Постанова

від 21.11.2017 по справі 810/472/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року № 810/472/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Кравченко Р.О., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кольоровий прокат" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кольоровий прокат" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні просив відмовити, надав письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

В судовому засіданні було викликано та допитано в якості свідка ОСОБА_1, який пояснив, що він є директором ТОВ Т єнд Т Укр . Зазначив, що з метою повноцінного виконання договору про надання рекламних послуг №TDA-TDUKR-01-04/10 від 26.04.2010 укладеного між ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" та ТОВ Т єнд Т Укр , товариством в 2015 році було залучено ТОВ ЕКВАН-Т , з яким укладено договорі про надання рекламних послуг. ТОВ Т єнд Т Укр виконано даний договір в повному обсязі, оформлено належним чином первинно-бухгалтерські документи та отримані кошти за виконану роботу відображено в звітності, яка подана до податкового органу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" зареєстровано юридичною особою 13.10.2003 року, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.10.2003. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Податковим органом на підставі наказу від 13.07.2016 №380, згідно з п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.20, 82 ПК України, в порядку встановленому на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Т єнд Т Укр за період 01.02.2015 по 28.02.2015.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 28.07.2016 №190/10-06-22-01/32669001, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за лютий 2015 р. на суму 199953 грн., яке підлягає зменшенню; п.44.2 ст.44 та ст.134 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 р. на суму 179958 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що за наслідками проведеної перевірки вбачається, що основними постачальниками товарів/послуг ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" є ТОВ Т єнд Т Укр . Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ Т єнд Т Укр встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою на загальну суму 2015 р. 60480 грн., а також встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16 Декларацій коригування податкового кредиту на загальну суму за лютий 2015 р. 139473 грн. ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за період лютий 2015 р., податкові накладні отриманні від контрагента-постачальника ТОВ Т єнд Т Укр на суму ПДВ 199953 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.07.2016 №190/10-06-22-01/32669001 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 №0002841401, яким встановлено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2015 року на 199953,00 грн. та №0002851401, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 179958,00 грн..

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та ППР, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та до Державної фіскальної служби України. Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 09.11.2016 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням ДФС України від 16 січня 2017 року скасоване податкове повідомлення-рішення №0002851401 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Т єнд Т Укр та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за період 2015 року і у відповідній частині рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте за розглядом первинної скарги, та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 №0002841401 залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ Т єнд Т Укр (виконавець) та ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" (замовник) укладено договір про надання рекламних послуг №ТDA-TDUKP-01-04.10 від 26.04.2010. Відповідно до даного договору, виконавець зобов'язується, за замовленням замовника надати послуги пов'язані з розповсюдженням інформації (проведення рекламної (их) кампанії (ій) про особу чи товар, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої інформації та їх інтерес щодо таких особи чи товару (рекламні послуги). Також до договору сторонами укладено додаткові угоди №33, 35, 36.

На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені ефірні довідки, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ Т єнд Т Укр , що підтверджується банківськими виписками.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період. Крім того дані податкові накладні прийняті податковим органом та зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями.

Згідно з аналізу рахунку 6415 Розрахунки з бюджетом по ПДВ переплата в бюджет з податку на додану вартість за лютий 2015 року становила 1153416,97 грн., за 2015 рік - 2123203,91 грн. Економічний результат від проведення рекламної кампанії підтверджено даними фінансовим звітом за 2016 рік з фотокопіями.

Також 26.04.2010 між ТОВ Т єнд Т Укр (виконавець) та ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" (замовник) укладено договір про виготовлення рекламного ролика №ТDA-TDUKP-01-04.10-1. На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені акти приймання-передачі ролика від 05.05.2010 та від 06.05.2010, диск DVD-RW із копією рекламного матеріалу який транслювався під час рекламної компанії у лютому 2015 року.

На підтвердження реальності отримання рекламних послуг ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат , згідно з укладеним договором про надання рекламних послуг №ТDA-TDUKP-01-04.10 від 26.04.2010, ТОВ ТОВ Т єнд Т Укр (замовник) укладено договір №1501115 про надання рекламних послуг від 15.01.2015 з ТОВ ЕКВАН-Т (виконавець), відповідно до якого в порядку та умовах, визначених цим договором виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати послуги пов'язані з розповсюдженням інформації (проведення рекламної (них) кампанії (ій) про особу чи товар, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої інформації та їх інтерес щодо таких особи чи товару (далі по тексту - рекламні послуги). Також ТОВ Т єнд Т Укр та ТОВ ЕКВАН-Т оформлено додаток про надання рекламних послуг №1 від 15.01.2015 до договору №150115 від 15.01.2015. В даному додатку сторонами урегульовано питання стосовно медіа-плана трансляції рекламного матеріалу, істотні умови про проведенню рекламної кампанії, додаткову інформацію до змісту якої входила інформація про місця парковки та рух, а також вартісні послуги та їхня оплата.

На виконання даного договору та додатку до нього сторонами оформлено рахунок фактура від 27.02.2015 №СФ-0000079, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000007, ефірну довідку в які зазначено рекламна акція, період проведення, тривалість рекламного ролика, кількість виходів в 1 годину та в день, кількість днів акції, кількість екранів та сумарна тривалість акції. Даний ролик був виготовлений директором компанії ОСОБА_1, який має відповідну освіту та навички, що підтверджується диплом Київського міжнародного університету цивільної авіації за спеціальністю Автоматизоване управління в технічних та організаційних системах .

Оплата ТОВ Т єнд Т Укр по договору надання рекламних послу №1501115 від 15.01.2015, здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ ЕКВАН-Т , що підтверджується платіжними дорученнями №810 від 03.04.2015, №81 від 08.04.2015, №82 від 08.04.2015, №79 від 03.04.2015, №78 від 31.03.2015, №77 від 31.03.2015, №84 від 09.04.2015, №83 від 09.04.2015, №85 від 14.04.2015, №91 від 16.04.2015, карткою рахунка 631 за лютий-квітень 2015 року, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий-квітень 2015 року.

Крім того, сторонами оформлено податкова накладна №6 від 27.02.2015 на суму ПДВ 60480 грн., з розрахунком №1 від 27.02.2015, які подані до податкового органу з метою реєстрації в ЄРПН та прийнято податковим органом, що підтверджується квитанціями №1 до податкового повідомлення-рішення та квитанцією №1 до розрахунку.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТОВ Т єнд Т Укр до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Суд зазначає, що при дослідженні даних документів, всі вони мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами ТОВ ЕКВАН-Т та ТОВ Т єнд Т Укр .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість прийняте податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкових декларації з податку на додану вартість відповідних сум, у складі ціни отриманих послуг за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту фіктивності господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Як встановлено судом, факти отримання та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі послуги (роботи, товари) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначається податкове зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого судом акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу факти виконання контрагентом позивачу послуг у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність та нереальність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ Т єнд Т Укр є безпідставними.

Відповідачем не враховано, що позивачем за отримання послуги перераховано у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ Т єнд Т Укр грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції співвідноситься з нормами Податкового кодексу України.

При встановленні господарських операцій, суд звертає увагу на дослідження обставин реальності здійснення даних господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд зазначає, що наданими позивачем первинними документами у повному обсязі підтверджується реальність здійснених господарських операцій при отриманні рекламних послуг від контрагента - ТОВ Т єнд Т Укр .

Також судом досліджено реальність придбаних ТОВ Т єнд Т Укр рекламних послуг від ТОВ ЕКВАН-Т та подальша реалізація отриманих послуг ТОВ Т єнд Т Укр позивачу, зокрема первинно-бухгалтерські документи (договір про отримання рекламних послуг ТОВ ЕКВАН-Т , податкову накладну, рахунок-фактура, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), ефірна довідка, платіжні доручення, картка рахунка 631 за лютий-квітень 2015 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий-квітень 2015 року).

Крім того, судом досліджено факт реальності придбаних позивачем послуг та в подальшому реалізацію отриманих послу у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов висновку, що дослідженні під час судового розгляду господарські операції по правочину між ТОВ "Торговий дім "Український кольоровий прокат" з ТОВ Т єнд Т Укр були реально (фактично) здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, у тому числі податковими накладними, такі операції пов'язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на нормах законодавства України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з : постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а замовник - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 06 грудня 2016 року по справі №826/3939/15 за позовом ТОВ "Болтон Груп" до ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

З метою встановлення фактів здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції укладених між позивачем та ТОВ Т єнд Т Укр ; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими первинно-бухгалтерськими документами, зокрема: договорами про надання рекламних послуг та рекламного ролику з додатковими угодами, податковими накладними з квитанціями на підтвердження реєстрації в ЄДРПН, акти приймання-передачі рекламних послуг та ролика, диск DVD-RW з копією рекламного матеріалу, ефірними довідками, банківськими виписками.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем рекламних послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 року № 0002841401 є протиправним.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом факт реальності виконання господарських договорів, укладених позивачем з ТОВ Т єнд Т Укр підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про рекламні послуги, їх вартісне вираження.

У період виконання договорів ТОВ Т єнд Т Укр було зареєстрованим у встановленому законом порядку, як юридична особа та зареєстрована платником податку на додану вартість.

Позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на органи державної фіскальної служби, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ Т єнд Т Укр були спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на податок на додану вартість, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 01.09.2016 №0002841401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кольоровий прокат" (код ЄДРПОУ 32669001) судові витрати у сумі 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 листопада 2017 р.