П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 127/20952/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
28 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач у вересні 2016 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом в якому просив: поновити строк оскарження постанови Львівської митниці від 20.05.2016 №1629/20900/16 у справі про порушення митних правил ОСОБА_3; визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС про порушення митних правил від 20.05.2016 №1629/20900/16 та притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 69 304 грн. 80 к.; провадження у адміністративній справі закрити.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Поновлено ОСОБА_3 строк на оскарження постанови Львівської митниці ДФС про порушення митних правил від 20.05.2016 у справі №1629/20900/16 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів на суму 69 304 грн. 80 коп.
Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС про порушення митних правил від 20.05.2016 у справі №1629/20900/16 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 469, ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів на суму 69 304 грн. 80 коп.
Провадження у справі №1629/20900/16 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про порушення митних правил строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил.
Судові витрати залишено за позивачем.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняте нову з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2016 заступником начальника Львівської митниці ДФС України начальником управління боротьби з митним правопорушенням Мірошніченко М. І. постановлена постанова в справі про порушення митних правил №1629/20900/16, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 69 304, 89 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.07.2015 ОСОБА_3 через пункт пропуску "Краківець" Львівської митниці ДФС України відповідно до митної декларації №805130000/2015/8248 від 13.07.2015 ввіз на митну територію України товар, який перебуває під митним контролем: транспортний засіб MAN, F2000, 2002 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2. Згідно доручення вказаний автомобіль належить ТОВ "ЗАХІД ЕКСІМП", код ЄДРПОУ 38673060.
У відповідності до вказаної митної декларації ОСОБА_3 зобов'язаний доставити вказаний товар до Сумської митниці ДФС України в термін до 24.07.2015.
На думку відповідача митні платежі, що мали б бути сплачені при ввезенні на митну територію України транспортного засобу MAN, F2000, 2002 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 станом на дату перетину митного кордону України становлять 23101,60 грн. Ввезений ОСОБА_3 транспортний засіб перебував під митним контролем, тобто його митне оформлення не було закінчено. ОСОБА_3 без дозволу органу доходів і зборів неправомірно розпорядився транспортним засобом, митне оформлення якого не закінчено та здійснив використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Підставою для винесення вищезазначеної постанови став протокол про порушення митних правил від 29.09.2015 та винесена 16.10.2015 заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченко М.І. постанова про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, №2235/20908/15, якою накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на день винесення постанови, 20.05.2016, у справі №1629/20900/16 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України сплив встановлений законодавцем строк притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень ст. 467 МК України.
Тому, суд керуючись приписами п. 7 ст. 247 КУпАП та ч. 1 ст. 467 МК України закрив провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про порушення митних правил строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил.
При цьому суд першої в мотивувальній частині рішення, не надав оцінки доводом позивача про відсутність в його діях складу правопорушення (не зробив правової кваліфікації), що могло бути окремою підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того суд першої інстанції поновив позивачу строк на оскарження спірної постанови.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Враховуючи, що сторонами не оскаржувалося рішення суду першої інстанції в частині відсутності висновку про наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то апеляційний суд перевіряє правомірність застосування судом першої інстанції правил щодо строку накладення адміністративного стягнення.
Положенням ст. 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 3 ст.470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Згідно матеріалів справи, 29.09.2015 позивач надав пояснення начальнику Львівської митниці ДФС України, в якому він зазначив, що транспортний засіб MAN, F2000, 2002 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, він доставив в м. Суми та передав його представнику ТОВ "ЗАХІД ЕКСІМП".
Таким чином, 29.09.2015 відповідачу стало відомо, що вказаний транспортний засіб до Сумської митниці не доставлений.
16.10.2015 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.
20.05.2016 відповідачем була винесена оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил №1629/20900/16, передбачених ч.2 ст.469 та ст.485 МК України, тобто через 7 місяців 20 днів після того, як Львівською митницею ДФС України було виявлено правопорушення, що суперечить положенню ч. 1 ст. 467 МК України.
Разом з тим, контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах "транзит" та "тимчасове ввезення" здійснюється митними органами у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, встановлених ст. 95 МК України. Несвоєчасне документування перевищення таких строків та несвоєчасне виявлення вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, визначеного ст.470 МК України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення.
Вказане узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду України викладеним в ухвалі від 18.10.2016 у справі №К/800/18870/16.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строки накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України, на момент винесення постанови в справі про порушення митних правил від 20.05.2016 №1629/20900/16 закінчилися, а тому вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині закриття провадження у справі з таких підстав.
Статтею 284 КУпАП встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведені вище норми законодавства, суд апеляційної вважає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Отже, позовна вимоги в частині закриття провадження у справі про порушення митних правил є протиправною, а рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції помилково в резолютивній частині рішення поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 100, ч. 4 чт. 102 адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала, а правила щодо поновлення процесуальних строків (закріплені в ст. 102) не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції вирішуючи питання розподілу судових витрат, безпідставно залишив судові витрати за позивачем, оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, тобто, позивач при зверненні до суду з даним позовом судових витрат не несе, а правила розподілу судових витрат визначені ст. 94 КАС України не передбачають такого порядку вирішення питання розподілу судових витрат.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України про порушення митних правил від 20 травня 2016 року №1629/20900/16 та притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 69 304 грн. 80 к.
В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2017 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2017 |
Оприлюднено | 11.12.2017 |
Номер документу | 70763839 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Ватаманюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні