Рішення

від 30.11.2017 по справі 916/2501/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2017 р.Справа № 916/2501/17

За позовом: ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ"

про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Склярова Л.Ю. - адвокат

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1, звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ", в якій просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" здійснити державну реєстрацію змін в Статуті товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" у зв'язку із виходом з товариства ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2017р. позовну заяву (вх.№2654/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2501/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду за їх адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.11.201,7р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи, своєї письмової позиції щодо позову суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.02.2016р. на підставі рішення засновників було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ", номер запису в ЄДРЮОФОПГФ 1 553 102 0000 003154.

01.06.2016р. ОСОБА_1 придбала частку, що складає 33,34% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ", ціна якої становила 333,40 грн.

01.06.2016р. було внесено відповідні зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" та здійснена їх державна реєстрація.

02.12.2016р. позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" із заявою №2935 про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" та про виплату частки внесеної до статутного капіталу.

Заяву ОСОБА_1 №2935 про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" було посвідчено приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г.

10.12.2016р. на адресу позивача надійшло запрошення (повідомлення) про проведення позачергових зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 №2935 про вихід зі складу учасників.

Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначила про те, що скориставшись правом передбаченим п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства вона 02.12.2016 року склала заяву про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" та подала її товариству.

В силу приписів ст.148 ЦК України у товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" є три місяці для вчинення дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (скликання зборів, вирішення питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію).

На думку позивача, безпідставна відмова (бездіяльність) відповідача від проведення державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства - виходом з товариства ОСОБА_1 і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч.1 ст.79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Частинами 1 та 4 ст.3 Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Частина 2 ст.7 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення відповідних змін до державного реєстру.

Згідно п."в" ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Статтею 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлено статутом.

Учасник товариства, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.

Згідно ст.89 Господарського кодексу України Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Посадовими особами господарського товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 1.07.2003р. №37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду.

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 р.).

А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у зв'язку з безпідставною відмовою (бездіяльністю) відповідача від проведення державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства - виходом з товариства ОСОБА_1, остання правомірно звернулась до суду із даним позовом.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.36 Господарського процесуального кодексу України Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3 200,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, буд. №25, код ЄДРЮОФОПГФ 40266453) здійснити державну реєстрацію змін в Статуті товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, буд. №25, код ЄДРЮОФОПГФ 40266453) у зв'язку із виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Кілійським РВ ГУМВС України в Одеській області 12 травня 2010 року, податковий номер НОМЕР_1) із складу учасників товариства.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РОМАНОВ МЕРІТАЙМ ЕЙДЖЕНСІ" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, буд. №25, код ЄДРЮОФОПГФ 40266453) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Кілійським РВ ГУМВС України в Одеській області 12 травня 2010 року, податковий номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський