Постанова

від 12.04.2018 по справі 810/472/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/472/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Лиска І.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Український кольоровий прокат до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Український кольоровий прокат звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій.

Позивач просив суд податкове повідомлення - рішення визнати протиправним і скасувати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 01.09.2016 №0002841401.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Український кольоровий прокат зареєстровано юридичною особою 13.10.2003 року, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.10.2003. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Податковим органом на підставі наказу від 13.07.2016 №380, згідно з п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.20, 82 ПК України, в порядку встановленому на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Т єнд Т Укр за період 01.02.2015 по 28.02.2015.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 28.07.2016 №190/10-06-22-01/32669001, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за лютий 2015 р. на суму 199 953 грн., яке підлягає зменшенню; п.44.2 ст.44 та ст.134 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 р. на суму 179 958 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що за наслідками проведеної перевірки вбачається, що основними постачальниками товарів/послуг ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат є ТОВ Т єнд Т Укр .

Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ Т єнд Т Укр встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою на загальну суму 2015 р. 60 480 грн., а також встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16 Декларацій коригування податкового кредиту на загальну суму за лютий 2015 р. 139 473 грн.

ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за період лютий 2015 р., податкові накладні отриманні від контрагента - постачальника ТОВ Т єнд Т Укр на суму ПДВ 199 953 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.07.2016 №190/10-06-22-01/32669001 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 №0002841401, яким встановлено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2015 року на 199 953,00 грн. та №0002851401, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 179 958,00 грн..

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та ППР, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та до Державної фіскальної служби України. Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 09.11.2016 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням ДФС України від 16 січня 2017 року скасоване податкове повідомлення-рішення №0002851401 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Т єнд Т Укр та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за період 2015 року і у відповідній частині рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте за розглядом первинної скарги, та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 №0002841401 залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ Т єнд Т Укр (виконавець) та ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат (замовник) укладено договір про надання рекламних послуг №ТDA-TDUKP-01-04.10 від 26.04.2010. Відповідно до даного договору, виконавець зобов'язується, за замовленням замовника надати послуги пов'язані з розповсюдженням інформації (проведення рекламної (их) кампанії (ій) про особу чи товар, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої інформації та їх інтерес щодо таких особи чи товару (рекламні послуги). Також до договору сторонами укладено додаткові угоди №33, 35, 36.

На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені ефірні довідки, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ Т єнд Т Укр , що підтверджується банківськими виписками.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період. Крім того дані податкові накладні прийняті податковим органом та зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями.

Згідно з аналізу рахунку 6415 Розрахунки з бюджетом по ПДВ переплата в бюджет з податку на додану вартість за лютий 2015 року становила 1153416,97 грн., за 2015 рік - 2 123 203,91 грн. Економічний результат від проведення рекламної кампанії підтверджено даними фінансовим звітом за 2016 рік з фотокопіями.

Також 26.04.2010 між ТОВ Т єнд Т Укр (виконавець) та ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат (замовник) укладено договір про виготовлення рекламного ролика №ТDA-TDUKP-01-04.10-1. На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені акти приймання-передачі ролика від 05.05.2010 та від 06.05.2010, диск DVD-RW із копією рекламного матеріалу який транслювався під час рекламної компанії у лютому 2015 року.

На підтвердження реальності отримання рекламних послуг ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат , згідно з укладеним договором про надання рекламних послуг №ТDA-TDUKP-01-04.10 від 26.04.2010, ТОВ ТОВ Т єнд Т Укр (замовник) укладено договір №1501115 про надання рекламних послуг від 15.01.2015 з ТОВ ЕКВАН-Т (виконавець), відповідно до якого в порядку та умовах, визначених цим договором виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати послуги пов'язані з розповсюдженням інформації (проведення рекламної (них) кампанії (ій) про особу чи товар, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої інформації та їх інтерес щодо таких особи чи товару (далі по тексту - рекламні послуги). Також ТОВ Т єнд Т Укр та ТОВ ЕКВАН-Т оформлено додаток про надання рекламних послуг №1 від 15.01.2015 до договору №150115 від 15.01.2015. В даному додатку сторонами урегульовано питання стосовно медіа-плана трансляції рекламного матеріалу, істотні умови про проведенню рекламної кампанії, додаткову інформацію до змісту якої входила інформація про місця парковки та рух, а також вартісні послуги та їхня оплата.

На виконання даного договору та додатку до нього сторонами оформлено рахунок фактура від 27.02.2015 №СФ-0000079, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000007, ефірну довідку в які зазначено рекламна акція, період проведення, тривалість рекламного ролика, кількість виходів в 1 годину та в день, кількість днів акції, кількість екранів та сумарна тривалість акції. Даний ролик був виготовлений директором компанії Цебрієм О.М., який має відповідну освіту та навички, що підтверджується диплом Київського міжнародного університету цивільної авіації за спеціальністю Автоматизоване управління в технічних та організаційних системах .

Оплата ТОВ Т єнд Т Укр по договору надання рекламних послу №1501115 від 15.01.2015, здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ ЕКВАН-Т , що підтверджується платіжними дорученнями №810 від 03.04.2015, №81 від 08.04.2015, №82 від 08.04.2015, №79 від 03.04.2015, №78 від 31.03.2015, №77 від 31.03.2015, №84 від 09.04.2015, №83 від 09.04.2015, №85 від 14.04.2015, №91 від 16.04.2015, карткою рахунка 631 за лютий-квітень 2015 року, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий-квітень 2015 року.

Крім того, сторонами оформлено податкова накладна №6 від 27.02.2015 на суму ПДВ 60480 грн., з розрахунком №1 від 27.02.2015, які подані до податкового органу з метою реєстрації в ЄРПН та прийнято податковим органом, що підтверджується квитанціями №1 до податкового повідомлення-рішення та квитанцією №1 до розрахунку.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТОВ Т єнд Т Укр до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Колегія судді зверотає увагу на те, що при дослідженні даних документів, всі вони мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами ТОВ Еквант-Т та ТОВ Т єнд Т Укр .

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкове повідомлення - рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість прийняте податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкових декларації з податку на додану вартість відповідних сум, у складі ціни отриманих послуг за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту фіктивності господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Щодо правомірності проведених господарських операцій позивача, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Колегія суддів зазначає, що як встановлено матеріалами справи факти отримання та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі послуги (роботи, товари) не отримувались платником податків від його контрагента.

А також зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначається податкове зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Відповідно до акту перевірки позивача, який знаходиться в матеріалах справи встановлено, що посадові особи податкового органу факти виконання контрагентом позивачу послуг у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність та нереальність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ Т єнд Т Укр є безпідставними.

Відповідачем не враховано, що позивачем за отримання послуги перераховано у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ Т єнд Т Укр грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Щодо вимоги щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції співвідноситься з нормами Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, при встановленні господарських операцій, суд апеляційної інстанції звертає увагу на дослідження обставин реальності здійснення даних господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що наданими позивачем первинними документами у повному обсязі підтверджується реальність здійснених господарських операцій при отриманні рекламних послуг від контрагента - ТОВ Т єнд Т Укр .

Щодо реальності ТОВ Т єнд Т Укр рекламних послуг від ТОВ ЕКВАН-Т та подальша реалізація отриманих послуг ТОВ Т єнд Т Укр позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначене вище підтверджено наступними документами, а саме первинно-бухгалтерські документи (договір про отримання рекламних послуг ТОВ ЕКВАН-Т , податкову накладну, рахунок-фактура, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), ефірна довідка, платіжні доручення, картка рахунка 631 за лютий-квітень 2015 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий-квітень 2015 року).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що факт реальності придбаних позивачем послуг та в подальшому реалізацію отриманих послу у власній господарській діяльності.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що дослідженні під час судового розгляду господарські операції по правочину між ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат з ТОВ Т єнд Т Укр були реально (фактично) здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, у тому числі податковими накладними, такі операції пов'язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на нормах законодавства України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з : постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання латником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а замовник - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 06 грудня 2016 року по справі №826/3939/15 за позовом ТОВ Болтон Груп до ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем як замовником рекламних послуг не надано контролюючому органу та суду першої інстанції документи щодо державного реєстраційного номеру транспортного засобу, за допомогою якого здійснювалась трансляція рекламної інформації, щодо водіїв, які здійснювали керування таким транспортним засобом, подорожніх листів тощо, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначені вище посилання спростовуються наданими до суду письмовими доказами, поясненнями позивача, а також копіями подорожних листів, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Щодо ненадання доказів невиконання контрагентом позивача договірних зобов'язань та надання позивачем письмових доказів отримання у лютому 2015 року рекламних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт посилається на дані отримані з інформаційних баз ДФС України.

Та зазначає, що інформаційні бази даних податкових органів не є належними доказами у адміністративній справі, не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

На підставі вище зазначеного колегія суддів зазначає, що відповідач по справі не може посилатись на дані інформаційних баз як на доказ відсутності у контрагента позивача необхідних умов для надання позивачу послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 р. №К9991/574/12, №К9991/5991/11 та №К9991/24891/11.

Щодо висновків відповідача про невиконання договору, укладеного між контрагентом позивача та ТОВ Екван-Т , колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність у підприємства основних фондів та великого штату працівників не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на їх виконання.

З метою рекламування товарів позивача, основним видом діяльності якого є оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46:72 згідно КВЕД:2010), позивачем придбані рекламні послуги у TOB Т ЕНД Т УКР , одним з видів діяльності якого є рекламні агентства (код 73:11 згідно КВЕД:2010).

Рекламні послуги надавались шляхом трансляції рекламного матеріалу (рекламного ролика, належного позивачу, тривалістю 15 секунд, докази наявності рекламного ролику долучені до матеріалів справи).

Рекламний матеріал транслювався на світодіодному екрані розміром 2,88*1,92 м, встановленому на спеціалізованому автотранспортному засобі, обладнаному таким екраном, який курсував за погодженим щоденним маршрутом у період з 3 , лютого 2015 року по 26 лютого 2015 року (06.02.2015-09.02.2015, 13.02.2015-16.02.2015, 20.02.2015-23.02.2015).

Між позивачем та постачальником послуг укладено цивільно-правовий договір про надання рекламних послуг № TDA-TDUKR -01-04.10 від 26.04.2010, яким, а також укладеними додатками, додатковими угодами погоджено всі істотні умови проведення рекламної акції: рекламна інформація, яка має транслюватись потенційним покупцям позивача, спосіб її відтворення, щоденний маршрут, дні та години курсування транспортного засобу, об'єм прав та обов'язків позивача і постачальника послуг, порядок здачі-приймання наданих послуг, їх вартість, строки та спосіб оплати тощо.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що позивач придбав безпосередньо рекламні послуги як результат певних дій контрагента чи залучених осіб, трудових та матеріальних ресурсів, та не зобов'язаний був самостійно забезпечити технічну можливість транслювати потенційним покупцям рекламну інформацію (тобто, орендувати спеціалізований автомобіль, залучати водіїв, забезпечувати та контролювати курсування автомобіля по маршруту).

Позивач не ніс транспортних витрат, витрат на оплату праці водіїв тощо, тому позивач не мав жодних підстав самостійно складати чи вимагати від контрагента (в силу відсутності такого законодавчо встановленого обов'язку для позивача та його контрагента) документи, зазначені в апеляційній скарзі: щодо державного реєстраційного номера транспортного засобу, щодо водіїв, що здійснювали курсування за маршрутом, маршрутних листів тощо.

Господарська операція має бути пов'язана з рухом активів та зі зміною майнового стану учасників господарської операції. Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16 липня 1999 року (в редакції, що діяла на час здійснення господарської операції у лютому 2015 року), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем надано акт № ТТР-006 від 27.02.2015 року здачі - прийняття робіт (надання послуг), який містить відомості про господарську операцію, засвідчує факт її здійснення та відповідає всім вимогам, передбаченим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , щодо наявності обов'язкових реквізитів первинного документу.

На підставі вище зазначеного приходить до висновку, що позивачем підтверджено, а відповідачем - не спростовано, реальність господарської операції з отримання - позивачем у лютому 2015 року рекламних послуг та достатність документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження факту її здійснення.

Окрім зазначеного вище, позивачем надано підтвердження оплати отриманих рекламних послуг та сплати у складі їх вартості сум податку на додану вартість (надано банківські виписки, податкові накладні та докази їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно положень абзацу 3 п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у лютому 2015 року), податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Тобто, статтею 198 ПКУ передбачений обов'язок Позивача віднести сплачену у складі вартості рекламних послуг суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, господарська операція, яка відбулась у лютому 2015 року і полягала у придбанні позивачем рекламних послуг, повністю підтверджена та засвідчена наданими суду першої інстанції всіма необхідними та передбаченими законодавством документами первинної бухгалтерської звітності, які містять необхідні реквізити для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу господарської операції з надання рекламних послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у суді першої інстанції, під час розгляду справи було допитано свідка, директора TOB Т єнд Т Укр , який підтвердив факт надання рекламних послуг Позивачеві у лютому 2015 року та надав суду письмові докази на підтвердження залучення до надання таких послуг третьої особи - TOB Еквант -Т (цивільно-правовий договір з додатками, рахунки, акти виконаних робіт, зареєстровані податкові накладні та ін.).

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вказує, що відповідачем не спростовано, не надано доказів визнання цивільно-правового договору, укладеного між позивачем та постачальником послуг, недійсним, а документів первинного бухгалтерського обліку - такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, не надано підтверджень скасування реєстрації з Єдиному реєстрі податкових накладних накладних, складених за результатами господарської операції, не надано доказів позбавлення ТОВ Т єнд Т Укр спеціальної податкової правосуб'ектності як платника ПДВ.

Окрім зазначеного вище відповідачем не надано доказів того, що проводилась зустрічна звірка чи перевірка постачальника послуг, ТОВ Т єнд Т Укр , чи його контрагента, що за результатами перевірки до підприємств було застосовано санкції фінансового, адміністративного чи будь-якого іншого характеру.

Щодо доводів апелянта про невиконання сторонами пункту 3.1.6 договору № TDA- TDUKR -01-04.10 від 26.04.2010 про надання рекламних послуг умов, зокрема щодо необхідності надання фото звітів про надані рекламні послуги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що апелянтом не взято до уваги укладення сторонами договору додаткової угоди від 19 травня 2010 року про внесення змін до Договору № TDA-TDUKR -01-04.10 від 26.04.2010, якою пункт 3.1.6 було виключено, та пояснення Позивача і контрагента позивача щодо відсутності технічної можливості надання фото звітів.

Щодо посилання апелянта на тео, що взаєморозрахунки позивача з постачальником послуг - ТОВ Т єнд Т Укр проведені не в повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначене вище спростовується банківськими виписками, наданими позивачем під час розгляду справи та долученими до матеріалів справи.

Погоджена сторонами вартість рекламних послуг становить 1 199 718 грн., в тому числі ПДВ - 199 953 грн.

Апелянтом зазначено, що позивачем частково оплачено вартість послуг у розмірі 1 192 000 грн.

В той же час, наданими суду банківськими виписками за 26.03.2015, 31.03.2015, 03.04.2015, 08.04.2015, 09.04.2015, 14.04.2015, 16.04.2015, 20.04.2015, 12.05.2015 підтверджено повну оплату Позивачем наданих рекламних послуг.

Щодо завищеної ціни на рекламні послуги, отримані позивачем, та рівня звичайних цін на рекламні послуги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно долученої до матеріалів справи ефірної довідки, рекламний ролик тривалістю 15 секунд за період з 03.02.2015 року по 26.02.2015 року (за виключенням періодів з 6 по 9 лютого, з 13 по 16 лютого, з 20 по 23 лютого) транслювався протягом 5 554, 26 хвилин (або 22 217 показів).

Таким чином, вартість реклами становила: 999 765,00 грн. / 22 217 показів = 45 грн. за 1 трансляцію 15-секундного ролика (без ПДВ). Або: 999 765,00 грн. / 5 554, 26 хвилин = 180 грн. за 1 хвилину трансляції рекламної інформації.

Відповідачем надано суду роздруківки із сайтів, що містили відомості про вартість розміщення рекламної інформації на час розгляду справи судом першої інстанції на стандартно встановлених екранах (не на відеомобілях, що зменшує кількість потенційних споживачів такої інформації).

Такі відомості не відображають інформації про вартість рекламних послуг аналогічного характеру у Києві у лютому 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що відсутні критерії порівняння рекламних послуг та певні регулятивні нормативні документи щодо визначення їх звичайної чи гранично допустимої вартості, яка може бути сплачена замовниками таких послуг.

Щодо збитковості господарської операції та відсутності ділової мети, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач протягом всіх років діяльності є прибутковим, а не збитковим, підприємством. Чистий дохід ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат за 2015 рік становив 69 000 000 грн. Прибуток до оподаткування за лютий 2015 року становив 1 291 631,92 грн.

Зазначені вище дані підтверджені наданою фінансовою звітністю Позивача.

Також позивачем під час розгляду справи підтверджено досягнення економічного результату від проведення рекламної кампанії.

Так згідно даних фінансового звіту позивача за 2016 рік (копія долучена до матеріалів справи), у 2016 році порівняно з 2015 спостерігається зростання чистого доходу позивача від реалізації продукції на 12 088 800 грн. (що важливо, не за рахунок підвищення торгівельної націнки, а за рахунок збільшення об'ємів продажу металопрокату, див. рядки 2000, 2050). При цьому операційні витрати підприємства, які включають в себе і витрати на рекламу, зменшились на 48% тобто майже вдвічі.

Зазначене вище, спростовує посилання апелянта на те, що господарська операція з рекламуванню товарів позбавлена реального економічного змісту. Показники фінансової діяльності позивача доводять економічну доцільність рекламування товарів, які Позивач поставляє на внутрішній ринок.

Згідно аналізу рахунку 6415 Розрахунки з бюджетом по ПДВ (копії долучені до матеріалів справи) переплата в бюджет з податку на додану вартість за лютий 2015 роз становила 1 153 416,97 грн., за 2015 рік - 2 123 203,91 грн.

При цьому, згідно положень статті 200 Податкового кодексу України, від'ємне значення сум податку на додану вартість свідчить лише про перевищення сум податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання та про право Позивача отримати бюджетне відшкодування від'ємного значення суми податку на додану вартість. Тобто, від'ємне значення ПДВ свідчить про переплату податку на додану вартість у звітному податковому періоді.

Зазначене вище спростовує посилання відповідача про те, що придбання рекламних послуг було збитковими господарськими операціями та призвело до утворення від'ємного значення податку на додану вартість.

З метою встановлення фактів здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції укладених між позивачем та ТОВ Т єнд Т Укр ; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими первинно-бухгалтерськими документами, зокрема: договорами про надання рекламних послуг та рекламного ролику з додатковими угодами, податковими накладними з квитанціями на підтвердження реєстрації в ЄДРПН, акти приймання-передачі рекламних послуг та ролика, диск DVD-RW з копією рекламного матеріалу, ефірними довідками, банківськими виписками.

Колегія с уддів зазначає, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом.

А також зазначає, що на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем рекламних послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, тому, податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 року № 0002841401 є протиправним.

На підставі вище зазначеного колегія суддів вказує, що факт реальності виконання господарських договорів, укладених позивачем з ТОВ Т єнд Т Укр підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про рекламні послуги, їх вартісне вираження.

У період виконання договорів ТОВ Т єнд Т Укр було зареєстрованим у встановленому законом порядку, як юридична особа та зареєстрована платником податку на додану вартість.

Позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на органи державної фіскальної служби, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною 1 статті 9 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення у справі) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вище зазначеного, враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ Т єнд Т Укр були спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на податок на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 17 квітня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.А. Твердохліб,

Н.М. Троян