Постанова

від 01.12.2017 по справі 823/1798/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року справа № 823/1798/17

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання - Ватажок-Сташинській А.В.,

за участю: представника позивача Потапенка М.В. - за довіреністю, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Форми С від 21.07.2017 № 0003451405.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафної санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності не врахував збільшення граничного строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товару відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю, посилаючись на норми ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідач проти позову заперечує, так як оскаржуване рішення прийнято за результатами проведеної контролюючим органом перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.04.2016 по 16.06.2017, в ході якої встановлено порушення строків надходження валютної виручки по контракту позивача з нерезидентом України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю та пояснила, що в ході проведення перевірки контролюючим органом враховано звернення позивача до суду із позовами про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Представник відповідача також зазначила, що оскільки при проведенні перевірки позивач не надав примірник позовної заяви з відміткою суду про її отримання із зазначенням дати її надходження та/або документів щодо підтвердження фактичного направлення позовної заяви поштою - дата зупинення нарахування пені за порушення строків надходження валютної виручки є датою винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, за результатами розгляду якої стягнуто з контрагента позивача - нерезидента України заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

04 квітня 2016 року у м. Черкаси товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України як продавець і товариство з обмеженою відповідальністю Буржен як покупець уклали між собою договір купівлі-продажу № 01/16 (далі - договір № 01/16), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити покупцю, а останній - прийняти і оплатити деревне вугілля.

Пунктом 2.1 договору №01/16 визначена валюта платежу - євро.

У п. 2.4 договору №01/16 його сторони передбачили, що кількість, ціна за одиницю і загальна вартість кожної партії товару погоджується на кожну поставку окремо в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п. 3.1 договору №01/16 оплата за товар проводиться не пізніше 2-х банківських днів з моменту одержання товару покупцем.

Відповідно до п. 10.2 договору №01/16 у випадку виникнення спорів і розбіжностей сторони зобов'язалися прикласти усіх зусиль задля їх вирішення шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спірні питання шляхом переговорів сторони вправі звернутися за їх вирішенням до Господарського суду Республіки Білорусь за місцем знаходження покупця.

25 липня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України і товариство з обмеженою відповідальністю Буржен уклали додаткову угоду до договору №01/16, якою п. 10.2 цього договору виклали у такій редакції: У випадку виникнення спорів і розбіжностей, сторони зобов'язалися прикласти усіх зусиль задля їх вирішення шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спірні питання шляхом переговорів, сторони вправі звернутися за їх вирішенням до Господарського суду Черкаської області, Україна .

На виконання договору №01/16 товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України за міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) від 06.04.2016 №051605, від 08.04.2016 №051604/1 і від 14.04.2016 №052316, митними деклараціями від 06.04.2016 №7643, від 08.04.2016 №7651 і від 14.04.2016 №7656 та рахунками-фактурами (Invoice) від 06.04.2016 №1, від 08.04.2016 №2/1 і від 14.04.2016 №3 поставило товариству з обмеженою відповідальністю Буржен , а останнє прийняло у власність деревне вугілля на загальну суму 15961,60 євро.

Товариство з обмеженою відповідальністю Буржен свої зобовязання за договором №01/16 щодо оплати вартості купленого у товариства з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України деревного вугілля у сумі 15961,60 євро не виконало, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України , керуючись п. 10.2 договору №01/16 в редакції додаткової угоди від 25.06.2016, й звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен про стягнення боргу у сумі 15961,60 євро.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 05.07.2016 по справі № 925/732/16 та від 02.08.2016 по справі № 925/885/16 відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.08.2016 по справі №925/985/16 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен про стягнення 15 961,60 євро, що еквівалентно 451 784,56 грн. повернуто позивачу без розгляду.

У подальшому, 30.09.2016 позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен м. Гродно, Республіка Білорусь про стягнення 15961,60 євро, що підтверджується відміткою суду про отримання на копії позову.

05.10.2016 ухвалою Господарського суду Черкаської області порушено провадження у справі № 925/1194/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України м. Черкаси, Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен м. Гродно, Республіка Білорусь про стягнення 15961,60 євро.

За результатами розгляду справи № 925/1194/16 Господарським судом Черкаської області 06.12.2016 прийнято рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Буржен (вул. Радянських прикордонників, 95, м. Гродно, Республіка Білорусь, 230024, УНП 591001719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України (бул. Шевченка, 179, оф. 25, м. Черкаси, Черкаська область, Україна, 18008, код ЄДРПОУ 40358051) 15961,60 євро боргу, та 6938 грн. 67 коп. витрат на сплату судового збору.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення Господарського суду Черкаської області набрало законної сили 26.12.2016.

У червні 2017 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов експортного договору купівлі-продажу від 04.04.2016 №01/16 станом на 16.06.2017, за результатами якої складено акт від 03.07.2017 №272/23-00-14-0508/40358051.

Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п.1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України в частині порушення строків надходження валютної виручки по контракту від 04.04.2016 №01/16 в сумі 5 573,80 євро на 91 день, в сумі 5 075,00 євро на 89 днів та у сумі 5 312,80 євро на 83 дні.

При обрахуванні кількості днів, в частині порушення строків надходження валютної виручки контролюючим органом враховано, що згідно з постановами Правління Національного Банку України від 03.03.2016 №140 та від 07.06.2016 №342 строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені ст.ст.1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті повинні здійснюватись у строк що не перевищує 90 календарних днів, а також рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1194/16.

В акті перевірки від 03.07.2017 №272/23-00-14-0508/40358051 зазначено, що оскільки відсутні підтвердження дати фактичного направлення позовної заяви - дати відправлення позовної заяви відповідно до поштового штемпеля або відмітки суду на заяві про її дату надходження - пеня за порушення строків надходження валютної виручки в сумі 15 961,60 євро не сплачується починаючи з дати винесення Господарським судом Черкаської області ухвали про порушення провадження у справі, тобто з 05.10.2016, а саме:

- згідно з митною декларацією від 06.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 91 день - з 06.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 573, 80 євро;

- згідно з митною декларацією від 08.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 89 днів - з 08.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 075,00 євро;

- згідно з митною декларацією від 14.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 83 дні - з 14.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 312, 80 євро.

21.07.2017 на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми С від 21.07.2017 № 0003451405, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 115 751 грн 58 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

За приписами статті 2 Закону № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Порушення резидентами строків, передбачених вказаною правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (стаття 4 Закону № 185/94-ВР).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 03.03.2016 року № 140, яка діяла у період з 05.03.2016 до 08.06.2016, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 07.06.2016 року № 342, яка діяла у період з 09.06.2016 до 14.09.2016, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України встановлено внести зміни до постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , збільшивши строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із 90 до 120 календарних днів.

Слід зазначити, що постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 чинності з 29.07.2016, однак оформлення митних декларацій та здійснення авансових платежів, які є юридичними фактами, із якими стаття 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті пов'язує початок перебігу строків, відбулось у період чинності постанов Правління Національного банку України, якими встановлено такий строк у 90 календарних днів.

Щодо посилання позивача на поширення на випадки не завершення розрахунків за експортними, імпортними операціями норм того нормативно-правового акта, який скасовує або пом'якшує відповідальність резидентів згідно з положеннями ст. 58 Конституції України, суд зазначає про таке.

Статтею 58 Конституції України задекларовано, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суду України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи , стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб . Але, як зазначив Конституційний Суд України, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Однак, постанова Правління Національного банку України Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України від 28.07.2016 № 361 не містить вказівки щодо надання зворотної дії в часі даному нормативно-правовому акту, що вказує на безпідставність доводів позивача щодо застосування до спірних періодів вимог п.2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 №361.

Також, частиною 3 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Початок перебігу процесуального строку розгляду господарським судом спорів відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України є днем одержання позовної заяви.

Представник відповідача надала суду розрахунок пені за порушення товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України строків надходження валютної виручки станом на 16.06.2017 із врахуванням того, що датою з якої припиняється сплата пені є 30.09.2016.

Відповідно до вказаного розрахунку сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД становить 109 152 грн 91 коп.

У відповідності до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд вживає передбачені законом заходи для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Згідно з п.4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Суд не може погодитись із вказаними доводами відповідача, позаяк суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 23.11.2015 року № К/800/27142/15.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме - визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області Форми С від 21.07.2017 № 0003451405 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України пені у сумі 6 598 грн 67 коп. (115 751 грн 58 коп. (сума пені, яка нарахована до дати винесення Господарським судом Черкаської області ухвали про порушення провадження у справі - 05.10.2016) - 109 152 грн 91 коп. (сума пені, яка нарахована до дати прийняття Господарським судом Черкаської області позову до розгляду - 30.09.2016).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень , що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного України).

Тобто, в даному випадку кошти, які витрачені позивачем на сплату судового збору у сумі 98 грн 98 коп. (6 598 грн 67 коп. (ціна позову, що належить до задоволення судом) х 1,5 %) підлягають поверненню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області Форми С від 21.07.2017 № 0003451405 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України пені у сумі 6 598 грн 67 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України (ідентифікаційний код 40358051) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 98 (дев'яносто вісім) грн 98 коп.

Копію постанови направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Кульчицький

Постанову складено у повному обсязі 06.12.2017.