Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/16698/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017Справа №910/16698/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 18,19 по вулиці П.Григоренка 36-А "Зеніт"

про стягнення 147 279,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.В. - представник за довіреністю № 17072008 від 20.07.2017 р.;

від відповідача: Шуба В.О. - голова правління;

Ватрушкіна Г.В. - представник за довіреністю № 2 від 21.11.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 18,19 по вулиці П.Григоренка 36-А "Зеніт" про стягнення 147 279,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.05.2015 року між ним та відповідачем укладено угоду №Р1310380-05/15 про реструктуризацію заборгованості за договором №1310380 від 26.06.2000 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Внаслідок неналежного виконання умов угоди, заборгованість відповідача станом на 01.09.2017 складає 104 548,16 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача 104 548,16грн. боргу, інфляційну складову у розмірі 33 568,00 грн., 3% річних в розмірі 9 163,36 грн., 2 209,19 грн. витрат із сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.10.2017 року.

19.10.2017 року відповідачем до канцелярії подано клопотання про здійснення технічної фіксації розгляду справи та відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 23.10.2017 року представник позивача подав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2017 року для здійснення звірки розрахунків заборгованості.

08.11.2017 року до канцелярії суду відповідач подав доповнення до відзиву.

В судовому засіданні 13.11.2017 року представник позивача подав довідку про стан заборгованості, а представник відповідача документи по справі.

В судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2017 року

28.11.2017 року до канцелярії суду позивач подав заперечення на відзив, відповідач - доповнення до відзиву.

В судовому засіданні 28.11.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припининяє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 38 723,86 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.06.2000 року між акціонерною Енергопостачальною компанією Київенерго (постачальник), правонаступником якої є публічне акціонерне товариство Київенерго та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 18,19 по вулиці П.Григоренка 36-А "Зеніт" (споживач) укладено договір №1310380 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб з опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити.

14.05.2015 року між публічним акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 18,19 по вулиці П.Григоренка 36-А "Зеніт" (споживач) укладено угоду №Р1310380-05/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.06.2000 №1310380.

Відповідно до п.1. угоди передбачено, що споживач визнає та підтверджує заборгованість перед енергопостачальною організацією за договором від 26.06.2000 №1310380 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.05.2015 загальною сумою 414 329,26 грн. з ПДВ.

1.1 Заборгованість сумою 137 116,89 грн. - згідно рішення від 21.01.2014 №13/556,

1.2 Заборгованість сумою 277 212,37 грн., що виникла за період з 01.11.2009 по 01.05.2015.

Згідно з п.2 угоди, споживач зобов'язується сплатити зазначені у п.1.2 цієї угоди суми протягом травня 2015 року - квітня 2016 року щомісячними платежами згідно з додатком 1 цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищезазначеним договором.

Графіком погашення заборгованості ОСББ Зеніт (додаток №1 до угоди №Р1310380-05/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.06.2000 №1310380) передбачено, що відповідач повинен сплатити 277 212,37 грн. а саме: до 25 числа кожного місяця: травень 2015 року - 23 101,04 грн., червень 2015 року - 23 101,04 грн., липень 2015 року - 23 101,04 грн., серпень 2015 року - 23 101,04 грн., вересень 2015 року - 23 101,04 грн., жовтень 2015 року - 23 101,04 грн., листопад 2015 року - 23 101,04 грн., грудень 2015 року - 23 101,04 грн., січень 2016 року - 23 101,04 грн., лютий 2016 року - 23 101,04 грн., березень 2016 року - 23 101,04 грн., квітень 2016 року - 23 101,04 грн.

Пунктом 3 угоди передбачено, що споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п.1.2 цієї угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

При проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п.1.2 цієї угоди, споживач посилається в реквізитах призначення платежу платіжного документа на цю угоду та зазначити № договору, за яким здійснює оплату боргу.

За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані енергопостачальною організацією кошти зараховується в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї угоди (п.4 угоди).

Як зазначено позивачем, станом на 01.09.2017 року відповідачем проведено часткову оплату заборгованості на загальну суму 172 664,21 грн.

Внаслідок чого заборгованість відповідача станом на 01.09.2017 року становить 104 548,16 грн.

Крім того, у запереченнях на відзив позивачем зазначено, що станом на 01.11.2017 року відповідачем проведено часткову оплату заборгованості на загальну суму 224 850,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано докази часткової оплати на суму 65 185,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №97 від 06.09.2017 року на суму 12 861,93 грн.,

- №105 від 26.09.2017 року на суму 13 600,00 грн.,

- №113 від 18.10.2017 року на суму 12 861,93 грн.,

- №123 від 31.10.2017 року на суму 12 861,93 грн.,

- №124 від 07.11.2017 року на суму 13 000,00 грн.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за угодою № №Р1310380-05/15 від 14.05.2015 року у розмірі 65 185,79 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 38 723,86 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, та відмовляє в розмірі 26 461,93 грн. у зв'язку з сплатою цієї частини до подання позовної заяви до суду.

Факт наявності основної заборгованості за угодою №Р1310380-05/15 від 14.05.2015 року в розмірі 39 362,37 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві відповідач зазначає, що позивачем кошти в розмірі 56 627,09 грн. із сплати фінансових санкцій за рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2014 року №13/556 не включено як погашення боргу по угоді № Р1310380-05/15 від 14.05.2015 року.

На підтвердження зазначено факту надано договір №1518-16 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.11.2016 року та угоду №1520-16 про порядок сплати санкцій від 17.11.2016 року та докази сплати по даним угодам.

З угоди №1520-16 про порядок сплати санкцій від 17.11.2016 року вбачається, що вона стосується виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2014 року №13/556.

А предметом розгляду даної справи є угода №Р1310380-05/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.06.2000 №1310380 щодо заборгованості на суму 277 212,37 грн., що виникла за період з 01.11.2009 по 01.05.2015.

У зв'язку з чим, твердження відповідача щодо припинення зобов'язання в розмірі 56 627,09 грн. із сплати фінансових санкцій за рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2014 року №13/556 є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача станом на 01.09.2017 року 3 % річних в розмірі 9 163,36 грн. та індекс інфляції в розмірі 33 568,00 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за угодою, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 9 163,36 грн. та індексу інфляції в розмірі 33 568,00 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 38 723,86 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 18,19 по вулиці П.Григоренка 36-А "Зеніт" (02140, м. Київ, проспект Григоренка, будинок 36-А; ідентифікаційний код: 24931418) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, пл. Івана Франка, 5; ідентифікаційний код: 00131305) основний борг в розмірі 39 362 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 37 коп., індекс інфляції в розмірі 33 568 (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 9 163 (дев'ять тисяч сто шістдесят три) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) грн. 20 коп.

4. В іншій частині позову в розмірі 26 461,93 грн. відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 07.12.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий