000:01:033:0074, 5110600000:01:006:0168, 5110600000:01:031:0146, 51106000000:01:033:0073, 5110600000:01:047:0077, 51106000000:01:047:0079, 5110600000:01:031:0184, 5110600000:01:047:0078, 51106000000:01:020:0384 та за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7.

Таким чином, вугілля марки АКО, в кількості 3648,450 тон, було повернуто ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" по ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017р. у справі № 761/12003/17.

24.04.2017р. позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з вимогою № 03-08/121 про сплату витрат за зберігання майна на суму 30 646,98 грн. відповідно до рахунку № 28/11 від 12.04.2017р.

Державна фіскальна служба України супровідним листом № 12567/7/99-99-23-01-17 від 18.05.2017р. надіслала зазначену вимогу позивача Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Проте, відповідач-1 відповіді не надав і у добровільному порядку плату за зберігання не сплатив.

З цих підстав між сторонами виник спір.

Місцевим господарським судом вимоги про стягнення витрат за зберігання задоволені повністю.

Переглядаючи справу, апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується повністю, враховуючи наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012р. затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Пунктом 32 Порядку встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010р. затверджено Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду.

Згідно до абз. 4 п. 13 Інструкції витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.

З огляду на приписи зазначених норм чинного законодавства, позивач, який вимагає плату за зберігання майна, має довести факт передачі йому органами слідства на зберігання тимчасово вилучене майно, строк такого зберігання і повернення майна із зберігання, а також документально підтвердити розмір понесених ним, у зв'язку із зберіганням, об`єктивно необхідних витрат.

Твердження апелянта з приводу того, що відсутність оформленого між ним та позивачем договору із встановленою ціною зберігання є підставою для відмови у грошових вимогах зберігача, судом апеляційної інстанції відхиляються за неспроможністю, адже вугілля марки АКО, в кількості 3 648,450 тон, було передано ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" 24.03.2017р. за актом приймання-передачі на зберігання і йому ж повернуто за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова A.B. від 11.04.2017р. у справі № 761/12003/17.

На спростування тверджень апелянта про відсутність документально підтверджених доказів розміру об'єктивно необхідних витрат по зберіганню переданого органами слідства майна, у матеріалах справи містяться як власне розрахунок фактичних витрат, що були проведені під час зберігання вугілля, так і звітна відомість по розрахунку вартості зберігання навальних вантажів станом на 11.04.2017р. разом з наказом ДП ІМ МТП №854/1 від 18.10.2016р. про затверджені тарифи на зберігання.

Зважаючи на ту обставину, що між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом підприємницької діяльності у результаті передачі останньому на зберігання майна виникли оплатні цивільно-правові відносини зі зберігання, витрати зберігача, в силу ст. ст. 509, 520, 936 та 955 ЦК України, п. 32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, покриваються за рахунок коштів державного бюджету передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив передачу речових доказів на зберігання. Тож вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 витрат на зберігання у розмірі 30 646,98 грн., як обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача-1 2 874,10 грн. пені, 919,41 грн. інфляційних втрат та 342,57 грн. 3% річних за період прострочення останнім виконання грошового зобов'язання з 03.05.2017р. по 15.09.2017р.

Утім, апелянтом не оскаржуються висновки суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні цих вимог зберігача.

За таких обставин справи, у межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення, тому залишає без задоволення скаргу апелянта, а оскаржуваний ним судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у зв'язку з відмовою у її задоволенні, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі № 910/18526/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017р. у справі № 910/18526/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18526/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст складено 06.03.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

С.А. Пашкіна