Ухвала

від 30.11.2017 по справі 815/4745/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м.Київ К/800/5423/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства Інбудторг до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство ІНБУДТОРГ звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 08 липня 2015 року № 500060001/2015/610081/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00184.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов приватного підприємства ІНБУДТОРГ задоволено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості ввезеного товару, відсутності підстав коригування митної вартості та винесення картки відмови.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та законність дій митниці щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відмови у визначенні заявленої митної вартості.

Приватне підприємство ІНБУДТОРГ у поданих запереченнях просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02 липня 2015 року позивачем - Приватним підприємством ІНБУДТОРГ , з метою митного оформлення товару (сітка скловолоконна, не полотняного переплетіння, самоклейка у рулонах), ввезеного на підставі укладеного з компанією SHEN ZHEN SAM SOON LEONG INDUSTRIAL CO, LTD контракту від 30 березня 2015 року №1/3, надано митниці електронну митну декларацію № 50060001/2015/012279, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в розмірі 27114,40 USD.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: декларацію митної вартості від 02 липня 2015 року № 50060001/2015/012279; зовнішньоекономічний контракт від 30 березня 2015 року № 1/03; облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; банківський платіжний документ, що стосується товару від 18 червня 2015 року № 16; інвойс; транспортні (перевізні) документи, пов'язані з умовами поставки FOB, які не включені у вартість товару - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 26 червня 2015 року № 193983, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26 червня 2015 року № 2373, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 30 червня 2015№ 151; прайс-лист виробника товару б/н від 15 травня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією 0423-іnf від 03 липня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 21 травня 2015 року №223120150811513381; переклад митної декларації країни відправлення б/н від 21 травня 2015 року.

Під час здійснення митного контролю митним органом встановлено, що подані для митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплаченою або підлягає сплаті за ці товари, а саме;

- в п.5.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30 березня 2015 року №1/03 визначено, що оплата проводиться на умовах 100 % передоплати протягом 10-ти днів після одержання інвойсу (проформи інвойсу), але при зазначенні в інвойсі від 21 травня 2015 року № SSL20150555 передоплати 100%, в наданій проформі інвойсу від 18 травня 2015 року №SSL20150618 внесено: Payment: deposit (USD 7 830,0) , що не відповідає стовідсотковій вартості товару;

- в наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 21 травня 2015 року № 223120150811513381 та в її перекладі вказано номер коносаменту ZIMUSNH3153674, що не відповідає номеру коносамента наданому декларантом до митного оформлення, а саме - WMS15050287, що, на думку митного органу, могло свідчити про не автентичність поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості;

- в копії митної декларації країни відправлення від 21 травня 2015 року №223120150811513381 відсутні реквізити товаросупровідних документів та зовнішньоекономічного контракту, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою товару;

- в п. 4.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30 березня 2015 року №1/03 перелічені документи, що повинні надходити з товаром, включаючи сертифікат ССРІТ про достовірність копії експортної декларації, який не надано до митного оформлення декларантом.

У зв'язку з чим митним органом повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника.

Листом від 07 липня 2015 року ПП ІНБУДТОРГ повідомило Одеську митницю про відсутність бухгалтерської документації щодо розмитнюваного товару, оскільки це є першим митним оформленням за зовнішньоекономічним контрактом. Інші додаткові документи надані не були.

За результатами розгляду поданих декларантом документів, 08 липня 2015 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №500060001/2015/610081/2, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00184.

У графі 33 рішення зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується відповідно до п.2 ст.58 МК України. У наданих документах наявні розбіжності та вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплаченою або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки, відповідно до ч.2 ст.58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до ч.3 ст.58 застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Кодексу. У органу ДФС відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст.ст.59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст.62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст.59 МК України у разі, якщо митну вартість не може бути визначено згідно з положеннями ст.58 МК України, оскільки, відповідно до п.2 ст.58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість товарів буде визначена з використання другорядних способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ), а саме: резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз бази даних ПІК Інспектор-2006 та ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості товару: Сітка скловолоконна, призначена для використання у будівництві , митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: (митна декларація від 04 червня 2015 року №100270002/2015/255310), тому митну вартість визначено на рівні - 1,88 дол.США за 1 кг ваги нетто.

Листом від 13 липня 2015 року ПП ІНБУДТОРГ до митного органу були надані додаткові документи в обґрунтування підстав застосування митної вартості за ціною договору, а саме: копію договору від 09 липня 2015 року № 78; копію рахунку на оплату від 10 липня 2015 року № 4710; копію видаткової накладної від 10 липня 2015 року № 182; копію довіреності від 10 липня 2015 року №900; копію платіжного доручення від 10 липня 2015 року № 2437; копію рахунку на оплату від 10 липня 2015 року № 4716; копію видаткової накладної від 10 липня 2015 року № 201; копію платіжного доручення від 13 липня 2015 року № 52; копію рахунку на оплату від 10 липня 2015 року № 4714; копію видаткової накладної від 10 липня 2015 року №200; копію платіжного доручення від 13 липня 2015 року № 77; копію рахунку на оплату від 10 липня 2015 року № 4715; копію видаткової накладної від 10 липня 2015 року № 190; копію перекладу рахунку від 21 травня 2015 року № SSL20150555; копію пакувального листа від 21 травня 2015 року; копію листа-пояснення SHENZHEN SAM SOON LEONG INDUSTRIAL CO, LTD з перекладом від 07 липня 2015 року; копію супровідного листа від 07 липня 2015 року №41; копію калькуляції вартості продукції SHENZHEN SAM SOON LEONG INDUSTRIAL CO, LTD з перекладом; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна за квітень 2015 року; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна за травень 2015 року; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна за червень 2015 року; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна з скліючою поверхнею за квітень 2015 року; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна з скліючою поверхнею за травень 2015 року; копію комерційної пропозиції щодо сітки зі скловолокна з скліючою поверхнею за червень 2015 року; каталог SHENZHEN SAM SOON LEONG INDUSTRIAL CO, LTD; оригінал платіжного доручення від 18 червня 2015 року.

За результатами розгляду поданих підприємством додаткових документів, Одеською митницею ДФС відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Колегія суддів вважає вірними висновки судів щодо доводів відповідача стосовно того, що в проформі інвойсі від 18 травня 2015 року № SSL20150618 відсутнє посилання на номер контракту, що зробило неможливим ідентифікувати його з поставкою товарів та виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення, заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, відсутності у вказаному документі погодження сторони зовнішньоекономічного контракту - покупця ПП ІНБУДТОРГ з підписом уповноваженої особи та печаткою, а також про розбіжність в інформації щодо оплати товару (в наданій проформі інвойсу від 18 травня 2015 року № SSL20150618 внесено: Payment: deposit (USD 7830,0) , що не відповідає положенням контракту, які передбачають сто відсоткову оплату вартості товару).

Суди попередніх інстанцій відзначили, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, тоді як специфікації та інвойси є додатковими документами. Якщо сторони контракту вважають необхідним додатково узгоджувати рахунки, використовувати, чи ні, проформи-інвойсів, як проміжні документи, то вони це оформляють відповідними домовленостями.

Інвойс є розрахунково-платіжним документом (рахунком), за яким виставляються певні суми до оплати. Інвойс є похідним документом від контракту.

Проформа-інвойс є попереднім рахунком, який виставляється на оплату товару постачальником. При цьому, відомості вказані у проформі інвойсі є попередніми, проміжними, що не виключає можливості їх подальшої зміни.

Так, при митному оформленні товарів позивачем наданий митному органу інвойс від 21 травня 2015 року № SSL20150555, в якому міститься інформація щодо товару, який поставляється, одиниці виміру, ціни. Вказано загальну вартість товару, яка складає 27114,40 USD, яка повністю співпадає з вартістю товару, задекларованою в електронній митній декларації № 50060001/2015/012279, поданій до Одеської митниці 02 липня 2015 року. Отже, в даному випадку не встановлено умов додаткового узгодження рахунків, а проформа-інвойс використовувалася як проміжний документ.

Таким чином, посилання на невідповідність даних у проформі-інвойсі, за наявності належним чином складеного інвойсу, який підтверджує асортимент поставки товару, його ціну, а також платіжного доручення від 18 червня 2015 року № 16, який підтверджує стовідсоткову оплату товару, який поставлявся згідно контракту від 30 березня 2015№ 1/03 та інвойсу SSL201505555 від 21.05.2015-27114.40), у сумі 27114,40 USD є безпідставними та не свідчать про неможливість встановлення відповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товару за умовами договору.

Посилання відповідача на те, що в копії митної декларації країни відправлення від 21 травня 2015 року № 223120150811513381 та в її перекладі вказано номер коносаменту ZIMUSNH3153674, що не відповідає номеру коносамента, наданому декларантом до митного оформлення, а саме - WMS15050287, також обґрунтовано відхилено судами із зазначенням, що в даному випадку митним органом не було враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, а тому посилання в митній декларації країни відправлення та в її перекладі на номер коносаменту ZIMUSNH3153674 не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів.

Щодо відсутності у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів та зовнішньоекономічного контракту, то незазначення цих реквізитів не впливає на числові значення складових митної вартості.

Стосовно ненадання декларантом відповідно до п.4.4 Контракту сертифікату ССРІТ про достовірність копії експортної декларації, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно окремої домовленості сторін контракту від 30 березня 3015 року №1/03, сертифікат ССРІТ про достовірність копії експортної декларації надається покупцю додатково за його заявою, зважаючи на відсутність безумовної необхідності сертифікату ССРІТ для митних процедур в Україні та маючи на увазі здешевити витрати продавця, пов'язаних з отриманням вказаних додаткових документів та відповідно - собівартість товару. В даному випадку митний орган вимогу про надання сертифікату не висував, а оскільки за умовами зовнішньоекономічного контракту, зазначений документ не є необхідним для митних процедур, тому він у компанії постачальника декларантом не запитувався.

Щодо різниці у вартості товару, зазначеної в інвойсі від 21 травня 2015 року №SSL20150555, платіжному дорученні від 18 червня 2015 року № 16 (вартість за товар становить 27114,40 доларів США) та наданої митної декларації країни експорту та перекладу до неї (вартість за товар становить 27044,40 доларів США) судами встановлено, що похибка виникла через застосування продавцем різних одиниць виміру при оцінюванні вартості товару: так, при оформленні митної декларації країни експорту, ціни на товар були зазначені, зважаючи на його вагу за 1 кг, при виставленні підсумкового інвойсу ціни на товар були зазначені зважаючи на його розмір за 1 кв.м.

На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження правильності, повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Одеської митниці ДФС та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді