Постанова

від 28.07.2011 по справі 2270/3308/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3308/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Україна" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

03.03.2011 року Летичівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Агросвіт Україна" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, а також на стягнення коштів з рахунків останнього для погашення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом І інстанції неповно з'ясовані обставини справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, невірними є висновки суду щодо не направлення відповідачу другої податкової вимоги. Так судом не враховано, що першу податкову вимогу було направлено 13.12.2010 року, а друга податкова підлягала направленню 13.01.2011 року, однак судом не враховано те, що норми Податкового кодексу України, не передбачають направлення другої податкової вимоги. Таким чином, судом І інстанції не враховано те, що Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами втратив чинність, з набранням чинності Податковим кодексом України. Таким чином право на стягнення у податкового органу виникло з 13.12.2011 року, а позов подано до суду 24.02.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити вимоги апеляції.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду від 06.04.2011 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Агросвіт Україна" з 03.12.2007 року перебуває на обліку у Летичівській МДПІ як платник податків (довідка про взяття на податковий облік № 1858 від 24.02.2011 року).

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно довідки Летичівської МДПІ №82/10/28-0217 від 22.02.2011 року у відповідача станом на 22.02.2011 року існує податковий борг по податку на додану вартість в сумі 89630,07 грн.

Летичівською МДПІ було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/66 від 13.12.2010 року, яка була отримана 18.12.2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд І інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги Податкового кодексу України та не дотримано порядку пред'явлення податкових вимог, який передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та не вчинено будь-яких дій щодо виставлення вимоги в порядку, визначеному Податковим кодексом України, а тому у позивача відсутні правові підстави звернення до суду з даним позовом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем 08.12.2010 року було подано до Летичівської МДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Вказаними розрахунками відображено суму податкових зобов'язань що не враховані у декларації за квітень, травень 2010 року, яка становить, відповідно, 83500 грн. та 1868 грн.

13.12.2010 року Летичівської МДПІ направлено відповідачу та отримано останнім 18.12.2010 року першу податкову вимогу № Ю 1 від 13.12.2010 року на суму 89000 грн.

Відповідно до акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 16.12.2010 року № 9 описано належний відповідачу трактор Т 150К, 1984 року випуску. Зазначене також підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29751866 від 21.12.2010 року.

Пунктом 6.2. ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність з 01.01.2011 року.

Відповідно до матеріалів справи, перша податкова вимога направлена відповідачу 13.12.2010 року, а тому друга податкова вимога могла бути направлена не раніше 13.01.2011 року. Разом з тим, з 01.01.2011 року Закон України № 2181 втратив чинність.

У свою чергу, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Статтею 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, як Податковий кодекс України, так і Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 1037 від 24.12.2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 1432/18727 від 30.12.2010 року, не містять такого поняття як друга податкова вимога та не передбачають її направлення платнику податків.

З огляду на зміни норм податкового законодавства, яке регулює направлення податкових вимог, з 01.01.2011 року направлення другої податкової вимоги законодавством не передбачено. Враховуючи викладене, у позивача були відсутні правові підстави для здійснення таких дій. Отже висновки суду І інстанції, в цій частині є помилковими.

У відповідності до п.п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. (п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України)

Зважаючи на те, що позивачем вже було направлено відповідачу податкову вимогу і з дня надіслання даної вимоги минуло більш ніж 60 календарних днів, у відповідності до ст. 95 Податкового кодексу України останній має право звернення до суду щодо надання дозволу на стягнення коштів та продаж майна платника.

Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29751866 від 21.12.2010 року підтверджено, що в податковій заставі знаходиться майно відповідача, а саме трактор Т- 150К, 1984 року випуску, заводський номер 24-03071, двигун 719545, балансова вартість якого становить 65000 грн.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином позовна вимога про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача вартістю 65000 грн., що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.

Стосовно інших позовних вимог, що заявлені позивачем, зокрема, про надання дозволу на стягнення коштів з банківських рахунків відповідача, стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому ч. 2 ст. 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

В даній справі у позивача право на звернення до суду з поданням виникло 13.02.2011 року. Разом з тим позивач звернувся до суду 03.03.2011 року, тобто із пропуском строку визначеного ч. 2 ст. 183-3 КАС України. У свою чергу недотримання строків звернення до суду, визначених ст. 183-3 КАС України тягне за собою застосування приписів ст. 100 КАС України. Таким чином, подання податкового органу, внесене після закінчення строків, установлених ст. 183-3 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його внесла, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). У свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості одночасного розгляду позовних вимог, для яких встановлено різні умови провадження, а також не містить положень про можливість роз'єднання цих вимог.

З огляду на викладене, провадження у справі стосовно позовних вимог про надання дозволу на стягнення коштів з рахунків платника податків, а також погашення податкового боргу за рахунок готівки відповідача, відкрито судом І інстанції без урахування положень ст. 99, 100, 183-3 КАС України, а тому позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції, визначені ст. ст. 198, 205 КАС України, суд апеляційної інстанції не може усунути процесуальні порушення допущені судом І інстанції при відкритті провадження щодо вищевказаних позовних вимог, а тому у відповідності до ст. ст. 99, 100, 183-3 КАС України, позовна заява в частині вимог про надання дозволу на стягнення коштів з банківських рахунків відповідача та про стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Україна" про стягнення податкового боргу, - скасувати , прийняти нову постанову .

Адміністративний позов в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Україна", - задовольнити частково.

Надати дозвіл Летичівській міжрайонній державній податковій інспекції на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Україна" (вул. Колгоспна, 15, с. Гречинці, Летичівський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ - 35389947), що перебуває у податковій заставі, в розмірі 65000 грн.

В іншій частині позовної вимоги відмовити.

Позовну заяву в частині надання дозволу на стягнення коштів з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Україна", а також про стягнення готівкових коштів даного товариства, в рахунок погашення податкового боргу, - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "02" серпня 2011 р.

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_3

< Список > ОСОБА_4

< Список >

< Список >