Постанова

від 05.12.2017 по справі 908/1729/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2017р. справа №908/1729/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4 від позивача:ОСОБА_5- предст. за дов. №26 від 28.11.17р. від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_6 - предст. за дов. №231-2017 від 20.11.17р. не з явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький автомобілебудівний завод м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 25.10.2017 року у справі№908/1729/17 (суддя Федорова О.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства Запорізький автомобілебудівний завод м.Запоріжжя до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства КАРСБЕРГ УКРАЇНА м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАУКРТРАНС м.Полтава простягнення суми збитків у розмірі 17 573,61грн.

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство Запорізький автомобілебудівний завод м. Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства КАРСБЕРГ УКРАЇНА м. Запоріжжя про стягнення суми збитків у вигляді плати за проїзд великотоннажного і/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 17 573,61грн. (еквівалент 604,8 Євро) (т.1, а.с. 3-5).

Ухвалою суду від 29.08.2017р. позовну заяву прийнято до провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАУКРТРАНС м. Полтава (т.1, а.с.2).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2017р. у задоволені позову відмовлено ( т.2 а.с. 11-14).

Судове рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог щодо наявності підстав для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Запорізький автомобілебудівний завод м.Запоріжжя, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2017р. у справі № 908/1729/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (т.2, а.с.20-22).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт зазначає про наступне.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що вага транспортного засобу 42000 кг була встановлена 26.04.2017р. під час зупинення транспортного засобу, а вага 40750 кг була зафіксована наступного дня - 27.04.2017р. (дата на чеку про зважування) та зменшилась у результаті часткового відвантаження товару з метою отримання дозволу на подальший рух транспортного засобу.

Апелянт наполягає на тому, що розрахунок відповідача, наведений у відзиві є не повний, оскільки не містить інформації про вагу пакувального матеріалу: картону, поліетилену, пакувальних стрічок, а відтак є не достовірним.

Скаржник вказує на те, що місцевим господарським судом не враховано доказів наявності вини відповідача у перевантаженні транспортного засобу, отже рішення суду не ґрунтується на всебічному, повному і об єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

28.11.17р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №б/н від відповідача від 27.11.17р., в яких відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1729/17 від 25.10.2017р. без змін, які судовою колегією розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т.2, а.с.30-35).

Апелянт у судове засідання з"явився, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2017р. по вказаній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Третя особа у судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалась.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов язковою відповідно до ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. про порушення апеляційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Запорізький автомобілебудівний завод м. Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 25480917), що підтверджено Статутом та випискою з ЄДРПОУ (т.1, а.с.11-23, 24-25).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство КАРСБЕРГ УКРАЇНА м. Запоріжжя юридична особа (ідентифікаційний код 00377511), що підтверджено Статутом та витягом з ЄДРПОУ (т.1, а.с.69-117, 118-125).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАУКРТРАНС м. Полтава юридична особа (ідентифікаційний код 40631145).

13.01.2017р. між Публічним акціонерним товариством Карлсберг Україна (за договором - замовник, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАУКРТРАНС (за договором - виконавець, далі - третя особа) було підписано договір про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0094/17.Тr.Zp, за умовами якого замовник доручає виконавцю, а виконавець надає замовникові наступні послуги: зокрема, по перевезенню вантажів тарним та безтарним способом по території України відповідно до заявок замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбаченим даним договором та додатками до нього, а замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи та сплачує ці послуги після надання виконавцем послуг у повному обсязі (п.1.1.2 договору) (т.1 а.с.57-61).

Початок терміну дії даного договору 01.03.2017р., закінчення 28.02.2018р. включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов язків за цим договором (п.10.1 договору).

Договір про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0094/17.Тr.Zp від 13.01.2017р. підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

01.09.2016р. між Публічним акціонерним товариством Запорізький автомобілебудівний завод (за договором - перевізник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАУКРТРАНС (за договором - експедитор, далі - третя особа) було підписано договір транспортної експедиції №010916, за умовами якого перевізник доручає, а експедитор бере на себе зобов язання виконувати функції постійного експедитора перевізника, а саме: укладати від свого імені та за рахунок перевізника договору перевезення вантажів, з третіми особами (далі - замовник); надавати необхідну інформаційну підтримку перевізнику по питанням, що виникають у ході виконання отриманих замовлень (п.п.1.1.1-1.1.2 договору) (т.1 а.с.26-27).

В п.2.1. договору зазначено, що заявка оформляється у письмовій формі та є додатком до даного договору.

Розділом 3 договору сторони визначили обов язки сторін.

Згідно з п.3.1 договору експедитор зобов язаний: забезпечити завантаження-розвантаження транспортного засобу, наданого для перевезення протягом 24 год. з дня прибуття транспортного засобу; своєчасно перераховувати на рахунок перевізника плату за надані послуги перевезення у строки, зазначені в п.4.1 договору.

Згідно з п.3.2 договору перевізник зобов язаний: негайно в письмовій чи усній формі повідомити експедитора про всі затримки транспортного засобу в ході виконання перевезення в разі їх виникнення; здійснювати контроль за розміщенням вантажу по платформі транспортного засобу для уникнення перевищення вагових габаритів по осям.

Договір набирає законної сили з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016р., якщо він подовжений в обумовлений термін, договір продовжується ще на рік (п.8.1 договору).

Договір транспортної експедиції №010916 від 01.09.2016р. підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

На виконання договору транспортної експедиції №010916 від 01.09.2016р. та на підставі договору-заявки №506533 від 25.04.2017р. позивачем було надано автомобіль МАЗ-544008, державний номер НОМЕР_1 напівпричіп державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 по маршруту: м.Запоріжжя - м.Маріуполь для перевезення напоїв виробництва ПАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» , місце завантаження м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса 6, Пивзавод «Славутич» (т.1 а.с.28).

Про факт виконання позивачем зобов'язань за договором-заявкою №506533 від 25.04.2017р. свідчать товарно-транспортна накладна від 25.04.2017р., маршрутний лист №507088/17 від 25.04.2017р. та накладна №01321517 від 25.04.2017р., які наявні у матеріалах справи (т.1, а.с. 29, 30, 31).

Як зазначає позивач, фактична загальна вага транспортного засобу і вантажу складає 42900кг, в той час відповідно до супровідних документів повинна була скласти 39519 кг (маса брутто вантажу складала 22969 кг, вага автопоїзду дорівнює 16550кг (тягач 8050 кг + напівпричіп 8550 кг).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання завдання з доставки вантажу автомобіль був затриманий співробітниками Укртрансбезпеки у Донецькій області на 620 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ ППГВК для контрольного зважування.

В процесі контрольного зважування вказаного автомобіля було виявлено перевантаження автомобіля по загальній масі більше 40 тон, а саме було зафіксовано фактичну вагу 42900кг, тобто на 3381 кг більше, ніж зазначено в супровідних документах, що є порушенням Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 р. № 30.

За результатами контрольного зважування представником Укртрансбезпеки у Донецькій області ОСОБА_8 складено Акт серії АПВ № 20130 від 26.04.2017р. про встановлення перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.04.2017р. (т.1 а.с.34).

Крім того, Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області складено розрахунок б/н від 26.04.2017р., яким визначений розмір плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН №01321515 від 25.04.2017р. на суму 604,80 євро. (т.1, а.с. 36).

Позивач платіжним дорученням №14347 від 10.05.2017р. перерахував плату за проїзд великотоннажного і/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 17573,61грн. (еквівалент 604,8 євро), в призначенні платежу зазначено «плата за проїзд автодорогами т/з вагові або габаритні параметри перевищують нормативні кг акту АПВ 20130 від 26.04.2017 без ПДВ» (т.1, а.с.38).

У зв'язку з виявленими порушеннями, які, на думку позивача, виникли внаслідок невірного зазначення відповідачем маси вантажу, сплати позивачем плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 17 573,61грн., позивач направив на адреси відповідача та третьої особи претензію № 59/юр23 від 24.05.2017р., в якій просив солідарно протягом тридцяти днів з моменту отримання даної претензії сплати на користь позивача 20 969,25 грн., які складаються з: 17 573,61 грн. збитків та 3 395,64 грн. затрат за простій транспортного засобу (т.1 а.с.40-42).

Докази направлення претензії наявні у матеріалах справи (т.1 а.с.43-44).

У відповіді на претензію вих. 12/06-732 від 18.05.2017р. відповідач повідомив про відсутність підстав для сплати визначеної позивачем суми збитків, оскільки інформація про масу товару зазначена в товарно-транспортній накладній № 01321517 від 25.04.2017р. відповідає дійсності.

У зв'язку з відсутністю сплати з боку відповідача спричинені позивачу збитки у розмірі 17 573,61грн., останній за захистом порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення збитків у вигляді плати за проїзд великотоннажного і/або великогабаритного транспортного засобу.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Тобто, збитки - це об єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодження майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов язань наступає об єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов язань.

Умови і порядок відшкодування збитків передбачений статтею 226 ГК України.

Так, ч.1 ст.226 ГК України встановлює що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збитками у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб єктам, - зобов язаний відшкодувати на вимогу цих суб єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків у повному обсязі.

У разі невиконання зобов язання виконати певну роботу (надати послугу) управлена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов язанням та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов язання.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст..611, ч. 1 ст.623 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. Згідно з частиною другої статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов язання, доказується кредитором.

Отже, збитки є наслідком, а невиконання зобов язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов язань за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов язань (виключає його відповідальність).

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач вбачає свої збитки у сумі 17 573,61 грн. у вигляді сплаченої плати за проїзд великотоннажного і/або великогабаритного транспортного засобу, відповідно до приписів п.40 Порядку Здійснення габаритно-вагового контролю та здійснення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні , затвердженого ОСОБА_9 Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р.

Порядок руху великогабаритних та великовагових транспортних засобів визначений Правилами дорожнього руху, затвердженими ОСОБА_9 КМУ від 10.10.2001р. №1306 (з наступними змінами) та Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими ОСОБА_9 КМУ від 18.01.2001р. № 30.

Ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до п.5 вказаних Правил, рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнерів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в п. 9-13 цих Правил), здійснюються без дозволу

Як зазначає позивач, фактична загальна вага транспортного засобу і вантажу відповідно до супровідних документів повинна була скласти 39519 кг (маса брутто вантажу складала 22969 кг, вага автопоїзду дорівнює 16550кг (тягач 8050 кг + напівпричіп 8550 кг).

Проте, в ході виконання завдання з доставки вантажу автомобіль був затриманий співробітниками Укртрансбезпеки в Донецької області на 620 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ ППГВК для контрольного зважування та був зафіксований факт перевищення фактичної ваги транспортного засобу, про що складені Акт серії АПВ №20130 від 26.04.2017р. та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.04.2017р., відповідно до яких, вага транспортного засобу склала 42900кг, що на 3381кг більш.

Позивач наполягає, що суб'єктом правопорушення є відповідач, ПАТ «КАРЛСБЕРГ Україна» (вантажовідправник), протиправність поведінки та вина якого полягає у невірному зазначені ваги вантажу в Товарно-транспортній накладній від 25.04.2017р., який перевозився позивачем на підставі договору-заявки № 506522 від 25.04.2017р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз матеріалів справи та наданих доказів не дає можливості зробити висновок про доведеність позивачем факту протиправної поведінки з боку відповідача, з огляду на наступне.

Всі товаросупровідні документи, які наявні у матеріалах справи свідчать про перевезення вам лист №507088/17 від 25.04.2017р., накладна № 01321517 від 25.04.2017р., Акт № 01321517 від 29.04.2017р. з відомостями про вантаж.

Жодних розбіжностей документи щодо вантажу не містять.

Відповідно до Акту від 29.04.2017р. відомості про вантаж, який відправлявся відповідачем на користь ТОВ «Меотіда трейд» ті самі, лише в примітках зазначено про заміну автомобіля та водія під час виконання замовлення на перевезення вантажу (а.с. 33).

З'ясування фактичної маси транспортного засобу носить обов'язковий характер і є необхідним для визначення розміру перевантаження, як для підстави розрахунку розміру збитків, оскільки розрахунок плати за проїзд обрахований виходячи із параметрів - 2900 кг.

Позивач стверджує, що перевантаження склало 2900кг, але колегія суддів зазначає, що в матеріалах матеріали справи наявний чек зважування того ж самого транспортного засобу, загальна вага якого визначена - 40750 кг (т.1 а.с. 37).

Твердження позивача про те, що вага транспортного засобу 40750 кг є вагою транспортного засобу після часткового розвантаження не підтверджується доказами, які наявні у матеріалах справи.

Крім того, у матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчували факт безпосереднього окремого зважування як транспортно-матеріальних цінностей так і безпосередньо транспортного засобу та вивантаженого (пустого) напівпричепу.

Слід зазначити, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію вага автопоїзда дорівнює: вантажний сідловий тягач МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 8050кг, напівпричепа бортовий тентова ний МАЗ 9758, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 8500кг, що дорівнює 16550кг (а.с.37).

Згідно наданих позивачем документів, загальна вага автопоїзда вказана прописом і завірена штампом ФЛП ОСОБА_10 ЗЕРНОСКЛАД та дорівнює 16780кг, тобто на 230 кг більше, ніж у документах про державну реєстрацію.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила), затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N 363 визначають права, обов'язкі і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких

правил із відповідними компетентними установами.

Шостим розділом зазначених Правил встановлені правила визначення маси вантажів. На упакованих та штучних не упакованих вантажах, крім тих, які перевозяться навалом, Замовник повинен зазначити масу брутто і нетто. На вантажах стандартної маси зазначати це не обов'язково (п.6.1). Визначення маси вантажу провадиться технічними засобами Замовника (п.6.2).

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази про зважування даного транспортного засобу та вивантаженого (пустого) напівпричепу з дотриманням вимог, закріплених у розділі 6 Правил перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту №363 від 14.10.1997р. (зі змінами).

Позивачем не прийнято до уваги той факт, що перевезення вантажу здійснювалося третьою особою у справі на підставі договору №0094/17.Tr.Zp від 13.01.2017р., укладеного з відповідачем, за умовами якого ТОВ «ПОЛТАВАУКРТРАНС» виступає виконавцем.

Тобто, послуги з перевезення надавалися не відповідачем у справі, а особою, уповноваженою останнім на вчинення відповідних дій від його імені, що в свою чергу спростовує факт наявності вини відповідача в спричинених збитків.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль позивача на підставі договору-заявки №506522 від 25.04.2017р. оформленої в рамках договору транспортної експедиції №010916 від 01.09.2016р. прибув в обумовлене місце для навантаження, був завантажений і відправився до місця слідування. При цьому водієві передані супровідні транспортні документи у чотирьох екземплярах.

Також, з пояснень менеджера з управління транспортними потоками ОСОБА_11, вбачається наступне: автомобіль НОМЕР_1, водій ОСОБА_7, за маршрутом 507088/17, прибув для завантаження на виробничій центр ПАТ «Карлсберг Україна» у м. Запоріжжя 25.04.2017р. о 19:47год. 25.04.2017р. о 23:38 год. заїхав на територію, о 23:49 год. був поставлений на 9-ту рампу, та почав завантажуватися. 26.04.2017р. о 0:47год. закінчив завантаження та покинув територію виробничого центра о 0:59 26.04.2017р., про що суду надано копію скрін-шоту з робочої бази системи управління транспортом, з якою працює компанія ПАО «Карлсберг Україна» (т.2 а.с.8).

Документальних доказів наявності заперечень або зауважень/питань/претензій до вантажу, його кількості або ваги від водія позивача або представника третьої особи (ТОВ «Полтаваукртранс» ) в матеріалах справи не має.

Натомість матеріали справи містять підписаний водієм позивача навантажувальний лист №507088/17 від 25.04.2017р. згідно якого, претензій до завантаження він не має (а.с. 68).

Також, водій засвідчив своїм підписом відповідність вказаних у ТТН даних про вантаж фактично прийнятих до перевезення. Відповідно до даних ТТН вантаж наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів; кількість місць - 28 повних піддонів + 1 неповний піддон з готовою продукцією, масою брутто двадцять дві тисячі дев'яносто шістдесят дев'ять кілограм.

Наведені факти свідчать про те, що позивач приймаючи вантаж був присутнім при завантаженні, контролював та керував розташуванням вантажу згідно навантаження на вісь, а відсутність в товаропровідних документах будь-яких зауважень його водія до завантаження та наявність помітки в листі завантаження засвідченого водієм, свідчить про відсутність претензій до завантаження.

Згідно зі статей 62, 63 Статуту автомобільного транспорту Української УРСР, затвердженого ОСОБА_9 Міністрів Української РСР № 401 від 27.06.1969р. (далі по тексту - Статут автомобільного транспорту Української РСР), при здачі вантажовідправником і прийманні автотранспортним підприємством або організацією вантажів, що перевозяться навалом, насипом, наливом і в контейнерах, повинна бути визначена і вказана в товарно-транспортній накладній їх вага. Тарні і штучні вантажі приймаються до перевезення з зазначенням у товарно-транспортній накладній ваги вантажу і кількості вантажних місць. Вага тарних і штучних вантажів визначається вантажовідправником до пред'явлення їх до перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Як було зазначено вище, товар завантажений на підприємстві відповідача і отриманий вантажоотримувачем - ТОВ «Меотіда Трейд» .

Доказів невідповідності фактичним даним зазначеним в документах на момент отримання вантажу іншою юридичною особою (одержувач вантажу) в матеріалах справи не має, що в свою чергу спростовує твердження позивача про недостовірність зазначення відповідачем (вантажовідправником) загальної маси вантажу, тобто наявність вини в діях відповідача (а.с. 31).

Зазначені обставини також спростовують твердження апелянта про допущення відповідачем правопорушення, яке полягає у недостовірній інформації щодо зазначення загальної ваги вантажу. Інших доказів, які б підтверджували викладені у позові обставини, скаржником не зазначені та не надані.

Колегія суддів вважає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не доведений розмір збитків, які є предметом позовних вимог, оскільки параметри на які повинна нараховуватися плата за проїзд, містить розбіжності та сам факт оплати позивачем 17 573,61грн. не може свідчити про реальний розмір збитків.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведений розмір збитків, які є предметом позову, колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки параметри, на які повинна нараховуватися плата за проїзд, містить розбіжності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення немає, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький автомобілебудівний завод м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2017р. у справі №908/1729/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2017р. у справі №908/1729/17 - без змін.

ОСОБА_9 набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.: прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1- третій особі; 1 -ДАГС; 1-ГС Запорізької обл.