Рішення

від 30.11.2017 по справі 910/18508/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017Справа №910/18508/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія

Золотий урожай

про стягнення 230.032,72 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Рязанцева А.Ф., довіреність № 14/04 від 14.04.2017

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий урожай 230.032,72 грн., з яких: 188.695,51 грн. основного боргу, 20.705,01 грн. пені, 17.829,26 грн. інфляційні втрати, 2.802,93 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу № 0601 від 06.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18508/17 та призначено справу до розгляду на 14.11.2017.

Позивачем 08.11.2017 до відділу діловодства суду подано власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Позивачем 08.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18508/17 від 09.11.2017 в задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Позивачем 13.11.2017 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 242.469,34 грн., з яких: 188.695,51 грн. основного боргу, 26.055,49 грн. пені, 24.926,68 грн. інфляційні втрати, 2.791,66 грн. - 3% річних.

Позивачем 13.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18508/17 від 14.11.2017 в задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18508/17 від 14.11.2017, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.10.2017, розгляд справи відкладено на 30.11.2017.

Позивачем в судовому засіданні 30.11.2017 подано документи по справі.

Позивач в судовому засіданні 30.11.2017 позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 30.11.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 30.11.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий урожай (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 0601 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар - мастильні матеріали, технічні рідини (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладених на товар та специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору сторони визнають, що товарна накладна, яка підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни і є невід'ємним додатком до даного договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, за умови відсутності заперечень продавця.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Відповідно до п. 6.2 договору підписання накладної покупцем (або його представником) свідчить про приймання ним товару (партії товару) по якості та кількості без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 189.246,56 грн., що підтверджується наступними видатковими накладеними:

№ 4690 від 26.10.2016 на суму 22.759,54 грн.,

№ 4691 від 26.10.2016 на суму 10.524,80 грн.,

№ 4668 від 27.10.2016 на суму 1.459,10 грн.,

№ 4669 від 27.10.2016 на суму 5.534,05 грн.,

№ 5438 від 22.11.2016 на суму 7.942,20 грн.,

№ 5439 від 22.11.2016 на суму 1.049,20 грн.,

№ 5440 від 22.11.2016 на суму 9.843,10 грн.,

№ 5441 від 22.11.2016 на суму 5.465,65 грн.,

№ 5594 від 23.11.2016 на суму 187,50 грн.,

№ 5473 від 23.11.2016 на суму 8.098,59 грн.,

№ 5474 від 23.11.2016 на суму 6.185,75 грн.,

№ 5475 від 23.11.2016 на суму 2.291,20 грн.,

№ 5486 від 24.11.2016 на суму 2.279,80 грн.,

№ 5488 від 24.11.2016 на суму 4.037,30 грн..

№ 5490 від 24.11.2016 на суму 3.270,00 грн..

№ 5576 від 28.11.2016 на суму 1.919,85 грн.,

№ 5489 від 29.11.2016 на суму 1.139,00 грн.,

№ 6181 від 20.12.2016 на суму 2.840,00 грн.,

№ 6180 від 20.12.2016 на суму 1.100,00 грн.,

№ 6245 від 21.12.2016 на суму 1.420,00 грн.,

№ 6190 від 21.12.2016 на суму 1.244,00 грн.,

№ 6263 від 21.12.2016 на суму 20,00 грн.,

№ 6188 від 21.12.2016 на суму 13.451,89 грн.,

№ 6189 від 21.12.2016 на суму 8.391,70 грн.,

№ 6193 від 21.12.2016 на суму 1.871,00 грн.,

№ 6268 від 22.12.2016 на суму 2.910,00 грн.,

№ 6269 від 22.12.2016 на суму 5.935,20 грн.,

№ 6412 від 26.12.2016 на суму 1.420,00 грн.

№ 6307 від 26.12.2016 на суму 6.607,44 грн.,

№ 6342 від 27.12.2016 на суму 717,20 грн.,

№ 6355 від 27.12.2016 на суму 1.100,00 грн.,

№ 6345 від 27.12.2016 на суму 651,00 грн.,

№ 6346 від 27.12.2016 на суму 3.240,34 грн.,

№ 6347 від 27.12.2016 на суму 15.033,40 грн.,

№ 6349 від 27.12.2016 на суму 12.018,92 грн.,

№ 6356 від 28.12.2016 на суму 1.101,04 грн.,

№ 1 від 03.01.2017 на суму 2.200,00 грн.,

№ 261 від 17.01.2017 на суму 2.079,00 грн.

№ 271 від 17.01.2017 на суму 1.100,00 грн.,

№ 370 від 23.01.2017 на суму 5.475,00 грн.,

№ 368 від 24.01.2017 на суму 2.032,80 грн.,

№ 448 від 25.01.2017 на суму 1.100,00 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 5.2 договору визначено умови оплати - 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та становить 188.695,51 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 188.695,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, згідно з п. 7.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання продавцем зобов'язань по оплаті по даному договору, він несе відповідальність у вигляді пені в розмирі 0,1% від вартості неоплаченого товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої в період її нарахування за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати отриманого товару.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої за розрахунками суду становить 25.272,47 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 25.272,47 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованої пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 24.926,68 грн. інфляційних втрат та 2.791,66 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначено.

За розрахунками суду інфляційні втрати становлять 21.843,00 грн., які підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованих інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2.791,66 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо розмір позовних вимог збільшено недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивачем було пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 230.032,72 грн., проте в подальшому збільшені до 242.469,34 грн., а отже судовий збір за розгляд позову становить 3.637,04 грн.

Позивачем до позову подано квитанцію № 0.0.799953145.1 від 05.07.2017, з якої вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 3.525,00 грн.

Позивач збільшивши розмір позовних вимог судовий збір не сплатив, а тому недоплачений судовий збір в сумі 112,04 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий урожай (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 39537147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт (49045, м. Дніпро, вул. Верхня, 2-А, код ЄДРПОУ 39515516) 188.695 (сто вісімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 51 коп. основного боргу, 25.272 (двадцять п'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 47 коп. пені, 21.843 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок три) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2.791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 66 коп. - 3% річних, 3.579 (три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Комфорт (49045, м. Дніпро, вул. Верхня, 2-А, код ЄДРПОУ 39515516) в дохід Державного бюджету України 112 (сто дванадцять) грн. 04 коп. судового збору.

Повне рішення складено 05.12.2017.

СуддяВ.В.Сівакова