Постанова

від 06.12.2017 по справі 592/13164/17

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №592/13164/17

Провадження №2-а/592/706/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Литовченка О.В.

за участю секретаря Черей С.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Громадського об'єднання Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1 про оскарження рішень, дій та бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації,

в с т а н о в и в :

До суду звернулось Громадське об'єднання Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області із адміністративним позовом до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1 про визнання дій щодо ненадання публічної інформації за запитом № 27 від 04.09.2017 року неправомірними та зобов'язання вчинити дії, а саме надати повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту № 27 від 04.09.2017 року. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач 04.09.2017 року за № 27 звернувся до відповідача з запитом на надання публічної інформації. Запитувалися переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р.

12.09.2017 року листом за № 06/01-14/86 директор Департаменту ОСОБА_1 відмовив ГО ПАФФ СО у наданні інформації, безпідставно мотивуючи неможливість надання вказаної інформації фактом не створення такої.

Відповідно до статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до ч. 5 с. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов'язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію. Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України Про доступ до публічної інформації рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Ухвалою судді від 17.11.2017 р. відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження щодо заявлених вимог позивача.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову направлена судом відповідачу з наданням строку для надання письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову. У встановлений строк від відповідача надійшли до суду заперечення, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що адміністративний позов ГО ПАФФСО є безпідставним, а відмова Департаменту є обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, вона вже існує і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію. Публічна інформація має надаватись у тій формі, у якій зберігається, тобто у спосіб вироблення копій з документа. Не є запитом про надання публічної інформації звернення, для відповіді на який необхідно створити інформацію і задокументувати будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

В п. 9.1 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016р. "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" вказано, що збереженість на матеріальних носіях як головна властивість інформації (частина перша статті 1 Закону № 2939-УІ) означає, що вона повинна бути викладена у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі та зафіксована відповідно на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (абзац четвертий статті 1 Закону України від 9 квітня 1999 року № 595-ХІУ Про обов'язковий примірник документів , абзац перший частини першої стаття 25 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-ХП Про охорону навколишнього природного середовища ). Із цієї властивості випливає, що на момент виникнення правовідносин щодо неї публічна інформація повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №2939-УІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Позивач за даним адміністративним позовом визначив неналежного відповідача - департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1.

Виходячи з викладеного відповідач вважає, що позивачу було обгрунтовано відмовлено у наданні вищевкзаної інформації на запит.

Суд, перевіривши викладені в позовній заяві та письмових запереченнях доводи, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Громадське об'єднання Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області звернулась з запитом від 04.09.2017 року за № 27 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1 про надання публічної інформації. Запитувалися переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. (а.с.6)

12.09.2017 року листом за № 06/01-14/86 ОСОБА_1 відмовив ГО ПАФФСО у наданні інформації, оскільки запитувані переліки договорів департаментом не створювалися та не є обов'язковими для створення. (а.с. 7)

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За визначенням ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, публічна інформація може бути двох видів: 1) створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

У відповідності до ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

У свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Положеннями ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації визначені вимоги до запиту на інформацію.

Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З положень наведеної вище норми Закону вбачається, що перелік випадків, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

В свою чергу, у відповіді щодо надання інформації на запит позивача, відповідач по справі зазначив, що запитувані переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, укладених департаментом з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., та переліки договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., департаментом не створювалися та не є обов'язковими для створювання.

Дослідивши зміст зазначеної відмови, суд зазначає, що відповідачем не було враховано наступних обставин.

Відповідно до нової редакції Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 2019-МР від 26.04.2017 р. (далі Положення), департамент здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми (далі майно комунальної власності) та забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності та земельними ресурсами, забезпечує на території міста Суми реалізацію державної політики в сфері забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та сприяє реалізації громадянами конституційного права на житло.

Згідно з пп. 3.2.15, 3.2.16, 3.2.33 п. 3.2 Положення, департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює наступні функції: укладає договори оренди майна комунальної власності (крім цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів сфери централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення), вносить до них зміни та доповнення, у т.ч. продовжує строк дії договорів у встановленому Сумською міською радою порядку. Здійснює реєстрацію договорів оренди майна комунальної власності. Має права та несе зобов'язання по договорах оренди та користування майном комунальної власності, які були укладені попередніми виконавчими органами міської ради, уповноваженими управляти комунальним майном, контролює їх виконання.

Відповідно до пп. 4.1.4. п. 4.1 Положення, Департамент має право укладати в установленому чинним законодавством порядку договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судах та у Верховному Суді України.

Таким чином, до функцій та прав Департаменту, зокрема, належить укладення договорів, продовження строку їх дії та реєстрація договорів оренди майна комунальної власності.

В свою чергу, в запиті на отримання публічної інформації і була запитана інформація щодо укладених Департаментом договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. В той же час, відмовляючи у наданні публічної інформації, відповідач по справі послався виключно на неможливість надання вказаної інформації фактом не створення такої.

Відповідно до пп. 3.2.53 п. 3.2 Положення, департамент відповідно до покладених на нього завдань розглядає звернення громадян, підприємств, установ, організацій, у тому числі об'єднань громадян, фізичних осіб-підприємців, депутатські звернення та запити в порядку, передбаченому чинним законодавством, забезпечує виконання вимог законодавства України про доступ до публічної інформації.

Суд зазначає, що у рішенні у справі Співдружність матерів ОСОБА_2 проти Чеської Республіки , заява № 19101/03 від 10.07.2006 р.) організація-заявник звернулась із запитом про ознайомлення з адміністративними документами, які були в розпорядженні органів влади і доступ до яких можна було отримати за умов, передбачених національним законодавством. За цих обставин Європейський суд визнав, що відмова у відповіді на зазначений запит є втручанням у право заявника на отримання інформації, яке гарантується ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , для визнання запиту таким, що відповідає цій нормі, достатньо зазначити у запиті загальний опис інформації або її вид, що було зроблено позивачем по справі.

Крім того, суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію (далі по тексту - Закон № 2657-XII) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Згідно з ч. 2ст. 7 Закону № 2657-XII ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Враховуючи ту обставину, що на відповідача по справі покладені функції з приводу укладення договорів оренди майна комунальної власності, продовження строку дії договорів та їх реєстрації, а в запиті про надання публічної інформації запитувалася саме інформація про щодо укладених Департаментом договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., у відповідача не було підстав відмовляти у запиті про надання публічної інформації шляхом зазначення про її нестворення, оскільки у випадку укладення договорів оренди та продовження строків їх дії відповідач повинен був зареєструвати такі договори та відповідно надати інформацію про укладені (пролонговані) договори запитувачу, а у випадку неукладення чи не пролонгування жодних договорів, відповідач повинен був надати відповідь про відсутність укладених (пролонгованих) договорів за запитуваний період.

Отже, запитувана інформація могла бути надана позивачу відповідачем шляхом направлення на адресу переліку договорів, що були зареєстровані за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., а у випадку неукладення чи не пролонгування жодних договорів, відповідач повинен був надати відповідь про відсутність укладених (пролонгованих) договорів за запитуваний період, а не відмовляти у наданні публічної інформації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним ненадання відповідачем публічної інформації за запитом Професійної асоціації фахівців фармації Сумської області № 27 від 04.09.2017 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту № 27 від 04.09.2017 р.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес. В свою чергу, інтересом фізичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь-який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб фізичних осіб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р., поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки функції з приводу укладення договорів оренди майна комунальної власності, продовження строку дії договорів та їх реєстрації належать до компетенції відповідача по справі, і останнім фактично не надано інформації на запит позивача по справі, а суду відсутні відомості щодо наявності чи відсутності укладених договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути запит ГО Професійної асоціації фахівців фармації Сумської області № 27 від 04.09.2017 р. та надати відповідь, з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. по справі № 21-87а13.

Стосовно компенсації за надання правової допомоги, то суд зауважує на таке.

Матеріали справи містять докази укладання позивача з ОСОБА_3 договору про надання правової допомоги від 10.10.2017 року (аркуші справи 14); Квитанції №9 від 13.11.2017 року (аркуш справи 16); акт виконаних робіт від 10.11.2017 року (аркуш справи 15); копію диплома магістра за спеціальністю Правознавство (аркуш справи 17); витяг із Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця (аркуші справи 18-20).

У відповідності до п.1 ч.3 ст.87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах зазначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що у разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що під визначення поняття вчинення окремих процесуальних дій можливо віднести підготовку позову до суду, оскільки без здійснення вказаної дії стадія подання позову до суду неможлива.

Акт №6 приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 10.11.2017 року містить наступні види отриманих позивачем послуг, а саме: Копіювання та вивчення документів стосовно відмови Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради у наданні інформації ПАФФ СО та переписки з цього приводу, що надана Замовником, в кількості 15 хв., вартість 160 грн., Надання Замовнику усної консультації з питання можливого судового оскарження неправомірних дій посадових осіб Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ПАФФ СО № 27 від 04.09.2017 року, в кількості 30 хв., вартість 320 грн., Збір та витребування нормативних актів Сумської міської ради, які стосуються роботи і правового статусу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, та регламентують проведення конкурсів на право оренди і безпосередньо саму оренду комунального майна у м. Суми, вивчення цих документів, в кількості 30 хв., вартість 320 грн., Вивчення нормативно-правової бази, судової практики, юридичних статей, досвіду інших спеціалістів з правових питань, консультації з колегами з питання визнання протиправними дії органів місцевого самоврядування в частині відмови у доступі до публічної інформації стосовно оренди комунального майна, визначення стратегії щодо способу захисту інтересів Замовника, надання правової оцінки ситуації, що склалась, в кількості 1 година, вартість 640 грн., Надання консультації Замовнику щодо конкретного способу захисту його прав, погодження з Замовником стратегії та позиції по справі, визначення суми судових витрат при внесенні позовної заяви, в кількості 30 хв., вартість 320 грн., Складання тексту адміністративного позову Замовника про оскарження рішень, дій та бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, оформлення адміністративного позову Замовника та додатків до нього, направлення позову до суду, в кількості 1 година 30 хв., вартість 960 грн., загальна вартість 2720,00 грн.

Суд вважає, що час витрачений на підготовку позову має враховуватися при визначенні часу в розумінні статті 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Справа розглянута у скороченому провадженні, без участі представника позивача, матеріали справи не містять доказів знайомлення представником позивача з матеріалами справи, вчинення інших процесуальних дій.

Щодо іншої частини видів правової допомоги вказаних у Акт №6 приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 10.11.2017 р., то суд вважає їх такими, що не підпадає під значення витрат на правову допомогу, які визначені Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Під час визначення грошового розміру компенсації витрат на правову допомогу у вигляді підготовки позову до суду - у сумі 640 грн, з застосуванням принципів змагальності та диспозитивності, викладеними в статтях 11 та 195 КАС України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Громадського об'єднання Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області - задовольнити частково.

Визнати неправомірним ненадання Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1 публічної інформації за запитом Професійної асоціації фахівців фармації Сумської області № 27 від 04.09.2017 р.

Зобов'язати Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_1 повторно розглянути запит Професійної асоціації фахівців фармації Сумської області № 27 від 04.09.2017 р. та надати відповідь, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на користь Громадського об'єднання Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області (ЄДРПОУ 33078608 р/р 26001055018262, МФО 337546 СФ КБ Приватбанк ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 640 грн.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. При проголошенні вступної та резолютивної частини постанови згідно з ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя О.В. Литовченко