Рішення

від 29.11.2017 по справі 707/3128/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/3128/16-ц

2/707/339/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2017 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лайн недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 19 лютого 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було начеб то укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лайн . Предметом цього договору була частка у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн у розмірі 75000 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства, яку ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3, а останній прийняв її і зобов'язався сплатити її вартість на умовах встановлених договором. Вважає, що вищезазначений договір має бути визнаний судом недійсним, оскільки договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн від 19 лютого 2014 року він не підписував, дій спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків не вчиняв, волевиявлення направленого на відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн не мав, ніяких грошових коштів від відповідача ОСОБА_3 не отримував. У зв'язку з чим просив, визнати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн від 19 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3- недійсним; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн у розмірі 75000 (сімдесят пять тисяч) гривень, що становить 50% статутного капіталу ТОВ Бізнес Лайн (ідентифікаційний код 25210785); судові витрати, які складаються із сплати судового збору, покласти на відповідача.

Позивач та представник позивача позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач та представник відповідача проти позову заперечували з тих підстав , що оскаржуваний правочин було вчинено відповідно до вимог законодавства, в подальшому в судове засідання не з'явилися будучи повідомленими про дату, час і місце судового розгляду належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або розгляду справи без їх участі до суду не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

19 лютого 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лайн . Предметом цього договору була частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лайн у розмірі 75000 (сімдесят пять тисяч) гривень, що становить 50% статутного капіталу Товариства, яку ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3, а останній прийняв її і зобов'язався сплатити її вартість на умовах встановлених договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 203 Цивільного кодексу України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України - договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших

підстав нікчемності правочину.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК ( 435-15 ). Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, оскільки спірний договір відповідно до ЦК України не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та встановлення Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 30 вересня 2015 року в справі № 925/683/15, якою залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2015 року факту волевиявлення ОСОБА_1 направленого на відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн (повідомлення учасників ТОВ Бізнес Лайн про виход зі складу та намір відступлення своєї частки іншому учаснику - ОСОБА_4, за номінальною вартістю за його згоди, а у випадку, якщо ОСОБА_4 не погодиться з цим, позивач запропонував загальним зборам прийняти інше рішення згідно Статуту відповідача), суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.

Крім того, щодо посилань позивача на роздруківки інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів щодо позивача та іншого учасника відповідача -ОСОБА_4, якими підтверджується факт того, що в будівлі № ? по вул. Добровольського в місті Черкаси, де був підписаний договор купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Бізнес Лайн 19 лютого 2014 року ні позивач ОСОБА_1, ні відповідач ОСОБА_3 взагалі не перебували, у зв'язку з чим і не підписували вищевказаний договір, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені в указаних роздруківках телефонні номери станом на 19.02.2017 року використовувались виключно зазначеними особами та того, що апарати, з яких були здійснені відповідні телефонні дзвінки, фізично в цей період перебували у позивача та ОСОБА_4

Тобто, позивач не довів тих обставин на які посилався як на підставу позовних вимог, не надав докази в обґрунтування позовних вимог,що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України . Таким чином, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогамст.57-59 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 208 , 212 215 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лайн недійсним-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової плати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_5