Рішення

від 05.12.2017 по справі 587/2393/16-ц

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2393/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Дашутіна І.В., при секретарі Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Спільного агрохімічного підприємства Родючисть до ОСОБА_1, фермерського господарства Натон , державного реєстратора Сумського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та САП Родючисть був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,00 га, (кадастровий номер: 5924786900:02:001:0069), який був зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 05 жовтня 2006 року. У відповідності з укладеним між сторонами договором оренди землі земельна ділянка була передана позивачу в користування на 10 років за актом приймання - передачі. По закінченню строку дії цього договору позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбачений п.8 договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі . Проте із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 69911884 стало відомо, що державний реєстратор виконавчого комітету Сумського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_2 на підставі рішення № 28108003 від 05 лютого 2016 року зареєструвала укладені між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі від 29 грудня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку загальною площею 3,00 га в оренду фермерському господарству Натон . Позивач вважає, що оспорюваний договір оренди землі є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, спірна земельна ділянка на той момент знаходилася в законному користуванні позивача, одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря). Однак, державний реєстратор всупереч вимог закону не здійснив запити до відповідних органів з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на вищезазначену земельну ділянку, що в свою чергу призвело до існування подвійної реєстрації прав оренди земельної ділянки та суттєвого порушення прав позивача, який має законні підстави користування спірною земельною ділянкою. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив постановити рішення, яким визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Натон недійсними та скасувати рішення про її державну реєстрацію.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в частині визнання договору оренди землі недійсним, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся.

Представник фермерського господарства Натон в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, в письмовому запереченні відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючи на те, що договір укладений між позивачем та ОСОБА_1 15 жовтня 2005 року на 10 років, припинив свою дію 15 жовтня 2015 року. Договір оренди спірної земельної ділянки між ФГ Натон та ОСОБА_1 укладено 29 грудня 2015 року, тобто після закінчення терміну дії договору, укладеного з позивачем. Позивач не скористався своїм правом на поновлення договору на новий строк та не надіслав у відповідні строки на адресу орендодавця відповідного повідомлення, як це передбачено законом, а тому строк дії попереднього договору на момент укладання оспорюваного договору, закінчився.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про розгляд справи повідомлялась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти, а також договори та інші правочини.

У відповідності з ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. ( стаття 3, 4 Закону).

У відповідності з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та САП Родючисть був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,00 га, (кадастровий номер:5924786900:02:001:0069, який був зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 05 жовтня 2006 року. (арк.с.5,6).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,00 га між ОСОБА_1 та САП Родючисть був укладений 15 жовтня 2005 року та зареєстрований 05 жовтня 2006 року у відповідності з діючим законодавством і є чинним.

В подальшому між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ФГ Натон був укладений договір оренди землі від 29 грудня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку загальною площею 3,0049 га (кадастровий номер 5924786900:02:001:0069), в оренду фермерському господарству Натон строком на 7 років ( ар.с. 71,72).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №69911884 вбачається, що державний реєстратор Сумського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_2 на підставі рішення № 28108003 від 05 лютого 2016 року зареєструвала укладений між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі від 29 грудня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку загальною площею 3,0049 га в оренду фермерському господарству Натон . ( ар.с. 8).

Суд вважає, що укладений між ФГ Натон та ОСОБА_1 договір оренди землі не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Суд вважає, що договір оренди землі, укладений 29 грудня 2015 року між ФГ Натон та ОСОБА_1 слід визнати недійсними з тих підстав, що оспорюваний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зареєстрований до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та САП Родючисть , спірна земельна ділянка на момент укладення договору з ФГ Натон знаходилася в законному користуванні САП Родючисть , а договір оренди між ОСОБА_1 та САП Родючисть розірваний у встановленому порядку не був і є чинним .

Оспорюючи позовні вимоги, відповідач послався на те, що, на його думку, договір оренди землі між ОСОБА_1 та САП Родючисть закінчив свою дії 15 жовтня 2015 року, тобто на момент укладення договору з ФГ Натон ( 29 грудня 2015 року) попередній договір з позивачем, укладений 15 жовтня 2005 року на 10 років, закінчився, тому підстав для визнання договору оренди землі недійсним між ОСОБА_1 та ФГ Натон немає.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що на момент укладення оспорюваного договору з ФГ Натон попередній договір оренди землі з САП Родючисть не закінчився і був чинним.

Пунктом 8 договору, укладеного між ОСОБА_1 та САП Родючисть передбачено, що строк дії договору становить 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Земельна ділянка була передана позивачу в користування на 10 років за актом приймання-передачі.( ар. с. 7).

Відповідно до п. 40 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку з моменту державної реєстрації ( 05 жовтня 2006 року ), тому строк його дії починається саме з цієї дати.

Вирішуючи питання про початок дії строку договору між ОСОБА_1 та САП Родючисть , суд також бере до уваги наступне.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Таким правочин є вчиненим з моменту з моменту його державної реєстрації ( ч.1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір ( як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксована умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна позиція висловлювалася Верховним судом України у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, а також у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року).

З огляду на викладене, договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,00 га між ОСОБА_1 та САП Родючисть , який був укладений 15 жовтня 2005 року та зареєстрований 05 жовтня 2006 року, закінчувався 05 жовтня 2016 року, тоді як оспорюваний договір оренди земельної ділянки з ФГ Натон був зареєстрований 29 грудня 2015 року, тобто задовго до спливу чинного договору оренди землі з САП Родючисть .

Відтак, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Таким чином, укладенням договору оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Натон були суттєво порушені права САП Родючисть , які підлягають судовому захисту шляхом визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Натон .

Що ж стосується вимог позивача в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі, який необхідно визнати недійсним, то в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності з ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень п.п.1,3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

З метою запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку з різними набувачами Державною реєстраційною службою України було направлено лист -роз'яснення від 06.08.2013 року №2951/05-15-13 Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними правонабувачами , за змістом якого державним реєстраторам було доведено до відома про необхідність запитування від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили державну реєстрацію прав оренди землі, які виникли та зареєстровані в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року, витребування необхідної інформації (довідок, копій документів тощо), необхідних для реєстрації прав та їх обтяжень про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди землі у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Згідно п.п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що при державній реєстрації оспорюваного договору оренди землі державний реєстратор повною мірою перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, впевнився у відсутності державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.

Враховуючи викладене, необхідно визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 29 грудня 2015 року між фермерським господарством Натон та ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 527, 626, 629, 638 ЦК України, ст. 1,13 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 215, 203, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України п.п.1, 3 ч. 3 ст. 10, ст. 2, ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

В И Р І Ш И В :

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 29 грудня 2015 року між фермерським господарством Натон ( код ЄДРПОУ 34878603) та ОСОБА_1, зареєстрований на підставі рішення № 28108003 від 05.02.2016).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.В. Дашутін