Ухвала

від 22.11.2017 по справі 1-99/20111/755/7/13

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-99/2011

1/755/7/13

1в/755/402/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про звільнення від покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хімки, Московської області, Російської Федерації, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, розлученого, маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в ФОП « ОСОБА_5 » водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

У судовому засіданні захисник та засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінальної справи, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на З роки. На підставі ст.75 КК України, його звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з встановленням трьох років іспитового строку та згідно з п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покладені відповідні обов`язки.

Апеляційним судом м. Києва 15 квітня 2015 року апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва було задоволено частково - вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 03.07.2013 року щодо ОСОБА_4 у частині призначеного покарання було скасовано та постановлено новий, яким призначено йому покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-розпорядчих і організаційно-господарських функцій строком на три роки.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2015 року було частково задоволено клопотання захисника та на підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_4 зараховано в строк відбування призначеного основного покарання у виді п`яти років позбавлення волі - термін попереднього ув`язнення шляхом обчислення його день за день період: з 15.09.2008 року по 11.06.2015 року включно.

Зокрема, постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.11.2015 року було виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови Апеляційного суду м . Києва від 04.09.2015 року та зазначено про зарахування «терміну попереднього ув`язнення шляхом обчислення його день за день період: з 15 вересня 2008 року по 11 червня 2009 року включно».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2016 року ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув`язнення період з 15.09.2008 року по 11.06.2009 року включно у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 72 КК України з внесеними змінами.

Зокрема, у клопотанні зазначається, що положення ч.5 ст.72 КК України встановлює правила зарахування до строку покарання часу попереднього ув`язнення і обрахований на підставі цієї норми строк покарання може враховуватися при звільненні особи від відбування покарання за амністією, оскільки зміни до ч.5 ст.72 КК України мають зворотну дію в часі, як норма, яка поліпшує становище засуджених (зм`якшує і скасовує відповідальність особи), на момент вступу в законну силу Закону України «Про амністію у 2014 році» береться до уваги строк покарання, який фактично відбутий на момент вступу цього закону в силу з урахуванням норм закону, який поліпшує становище засудженого.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Зворотна дія (зворотна чинність закону) припускає застосування акту у зв`язку з юридичними фактами, що виникли до введення його в дію.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони й інші правові, нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують і скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищевикладене, а саме ч.5 ст.72 КК України, на момент набрання чинності зазначеного Закону від 19.04.2014 року, ОСОБА_4 відбув одну четверту частину покарання (17 місяців 12 днів), призначеного вироком Апеляційного суду м. Києва від 15.04.2015 року, із загального терміну покарання у виді 5 років.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Крім того, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року засудженому ОСОБА_4 замінено невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року за ч. 4 ст. 191 КК України на покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави 20 % від заробітку. ОСОБА_4 засуджений за злочин, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров`я та відбув на день набрання чинності Законом не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання, а тому підпадає під дію ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання слід задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, так як він засуджений за злочин, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, не має обмежень, передбачених ст. 8 цього Закону, відбув на день набрання чинності цим Законом не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання, так як ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2016 року йому було зараховано строк попереднього ув`язнення період з 15.09.2008 року по 11.06.2009 року включно у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 72 КК України з внесеними змінами, що становить 17 місяців 12 днів.

Зокрема, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року засудженому ОСОБА_4 замінено невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року за ч. 4 ст. 191 КК України на покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави 20 % від заробітку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86 КК України, ст. 539 КПК України, ст. ст. 2, 9, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, ст. 8 п. «є» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» від 06.05.2014 року, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хімки, Московської області, Російської Федерації, громадянина України українця, з неповною вищою освітою, розлученого, маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в ФОП « ОСОБА_5 » водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, звільнити від відбування основного покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: