Ухвала

від 28.11.2017 по справі 755/17970/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17970/17

1-кс/755/6541/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "28" листопада 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100040015068 від 07.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що до Дніпровського УП ГУНП у місті Києві із заявою звернувся ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те що 27.10.2017 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи його майном, що знаходиться на території Автономної республіки Крим.

Крім того встановлено, що ОСОБА_5 13.03.2003 заснував ПП «Сансет» (ЄДРПОУ 32418828), юридична адреса: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 119. Під час здійснення підприємницької діяльності вказаного товариства засновником було передано нерухоме майно розташоване за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Нікітіна, вул. Без назви, 43, та буд. 46. Директором ПП «Сансет» став ОСОБА_6 .

29.12.2015 невстановлені особи змінили місцезнаходження ПП «Сансет» з м. Луганськ, вул. Фрунзе, 119 на м. Київ, проспект П. Тичини, 14-А, кім. 180. Крім того, була виготовлена нова редакція статуту підприємства та 01.04.2016 начебто підписана директором ОСОБА_6 та заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідна реєстрація була здійснена у ЄДРПОУ 04.04.2016.

Також встановлено, що невстановлені особи 30.12.2015 на підставі заяви ОСОБА_5 , останнього було виведено зі складу засновників (учасників) ПП «Сансет» та передачі частки в статутному фонді у розмірі 100% передану ОСОБА_7 . Вказана заява була засвідчена та зареєстрована приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_8 . Цього ж дня невстановленими особами був підписаний договір купівлі продажу корпоративних прав ПП «Сансет». На підставі чого корпоративні права перейшли на користь ОСОБА_7

12.04.2016 була здійснена перереєстрація засновника та директора з ОСОБА_9 на ОСОБА_10

04.08.2016 була здійснена перереєстрація засновника та директора з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 .

23.08.2017 була перереєстрована адреса товариства - АДРЕСА_2 .

23.10.2017 знову перереєстрована адреса підприємства АДРЕСА_3 .

Допитаний як потерпілий ОСОБА_5 показав, що він 13.03.2003 року став засновником ПП «Сансет», юридична адреса м. Луганськ вул. Фрунзе, 119. Для здійснення комерційної діяльності підприємства ним було передано нерухоме майно розташоване за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Нікітіна, вул. Без назви, 43, та буд. 46. Директором ПП «Сансет» він назначив ОСОБА_6 .

У зв`язку з окупацією АР Крим, комерційна діяльність підприємства не здійснюється, а нерухоме майно, яке знаходиться на півострові утримується ним за власні кошти. Всі право установчі документи на майно, печатка підприємства, статут, тощо знаходиться у нього.

27.10.2017 йому зателефонував охоронець та повідомив, що в приміщення за адресою АДРЕСА_4 зайшли невстановлені особи та повідомили, що вони купили вказане майно і на теперішній час є власниками зазначеного майна.

Крім того, йому стало відомо, що 29.12.2015 були зроблені підроблені рішення про зміну місцезнаходження ПП «Сансет» на м. Київ, проспект П.Тичини, 14-А, кім. 180. Його підпис був підроблений. Також 30.12.2015 на підставі начебто його заяви останнього було виведено зі складу засновників ПП «Сансет» та передачі частки в статутному фонду у розмірі 100% передано невідомому йому ОСОБА_7 . Вказана заява була зареєстрована та засвідчена приватним нотаріусом КНО ОСОБА_8 . Вказані заяви він не підписував та взагалі йому не відомі зазначені чоловіки. Також був підроблений договір купівлі продажу корпоративних прав ПП «Сансет» від 30.12.2015 та передачу його корпоративних прав ОСОБА_7 .

07.04.2016 була здійснена перереєстрація корпоративних прав згідно якого його було виведено зі складу засновників ПП «Сансет».

12.04.2016 була здійснена перереєстрація засновника та директора з ОСОБА_9 на ОСОБА_10

04.08.2016 була здійснена перереєстрація засновника та директора з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 .

23.08.2017 була перереєстрована адреса товариства - АДРЕСА_2 .

23.10.2017 знову перереєстрована адреса підприємства АДРЕСА_3 .

Жодних документів на перереєстрацію підприємства, договорів купівлі продажу корпоративних прав, тощо він не підписував.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Постановою слідчого від 20.11.2017 року вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, яке зазначено в клопотанні слідчого, та на яке він просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст.ст. 98, 170, 173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт із забороною відчуження, з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів, на нерухоме майно, а саме: житловий будинок (будинок), який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 314,3 кв.м; нежитлове приміщення (будинок їдальня - склад), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 173,7 кв.м.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя