Постанова

від 01.03.2018 по справі 823/1798/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1798/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року (повний текст постанови складено 06.12.2017) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Форми С від 21.07.2017 № 0003451405.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області Форми С від 21.07.2017 № 0003451405 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України пені у сумі 6 598 грн. 67 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позову, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині про задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В частині про відмову у задоволенні позову постанова суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04 квітня 2016 року у м. Черкаси товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України як продавець і товариство з обмеженою відповідальністю Буржен як покупець уклали договір купівлі-продажу № 01/16 (далі - договір № 01/16), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити покупцю, а останній - прийняти і оплатити деревне вугілля.

Пунктом 2.1 договору №01/16 визначена валюта платежу - євро.

У п. 2.4 договору №01/16 його сторони передбачили, що кількість, ціна за одиницю і загальна вартість кожної партії товару погоджується на кожну поставку окремо в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п. 3.1 договору №01/16 оплата за товар проводиться не пізніше 2-х банківських днів з моменту одержання товару покупцем.

Відповідно до п. 10.2 договору №01/16 у випадку виникнення спорів і розбіжностей сторони зобов'язалися прикласти усіх зусиль задля їх вирішення шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спірні питання шляхом переговорів сторони вправі звернутися за їх вирішенням до Господарського суду Республіки Білорусь за місцем знаходження покупця.

25 липня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України і товариство з обмеженою відповідальністю Буржен уклали додаткову угоду до договору №01/16, якою п. 10.2 цього договору виклали у такій редакції: У випадку виникнення спорів і розбіжностей, сторони зобов'язалися прикласти усіх зусиль задля їх вирішення шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спірні питання шляхом переговорів, сторони вправі звернутися за їх вирішенням до Господарського суду Черкаської області, Україна .

На виконання договору №01/16 товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України за міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) від 06.04.2016 №051605, від 08.04.2016 №051604/1 і від 14.04.2016 №052316, митними деклараціями від 06.04.2016 №7643, від 08.04.2016 №7651 і від 14.04.2016 №7656 та рахунками-фактурами (Invoice) від 06.04.2016 №1, від 08.04.2016 №2/1 і від 14.04.2016 №3 поставило товариству з обмеженою відповідальністю Буржен , а останнє прийняло у власність деревне вугілля на загальну суму 15961,60 євро.

Товариство з обмеженою відповідальністю Буржен свої зобов'язання за договором №01/16 щодо оплати вартості придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України деревного вугілля у сумі 15961,60 євро не виконало, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю Деревне вугілля України , керуючись п. 10.2 договору №01/16 в редакції додаткової угоди від 25.06.2016, звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен про стягнення боргу у сумі 15961,60 євро.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 05.07.2016 по справі № 925/732/16 та від 02.08.2016 по справі № 925/885/16 відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.08.2016 по справі №925/985/16 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен про стягнення 15 961,60 євро, що еквівалентно 451 784,56 грн. повернуто позивачу без розгляду.

30.09.2016 позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен м. Гродно, Республіка Білорусь про стягнення 15961,60 євро, що підтверджується відміткою суду про отримання на копії позову.

05.10.2016 ухвалою Господарського суду Черкаської області порушено провадження у справі № 925/1194/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України м. Черкаси, Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Буржен м. Гродно, Республіка Білорусь про стягнення 15961,60 євро.

За результатами розгляду справи № 925/1194/16 Господарським судом Черкаської області 06.12.2016 прийнято рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Буржен (вул. Радянських прикордонників, 95, м. Гродно, Республіка Білорусь, 230024, УНП 591001719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України (бул. Шевченка, 179, оф. 25, м. Черкаси, Черкаська область, Україна, 18008, код ЄДРПОУ 40358051) 15961,60 євро боргу, та 6938 грн. 67 коп. витрат на сплату судового збору.

Вказане рішення Господарського суду Черкаської області набрало законної сили 26.12.2016.

У червні 2017 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Деревне вугілля України з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов експортного договору купівлі-продажу від 04.04.2016 №01/16 станом на 16.06.2017, за результатами якої складено акт від 03.07.2017 №272/23-00-14-0508/40358051.

Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п.1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України в частині порушення строків надходження валютної виручки по контракту від 04.04.2016 №01/16 в сумі 5 573,80 євро на 91 день, в сумі 5 075,00 євро на 89 днів та у сумі 5 312,80 євро на 83 дні.

При обрахуванні кількості днів, в частині порушення строків надходження валютної виручки контролюючим органом враховано, що згідно з постановами Правління Національного Банку України від 03.03.2016 №140 та від 07.06.2016 №342 строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені ст.ст.1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті повинні здійснюватись у строк що не перевищує 90 календарних днів, а також рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1194/16.

В акті перевірки від 03.07.2017 №272/23-00-14-0508/40358051 зазначено, що оскільки відсутні підтвердження дати фактичного направлення позовної заяви - дати відправлення позовної заяви відповідно до поштового штемпеля або відмітки суду на заяві про її дату надходження - пеня за порушення строків надходження валютної виручки в сумі 15 961,60 євро не сплачується починаючи з дати винесення Господарським судом Черкаської області ухвали про порушення провадження у справі, тобто з 05.10.2016, а саме:

- згідно з митною декларацією від 06.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 91 день - з 06.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 573, 80 євро;

- згідно з митною декларацією від 08.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 89 днів - з 08.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 075,00 євро;

- згідно з митною декларацією від 14.04.2016 граничний строк розрахунків порушено на 83 дні - з 14.07.2016 по 04.10.2016, включно на суму 5 312, 80 євро.

21.07.2017 на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми С від 21.07.2017 № 0003451405, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 115 751 грн. 58 коп.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку до органів ДФС скарги платника податків залишено без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Форми С від 21.07.2017 № 0003451405 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті повинна нараховувати до 30.09.2016 (дати прийняття Господарським судом Черкаської області позову до розгляду), а не до 05.10.2016 (дати винесення Господарським судом Черкаської області ухвали про порушення провадження у справі).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі - Закон № 185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Порушення резидентами строків, передбачених вказаною правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (стаття 4 Закону № 185/94-ВР).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 03.03.2016 року № 140, яка діяла у період з 05.03.2016 до 08.06.2016, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 07.06.2016 року № 342, яка діяла у період з 09.06.2016 до 14.09.2016, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України встановлено внести зміни до постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , збільшивши строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із 90 до 120 календарних днів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 чинності з 29.07.2016, а тому до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, а тому строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 90 календарних днів.

Даний висновок учасниками справи не оспорюється.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

В апеляційній скарзі апелянт, обґрунтовуючи свою позицію щодо законності визначення позивачу пені за період з 30.09.2016 року по 05.10.2016 року, наголошував на тому, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті зупиняється виключно з дати прийняття позову до розгляду, а не з дати його подання до суду, оскільки процесуальна дія подання позову не тягне за собою обов'язкового наслідку його прийняття до розгляду судом.

Такі доводи спростовується пп. 4.4.2 пп. 4.4 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , в якому зазначено, що з урахуванням положення частини четвертої ст. 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Аналіз наведеного дає підстави дійти висновку, що дата звернення резидентом із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених ст. 1, ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , і пеня за їх порушення не сплачується.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, в постанові від 07.02.2011 року у справі за позовом Корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи Інтерпайп до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.07.2006 року №0000098812/3/16771.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 01.03.2018

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.