Постанова

від 05.12.2017 по справі 813/3820/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року Справа № 813/3820/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» , з вимогою застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування ТзОВ «Корпорація КРТ» (81135, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144; код ЄДРПОУ37786903).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки з питань господарських відносин з ТОВ «Деларіан» (ЄДРПОУ 40035877) за березень 2016 року, ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» (ЄДРПОУ 40039536) за квітень 2016 року, ТОВ «Техбуд Компані» (ЄДРПОУ 40031118) за квітень 2016 року, ТОВ «Нагоя» (ЄДРПОУ 36374046) за червень 2016 року, Тов «Екодит» (ЄДРПОУ 36958313) за липень 2015 року, ТОВ «Боско Тренд» (ЄДРПОУ 40104824) за липень 2016 року, ТОВ «Еркер Сервіс» (ЄДРПОУ 40162792) за липень 2016 року, ТОВ «Ніка Ейр» (ЄДРПОУ 39600370) за березень 2016 року згідно із вимогами пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, про що складено відповідний акт. Посилаючись на норми п.94.6 ст.94 ПК України, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС до проведення перевірки.

У судовому засіданні судом допущено заміну первинного позивача - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на належного - Офіс великих платників податків ДФС.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Вказує на те, що адміністративний арешт застосовується, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки за умови, що наявні законні підстави для її проведення. Стверджує, що підставою для проведення перевірки слугував наказ, який на момент розгляду даної справи скасований постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 року. Відтак, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Корпорація КРТ» .

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Наказом СДПІ з ОВП № 310 від 26.10.2016 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» керуючись п.п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903) з питань господарських відносин з ТОВ «Деларіан» (ЄДРПОУ 40035877) за березень 2016 року, ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» (ЄДРПОУ 40039536) за квітень 2016 року, ТОВ «Техбуд Компані» (ЄДРПОУ 40031118) за квітень 2016 року, ТОВ «Нагоя» (ЄДРПОУ 36374046) за червень 2016 року, Тов «Екодит» (ЄДРПОУ 36958313) за липень 2015 року, ТОВ «Боско Тренд» (ЄДРПОУ 40104824) за липень 2016 року, ТОВ «Еркер Сервіс» (ЄДРПОУ 40162792) за липень 2016 року, ТОВ «Ніка Ейр» (ЄДРПОУ 39600370) за березень 2016 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначених контрагентів та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства з 27.10.2016 року тривалістю 15 робочих днів

Посадовими особами СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС здійснено вихід 27.10.2016 року за фактичною адресою м.Львів, вул.Лазаренка 1, з метою проведення перевірки та вручено головному бухгалтеру товариства направлення на проведення перевірки, та копію наказу №310

Головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4 отримано під розписку копію наказу №310 від 27.10.2017року та відмовлено посадовим особам СДПІ з ОВП у допуску до проведення перевірки, про що складено акт №228/28-06-14-00/37786903 від 27.10.2016 року.

За наслідком недопуску до перевірки ревізорів-інспекторів контролюючого органу до перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС звернулось із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки визначений статтею 78 ПК України.

Так, згідно з пп.78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена зокрема коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу.

Статтею 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу

Абзацом 5 п.81.1 ст.81 ПК України визначено, що непред'явлення або ненадсилання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Судом з'ясовано, що позивач на підставі пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 ПК України, звернувся із даним позовом до суду у зв'язку із тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» відмовлено працівникам СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки.

Системний аналіз підпункту 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 ПК України дає підставі стверджувати, що застосування арешту при виникненні такої обставини, як відмова платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску до проведення такої перевірки, можливо лише за умови, якщо наявні законні підстави для такої перевірки. Водночас, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року визнано протиправним та скасовано наказ № 310 від 26.10.2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» .

Таким чином судом встановлено, що обставина, яка слугувала підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Корпорація КРТ» , а саме відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску до проведення такої перевірки, відсутня.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з аналізу законодавчих норм права про застосування арешту встановлено, що обидва види арешту: арешт майна, відмінного від коштів, та арешт коштів, застосовуються з однакових підстав, однак такі різняться процедурою застосування, зокрема за рішенням керівника (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків врегульована, у тому числі, і «Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків» , затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п. 7.1 вказаного Порядку, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з п. 7.3 вказаного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, у контролюючого органу існує певний обов'язок по дотриманню чітко встановленого порядку звернення із вказаним позовом, зокрема звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Виходячи із викладеного та приймаючи до уваги положення ст. 94 ПК України, а також «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» , затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 року, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, суд дійшов висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2. ст. 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція в ухвалах викладена Вищого адміністративного суду України: від 19 січня 2015 року у справі № К/ 800/ 61064/13 (№ 2а-7872/11/1470) та від 05 квітня 2016 року у справі № К/800/33805/15 (№ п/811/3231/14).

Крім того, відповідно до пп. 20.1.17. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і умов та підстав для реалізації цього повноваження. Такою умовою є наявність податкового боргу у платника податків, а підставами: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, системний аналіз вказаних законодавчих норм права дає підстави суду стверджувати, що СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС при зверненні із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Корпорація КРТ» повинна була довести наявність підстав та умов для такого звернення, зокрема: звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «Корпорація КРТ» ; наявність податкового боргу у ТзОВ «Корпорація КРТ» ; а також відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, або недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Однак, судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні із вказаним позовом не надано належних доказів того, що СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС дотримано порядку звернення із позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Корпорація КРТ» , а також наявності підстав та умов для такого застосування арешту коштів.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ «Корпорація КРТ» .

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд також вважає, що слід дотримуватись наступних позицій Європейського Суду з прав людини:

- будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (п. 168 рішення в справі « East/West Alliance Limited» проти Украі?ни» );

- питання про те, чи існував справедливии? баланс між вимогами загального інтересу громади та вимогами захисту основних прав особистості можна розглядати лише, якщо встановлено, що це втручання законне і не свавільне (п. 58 рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» ).

Отже, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати поверненню не підлягають.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2017 року.