Постанова

від 04.12.2017 по справі 910/8551/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 910/8551/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі), суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Край Керама" (що є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Край Керама") на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі№910/8551/17 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Край Керама" до 1. Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівПриватного акціонерного товариства "Будагромехзапчастина" провизнання права власності, зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін від позивача:не з'явився від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Край Керама" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" про визнання права власності на 20591 штуку простих іменних акцій (номінальна вартість - 10,00 грн., реєстраційний номер випуску - 322/10/1/11, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000127146) емітента Приватного акціонерного товариства "Будагромехзапчастина"; зобов'язання ПАТ "Національний депозитарій України" списати з рахунка у цінних паперах №403311-UA40200051 ПАТ "Край Керама" вказані прості іменні акції для наступного їх переказу на рахунок №403303-UA40003109 ПАТ "Край Керама" у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" та здійснити переказ вказаних простих іменних акцій з рахунка №100024-UA40403311 ТОВ "Аффінаж" у депозитарії ПАТ "Національний депозитарій України" на рахунок ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" №100024-UA40403303 у ПАТ "Національний депозитарій України" із зарахуванням цих акцій на рахунок №403303-UA40003109 ПАТ "Край Керама" у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "Фаворит"; зобов'язання депозитарної установи ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" після переказу від депозитарію ПАТ "Національний депозитарій України" вказаних простих іменних акцій здійснити їх зарахування на рахунок №403303-UA40003109 ПАТ "Край Керама" у новій депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "Фаворит".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 (суддя Спичак О.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 (колегія суддів у складі: Пашкіної С.А., Жук Г.А., Калатай Н.Ф.), позовні вимоги задоволені частково, визнано за позивачем право власності на спірні прості іменні акції, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Край Керама" (що є правонаступником ПАТ "Край Керама") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 14.10.2013 між ПАТ "Край Керама" (депонент) та ТОВ "Аффінаж" (депозитарна установа) укладено Договір №200051/Д про обслуговування рахунку в цінних паперах, відповідно до п. 1.1 якого депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013.

За умовами п. 1.2 Договору №200051/Д цінні папери (фінансовий актив) депонента, права на які обліковуються депозитарною установою відповідно до умов цього договору, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України".

У п.п. 2.1.4, 2.1.2 Договору №200051/Д передбачено обов'язок депозитарної установи здійснювати облік цінних паперів, що належать депоненту, на рахунку в цінних паперах; здійснювати обслуговування обігу цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента шляхом проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах у порядку та строки, визначені законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом календарного року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п.п. 7.1, 7.2 Договору №200051/Д).

На виконання умов Договору №200051/Д депозитарною установою відкрито депоненту рахунок у цінних паперах з депозитарним кодом 403311-UA4020051, на якому обліковувались цінні папери у кількості 20591 штук, загальною номінальною вартістю 205910 грн., емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Будагромехзапчастина".

Однак постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №276-ЦА-УП-ЮО від 09.06.2016 за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ "Аффінаж" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи та зобов'язано ТОВ "Аффінаж" вчинити дії, передбачені п. 2 розділу V Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №816 від 14.05.2013.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.09.2016 до реєстру внесено запис про припинення ТОВ "Аффінаж".

Відповідно до переліку №114018зв від 26.04.2016 акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПАТ "Будагромехзапчастина" станом на 25.04.2016, ПАТ "Край Керама" належали акції ПАТ "Будагромехзапчастина" у кількості 20591 одиниць (93,201466%).

Проте відповідно до переліку №125060зв від 18.01.2017 акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПАТ "Будагромехзапчастина" станом на 12.01.2017, депозитарною установою ТОВ "Аффінаж" не було надано інформації щодо наявності у позивача наведених вище цінних паперів.

07.02.2017 ПАТ "Край Керама" звернулось з запитом №12 про надання інформації щодо наявності у нього майнових прав на цінні папери - акції, емітентом яких є ПАТ "Будагромехзапчастина", до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка листом №09/01/5247 від 20.03.2017 повідомила про анулювання ліцензії ТОВ "Аффінаж" та відсутність направлення названою депозитарною установою до комісії станом на 20.02.2017 документів щодо завершення депозитарної діяльності у порядку, визначеному Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності. У вказаному листі Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку також вказано, що згідно з останніми щоквартальними адміністративними даними, наданими ТОВ "Аффінаж" станом на 31.12.2015 ПАТ "Край Керама" володіло простими іменними акціями у кількості 20591 штук, емітентом яких є ПАТ "Будагромехзапчастина".

27.02.2017 ПАТ "Край Керама" звернулось до ПАТ "Національний депозитарій України" з запитом про надання інформації стосовно передання ТОВ "Аффінаж" бази даних, архівів баз даних та документів уповноваженому на зберігання та щодо наявності інформації щодо власника 93,201466% акцій ПАТ "Будагромехзапчастина", облік та обслуговування яких здійснювало ТОВ "Аффінаж". Листом №488/09 від 17.03.2017 ПАТ "Національний депозитарій України" повідомило, що ТОВ "Аффінаж" не передало центральному депозитарію бази даних, архіви баз даних та документи відповідно до Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності.

З огляду на відсутність можливості здійснювати повноваження власника 93,201466% акцій ПАТ "Будагромехзапчастина", зокрема, приймати участь у загальних зборах акціонерів ПАТ "Будагромехзапчастина" та фактичну неможливість проведення зборів за його відсутності, ПАТ "Край Керама" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі, заявивши вимоги про визнання за ним права власності на 20591 штуку простих іменних акцій (номінальна вартість - 10,00 грн., реєстраційний номер випуску - 322/10/1/11, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000127146) емітента ПАТ "Будагромехзапчастина", а також зобов'язання ПАТ "Національний депозитарій України" та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" вчинити дії з вказаними цінними паперами.

У силу ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом, зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Однак наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

У силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона передбачає звернення з позовом про визнання права власності лише власника, тобто особи, яка має відповідне право, але воно оспорюється або не визнається іншою особою тощо. З огляду на таке відповідний позов може бути задоволений лише в разі встановлення обставин виникнення у позивача права власності на відповідне майно як підстави для визнання його власником, право якого підлягає захисту; а також особи, що порушує таке право шляхом його оспорення або невизнання, або ж втрати позивачем відповідного правоустановчого документа.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочином відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Разом з тим примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Згідно з положеннями ст.ст. 190, 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, тоді як майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Зокрема, майновими правами є корпоративні права, тобто права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України).

У п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права визначені як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акції існують виключно в бездокументарній формі. У разі існування акцій у документарній формі власникові акцій видається сертифікат акції (акцій).

Відповідно до ст. 8 Законом України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами. Вимоги до виписки з рахунка в цінних паперах встановлюються Комісією.

Розділом ІII Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, у п.п. 3, 7 віднесено операції з підготовки та видачі виписки з рахунку в цінних паперах, що є виключно операцією депозитарної установи, до інформаційних операцій, які здійснюються для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах.

Згідно з п. 2 глави 4 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності виписка про стан рахунку в цінних паперах повинна містити: дату та час складання виписки; відомості про депонента; відомості про цінні папери тощо.

Тобто довідка має відображати дані щодо цінних паперів, які обліковуються на відповідному рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі на певний момент часу.

При цьому депозитарними операціями з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу є облікові операції, до яких віднесено зарахування, списання та переказ (п. 3 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності).

Умови та порядок унесення змін до системи депозитарного обліку при обслуговуванні операцій щодо цінних паперів врегульовані главою 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, згідно з п. 1 якої обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, зокрема, у відповідних випадках: за розпорядженнями депонентів, керуючих рахунками цих депонентів, Центрального депозитарію; на підставі інформації відповідних осіб (Розрахункового центру, клірингової установи, фондової біржі) тощо.

Водночас з аналізу наведеної норми вбачається, що необхідною передумовою для здійснення облікових операцій щодо цінних паперів є наявність певного юридичного факту, який зумовив виникнення, зміну чи припинення прав депонента щодо відповідних цінних паперів, зокрема, правочину щодо цінних паперів, правонаступництва, судового рішення тощо.

Разом з тим, депозитарна установа як юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, Розрахунковий центр або клірингова установа - при провадженні ними депозитарної діяльності депозитарної установи, у силу п.п. 11, 12 розділу ІІ Положення про провадження депозитарної діяльності повинна при провадженні депозитарної діяльності організувати та забезпечити постійний контроль за проведенням депозитарних операцій на всіх етапах їх виконання, а також зобов'язана забезпечити надійне зберігання документів, які належать до системи депозитарного обліку, відповідно до вимог нормативно-правових актів України.

Порушення ж ліцензіатом (зокрема, депозитарною установою) законодавства є підставою для анулювання ліцензії відповідно до положень п. 1 розділу ІV Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), який у п. 2 розділу V зобов'язує депозитарну установу здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом Комісії, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності.

Зокрема, згідно з п. 10 розділу ІІ Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №431 від 08.04.2014, депозитарна установа повинна не пізніше 5 робочих днів з дати початку припинення діяльності передати копію баз даних станом на кінець операційного дня, що передує даті початку припинення діяльності, на електронних носіях у форматі, визначеному уповноваженим на зберігання, на відповідальне довгострокове зберігання до уповноваженого на зберігання. У п. 3 розділу ІІІ наведеного Положення також передбачено, що у разі відкриття ліквідаційної процедури або прийняття органом ліцензування рішення про анулювання Ліцензії, крім випадку анулювання Ліцензії за відповідною заявою ліцензіата, всі документи, бази даних, архіви баз даних Депозитарної установи, інформація щодо її депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на їх рахунках станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачені Депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються виключно до уповноваженого на зберігання, яким відповідно до п. 2 розділу І Положення є Центральний депозитарій цінних паперів, у якому Депозитарній установі відкритий рахунок у цінних паперах.

Пунктом 9 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України" віднесено до виключної компетенції Центрального депозитарію, зокрема, ведення рахунка в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринку цінних паперів чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством.

При цьому в силу ч. 1 ст. 16 Закону України "Про депозитарну систему України" центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, розміщених в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом. Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, Національний банк України, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

Загальний порядок надання Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України", який набуває статусу Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Центральний депозитарій), послуг, пов'язаних із провадженням депозитарної діяльності, проведення ним операцій у системі депозитарного обліку тощо визначений Правилами Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженими рішенням Наглядової ради ПАТ "Національний депозитарій України" №4 від 04.09.2013 та зареєстрованими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2092 від 01.10.2013.

Зокрема, п. 4.4 наведених Правил передбачений порядок виконання облікової операції списання цінних паперів, що обліковуються на незакритих власниками рахунках у цінних паперах у депозитарної установи, зокрема, переказ цінних паперів з незакритого власником рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах в обраній власником або особою, яка отримала цінні папери внаслідок спадкування, правонаступництва чи за рішенням суду або уповноваженої ними особи документів, депозитарній установі (для подальшого зарахування нею прав на ці цінні папери на рахунок в цінних паперах власника) з одночасним списанням цінних паперів з рахунку у цінних паперах власника, який знаходиться в базі даних, що передана уповноваженому на зберігання депозитарною установою.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за № 6).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання за ПАТ "Край Керама" права власності на спірні прості іменні акції, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з положень ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" та наявності виписки депозитарної установи ТОВ "Аффінаж" від 05.01.2016, згідно з якою станом на 30.12.2015 на рахунку ПАТ "Край Керама" обліковувались цінні папери - прості іменні акції у кількості 20591 одиниці загальною номінальною вартістю 205910 грн., емітентом яких є ПАТ "Будагромехзапчастина".

При цьому необхідність захисту прав ПАТ "Край Керама" пов'язана з обставинами анулювання ліцензії на провадження депозитарної діяльності ТОВ "Аффінаж", у зв'язку з чим вказана особа була зобов'язана, але не вчинила дії з передання на відповідальне довгострокове зберігання до уповноваженого на зберігання бази даних станом на кінець відповідного операційного дня, які містять відомості, зокрема, стосовно депонентів, що не закрили свої рахунки в цінних паперах.

Однак з огляду на наведені обставини, які свідчать про порушення ТОВ "Аффінаж" вимог законодавства щодо цінних паперів як під час здійснення ним депозитарної діяльності, так і після застосування до нього санкції у вигляді анулювання ліцензії, з урахуванням наявних у матеріалах справи доводів щодо фіктивності вказаного підприємства, які не отримали правової оцінки судів, наявність виданої вказаною депозитарною установою виписки з рахунку не може бути достатньою підставою для визнання за позивачем права власності на відповідні цінні папери.

Разом з тим обставини щодо набуття позивачем права власності на спірні у справі прості іменні акції у встановленому законом порядку на підставі певного правочину чи іншого юридичного факту судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи взагалі не досліджувались. Також не були належним чином з'ясовані обставини щодо належності позивачеві спірних простих іменних акцій на момент вирішення даного спору, зокрема, відсутність вчинення операцій з ними після видання депозитарною установою виписки від 05.01.2016.

Крім того, розглянувши даний спір, суди належним чином не з'ясували обставини порушення прав позивача на спірні у справі акції шляхом їх оспорення чи невизнання саме ПАТ "Національний депозитарій України" та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" або ж наявності підстав передбачити можливість порушення такого права у зв'язку з вчиненням вказаними особами певних дій або ж їх протиправною бездіяльністю, зокрема, невиконання повноважень, покладених на них законом.

Натомість у мотивувальних частинах рішення та постанови зазначено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідачів обов'язків щодо вчинення вказаних ним у позові дій зі спірними цінними паперами, строк виконання яких настав. За висновком судів, наведене вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів позивача з боку відповідачів.

Зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спірні цінні папери, а також щодо похідних від них позовних вимог про вчинення відповідачами дій зі спірними цінними паперами є передчасними, адже мають суперечливий характер.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 101, 105 ГПК України, тобто рішення і постанова не відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підлягають скасуванню.

Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край Керама" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №910/8551/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова