Ухвала

від 28.11.2017 по справі 820/1076/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 р.Справа № 820/1076/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. по справі № 820/1076/17

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" ( далі по тексту -позивач, ТОВ "Оптима-Лайт") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011371201 від 08.12.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011371201 від 08.12.2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 09.11.2017 р. фахівцем Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на підставі ст.75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період квітень-травень 2016 року, за результатами якої складено акт №5325/20-30-12-01-09/36814845 від 09.11.2016 року (т.1 а.с.8-13), яким встановлено порушення ТОВ "Оптима-Лайт" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 р. №0011371201, яким до ТОВ "Оптима-Лайт" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних:

від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 766,82 грн.;

від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 95060,27 грн.;

від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 159398,84 грн., застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 63759,54 грн., загальна сума штрафу становить 159586,63 грн. (т. 1 а.с.14).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 08.12.2016 р. №0011371201, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідача стосовно одностороннього розірвання договору про надання електронних документів з позивачем, останній фактично був позбавлений можливості своєчасно виконати свій обов'язок по реєстрації податкових накладних, тому притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до відповідальності у вигляді штрафу є незаконним, а спірне податкове повідомлення-рішення - підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16).

Відповідно до п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За приписами пункту 49.3 статті 49 ПК України, передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Відповідно до п.49.4 ст.49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Згідно з п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 вказаної Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Пунктом 5 розділу III Інструкції № 233 встановлено, що платник податків:

отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до п. 7 розділу III Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку:

першим ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Таким чином, підставами для відмови у прийнятті податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї або декларації з податку на додану вартість.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулює Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як встановлено в п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку N 1246).

Отже, податковим законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2015р. між позивачем та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. (т.1 а.с.62-64). На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекція зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи.

Вищевказаний договір був розірваний контролюючим органом у зв'язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" за місцем податкової адреси.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.04.2016р. та 22.04.2016 р. позивач надсилав засобами телекомунікаційного зв'язку до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області договори про визнання електронних документів №060420161 (т.1 а.с.71-73) та №220420165 (т.1 а.с.65-67) (реєстраційний номер - 9062195597).

Відповідно до квитанції №1 та №2, які підтверджують, що позивачем були направлені на електронну адресу відповідача договори про визнання електронних документів. Відповідно квитанції №1 документ доставлено до ДФС України 11.04.2016р., але не був прийнятий у зв'язку з дією договору від 21.04.2015р. (т.1 а.с.74). Відповідно квитанції №2 до ДФС України відправлено договір з реєстраційним номером 9062195597, який не був прийнятий через виявлену помилку, а саме: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру. (т.1 а.с.70)

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002907247 від 10.08.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) знаходиться за адресою: 61202, Харківська область, м.Харків, Дзержинський район, вул.Ахсарова, буд.11, кв.107 (т.3 а.с.83-86), що не суперечить інформації наданій позивачем при реєстрації електронних договорів.

Судовим розглядом встановлено, що Центром сертифікації ключів Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" сформовані та видані сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності до 21.04.2016р. Дану інформацію позивач отримав в електронному вигляді 22.04.2016р. та був повідомлений про те, що діючий договір розірвано, новий договір приймається до розгляду. (т.1 а.с.69).

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неможливістю реалізувати своє право на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі, яке передбачено п.3 ч.3 ст.49 Податкового кодексу України, 19.04.2016р., 20.04.2016р., 22.04.2016р., 26.04.2016р., 05.05.2016р. позивач направляв до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкові накладні в паперовому вигляді та в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних (т.1 а.с.104-250, т.2 а.с.1-89), а також копіями квитанцій про відмову в прийнятті податкових накладних Державною фіскальною службою України (т. 2 а.с.90-250, т.3 а.с.1-77).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем без жодних правових підстав розірвано договір про визнання електронних документів №220420165 (реєстраційний номер - 9062195597) від 22.04.2016р. та відмовлено у прийнятті податкової звітності, що в подальшому призвело до неправомірного прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 08.12.2016р. №0011371201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 159586,63 грн. за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за період квітень-травень 2016 року.

Таким чином, обов'язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних закріплений в п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на вказані положення Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 10.04.2008 р. №233, обов'язковою передумовою для виконання платником податків свого обов'язку по реєстрації податкових накладних є наявність укладеного договору про визнання електронних документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що внаслідок неправомірних дій відповідача стосовно одностороннього розірвання договору про надання електронних документів з позивачем, у зв'язку з чим останній фактично був позбавлений можливості своєчасно виконати свій обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафу .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. по справі № 820/1076/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2017 р.