Постанова

від 05.12.2017 по справі 813/2976/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року справа № 813/2976/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Єврошляхстандарт" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Приватне підприємство "Єврошляхстандарт" (далі - позивач, ПП "Єврошляхстандарт") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 12017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 червня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення рішення за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Вказані податкові повідомлення рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки фінансово господарські відносини між позивачем та його контрагентами, а саме ПП Лібсберг та ТОВ Вестгранд буд відбувалися повністю на законних підставах. Як зазначив позивач, податковий орган в акті перевірки зазначив, що згідно зібраної інформації відносно контрагента позивача ПП Лібсберг (ПП НП Хіміч ) наявна податкова інформація, згідно якої фінансово-господарська діяльність ПП НП Хіміч здійснювалася поза межами правового поля, з метою штучного формування податкового зобов'язання, а отже надання податкової вигоди третім особам (контрагента-покупцям), зокрема для ПП "Єврошляхстандарт". Також наявна інформація щодо неможливості проведення зустрічних звірок ПП НП Хіміч по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.10.2014. Щодо таких посилань відповідача, позивач зазначив, що податкова інформація щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в силу приписів чинного законодавства не є носієм доказової бази, а тому неправомірно була використана відповідачем як безперечний доказ для встановлення порушень суб'єктом господарювання. Водночас, позивач зазначив, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки згідно частини 2 статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Окрім того, позивач зазначив, що посилання податкового органу на кримінальне провадження щодо ознак фіктивності та сприяння в ухиленні від сплати податків ТОВ Вестгранд буд є безпідставними, оскільки за даним фактом відсутній будь-який обвинувальний вирок суду за будь-які кримінальні карання відносно контрагента позивача ТОВ Вестгранд буд . Додатково позивач відмітив, що належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, мають бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, однак такі рішення щодо контрагента позивача ТОВ Вестгранд буд в матеріалах справи відсутні. Викладені обставини, позивач вважає достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що перевіркою не було підтверджено отримання послуг з виконання роботи по навішуванню балки СБ-1 на дорозі Київ-Харків-Довжанський, оскільки у ПП "Єврошляхстандарт" достатньо власних трудових ресурсів та основних засобів для проведення робіт, визначених договорами укладеними між позивачем ПП НП Хіміч та ТОВ Вестгранд буд . Також відповідач зазначив, що згідно з податковою інформацією ПП НП Хіміч здійснює фінансову-господарську діяльність поза межами правового поля, з метою штучного формування податкового зобов'язання, а отже надання податкової вигоди третім особам (контрагента-покупцям), зокрема для ПП "Єврошляхстандарт". Окрім того, наявна інформація щодо неможливості проведення зустрічних звірок ПП НП Хіміч по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.10.2014. На думку відповідача наслідком діяльності ПП НП Хіміч є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів. Щодо контрагента позивача TOB Вестгранд-буд , відповідач зазначив, що згідно баз даних ДФС у розрізі контрагентів у грудні 2014 році по розрахунках з TOB Вестгранд-буд наявна розбіжність в сумі 36 640 грн. Також у контролюючого органу відсутня інформація щодо наявності у TOB Вестгранд-буд відповідної чисельності працюючих необхідної для виконання послуг по монтажу балки та необхідних основних засобів (звітність не подано). Відповідно до аналізу даних Єдиного реєстру судових рішень, встановлено наявність інформації щодо явних ознак фіктивності TOB Вестгранд-Буд . Зокрема, відповідно до ухвали від 19.07.2016 №760/12384/16-к Солом'янського районного суду м. Києва встановлено, що до суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів та зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 28.07.2015 №32015110130000019, за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах юридичним особам за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Викладені обставини вказують, що ПП НП Хіміч та TOB Вестграндбуд не виконувало робіт по навішуванню балки, у зв'язку з відсутністю власних та залучених трудових ресурсів від інших СГ, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ПП "Єврошляхстандарт" відповідного активу та доказує фіктивність виконаних робіт. На переконання відповідача у позивача достатньо трудових ресурсів та виробничих активів для проведення господарської діяльності, а отже операції ПП НП Хіміч та TOB Вестграндбуд із ПП "Єврошляхстандарт" не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. А за відсутності фактичного здійснення господарських операцій, у позивача було відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту. Відтак формування витрат і податкового кредиту було здійснено позивачем протиправно та з порушенням чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства України і підстав для їх скасування не вбачає.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ПП "Єврошляхстандарт" зареєстроване як юридична особа 17.10.2005 за кодом ЄДРПОУ 33805995 та перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області. Основним видом економічної діяльності ПП "Єврошляхстандарт" є оброблення матеріалів та нанесення покриття на метали (25.61), виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (25.99), інші роботи із завершення будівництва (43.39), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), агенства нерухомості (68.31), будівництво доріг та автострад (42.11).

ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Єврошляхстандарт з питань взаємовідносин із ПП Лібскер (попередня назва ПП НП Хіміч ), ДП Чернігівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України за жовтень 2014 року, TOB Вестграндбуд та TOB ТД Завод Євроформат за грудень 2014 року, про що 23 травня 2017 року складено акт № 617/13-01-14-14/33805995 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ПП Єврошляхстандарт :

- п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 98202 грн.;

- п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 109113, 00 грн в т.ч. в жовтні 2014 року на суму 72473, 00 грн, та в грудні 2014 року на суму 36640, 00 грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП НП Хіміч та TOB Вестгранд-буд .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта перевірки, 06 червня 2017 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП Єврошляхстандарт по податку на додану вартість на загальну суму 136391, 00 грн, з яких 109113, 00 грн за податковими зобов'язаннями та 27278, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП Єврошляхстандарт по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 122753, 00 грн, з яких 98202, 00 грн за податковими зобов'язаннями та 24551, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Кодексом адміністративного судочинства України.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правова підстава для податкового обліку відповідної операції передбачена ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.3 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

З аналізу долучених до матеріалі справи доказів, суд встановив наступні обставини щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з наступними контрагентами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з TOB Вестграндбуд , суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між ПП Єврошляхстандарт (Замовник) та TOB Вестгранд буд (Виконавець) укладено договір виконання підрядних робіт № 12021/14 (далі - Договір № 12021/14) від 02.12.2014, згідно даного договору TOB Вестграндбуд зобов'язується виконати роботи по навішуванню балки СБ-1 на дорозі Київ-Харків-Довжанський власними силами та з матеріалу Замовника.

Пунктом 1.5 вказаного Договору визначено, що Виконавець вправі залучати до виконання робіт субпідрядників. Для виконання робіт, які потребують наявність відповідних дозволів Виконавець залучає субпідрядників, які мають такі дозволи (ліцензії), якщо така вимога передбачена нормативними актами.

На виконання умов Договору № 12021/14 від 02.12.2014 ПП Єврошляхстандарт надав суду наступні документи:

- акти здачі-приймання робіт № 65 від 31.10.2014;

- акти прийому-передачі № 1, № 2, № 3, №4, № 5, № 6;

- податкова накладна № 65 від 31.12.2014;

- виписки по операціям та платіжні доручення № 11 від 11.02.2015, № 7 від 19.01.2015;

- взаєморозрахунок з контрагентами за період з 01.12.2014 по 02.03.2017.

Позивач зазначив, що використав отримані від TOB Вестграндбуд роботи в складі робіт по встановленню дорожнього бар'єру огородження для ТОВ Торговий дім завод Євроформат .

Однак, на думку відповідач TOB Вестграндбуд не виконувало робіт по навішуванню балки для ПП Єврошляхстандарт в обґрунтування зазначає наступне.

Згідно баз даних ДФС у розрізі контрагентів у грудні 2014 році по розрахунках з TOB Вестгранд-буд наявна розбіжність в сумі 36 640 грн.

Також у контролюючого органу відсутня інформація щодо наявності у TOB Вестгранд-буд відповідної чисельності працюючих необхідної для виконання послуг по монтажу балки та необхідних основних засобів (звітність не подано).

Крім того, у ТОВ Вестгранд-буд стан платника 8 - направлено запит про відсутність за місцезнаходженням , не подано до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, звіт про суми нарахованої заробітної плати за грудень. Податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, яка подана 13.02.2015 № НОМЕР_3 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, прийнято з відміткою до відома .

Додатково відповідач зазначив, що відповідно до аналізу даних Єдиного реєстру судових рішень, встановлено наявність інформації щодо явних ознак фіктивності TOB Вестгранд-Буд . Зокрема, відповідно до ухвали від 19.07.2016 №760/12384/16-к Солом'янського районного суду м. Києва встановлено, що до суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів та зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 28.07.2015 №32015110130000019, за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах юридичним особам за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Також відповідач стверджує, що згідно з додатком №5 до декларації про податок на додану вартість за грудень 2014 року TOB Вестгранд-буд задекларовано операції з реалізацій товарів (робіт, послуг) для ще 45 контрагентів на суму ПДВ - 2 791 588 грн., які знаходяться на обліку у різних областях України.

На переконання відповідача, TOB Вестгранд-буд не могло здійснювати зазначені роботи для позивача в грудні 2014 року з врахуванням часу, оперативності проведення операцій, недостатньої чисельності трудових ресурсів, віддаленості та розташування об'єктів на яких здійснювалися роботи.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що Вестгранд-буд не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, віддаленості розташування об'єктів на яких здійснювалися роботи, недостатньої чисельності трудових ресурсів, так як позивач не надав суду доказів на спростування таких доводів.

Окрім того, суд звертає увагу, що у ПП Єврошляхстандарт наявні трудові ресурси та виробничі активи для проведення господарської діяльності.

Як встановив суд, у ПП Єврошляхстандарт наявні орендовані транспортні засоби в фізичної особи ОСОБА_2, а саме: вантажний автомобіль МАН (№ НОМЕР_4), згідно договору оренди транспортного засобу від 20.06.2013, вантажний автомобіль СІТРОЕН (№ ВС 7888ЕА), згідно договору оренди від 20.06.2013, легковий автомобіль ОСОБА_3 (№ВС 2272СТ), згідно договору оренди від 26.06.2013.

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рах. 10 за 4 кв. 2014 року у ПП Єврошляхстандарт наявні основні засоби на суму 590464 грн.

Отже, у позивача наявні трудові ресурси, основні засоби та виробничі фонди для виконання вказаних робіт власними силами.

А відтак, суд дійшов до висновку, що у ПП Єврошляхстандарт не було необхідності залучати TOB Вестгранд-буд до робіт по навішуванню балки СБ-1 на дорозі Київ-Харків-Довжанський, оскільки такі роботи могли бути здійсненні власними силами позивача, без залучення третіх осіб.

Водночас, суд наголошує, що суд не встановив у TOB Вестгранд-буд наявних трудових ресурсів, основних засобів та виробничих фондів для виконання робіт для ПП Єврошляхстандарт , що в свою чергу дає підстави вважати, що господарські взаємовідносини ПП Єврошляхстандарт з TOB Вестгранд-буд не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг.

Суд вважає, що сама собою наявність формально складених первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За викладених обставин, суд вважає, що між ПП Єврошляхстандарт та TOB Вестгранд-буд не відбулося фактичного здійснення господарської операції, а відтак надані суду документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податково обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Стосовно взаємовідносин ПП Єврошляхстандарт з ПП Лібсберг (далі - ПП НП Хіміч ), то суд встановив наступне.

02.10.2014 ПП Єврошляхстандарт (Замовник) укладено договір № 10/0201 про виконання підрядних робіт (далі - Договір) з ПП НП Хіміч (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по навішуванню балки СБ-1 на дорозі М03 Київ - Харків - Довжанський, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Загальний обсяг робіт визначено у п. 1.3.

Вартість робіт по навішуванню балки СБ-1 за 1 м.п. складає без ПДВ 23 грн, ПДВ 4, 60 грн, разом з ПДВ 27, 60 грн (п. 2.1 Договору).

Загальна вартість договору становить 434838 грн, в т.ч. ПДВ 72473, 00. (п. 4 Договору).

На виконання умов Договору № 10/0201 від 02.10.2014 ПП Єврошляхстандарт надав суду наступні документи:

- акти здачі-приймання робіт № 17 від 02.10.2014;

- акти прийому-передачі матеріалів № 1, № 2, № 3, №4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, №11, № 12, № 13, № 14, №15, № 16 від ;

- податкова накладна № 394 від 31.10.2014;

- платіжні доручення № 90 від 17.11.2014 на суму 75000 грн, № 99 від 01.12.2014 на суму 100000 грн, № 106 від 09.12.2014 на суму 130000 грн, № 108 від 12.12.2014 на суму 129838 грн.

взаєморозрахунок з контрагентами за період з 01.10.2014 по 02.03.2017.

Однак, як стверджує відповідач, згідно з податковою інформацією ПП НП Хіміч здійснює фінансову-господарську діяльність поза межами правового поля, з метою штучного формування податкового зобов'язання, а отже надання податкової вигоди третім особам (контрагента-покупцям), зокрема для ПП "Єврошляхстандарт".

Відповідач зазначив, що згідно поданої декларації з податку на прибуток ПП НП Хіміч за 2014 рік додаток щодо нарахування амортизаційних відрахувань відсутній, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві.

Зокрема, відповідач вказує на те, що в 2014 році ПП НП "Хіміч" перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. З гідно поданого звіту про суми нарахованої заробітної плати за жовтень 2014 року № НОМЕР_5 від 19.11.2014 на підприємстві штатна чисельність працівників становила 4 особи, а середня заробітна плата становила 2875 грн., вид діяльності підприємства - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Так, аналізом придбання та реалізації підприємств-контрагентів ПП НП Хіміч в розрізі номенклатури товару/послуги вбачається нереальність господарських операцій внаслідок невідповідності придбаного: (миючі та чистячі засоби, мастильні матеріали, герметик, гальмівні рідини, вироби з пластмас, шланги, патрубки, запчастини до автомобілів, засоби чищення, пластикові багети, штучні квіти, ваги, шланги, скловолокна сітка, пластикові фітінги, м'які іграшки, софа, вітрини, буфети, стіл, тумби, ліжка, столи, каміни) та реалізованого: (загально будівельні роботи, благоустрій території, етикетки, пакети, основна целюлозна, троси, болти, гайки, карабіни, затискачі, стяжки, хомути, шурупи, ланцюги, шпильки) товару у жовтні 2014 року.

Водночас, ПП НП Хіміч є мігруючим підприємством та неодноразово змінювало податкову адресу, на підприємстві недостатня кількість трудових ресурсів та основних фондів для здійснення задекларованих обсягів операцій, підприємство в 2014 році не знаходилося за податковою адресою, та відповідно не мало змоги фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Зокрема, податковий орган покликається на податкову інформацію, згідно з якою проведення зустрічних звірок ПП НП Хіміч по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.10.2014 є неможливим. Відповідно до вказаної податкової інформації у ПП Хіміч відсутні трудові, матеріальні ресурси, сировина, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг та виконання робіт.

Крім того, відповідач відмічає, що аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про наявність фактів, коли товар (послуги), що були придбані у ПП НП "Хіміч" не реалізовані, а відбулося лише документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів або штучного збільшення вартості товарів по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання.

На переконання відповідача об'єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів, відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, свідчить про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності.

На спростування вказаних доводів позивач зазначив, що податкова інформація щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в силу приписів чинного законодавства не є носієм доказової бази, а тому неправомірно була використана відповідачем як безперечний доказ для встановлення порушень суб'єктом господарювання.

Водночас, позивач зазначив, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки згідно частини 2 статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд погоджується з такими доводами позивача, однак не може прийняти їх до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили реальну можливість ПП НП "Хіміч" виконати ті роботи, щодо яких укладено договір субпідряду, за відсутності достатньої кількості працівників, матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів, складських приміщень тощо.

Водночас, суд звертає увагу, що виконання робіт по навішуванню балки, до яких залучено ПП НП Хіміч , передбачають серед іншого, що їх виконавці (субпідрядники) повинні мати достатньо необхідних ресурсів (матеріально-технічні, трудові) для виконання робіт, обсяг яких визначено у договорі підрядних робіт № 10/0201 та в акті приймання-здачі робіт, про які згадано вище.

Втім, як встановили органи контролю ПП НП Хіміч немає засобів для ведення господарської діяльності.

Щодо твердження позивача про неможливість відповідальності за порушення іншого суб'єкта господарювання, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач як суб'єкт господарювання (у сфері надання послуг будівництва), діяльність якого має на меті досягнення певної економічної вигоди, все ж мав би бути обізнаним з діяльністю ПП НП Хіміч на ринку послуг. Відповідно, залучення позивачем до виконання підрядних робіт підприємств сумнівної, судячи зі змісту актів щодо їх перевірок, репутації, які не мають для цього необхідних ресурсів, ставить під сумнів саму можливість виконання ним цих робіт, а також розумну економічну вигоду від залучення до роботи таких субпідрядників.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Окрім того, суду не надано доказів того, що ПП НП Хіміч та TOB Вестгранд-буд залучали субпідрядників до виконання робіт, які виконувались для позивача.

На переконання суду, будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметний, на думку суду, договір з зобов'язаннями сторін, які мають наслідки лише для самих сторін такого договору, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають на меті настання правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Окрім того, суд наголошує, що позивач не надав суду доказів, які б підтвердили, що у контрагентів позивача ПП НП Хіміч та TOB Вестгранд-буд наявні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення. Втім, як встановив суд у ПП Єврошляхстандарт наявні трудові ресурси та виробничі активи для проведення господарської діяльності, а саме виконання підрядних робіт для ТОВ Торговий дім завод Євроформат відповідно до укладених договорів та додаткових угод.

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист-відповідь ТОВ Торговий дім завод Євроформат № 203 від 01.11.2017 наданий на лист ГУ ДФС у Львівській області, в якому зазначено, що у період з жовтня по грудень 2014 року ПП Єврошляхстандарт (Субсубпідрядник) виконувало роботи, передбачені Договором субпідряду № 01/07-П від 01.07.2014, укладеного з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ (Субпідрядник). У вказаному листі ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ зазначило, що частково роботи за Договором субпідряду Субпідрядник ПП Єврошляхстандарт здійснювало власними силами, а частково з залученням третіх осіб.

Водночас, суд не приймає до уваги вказаного листа ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ , оскільки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ підтверджує, що позивач мав право залучати третіх осіб та залучав третіх осіб, однак вказаний факт не свідчить про здійснення такими третіми особами визначених договорами робіт, окрім того ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ не вказує, які саме треті особи були залученні та не стверджує про реальне виконання таких робіт третіми особами. А відтак, вказаний лист, суд не приймає до уваги, оскільки він містить лише формальні посилання на Договір субпідряду № 01/07-П від 01.07.2014 та права сторін, визначені таким Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 року (реєстраційний номер №54004945) серед іншого зазначено: аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару, виконання робіт чи надання послуг .

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.06.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідають критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому підстав для задоволення позову немає.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Суд відзначає, що визначальним у питанні правомірності декларування платником податків витрат та податкового кредиту є встановлення реальності (товарності) господарських правовідносин, що в ході розгляду даної справи судом не знайшло свого підтвердження.

Більш того, навіть за наявності у позивача документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, не доводять змісту цих операцій та реальності їх здійснення.

Таким чином, оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2017.

Суддя Р.М. Брильовський