Рішення

від 11.12.2017 по справі 685/486/17

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/486/17

Провадження № 2/685/170/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Бурлак Г.І.

за участі секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смтТеофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі, мотивуючи його тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,761 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824785000:04:004:0203, що знаходиться на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 15 серпня 2016 року. Прийнявши спадщину він виявив, що 01липня 2011 рокуміж ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зернопродукт МХП був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років, однак цей договір підписаний не матір'ю, а іншою особою.Крім того, договір не відповідає законодавству, оскільки у ньому відсутні такі істотні умови, як: кадастровий номер земельної ділянки та умови збереження стану об'єкта оренди, що є підставою для визнання договору недійсним. Тому, просить визнати договір оренди від 01.07.2011 року, сторонами якого зазначені ОСОБА_3 ОСОБА_4 Зернопродукт МХП , недійсним та зобов'язати повернути йому земельну ділянку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно, 01.07.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зернопродукт МХП був укладений договір оренди землі площею 2,80 га на території Новоставецької сільської ради, орендар сумлінно виконував умови договору та сплачував орендну плату. З дня смерті орендодавця жодна особа як законний спадкоємець не зверталася до ОСОБА_4 Зернопродукт МХП з вимогою отримання орендної плати. Доводи позивача про те, щодоговір не відповідає законодавству, оскільки у ньому відсутні такі істотні умови, як: кадастровий номер земельної ділянки та умови збереження стану об'єкта оренди, що є підставою для визнання договору недійсним, є безпідставними оскільки,на момент укладення договору оренди землі в законі не було вимоги зазначати кадастровий номер земельної ділянки, крім того, згідно Витягу з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права власності №81970844 від 07.03.2017 року кадастровий номер для даної земельної ділянки був присвоєний 24 грудня 2015 року. Орендар добросовісно виконує свої обов'язки по використанню земельної ділянки, та використовує її за цільовим призначенням. Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 25 грудня 2013 року по справі №6-78цс 13) відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов, їх істотності, а також з'ясувати, в чому саме полягає порушення їх законних прав.Крім того зазначив, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки він знав про наявність договору оренди земельної ділянки, тому строк звернення до суду необхідно рахувати з 2011 року. На підставі зазначеного, просив позов залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7961 га з кадастровим номером 6824785000:04:004:0203 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району, яка належала померлій 15 серпня 2016 року ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 038528, виданого Новоставецькою сільрадою 11.12.1998 року (Державний актна право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 038528, свідоцтво про смерть серії І-БВ №285009, свідоцтво про право на спадщину за законом №306 від 07.03.2017 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер запису про право власності 19347600 від 07.03.2017 року). Земельною ділянкою, власником якої є позивач, користується відповідач ОСОБА_4 Зернопродукт МХП на підставі договору оренди землі від 01липня 2011 року, зареєстрованому 28березня 2012 року у відділі Держкомзему Теофіпольського району, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зернопродукт МХП строком на 10 років.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченою ч. 3 ст. 203 ЦК України, є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 1, 13, 14, 31 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.Договірорендиземліукладається у письмовійформі і за бажаннямоднієїізсторінможе бути посвідченийнотаріально. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний сторонами, що передбачено ч. 2 ст. 207 ЦК України. Якщо фізична особа у зв'язку із хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа (ч.4 ст. 207 ЦК України).

Виходячи з викладеного, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, його наявність підтверджує наміри учасників правочину і є доказом його волевиявлення.

Згідно висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 02листопада 2017 року №148П, призначеної на підставі ухвали суду від 13 травня 2017 року за клопотанням сторони позивача почеркознавчої експертизи, підпис від імені орендодавця ОСОБА_3 в розділі Реквізити та підписи сторін договору орендиземлі №90-Н-Т-Хвід 01 липня 2011 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Оскільки відповідач не надав суду доказів, які б вказували на те, що на час укладення договору оренди землі від 01липня 2011 року ОСОБА_3 у зв'язку із хворобою чи фізичною вадою не могла підписати договір власноручно і за її дорученням текст договору підписала інша особа, суд прийшов до висновку про недодержання відповідачем письмової форми договору.

Су критично оцінює твердження представника відповідача про те, що висновок експерта не відповідає вимогам законодавства, оскільки в судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які б спростовували висновок, а також не заявив клопотань про призначення повторної експертизи.

Посилання відповідача на те, що спадкодавець з 2011 року, а позивач за 2017 рік отримували орендну плату за спірним договором оренди у розмірах, визначених договором, що підтверджують їх підписи у відомостях суд оцінює критично, оскільки сам факт отримання стороною плати ( у грошовій чи натуральній формі) за користування його земельною ділянкою не свідчить про наявність укладеного договору оренди землі з досягненням згоди по всіх істотних його умовах. При цьому, отримання плати за фактичне користування земельною ділянкою чинне законодавство не забороняє. Крім того, відповідач надав суду відомості про реалізацію зерна власникам земельних ділянок (паїв) с.Кривовілька, що не є доказом отримання ними саме орендної плати згідно договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 256, 261, 1216, 1218, 1220 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом після померлої 15 серпня 2016 року ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.03.2017 року, то суд вважає, що відсутні підстави для того, щоб рахувати строк позовної давності до смерті спадкодавця, тому строк позовної давності не пропущений.

Підставою недійсності правочину, визначеною ч.1 ст.215 ЦК України, є, зокрема, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги, яка встановлена частиною 3 ст. 203 ЦК України, тобто за відсутності волевиявлення учасника правочину.

Оскільки спірний договір оренди був укладений без волевиявлення орендодавця ОСОБА_3, підтвердженого його особистим підписом, тому вимога визнання недійсним даного договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Задоволенню також підлягає позовна вимога щодо повернення позивачеві земельної ділянки, виходячи з наступного.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 5 ЗУ Про оренду землі , орендарем землі є особа, якій на підставі договору оренди належить право володіння та користування земельною ділянкою.

Оскільки позивачем доведено недійсність договору оренди земельної ділянки, тому використання цієї ділянки відповідачем на підставі даного договору є безпідставним.

Витрати позивача на сплату судових витрат підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Згідно квитанції про оплату експертизи та оплату послуг адвоката, позивач сплатив за проведення почеркознавчої експертизи 2250, 24 гр,, та 6000 грн послуг адвоката.

Керуючись ст. 202, 203, 205, 207, 215, 387, 626, 623, 1216, 1218, 1220 ЦК України, ст. 1, 13, 14, 31 Закону України Про оренду землі , ст.60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди від 01липня 2011 року земельної ділянки площею 2,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, сторонами якого зазначені ОСОБА_3 та Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП .

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП повернути ОСОБА_1 Сергійовичуземельну ділянку площею 2,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП на користь ОСОБА_1 Сергійовича1280 грн. сплаченого судового збору, 2250,24 грн. витрат на проведення почеркознавчої експертизи та 6000 грн послуг на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий