Ухвала

від 07.12.2017 по справі 282/1205/17

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1205/17

Провадження № 2/282/433/17

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2017 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: В.В. Вальчука

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

за участю представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дієцезіального благодійного фонду Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької церкви в Україні, представник: ОСОБА_2 до Любарської селищної ради про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Любарської селищної ради про визнання права власності на майно.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що вважав, що даний спір відноситься до підсудності Любарського районного суду Житомирської області, а відтак і звернувся до вказаного суду з даним позовом.

Представник Любарської селищної ради в судове засідання не з'явився по невідомих суду причинах, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Виходячи з аналізу ст. ст. 15, 16, ч. 2 ст. 118 ЦПК України, при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією з сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , судам роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст.17), Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст.1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Як вбачається з виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дієцезіальний благодійний фонд Карітас-Спес ( CARITAS-SPES ) Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької церкви в Україні зареєстрований як юридична особа і має ідентифікаційний код юридичної особи: 20422430, а її керівником є ОСОБА_2.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи дана позовна заява містить спір між двома юридичними особами, що за своєю правовою природою віднесено до підвідомчості господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК україни, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 205 ч.1 п.1, 206, 293, 294 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Дієцезіального благодійного фонду Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької церкви в Україні, представник: ОСОБА_2 до Любарської селищної ради про визнання права власності на майно - закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка її оскаржує, але не була присутня у судовому засіданні при постановлені ухвали - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. В. Вальчук