У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., ПисаноїТ.О., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства Золота Марія , треті особи: відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, відділ з питань державної реєстрації Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Кіровоградського області від 16 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 липня 2017 року, та касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства Золота Марія на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 липня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 10 липня 2012 року, укладений між її чоловіком ОСОБА_5 та приватним сільськогосподарським підприємством Золота Марія (далі - ПСП Золота Марія ); стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати у розмірі 14 012 грн 64 коп.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що її чоловікові ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка площею 5,86 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Зазначену земельну ділянку ОСОБА_5 передав у користування ПСП Золота Марія за договором оренди землі від 10 липня 2012 року, що зареєстрований 16 листопада 2012 року у Відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області за № 352190004001737.
Позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та після його смерті залишилось спадкове майно, що складається, зокрема, із вказаної земельної ділянки.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року її було усунуто від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, а 12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, зареєстроване у реєстрі за № 1867, ОСОБА_7
Проте рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 про усунення її від спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 відмовлено.
Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2015 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 12 грудня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 ОСОБА_7, зареєстроване у реєстрі за № 1867; визнано за ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, зокрема на земельну ділянку площею 5,86 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року визнано недійсною угоду про розірвання договору оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_1 укладену 02 лютого 2016 року між ОСОБА_7 та ПСП Золота Марія , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717472; визнано недійсним договір оренди землі площею 5,8555 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 02 лютого 2016 року між ОСОБА_7 та ПСП Золота Марія , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8717770; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПСП Золота Марія 13 882,45 грн сплаченої йому за договором оренди спірної земельної ділянки; визнано за ПСП Золота Марія право оренди згідно з договором оренди землі площею 5,8555, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеним 10 липня 2012 року на строк десять років з ОСОБА_5, зареєстрованим у Відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області 16 листопада 2012 року за № 352190004001737.
З огляду на вказане вище та посилаючись на те, що відповідачем на порушення п. 28 договору оренди землі від 10 липня 2012 року з часу прийняття нею спадщини орендну плату не сплачено, у зв'язку із чим заборгованість з орендної плати становить 14 012 грн 64 коп., а тому ОСОБА_4 просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2017 року в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПСП Золота Марія на користь ОСОБА_4 заборгованість з орендної плати у сумі 14 012 грн 64 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
У касаційній скарзі ПСП Золота Марія , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості із орендної плати, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що у зв'язку із розглядом інших цивільних справ, якими було відновлено спадкові права та право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, ПСП Золота Марія не могло реалізувати свій обов'язок з виплати орендної плати за 2014-2016 роки; орендну плату виплачували ОСОБА_7, як власнику та орендарю, який прийняв спадщину та оформив відповідний договір, що в подальшому судами було визнано незаконним; при цьому суд виходив з того, що позивач від отримання орендної плати, яку ПСП Золота Марія поштовим переказом направляло на її адресу, отримувати відмовилась.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та в цій частині стягуючи заборгованість з орендної плати, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що неотримання позивачем надісланих ПСП Золота Марія коштів на поштове відділення не звільняє відповідача від сплати орендної плати, а питання штрафних санкцій за несвоєчасне отримання коштів позивач не ставить, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2014-2016 роки.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки орендна плата виплачувалась ОСОБА_7, а з моменту набуття ОСОБА_4 права власності на вказану земельну ділянку надсилалась на її адресу поштовим переказом, що в даному випадку не свідчить про систематичну її несплату.
Докази та обставини, на які посилаються заявники у касаційних скаргах, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_4 та приватного сільськогосподарського підприємства Золота Марія відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградського області від 16 червня 2017 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 липня 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
Т.О.Писана
О.В.Попович
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2017 |
Оприлюднено | 08.12.2017 |
Номер документу | 70766350 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мазур Лідія Михайлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мазур Лідія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні