Ухвала

від 04.12.2017 по справі 143/750/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/750/17 Провадження № 22-ц/772/2931/2017Головуючий в суді першої інстанції Марченко Л.В. Категорія 20Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Денишенко Т.О., Панасюка О.С.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року, -

В с т а н о в и л а :

В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся у Погребищенський районний суд Вінницької області з даним позовом. Вимоги мотивовані тим, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 756/4913/17-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ Український аграрний ресурс про стягнення заборгованості.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24.05.2017 року у зазначеній справі було задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та ухвалено: накласти арешт на основні засоби, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ Український аграрний ресурс .

26.05.2017 року Погребищенським районним відділом Державної виконавчої служби було відкрите виконавче провадження ВП № 54032661 про примусове виконання ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 24.05.2017 року у справі.

29.05.2017 року державним виконавцем Погребищенського районного відділу ДВС Коротун Р.П. за участю ОСОБА_2, дільничого Погребищенського РВ ГУНП України у Вінницькій області та понятих, був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 з метою вчинення виконавчих дій з накладення арешту шляхом опису основних засобів ТОВ Український аграрний ресурс , проте, державного виконавця Коротуна Р.П., не було допущено до проведення виконавчих дій, за адресою АДРЕСА_1, про що останнім був складений акт державного виконавця від 29.05.2017 року.

30.05.2017 року державним виконавцем був здійснений повторний виїзд за адресою АДРЕСА_1 з метою вчинення виконавчих дій. Під час проведення виконавчих дій було встановлено, що об'єкт нерухомого майна: будівля цеху із виробництва комплексних макро- та мікродобрив, загальною площею 1775,1 кв.м. з прибудовами, огорожею, колодязями інженерних мереж та вигрібною ямою 29.05.2017 року було відчужено попереднім власником - ТОВ Український аграрний ресурс на користь гр. ОСОБА_3.

Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 30.05.2017 року № 88413979, позивачу стало відомо, що за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі № 1409 від 29.05.2017 року: будівлі цеху із виробництва комплексних макро- та мікродобрив, загальною площею 1775,1 кв.м. з прибудовами, огорожею, колодязями інженерних мереж та вигрібною ямою 29.05.2017 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відчужено на користь гр. ОСОБА_5. Дата та час державної реєстрації права власності: 29.05.2017 року о 17:20:25. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35425752 від 29.05.2017 18:41; 08, приватний нотаріус Петрова Ірина Григорівна. Київський міський нотаріальний округ м. Київ.

Таким чином, ТОВ Український аграрний ресурс в попередній змові із своїм представником ОСОБА_3, з метою уникнення виконання Ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 24.05.2017 року у справі № 756/4913/17- ц та унеможливлення подальшого стягнення з ТОВ Український аграрний ресурс за рахунок основних засобів Товариства грошових коштів, уклали фіктивний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі.

Вказані обставини змусили позивача звернутись у суд з вказаним позов, в якому він просив визнати недійсним, внаслідок його фіктивності, договір купівлі-продажу, укладеного 29.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_3, нежитлової будівлі цеху із виробництва комплексних макро- та мікродобрив з прибудовами: літ. А , огорожі №1-3, колодязя інженерних мереж №4-6, вигрібної ями №7, загальною площею нежитлової будівлі 1775.1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва та зареєстрованого в реєстрі за № 1409.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.09.2017 року в задоволенні позову відмовлено через недоведеність позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, як незаконне та необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просив скасувати рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.09.2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказаних правових вимог було дотримано.

В ході розгляду справи було встановлено наступне.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року у справі №2-з/756/107/17, в забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс про стягнення заборгованості, було накладено арешт на основні засоби ( основні фонди) за адресою: АДРЕСА_1, які належать ТОВ Український аграрний ресурс ЄДРПОУ 36790154.

Дана ухвала суду мала виконуватися Вінницьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а/с 23-25).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, яка сформована 18.02.2017 року, дійсно за ТОВ Український аграрний ресурс на праві власності було зареєстроване нерухоме майно - будівля цеху з виробництва комплексних макро- та мікродобрив з прибудовами літ. А , огорожа №1-3, колодязі інженерних мереж №4-6, вигрібна яма №7, за адресою: АДРЕСА_1 (а/с9).

Виконавче провадження за ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року, було відкрите старшим державним виконавцем Погребищенського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коротуном Р.П. 29.05.2017 року, згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження, а не 26.05.2017 року, як вказано у позовній заяві ( а/с3).

Того ж 29.05.2017 року за №2549/4 цим державним виконавцем був сформований супровідний лист до Постанови про відкриття виконавчого провадження, який адресувався ОСОБА_2 та ТОВ Український аграрний ресурс на адресу: АДРЕСА_1 (а/с17).

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 29.05.2017 року, укладеного між ТОВ Український аграрний ресурс в особі генерального директора ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , ТОВ Український аграрний ресурс продав, а ОСОБА_3 купив нежитлові будівлі цеху із виробництва комплексних макро- та мікродобрив з прибудовами: літ. А , огорожі №1-3, колодязя інженерних мереж №4-6, вигрібної ями №7, загальною площею нежитлової будівлі 1775.1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва та зареєстрований в реєстрі за № 1409 (а.с. 125-128).

Згідно квитанції 0.0.776669918.1 від 31.05.2017 року, виданої відділенням філії Розрахунковий центр Приватбанку ОСОБА_3, 31.05.2017 року ним на розрахунковий рахунок ТОВ Український аграрний ресурс було перераховано 695100 грн. в рахунок оплати згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.05.2017 року (а/с 124).

Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, згідно Договору купівлі-продажу від 29.05.2017 року, того ж 31.05 2017 року продавець передав, а покупець прийняв будівлю цеху з виробництва комплексних макро- та мікродобрив, що по АДРЕСА_1. (а\с123).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформований 29.05.2017 року, будівля цеху з виробництва комплексних макро- та мікродобрив, що по АДРЕСА_1 29.05.2017 року була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 (а/с 122).

За нормою ч.1 ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином. А ч.2 цієї ж ст. 202 ЦК України вказує на те, що правочини є договорами , вони можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми.

Ч.1 ст. 626 ЦК України говорить, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину .

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи . Про це говориться у статті 153 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову, що слідує з норм статті 154 ЦПК України.

Отже, для того, щоб власник нерухомого майна не мав права ним розпоряджатися, потрібні обмеження та доведення цих обмежень до власника.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, що Оболонський суд м. Києва направляв ТОВ Український аграрний ресурс до відома свою Ухвалу від 24 травня 2017 року, про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на основні засоби, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що старший державний виконавець Погребищенського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коротун Р.П., який виконував зазначену Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва, направив ТОВ Український аграрний ресурс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як уже зазначалося, на а/с17 є лише супровідний лист на адресу даного товариства від 29.05.2017 року, а доказів, що він був направлений цьому Товариству та, що воно його разом з Постановою про відкриття виконавчого провадження, отримало, суду не надавалося.

Отже, відсутні підстави вважати, що ТОВ Український аграрний ресурс не мало права продавати спірне нерухоме майно.

Відсутні у матеріалах справи і докази того, що ОСОБА_3 - відповідач у справі, був представником ТОВ Український аграрний ресурс , адже відповідно до оспорюваного Договору купівлі-продажу представником ТОВ Український аграрний ресурс - продавця, був його Генеральний директор ОСОБА_7, ОСОБА_3 у даному Договорі вказаний, як фізична особа - покупець (а/с125). Не підтверджується дана обставина і будь-якими іншими доказами.

Стаття 234 ЦК України вказує на те, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину . Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

У даному ж випадку, за оспорюваним договором купівлі-продажу перераховані кошти за куплене нерухоме майно та це майно передане покупцю за Актом приймання-передачі від 31.06.2017 року( а/с123, 124), що спростовує доводи позивача про фіктивність договору.

Крім того, Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2017 року змінено та накладено арешт на основні засоби товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс на суму 374 809 грн.54 коп., тобто, не на конкретне майно відповідача, як того хотів позивач, а на будь-які основні засоби відповідача, яких у нього є в достатній кількості, як це встановлено вказаною Ухвалою апеляційного суду м. Києва (а/с114).

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів обставин щодо фіктивності оспорюваного правочину та про відмову у задоволенні позову.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують рішення суду, оскільки вони безпідставні. Так, твердження апелянта, що судом не досліджено посилання позивача на кримінальне провадження №12017020270000133, не грунтується на нормах цивільного процесуального права, оскільки відповідно до ст. ч.4 ст.61 ЦПК України, лише вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цей вирок, з питань чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. У даному ж випадку, вирок у матеріалах справи відсутній.

Щодо посилань апелянта на постанову про опис та арешт майна боржника державного виконавця Коротуна Р.П. від 07.06.2017 року, то вони теж не спростовують рішення суду, оскільки дана Постанова не має юридичного значення через те, що вона була винесена на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2017 року, яка змінена ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.06.2017 року (а/с114, 118-121).

Щодо правової оцінки Протоколу допиту свідка ОСОБА_9, який міститься на а/с 90-91, то цей протокол ніким не завірений, що вказує на його не допустимість, з огляду на ч.1 ст. 59 ЦПК України.

Отже, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, як безпідставну- відхилити, в силу ст. 308 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя-доповідач: В.С. Марчук