Ухвала

від 30.11.2017 по справі 808/1051/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2017 рокусправа № 808/1051/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 808/1051/17 за позовом Приватного підприємства фірми "Дарьял" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Дарьял" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2016 року № 0002218261401 та № 0002228261401.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року позов Приватного підприємства - фірма «Дарьял» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.12.2016 № 0002218261401 та № 0002228261401.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що у постачальника позивача ПП Сігма строй-2005 відсутні необхідні трудові ресурси, технічний та кваліфікований персонал для здійснення діяльності в значних обсягах, основні фонди, транспортні засоби, обладнання, устаткування та інше майно, що свідчить про реалізацію товарів на адресу позивача без їх реального здійснення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП-фірма «Дарьял» зареєстроване 08.02.1994 Запорізьким міським управлінням юстиції, на момент проведення перевірки позивач перебував на обліку у Запорізькій ОДПІ (Олександрівське відділення), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 26.06.2015 № 200224059.

В період з 14.11.2016 по 16.11.2016 співробітниками Запорізької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за липень 2016 року та податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 при взаємовідносинах з ПП «Сігмастрой-2005» (код ЄДРПОУ 33869509), за результатами якої складено акт № 123/08-29-14-01/20496109 від 23.11.2016 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ПП-фірма «Дарьял» :

- пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 116649,00 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2016 року на суму 116649,00 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 129610,00 грн., в тому числі по періодам: липень 2016 року на суму 129610,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення, які за результатами розгляду залишені контролюючим органом без задоволення.

09 грудня 2016 року на підставі висновків акту перевірки № 123/08-29-14-01/20496109 від 23.11.2016 Запорізькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 0002228261401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 145811,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 116649,00 грн. та штрафними санкціями - 29162,25 грн.;

№ 0002218261401, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 194415,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 129610,00 грн. та штрафними санкціями - 64805,00 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України. Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.02.2017 № 661/10/08-01-10-01-13 та рішенням ДФС України від 10.04.2017 № 8002/6199-99-11-01-02-15 скарги ПП-фірма «Дарьял» залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських відносин, докази підробки вказаних документів чи їх фіктивності відсутні, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП Сігмастрой-2005 .

Так, 01 червня 2007 року між ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2245» та ПП-фірма «Дарьял» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець - ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2245» передає у власність покупця - ПП-фірма «Дарьял» належне йому на праві власності майно, а саме: будівлю адміністративно-виробничого призначення (виробничий блок) інв. № 4108, будівлю допоміжного призначення інв. № 4356, будівлю санітарно-побутового призначення з актовим залом інв. № 4203, будівлю допоміжного виробничого призначення (ВГМ) інв. № 4307, будівлю виробничого призначення з прибудовою (зварювання) інв. № 4616, будівлю складського призначення (оборотних агрегатів) інв. № 4680, будівлю складського призначення (оборотних агрегатів) інв. № 4360, будівлю допоміжно-виробничого призначення інв. № 4201, будівлю виробничо-допоміжну (термос) інв. № 4682 (надалі - об'єкти нерухомості), а покупець приймає у власність зазначені об'єкти нерухомості та зобов'язується сплатити за них ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (а.с.72-73).

Як зазначено у пункті 1.1 договору об'єкти нерухомості розташовані за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Скворцова, будинок 243.

07 грудня 2015 року між ПП-фірма «Дарьял» та ПП «Сігмастрой-2005» укладено договір № 07/12-КВ, відповідно до умов якого замовник - ПП-фірма «Дарьял» доручає, а підрядник - ПП «Сігмастрой-2005» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по облицюванню стін і стелі гіпсокартоном, облицюванню стін та стелі пластиком, улаштування підлоги, електромонтажні роботи по вулиці Скворцова, 243, а замовник прийняти та оплатити їх (а.с.83).

Виконання умов вказаного договору підтверджується наданою до матеріалів справи видаткової накладною від 13.07.2016 № РН-06071 (а.с.76), актом типової форми № КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт № 22-КВ від 27.07.2016 (а.с.77-82).

18 лютого 2016 року між ПП-фірма «Дарьял» та ПП «Сігмастрой-2005» укладено договір № 18/02-СТФ, відповідно до умов якого замовник - ПП-фірма «Дарьял» доручає, а підрядник - ПП «Сігмастрой-2005» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по утепленню цоколя, стін та укосів фасаду, улаштування вимощення, облицювання ганку, улаштування водостічної системи в м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 243, а замовник прийняти та оплатити їх (а.с.91).

Виконання робіт обумовлених вищевказаним договором підтверджується наданим до матеріалів справи актом типової форми № КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт № 18-СТФ від 03.08.2016 (а.с.87-90).

10 червня 2016 року між ПП-фірма «Дарьял» та ПП «Сігмастрой-2005» укладено договір № 10/06-СТТ, відповідно до умов якого замовник - ПП-фірма «Дарьял» доручає, а підрядник - ПП «Сігмастрой-2005» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню тротуарів з бетонної брущатки, з установкою бордюру та поребрика, установкою зливових лотків, улаштування ганку, укладку асфальту, в м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 243, а замовник прийняти та оплатити їх (а.с.86).

Виконання робіт, обумовлених вищевказаним договором підтверджується наданим до матеріалів справи актом типової форми № КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт № 9-СТТ від 29.07.2016 (а.с.84-85).

01 липня 2016 року між ПП-фірма «Дарьял» та ПП «Сігмастрой-2005» укладено договір № 01/07-КВКР, відповідно до умов якого замовник - ПП-фірма «Дарьял» доручає, а підрядник - ПП «Сігмастрой-2005» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню покрівлі за адресою м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд.243, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (а.с.94).

Виконання робіт обумовлених вищевказаним договором підтверджується наданим до матеріалів справи актом типової форми № КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року від 07.09.2016 (а.с.92-93).

Крім того, судом встановлено, що у періоді який перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Сігмастрой-2005» з приводу придбання та установки кондиціонеру Daikin, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковою накладною від 23.09.2016 № РН-27071 (а.с.95) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-22091 (а.с.96).

Оплата наданих ПП «Сігмастрой-2005» робіт та послуг підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.124-137).

На виконання вищезазначених господарських операцій в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ПП «Сігмастрой-2005» зареєстровані такі податкові накладні:

- № 1 від 01.07.2016 на загальну суму 153000,00 грн., у т.ч. ПДВ 30000,00 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2016;

- № 5 від 08.07.2016 на загальну суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2016;

- № 6 від 11.07.2016 на загальну суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2016;

- № 7 від 12.07.2016 на загальну суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.07.2016;

- № 8 від 12.07.2016 на загальну суму 2467,00 грн., у.т.ч. ПДВ 411,17 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.07.2016;

- № 10 від 21.07.2016 на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.07.2016;

- № 11 від 27.07.2016 на загальну суму 18120,00 грн., у т.ч. ПДВ 3020,00 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.08.2016;

- № 12 від 27.07.2016 на загальну суму 129957,60 грн., у т.ч. ПДВ 21659,60 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.08.2016;

- № 13 від 28.07.2016 на загальну суму 104100,00 грн., у.т.ч ПДВ 17350,00 грн.; зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.08.2016;

- № 14 від 29.07.2016 на загальну суму 93018,00 грн., у т.ч. ПДВ 15503,00 грн., зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних05.08.2016.

Виходячи зі змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з контрагентами, вбачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

При цьому колегія суддів наголошує, що до вказаних первинних документів у податкового органу претензій не виникало.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є необґрунтованими, а посадові особи відповідача не наділені правом щодо визнання правочинів нікчемними.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом були, зокрема здійснені на підставі аналізу відповідачем господарської діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постачання. Разом з тим, такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків є необґрунтованими. Отже, висновки податкового органу, зроблені з огляду на діяльність контрагентів по ланцюгу постачання та їх створення з метою надання податкової вигоди для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою надання вигоди третьої особи, з огляду на що господарські операції не мають реального товарного характеру, носять характер припущень, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Стосовно відсутності основних засобів та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності у контрагентів позивача слід зазначити, що доводи, викладені в акті перевірки, не містять жодних посилань про виявлені порушення з боку позивача.

При цьому слід зазначити, що придбання товарно-матеріальних цінностей, які передані ПП-фірма «Дарьял» за видатковою накладною від 13.07.2016 № РН-06071, було здійснено ПП «Сігмастрой-2005» у ТОВ «Леон-Маркет» , що підтверджується видатковою накладною від 13.07.2016 №ЛМС-000118 (а.с.100).

В свою чергу роботи по облицюванню стін і стелі гіпсокартоном, облицюванню стін та стелі пластиком, улаштування підлоги, електромонтажні роботи (договір № 07/12-КВ) та роботи по влаштуванню тротуарів з бетонної брущатки, з установкою бордюру та поребрика, установкою зливових лотків, улаштування ганку, укладку асфальту (договір №10/06-СТТ) виконувались на замовлення ПП «Сігмастрой-2005» фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що підтверджується договорами підряду укладеними між ПП «Сігмастрой-2005» та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 22-КВ-1, № 22-КВ-2, № 22-КВ-3 від 27.07.2016 (а.с.101-111).

Крім того, відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, виконання робіт по утепленню цоколя, стін та укосів фасаду, улаштування вимощення, облицювання ганку, улаштування водостічної системи (договір № 18/02-СТФ) виконувались на замовлення ПП «Сігмастрой-2005» субпідрядником ТОВ «Еленберг» , що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 18-СТФ від 29.07.2016 (а.с.112-116).

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що виконання робіт по улаштуванню покрівлі (договір № 01/07-КВКР) виконувались на замовлення ПП «Сігмастрой-2005» субпідрядником ТОВ «Будівельна компанія «Бенера» , що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 2-1-1 від 30.06.2016 (а.с.117-120).

Послуги з придбання та установки кондиціонеру Daikin виконувались на замовлення ПП «Сігмастрой-2005» субпідрядником ТОВ «Гіперіон сервіс» , що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2016 № РН-016, видатковою накладною від 13.07.2016 № РН-017, актом здачі прийняття робіт (надання послуг) від 13.07.2016 № ОУ-004 (а.с.121-123).

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Сігмастрой-2005» позивачем до матеріалів справи надано банківську довідку, якою підтверджується надходження та зарахування на поточний рахунок ПП «Сігмастрой-2005» грошових коштів від ПП-фірма «Дарьял» на загальну суму 1 156 842,00 грн., які сплачені за договорами підряду (а.с.153).

Також, матеріали справи містять докази на підтвердження здійснення розрахунків між ПП «Сігмастрой-2005» та субпідрядниками ТОВ «Леон-Маркет» , фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Еленберг» , ТОВ «Будівельна компанія «Бенера» , ТОВ «Гіперіон сервіс» , які залучались ПП «Сігмастрой-2005» для виконання договорів, укладених з ПП-фірма «Дарьял» (а.с.154-164).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що доданими до матеріалів справи письмовими доказами спростовується доводи контролюючого органу про отримання у липні 2016 року ремонтно-будівельних послуг по документам, що були отримані підприємством ПП «Сігмастрой-2005» у ТОВ «Будпром-Інвест» .

При цьому посилання контролюючого органу на відсутність у ПП «Сігмастрой-2005» ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва спростовується наданими до матеріалів справи письмовими доказами, а саме: ПП «Сігмастрой-2005» має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (а.с.56).

Слід зазначити, що статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до ст.61 Конституції України передбачено, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, перевіряти наявність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, який в постанові від 28.01.2016 р. (справа № 2-а-2413/12/2070) вказав, що безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.

Крім того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 808/1051/17 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко