Постанова

від 23.11.2017 по справі 925/989/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 925/989/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участі представників сторін:

від позивача: Кандаурова А.П. представник за дов. № 696 від 22.04.2013 року;

від відповідача: Кір'янова Л.М. представник за дов. № 7 від 20.11.2017 року;

від третьої особи: Опенько Д.А. представник за дов. № 14/20-69-17 від 27.03.2017 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017

у справі № 925/989/17 (суддя: Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємства "Валява" в особі ліквідатора Кандаурової Анни Павлівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємства "Валява" в особі ліквідатора Кандаурової Анни Павлівни (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - третя особа) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" не чинити перешкод та надати можливість ліквідатору арбітражному керуючому Кандауровій Анні Павлівні провести інвентаризацію обладнання ТОВ "СГП "Валява" згідно договору фінансового лізингу №10-11-8 стбст-пл/118 від 08.02.2011 року, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач привласнив майно державного підприємства та перешкоджає виконанню ліквідатором вимог покладених на нього Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Господарський суд Черкаської області повністю задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємства "Валява" в особі ліквідатора Кандаурової Анни Павлівни своїм рішенням від 05.09.2017 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, 19.09.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" звернулося до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017 року у справі № 925/989/17.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема оскаржуване рішення було прийняте без участі скаржника та не повідомленого належним чином про місце та час розгляду позовної заяви.

Також скаржник вказав, що він був позбавлений права надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8"на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017 року у справі № 925/989/17 прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.11.2017 року представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представники позивача та третьої особи у відзиві та судовому засіданні 23.11.2017 року заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, заборгованість перед державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" виникла внаслідок укладення додаткового договору №319 від 10.08.2012 року до договору фінансового лізингу №10-11-8 стбст-пл/118 від 08.02.2011 року з ТОВ "СГП "Валява". Відповідно до умов даного договору товариству "СГП "Валява" було передано майно (свиновідгодівельний комплекс) на загальну суму 41202392 грн в лізинг.

Майно на загальну суму 41202392 грн належить Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на підставі права власності. Отже, спірне майно є власністю державного підприємства.

Дане майно було передано за адресою: 19520, Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 13.08.2012р. (а.с. 26), а саме:

1. комплект обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 (8541*585) кількість од. -1;

2. комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (17438*1050) кількість од. -1;

3. комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней в групових станках ОМС-Г (1276*3954) кількість од. - 1;

4. комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней в індивідуальних станках ОМС-1 (761*6125) кількість од. -1;

5. комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами ОПСП (552*14814) кількість од. -1.

Відповідно до умов договору лізингу, майно повинно було знаходитись за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

Станом на день подання позову спірне майно (предмет лізингу), не було повернуте державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

29.09.2015 року ліквідатором та представником державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" було здійснене виїзд для проведення інвентаризації майна банкрута за адресою Черкаська область, Городищенський район, село Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, за якою повинно знаходитись спірне майно. На підприємстві нікого не було, всі приміщення були закриті.

25.03.2016 року повторно ліквідатором та представником державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" було здійснено виїзд для проведення інвентаризації майна банкрута за адресою Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5. За даною адресою знаходиться свиноферма, на яку передавалось майно лізингодавця - державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

На свинофермі знаходився чоловік, який представився охоронником, та повідомив, що за даною адресою зареєстроване інше підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8", і все майно, що знаходиться на свинофермі, - належить ТОВ "Трансджейнт 8".

Ліквідатором було викликано поліцію Городищенського ВП ГУНП в Черкаській області. Поліцією було відібрано свідчення у охоронця ТОВ "Трансджейнт 8". Крім того, охоронник зателефонував директору ТОВ "Трансджейнт 8", яка телефоном пояснила, що на свинофермі немає майна, яке належить державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" чи ТОВ "СГ "Валява".

В якості доказу було надано фотокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №29862318 від 21.11.2014 року, який містить відомості про продаж комплексу за адресою: 19520, Черкаська область, Городищенськи район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

02.03.2017 року ліквідатором було направлено вимогу на адресу ТОВ "Трансджейнт 8": 19520, Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, якою, зокрема, вимагалось повернути майна боржника. Відповіді на дану вимогу отримано не було.

На думку позивача, факт продажу комплексу (як об'єкта нерухомості) іншому підприємству не спростовує те, що предмет лізингу - обладнання для свиней не знаходиться за адресою свиноферми. Єдину інформацію, яку надає витяг, це те, що майновий комплекс свиноферма змінила трьох власників (ТОВ СГ "Валява", ТОВ "ТРЕЙДАГРОПОСТАЧ-61", та тепер належить ТОВ "Трансджейнт 8". Обладнання для свиней знаходилось в одному з приміщень майнового комплексу і працівниками ТОВ "Трансджейнт 8" не було надано жодних доказів чи пояснень, що обладнання для свиней, отримане в лізинг банкрутом ТОВ СП "Валява" - не знаходиться на свинофермі.

Дане майно - обладнання для свиней є неподільним, і у разі його перенесення воно втрачає свою вартість та буде коштувати за ціною металобрухту. Відтак, є всі підстави вважати, що ТОВ "Трансджейнт 8" привласнило майно державного підприємства на суму понад 40 млн. гривень.

Вказані у позовній заяві обставини перешкоджають виконанню ліквідатором вимог покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що й стало причиною звернення за захистом порушеного права.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони у справі є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року у справі №925/137/15 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Валява" та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну (свідоцтво №696 від 22.04.2013р.).

Відповідно до ч.2 ст.38, ч.1 ст.40, ч.2, 3 ст.41, ч.4 ст.42, ч.7 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.

29.09.2015 року та повторно 25.03.2016 року ліквідатором Позивача здійснено перевірку місцезнаходження заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Валява" за участю ліквідатора товариства, представників третьої особи, відповідача та поліції смт. Городище.

Доказів про повідомлення Відповідачем ліквідатора про дату проведення інвентаризації майна суду не надано.

02.03.2017 року ліквідатором Позивача направлено вимогу №02-01/15 (а.с. 11) Відповідачу про повернення майна, що належить лізингодавцю, а саме:

1. комплект обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 (8541*585) кількість од. - 1;

2. комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (17438*1050) кількість од. - 1;

3. комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней в групових станках ОМС-Г (1276*3954) кількість од. - 1;

4. комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней в індивідуальних станках ОМС-1 (761*6125) кількість од. - 1;

5. комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами ОПСП (552*14814) кількість од. - 1.

Факт направлення вимоги на адресу Відповідача 02.03.2017 року підтверджується копією фіскального чека Укрпошти (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповіді на вимогу відповідачем не було надано, інвентаризацію майна ТОВ СП "Валява" не проведено.

Статтею ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із яких є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом ( ч. 2 вказаної статті).

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України також встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

Відповідно до ч. 1-5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч.1 ст. 395, ст. 396 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно, зокрема, є: право володіння; право користування (сервітут).

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права. Зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.ст. 4-3, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач набув право на майно за Договором лізингу. Вказаний договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнавався судом недійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст.204 Цивільного кодексу України). Отже, позивач має право на захист свого права на вказане майно, у тому числі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном.

Товариство позивача визнано банкрутом, його ліквідатором призначено Кандаурову А.П., яка, відповідно до чинного законодавства, здійснює повноваження керівника підприємства банкрута та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №29862318 від 21.11.2014р., який містить відомості про продаж комплексу за адресою: 19520, Черкаська область, Городищенськи район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, підтверджується наявність у Відповідача переданого у лізинг обладнання у придбаному ним комплексі.

Інвентаризацію спірного лізингового майна не було проведено з причин, не залежних від волі позивача. При цьому відповідачем не доведено, що після придбання ним нерухомості за спірною реєстраційною адресою передане в лізинг майно (свиновідгодівельний комплекс) забрав (демонтував) позивач, або лізингове майно було переміщене в інше місце.

Ліквідатора позивача та представника ПАТ "Украгролізинг" на територію комплексу відповідача в с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5 - не було допущено.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач тривалий час не надає змоги ліквідатору провести інвентаризацію отриманого у лізинг обладнання, за наявності доказів знаходження цього обладнання у придбаній відповідачем нерухомості, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що останнє було прийняте без участі скаржника неповідомленого належним чином про місце та час розгляду позовної заяви, з огляду на наступне.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду позовної заяви повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 31.08.2017 року на відповідну адресу. При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 20.

На вказану адресу судом першої інстанції на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 10.08.2017 року про порушення провадження у справі та від 31.08.2017 року про відкладення розгляду справи, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м. Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

Так, місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017 року у справі №925/989/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017 року у справі №925/989/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/989/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич