УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "05" грудня 2017 р. Справа № 906/973/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
при секретарі Антоновій О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ляхов О.В. - довіреність № 7748-К-О від 27.12.2016;
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-999" (Житомирська обл., м.Коростень)
про зобов'язання визнання кредиторських вимог та включення до проміжного ліквідаційного балансу
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-999" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із заборгованості за договором №б/н від 26.07.2013, яка утворилася станом на 22.08.2017 в розмірі 66507,32грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00грн., заборгованість по відсоткам - 20904,44грн, заборгованість по комісії - 5960,00грн, пеня - 29642,88грн, та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Надав додаткові пояснення по суті спору в обґрунтування розміру заборгованості відповідача, яку необхідно включити до проміжного ліквідаційного балансу. Подав письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, вимоги попередньої ухвали суду не виконав.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом, наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач/банк) та ТОВ "Джерело - 999" (відповідач/клієнт) 26.07.2013 була підписана Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі - Заява, а. с.13).
Згідно із вказаною заявою, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Підписавши заяву, відповідач також зобов'язався виконувати умови, що містяться в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку та Договору банківського обслуговування в цілому.
При вирішенні справи №906/507/15 господарський суд Житомирської області встановив, що ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за Договором від 26.07.2013 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.05.2015 по справі №906/507/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-999" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 22714,45 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість по кредиту, 6904,44 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4100,01 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1710,00 грн - заборгованість по сплаті комісії, а також 1827,00 грн сплаченого судового збору.
На виконання вказаного рішення суду видано наказ № 906/507/15 від 27.05.2015.
За приписами статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації, з 09.09.15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-999" перебуває в стані припинення. Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, відсутні.
Враховуючи, що відповідач знаходиться в процесі припинення, 12.09.2017 позивачем було направлено голові ліквідаційної комісії ТОВ "Джерело-999" заяву з кредиторськими вимогами (а.с.28), згідно вказаної заяви просив визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Джерело-999" вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 66507грн, у тому числі, яка присуджена до стягнення з боржника за рішенням суду по справі №906/507/15.
12.10.2017 заява від 12.09.2017 була повернута позивачу поштовим відділенням не врученою (а.с. 82), що позивач розцінив як протиправне ухилення ліквідаційної комісії від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед "ПАТ "КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується. Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Оскільки ліквідаційна комісія (ліквідатор) відповідача ухилились від отримання листа та розгляду вимог кредитора (позивача), останній правомірно звернувся до суду з зазначеними вимогами.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п.1. ч.1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідовуються, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
За положеннями ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК України).
За п.6 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в редакції чинній на час вчинення реєстраційних дій, у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
Як вбачається із витягу з офіційного сайту з Міністерства юстиції України з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 32-33), ТОВ "Джерело - 999" з 09.09.2015 перебуває в стані припинення, строку для звернення з кредиторськими вимогами не зазначено.
Тому, 12.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття та визнання кредиторських вимог на загальну суму 66507,32 грн.
Вказана заява не була вручена адресату та була повернута поштовим відділенням, що вбачається із копії витягу з сайту Укрпошти (а.с. 82).
За приписами ст.112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Таким чином, ТОВ "Джерело - 999" в особі ліквідаційної комісії фактично ухилилося від розгляду заяви позивача, і позивачем не пропущено встановлений приписами ст.112ЦК України строк для звернення до суду у зв'язку з ухиленням від розгляду вимог кредитора.
Частиною 8 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Відповідно п.13 Інформаційного листа ВГСУ "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", у частині другій ст. 112 ЦК України зазначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
Оскільки ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду вимог кредитора (позивача), останній правомірно звернувся до суду з зазначеними вимогами.
Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 12.05.2015 по справі №906/507/15 задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту, процентам , пені та комісії , яка виникла станом на 06.03.2015.
Крім сум, стягнутих за рішенням суду, банк просить зобов'язати ліквідаційну комісію боржника включити до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість по відсотках, комісії та пеню, яка утворилася станом на 22.08.2017, що відповідно становить 14000,00грн, 4250,00грн, 25542,88грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Так, ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки.
Відповідно до пп. 3.2.1.4.1 п. 3.2.1.4 Умов і правил надання банківських послуг, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно з пп. 3.2.1.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (пп. 3.2.1.4.1.2 умов).
Відповідно до пп. 3.2.1.4.1.3 вище зазначених умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.
Водночас, цим же підпунктом умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пп. 3.2.1.4.9 п. 3.2.1.4 умов).
Також, у відповідності до пп. 3.2.1.4.4 п. 3.2.1.4 умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (пп. 3.2.1.4.10 п. 3.2.1.4 умов).
Відповідно до пп. 3.2.1.2.3.4 п. 3.2.1.2.3 умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом "Умовам та правил надання банківських послуг", змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до пп. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 Умов і правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату сплати.
Згідно з пп. 3.2.1.5.4 п. 3.2.1.5 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку ТОВ "Джерело - 999" вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, пені та комісії за Договором банківського обслуговування від 26.07.2013 перед ПАТ КБ "Приватбанк" не виконав (а.с.62-81).
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням визначеного п.3.2.1.5.4 умов порядку нарахування пені, яку нараховано за прострочення сплати кредиту, процентів за користування кредитом та комісії господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 14000,00грн відсотків на прострочену заборгованість, 4250,00грн заборгованості з комісії, 25542,88грн. пені за прострочення сплати кредиту, які обраховані станом на 22.08.2017 є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спонукання ліквідаційної комісії ТОВ "Джерело - 999" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Джерело - 999", в розмірі 66507,32грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00грн., заборгованість по відсоткам - 20904,44грн, заборгованість по комісії - 5960,00грн, пеня - 29642,88грн, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело - 999" в особі ліквідаційної комісії (11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул. Сакко і Ванцетті, буд.. 5/47, код ЄДРПОУ 37909272) включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) в загальному розмірі 66507,32грн, з яких:
- 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 20904,44грн - заборгованість за відсотками;
- 5960,00грн - заборгованість за комісією;
- 29642,88грн - пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело - 999" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сакко і Ванцетті, буд.. 5/47, код ЄДРПОУ 37909272) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 1600,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено: 08.12.2017
Віддрукувати: 1- у справу;
2- позивачу;
3- відповідачу( рек. з пов.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2017 |
Оприлюднено | 12.12.2017 |
Номер документу | 70819478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні