Постанова

від 01.12.2017 по справі 922/3504/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2017 р. Справа № 922/3504/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

заявника - не з'явився,

позивача - Караван Р.В.,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

третього відповідача - Бігдан О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заявника - Мельничук І.Ф., особи що не брага участь у справі, (вх.№ 3488 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2017 року у справі

скаргу заявника - Мельничук І.Ф., особи що не брага участь у справі, (вх.№ 3488 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2017 року у справіза позовом ТОВ "Науково-виробнича фірма "Органічні технології", м. Харків,

до1) Державного підприємства "Сетам", м. Київ,

2) Рівненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області,

3) ТОВ "Астін", м. Харків,

про визнання недійсними торгів

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "НВФ "Органічні технології" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством "СЕТАМ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-а, код ЄДРПОУ 39958500) та оформленим протоколом №289939 від 09.10.17р., з реалізації майна, включеного до лоту за реєстраційним номером 239313, а саме:

- будівля управління літ.В-3, загальною площею 3769кв.м.;

- комплекс дільниці збирання тросів, дільниці термообробки, дільниці мехобробки літ. А-ІІ, загальною площею 5428,5кв.м.

- їдальня літ.Г-2, загальною площею 1107,1 кв.м., розташованих за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 4-а.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2017 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки в даті ухвали, (суддя Шарко Л.В.) заяву ТОВ "Науково-виробнича фірма" "Органічні технології" про вжиття заходів щодо забезпечення позову - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству "СЕТАМ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-а, код ЄДРПОУ 39958500), Рівненському районному відділенню Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33001, м. Рівне, вул. П. Могили, 6.22-Б, код ЄДРПОУ 35007151), Товариству з обмеженою відповідальністю "Астін" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 35245227) вчиняти дії щодо реалізації майна, що було предметом електронних торгів по лоту за реєстраційним номером 239313, а саме:

- будівля управління літ.В-3, загальною площею 3 769кв.м.;

- комплекс дільниці збирання тросів, дільниці термообробки, дільниці мехобробки літ. А-ІІ, загальною площею 5 428,5кв.м.;

- їдальня літ.Г-2, загальною площею 1 107,1кв.м., розташованих за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 4-а, в тому числі щодо підписання протоколу проведення електронних торгів №289939 від 09.10.2017р., складання акту про проведені електронні торги, передання майна від продавця покупцю, до вирішення даної справи по суті.

Мельничук І.Ф., особою, що не брала участі у справі та вважає, що господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду.

Від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також заявник пояснив, що з урахуванням ухвали суду про виправлення описки в даті ухвали, він оскаржує ухвалу місцевого господарського суду від 19.11.2017 року.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник третього відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, у наданому на адресу суду відзиві підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 29.11.2017 року оголошувалась перерва до 10:30 години 01.12.2017 року.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звіряти розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (з подальшими змінами та доповненнями), питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (шляхом заборони ДП "СЕТАМ", Рівненському РВ ДВС ГТУ юстиції у Рівненській області, ТОВ "Астін" вчиняти дії щодо реалізації майна, що було предметом електронних торгів за реєстраційним номером 239313, розташованих за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 4-а, в тому числі щодо підписання протоколу проведення електронних торгів №289939 від 09.10.2017р., складання акту про проведені електронні торги, передання майна від продавця покупцю) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд вірно зазначив про те, що у даному випадку вбачається підтвердженою ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову.

Із наведених фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти дії щодо реалізації майна, що було предметом електронних торгів за реєстраційним номером 239313, є адекватним заходом забезпечення позову, оскільки повністю співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Слід зазначити, що у разі виявлення порушень в ході проведення електронних торгів та невжиття адекватних заходів щодо забезпечення даного позову може призвести до відсутності можливості відновлення порушеного права у позивача.

Таким чином, на теперішній час вчинення дій щодо оформлення реалізованого майна, що було предметом електронних торгів за реєстраційним номером 239313, унеможливить відновлення порушеного права.

Крім того, при виявленні неправомірності недопущення позивача до електронних торгів існує можливість недоотримання грошових коштів від реалізації нерухомості, якщо кошти будуть перераховані продавцю на теперішній час (Рівненському РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області).

Так, у разі виявлення судом неправомірності недопущення позивача до електронних торгів, існує ймовірність запропонування позивачем вищої ціни, ніж була встановлена переможцем торгів по даному лоту.

З цього витікає отримання продавцем грошових коштів від реалізації нерухомості у меншій сумі, ніж та сума на яку він міг би розраховувати, а отже, є ймовірність порушення майнових прав та інтересів самого продавця.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову - шляхом заборони вчиняти дії щодо реалізації майна, що було предметом електронних торгів за реєстраційним номером 239313, передбачений положеннями ст. 67 ГПК України, не перешкоджає господарській діяльності відповідачів та є співрозмірним із заявленими позовними вимогами.

У відповідності до положень п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, копія платіжного доручення № 87 від 05.10.17 року свідчить про здійснення оплати позивачем гарантійного внеску за участь у торгах в розмірі 48965,00 грн., втім відповідачем-1 не було допущено позивача до участі у торгах з причин саме несплати внеску.

Про оплату гарантійного внеску за участь у торгах свідчить і звіт (виписка по рахунку позивача) (а.с. №27).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, а саме майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Оскільки вжиття заходів щодо забезпечення позову не припиняє господарської діяльності відповідачів та не створює блокування чи зупинення господарської діяльності суб'єктів господарювання, суд приходить до висновку про адекватність заходів вжиття забезпечення позову.

Враховуючи те, що існує причинно-наслідковий зв'язок між визначеним предметом спору (визнання недійсними електронних торгів) й заходами щодо забезпечення позову (шляхом заборони вчиняти дії щодо реалізації майна, що було предметом електронних торгів за реєстраційним номером 239313), зважаючи на те, що заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача, а також спрямовані на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, заява про забезпечення позову є такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, не участь потенційного покупця, який міг створити конкуренцію та запропонувати вищу ціну, а отже можливість недоотримання грошей в достатній кількості від продажу об'єкту нерухомості, - є достатньо великим чинником, який виникає при дослідженні матеріалів даної справи та призводить в даному випадку до необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до доводів апеляційної скарги, скаржник стверджує, що під час прийняття оскаржуваної ухвали, судом порушені приписи ст.66 ГПК України, оскільки ухвала про порушення провадження винесена 19.10.2017р., а оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову- 18.10.2017р.

Проте, як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 13.11.2017р. по справі №922/3504/17, виправлено описку в ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення, а саме, ухвалено вважати дату винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову - 19.10.2017р.

Також, скаржник стверджує, що оскаржувана ухвала суду винесена із порушенням приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовів , зокрема, щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості учасників о справі; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З приводу викладений доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено позивачем під час звернення до суду із позовною заявою, відповідно до п.4 розділу X Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно, виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги.

Відповідно до п.8 розділу X Порядку, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

При цьому, зазначені дії виконавця є не правом, а обов'язком. Тобто, за умови здійснення переможцем торгів - ТОВ Астін , оплати за результатами торгів, майно, що було предметом торгів, в яких мав намір брати участь позивач, безумовно б перейшло у власність ТОВ Астін .

Одночасно, оскільки відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог Позивача, Організатором торгів мали б бути проведені нові, такі, що відповідають приписам Порядку, електронні торги з продажу майна, що було предметом оспорюваних торгів.

Проте, у випадку складання органом державної виконавчої служби (Відповідач-2) акту про проведені електронні торги, що має наслідком набуття переможцем торгів (Відповідач-3) права власності на предмет торгів, проведення повторних електронних торгів буде неможливим, без повернення майна у власність попереднього власника.

Одночасно, позивач, як особа, що не є визнаним Організатором торгів їх учасником, а також стороною будь-якого правочину, пов'язаного із відчуженням майна, буде позбавлений можливості звернутися із відповідним позовом щодо повернення майна, що було предметом торгів, у власність попереднього власника, що є боржником за виконавчим провадженням.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.11.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 06.12.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.