Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/16172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017Справа №910/16172/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16172/15

за позовом публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Система , м. Київ,

про стягнення 473 315,90 грн.,

за участю представників:

позивача - Куліша В.В. (довіреність від 03.01.2017№ 01/17);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Омега Банк Лемеша М.В. (далі - ПАТ Омега Банк ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Система (далі - Товариство): 335 724,50 грн. основного боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 06.07.2012 № 95/533 (далі - Договір); 137 591,40 грн. пені, а всього 473 315,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 21.07.2015.

21.07.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 розгляд справи було відкладено на 06.08.2017 у зв'язку з неявкою представників позивача.

У судовому засіданні 06.08.2015 представник відповідача заявив клопотання про призначення судової експертизи та гарантував її оплату.

Також, Товариство подало суду 06.08.2017 письмові пояснення по суті спору.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 було призначено судову комплексну товарознавчу комп'ютерну (програмного забезпечення) експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Інститут); зупинено провадження у справі.

Матеріали справи були направлені Інституту для виконання вимог ухвали суду від 06.08.2015 та проведення судової експертизи.

09.09.2015 від Інтистуту до суду надійшов лист від 07.09.2015 № 11903-15, в якому повідомлено залишення ухвали суду про призначення судової експертизи без виконання, у зв'язку з відсутністю спеціалістів з даного напрямку дослідження, та повернуто матеріали справи № 910/16172/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 29.09.2015.

28.09.2015 позивач подав суду письмові пояснення, в яких повідомив про таке: рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.06.2015 створено публічне акціонерне товариство Перехідний банк РВС Банк (далі - Банк), якому передано активи і зобов'язання позивача.

28.09.2015 Банк подав суду заяву про заміну сторони (позивача) його правонаступником, а саме Банком.

Представник Банку підтримав заяву про заміну сторони правонаступником та заявив клопотання про перенесення судового розгляду, у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

Суд, розглянувши заяву про заміну сторони правонаступником та додані до неї документи, визнав її обґрунтованою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 зупинено провадження у справі до отримання результатів судової експертизи; здійснено процесуальне правонаступництво та замінено позивача зі справи № 910/16172/15 із ПАТ Омега Банк на його процесуального правонаступника - Банк.

12.10.2015 Господарський суд міста Києва надіслав Міністерству юстиції України (далі - Міністерство) лист, в якому просив надати перелік установ, які можуть провести судову комплексну товарознавчу комп'ютерну (програмного забезпечення) експертизу.

18.11.2015 від Міністерства надійшов до суду лист від 13.11.2015 № 11637-0-30-15/9.2, в якому було запропоновано як експертну установу для проведення судової експертизи у даній справі Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 було поновлено провадження справи та призначено судовий розгляд на 24.11.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 було призначено судову комплексну товарознавчу комп'ютерну (програмного забезпечення) експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (далі - Центр); зупинено провадження у справі.

Матеріали справи були направлені Центру для виконання вимог ухвали суду від 24.11.2015 та проведення судової експертизи.

28.12.2015 від Центру до суду надійшли:

- лист від 22.12.2015 № 856, в якому повідомлено про те, що: судові експерти можуть вирішити витання №№3-7; водночас, у Центрі відсутні експерти атестовані для вирішення питань №№ 1,2, які призначені ухвалою суду від 24.11.2015;

- лист від 22.12.2015 № 855 до якого додано клопотання експерта Собіна О.К.

05.01.2016 Господарський суд міста Києва надіслав Центру лист з проханням повернути матеріали справи для розгляду клопотання судового експерта.

18.01.2016 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/16172/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 11.02.2016.

11.02.2016 Товариство подало суду письмові пояснення, в яких вказало таке: судову експертизу в частині питань № 1, № 2 може провести товариство з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз ; відповідач не може надати, витребувані експертом документи, оскільки позивач їх так і не передав.

У судовому засіданні 11.02.2016 представник Банку заявив усне клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку із необізнаністю зі справою.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки у судовому засіданні розглядається клопотання експерта; позивач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, так як отримав ухвалу від 25.01.2016 ще 28.01.2016.

У судовому засіданні було з'ясовано часткове виконання вимог ухвали суду від 25.01.2016.

Суд визнав клопотання судового експерта обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 було зупинено провадження у справі № 910/16172/15 до закінчення проведення судової експертизи та отримання судом висновку; матеріали даної справи надіслано Центру.

14.03.2016 від Центру до суду надійшов лист від 04.03.2016 № 154, в якому повідомлялося про неможливість проведення судової експертизи, у зв'язку із неподанням витребуваних документів, та повернуто матеріали справи № 910/16172/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 провадження у справі поновлено; призначено судовий розгляд на 29.03.2016; зобов'язано учасників процесу подати суду, зокрема: письмові пояснення по суті спору з врахуванням неможливості проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 29.03.2016 розгляд справи відкладено на 12.05.2016; провадження у справі зупинено для надання позивачем документів необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 12.05.2016 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 провадження у справі № 910/16172/15 зупинено до винесення Господарським судом Чернігівської області ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 927/177/16 та набрання цією ухвалою законної сили.

04.09.2017 Господарським судом міста Києва було надіслано учасникам процесу та Господарському суду Чернігівської області листи з проханням надати письмову відповідь щодо наявності чи відсутності обставин, які зумовили зупинення провадження по даній справі.

26.09.2017 від Господарського суду Чернігівської області надійшов лист від 20.09.2017 № 01-10/1387/17, в якому повідомлено про таке:

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 зі справи № 927/177/16 скасовано постанову Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2016 та припинено провадження у справі;

- постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 зі справи № 927/177/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 28.11.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 28.11.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві (заяві про заміну сторони правонаступником) і у відзиві на позовну заяву, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучені конверти, які повернуті з адреси відповідача для листування з відмітками пошти вибули та інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 публічним акціонерним банком Сведбанк , правонаступником якого стало ПАТ Омега Банк (продавець), правонаступником якого є Банк, та Товариством (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- продавець зобов'язався продати (передати у власність), а покупець - купити (прийняти) та оплатити банкомати із встановленим на них програмним забезпеченням відповідно до пункту 1.3 Договору (далі - товар) на умовах визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- загальна вартість товару за Договором становить 1 666 666,67 грн., крім того 20 % ПДВ в розмірі 333 333,33 грн. Загальна вартість товару з ПДВ становить 2 000 000 грн. (пункт 2.1 Договору);

- покупець здійснює оплату товару в розмірі ціни одиниці товару згідно пункту 1.2 Договору протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі кожної окремої одиниці товару (банкомату) на підставі рахунку-фактури наданого продавцем разом з актом приймання-передачі (пункт 2.2 Договору);

- факт приймання-передачі кожної окремої одиниці товару (банкомату) оформлюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі товару (пункт 3.4 Договору);

- право власності на товар переходить до покупця з моменту його передачі продавцем на підставі відповідного акта. Ризик випадкової загибелі/пошкодження/втрати якісних характеристик товару переходить від продавця до покупця в момент підписання сторонами відповідного акта та фактичної передачі товару покупцю (пункт 3.5 Договору);

- продавець при проведенні прийому кожної одиниці товару покупцем зобов'язується створити належні умови для перевірки та діагностики відповідності технічного стану товару вимогам якості та комплектності встановленим пунктом 4.1 Договору, зокрема забезпечує наявність точок електроживлення за адресами визначеними у додатку № 1 (пункт 4.2 Договору);

- покупець здійснює перевірку та діагностику відповідності технічного стану товару за власний рахунок самостійно або із залученням сторонньої організації (пункт 4.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.09.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором або до його розірвання (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладений сторанами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав умови Договору та передав відповідачу товар на загальну суму 1 167 577,97 грн., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та скріпленими печатками такими актами приймання-передачі: від 18.07.2012 № 1 на суму 243 551,16 грн.; від 29.08.2012 № 2 на суму 177 364,48 грн.; від 31.08.2012 № 3 на суму 111 077,80 грн.; від 15.11.2012 № 4 на суму 199 780,04 грн.; від 15.11.2012 № 5 на суму 435 724,50 грн.

Слід зазначити, що 04.01.2013 сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 2.2 Договору у такій редакції: Покупець здійснює оплату Товару в розмірі ціни одиниці Товару, згідно п. 1.2. Договору не пізніше дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі кожної окремої одиниці Товару (банкомату), на підставі-рахунку фактури, наданого Продавцем разом з Актом приймання-передач, якщо інші строки оплати не визначені в Додатку № 1 до цього договору .

Товариство, у свою чергу, за отриманий товар розрахувалося частково, а саме сплатило позивачу грошові кошти у сумі 831 853,47 грн.

Таким чином, сума боргу за отриманий товар складає 335 724,50 грн.

Товариство, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалося на те, що банкомати отримані від позивача не були оплачені у зв'язку із виявленими недоліками.

В підтвердження, викладених обставин, відповідач подав суду лише висновок технічного стану обладнання від 13.07.2015 № 1, який було складено товариством з обмеженою відповідальністю Перша Українська Сервісна Компанія (далі - Компанія) та фотографії банкоматів.

Разом з тим, вказаний висновок не є належним і допустимим доказом у даній справі, виходячи з такого.

Вказаний висновок було складено Компанією без вказівки на наявність у її працівників відповідних атестатів, дипломів, тощо, на проведення дослідження банкоматів і встановлення недоліків.

Поданий відповідачем висновок не є наслідком судової експертизи чи висновком спеціаліста та не може свідчити про наявність недоліків у товарі.

Судом було призначено експертизу з метою з'ясування наявності чи відсутності недоліків у банкоматах, яка не була виконана експертними установами у зв'язку із неподанням необхідних для проведення експертних досліджень документів.

Крім того, слід зазначити, що товар було отримано відповідачем ще у липні - листопаді 2012 року та прийнято Товариством без зауважень.

До моменту звернення з даним позовом (23.06.2015) відповідач не здійснював перевірки справності чи несправності отриманого товару і лише після порушення провадження у справі (24.06.2015), провів дослідження і отримав висновок від Компанії.

Таким чином, протягом майже трьох років у Товариства не було жодних претензій щодо якості отриманого товару.

Частинами першою та другою статті 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Разом з тим, відповідач не подав суду жодного документального підтвердження того, що ним вчинялися заходи передбачені названою нормою ЦК України.

Крім того, умовами Договору не передбачено можливість невиконання покупцем обов'язку з оплати товару, який було прийнято без жодних зауважень та в силу пунктів 4.2 та 4.3 Договору з відповідною перевіркою його якості самим покупцем.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 335 724,50 грн. є обґрунтованою і тому підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 137 591,40 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 01.05.2013 по 06.04.2015.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку порушення з вини покупця строків оплати, визначених у Договорі, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на моменту невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань, за кожний випадок допущення порушень.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Що ж до судових витрат, то слід вказати таке.

На момент звернення з даним позовом до суду ПАТ Омега Банк було звільнено від сплати судового збору, розмір якого мав би складати 9 466,32 грн.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, за приписами статті 49 ГПК України судовий збір у сумі 9 466,32 грн. стягується з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Система (адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16, офіс 19; 14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49-А; ідентифікаційний код: 30264156) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58; ідентифікаційний код: 39849797): 335 724 (триста тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 50 коп. основної заборгованості та 137 591 (сто тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 40 коп. пені

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Система (адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16, офіс 19; 14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49-А; ідентифікаційний код: 30264156) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, до державного бюджету України 9 466 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 32 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 05.12.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук