Рішення

від 08.12.2017 по справі 225/4949/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/225/2135/2017

Справа № 225/4949/17

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Мигалевича В.В.,

за участю:

секретаря - Голубової О. О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Торецького міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначено, що 14.01.2014 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до Дзержинського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, та за її особистою заявою, з урахуванням того, що на той час вона відповідала вимогам для реєстрації як безробітна, їй було надано статус безробітного , та призначена допомога по безробіттю з 21.01.2014 року по 15.01.2015 року. Відповідно, її було ознайомлено під особистий підпис з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплату допомоги по безробіттю було скорочено на три місяці, тобто така допомога сплачувалась їй в період з 21.01.2014 року по 20.04.2014 року.

При перевірці Дзержинським МЦЗ достовірності даних ОСОБА_3, які є підставою для надання їй статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення на випадок безробіття, встановлено, що відповідач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 16 травня 2001 року і з цього часу належить до зайнятого населення. Оскільки ОСОБА_3 з 16.05.2001 року належала до зайнятого населення, це унеможливлювало її перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної та отримувати допомогу по безробіттю. Загальна сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за періоди: з 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року склала 11 050,75 гривень. Відповідач у добровільному порядку суму виплаченої допомоги по безробіттю позивачу не повернула, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надала заяву з проханням справу розглядати без її участі, разом з цим надала письмові заперечення проти позовної заяви в яких зазначила, що позов не визнає, вважає, що на момент звернення до Дзержинського міського центру зайнятості не була зареєстрована як фізична особа підприємець, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2007 року, яке набрало законної сили 25.06.2007 року, її підприємницьку діяльність було припинено. Копію вказаного рішення було направлено державному реєстратору до Виконкому Донецької міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вказаною позовною заявою. Просить відмовити в задоволенні вимог, застосувати строк позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 04.11.2017 року, виданої державним нотаріусом ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених відповідачем в письмових запереченнях, просила в задоволенні вимог відмовити, крім того наполягала на застосуванні строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 14 січня 2014 року відповідач ОСОБА_3 звернулась із заявою до Дзержинського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Цього ж дня, їй було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

При перевірці Дзержинським міським центром зайнятості достовірності даних ОСОБА_3, які є підставою для надання їй статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення на випадок безробіття, встановлено, що відповідач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 16 травня 2001 року і з цього часу належить до зайнятого населення.

Відповідач перебувала на обліку в Дзержинському міському центрі зайнятості у періоди: з 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року, та їй відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533), було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 11 050,75 гривень.

На підтвердження даних обставин, позивачем надані дані про виконані платежі, заяви ОСОБА_3 про надання статусу безробітного та витяги з наказів Дзержинського міського центру зайнятості щодо ОСОБА_3

12 лютого 2014 року спеціалістами Дзержинського міського центру зайнятості був складений акт № 94, яким зафіксовано факт приховування відповідачем відомостей про працевлаштування під час перебування на обліку як безробітної, що призвело до неправомірного призначення та отримання допомоги по безробіттю за періоди: 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, відповідач центр зайнятості не повідомила.

З моменту виникнення обставин, які впливають на умови надання соціальних послуг, позивачем надані соціальні послуги у виді виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_3 за періоди: 25.01.2008 року по 03.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 31.08.2011 року, з 07.03.2012 року по 20.04.2012 року, в розмірі 11 050,75 гривень.

17 лютого 2014 року Дзержинським міським центром зайнятості винесений наказ № 23 про повернення коштів ОСОБА_3

21 лютого 2014 року дана вимога разом з листом 01-20/423 від 20.02.2014 року про повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю була направлена на адресу відповідача.

Частиною 2 статті 36 Закону № 1533 , визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 зазначеного Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд не приймає доводи відповідача відносно того, що для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця достатнім було направлення до державного реєстратора рішення суду про припинення підприємницької діяльності, з огляду на наступне.

Правовідносини щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця станом на 25.06.2007 р. були врегульовані Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо припинення відповідачем підприємницької діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 зазначеного Закону, Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у тому числі у випадку постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Ч. 2 цієї статті передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Як вбачається з рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2007 року, яке набрало законної сили 25.06.2007 року, рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 ухвалено судом саме з таких підстав.(а.с.40 ).

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Частиною 5 статті 49 цього закону встановлено, що Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами , встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону. Ч. 9 ст. 47 цього закону визначено наступне:

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням;

свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про

відсутність заборгованості;

довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Як було раніше встановлено судом, рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2007 року, яке набрало законної сили 25.06.2007 року, згідно із яким припинена підприємницька діяльность фізичної особи ОСОБА_3, ухвалено з підстав, що не пов'язані з банкрутством фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

Дій, на виконання вимог ч. 9 ст. 47 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідачем у спірний період не виконано, що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача.

Крім того, згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с.38), припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 здійснено 22 грудня 2014 року (запис № 22660100002036499).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач отримала допомогу по безробіттю у спірний період перебуваючи у статусі фізичної особи - підприємця, а тому претензія позивача про повернення коштів відповідачем заявлена правомірно.

Що стосується вимоги відповідача та її представника відносно застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

18.05.2011 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття щодо посилення платіжної дисципліни страхувальників та використання страхових коштів , яким внесені зміни до ст. 38 Закону № 1533-III , відповідно до яких частину 4 цієї статті викладено в такій редакції: Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України Про зайнятість населення , адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується .

Отже, з 18.05.2011 не застосовується строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом без визначення характеру такої заборгованості. Це узгоджується із правилами про позовну давність, установленими ЦК України , які передбачають, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, окрім зазначених у ст. 268 цього Кодексу , на які не поширюється позовна давність (ст. 268 ч. 2). Спори, що виникають із правовідносин за Законом № 1533-III , вирішуються в судовому порядку (ст. 39 Закону № 1533-III ).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року, а також фіскальний чек по оплаті поштового відправлення, що підтверджує звернення позивача із зазначеним позовом до суду 08.04.2014 року, тож строк позовної давності за дійсним позовом переривається.

Так, суд приходить до висновку що застосуванню строку позовної давності підлягає період з 25.01.2008 року по 07.04.2011 року (включно).

Таким чином стягненню з відповідача підлягає сума допомоги по безробіттю, яка сплачена в період з 08.04.2011 року по 20.04.2012 року в розмірі 5708,05 грн.

До такого висновку суд прийшов погодившись з розрахунком сум допомоги по безробіттю ОСОБА_3, наданого позивачем. При цьому, за період з 08.04.2011 року по 28.04.2011 року стягненню підлягає сума в розмірі 788,18 (із розрахунку 863,25 : 23 х 21).

Таким чином, суд вважає що наявні підстави задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь Торецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5708,05 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п. 18 ст. 5 Закону України Про судовий збір , позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з дійсним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто в розмірі 826,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 , 15 , 57 -61 , 212-213, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Торецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5708 (п'ять тисяч сімсот вісім) грн. 05 коп. на р\р № 37176001004274 в УДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 22029719.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 826 (вісімсот двадцять шість ) грн. 44 коп.

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :