Постанова

від 14.11.2017 по справі 921/819/16-г/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 921/819/16-г/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівМалетича М.М., Плюшка І.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиЛановецької міської ради, м. Ланівці, Тернопільська обл. на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року у справі господарського суду Тернопільської області за позовомЛановецької міської ради, м. Ланівці, Тернопільська обл. доПриватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, , Тернопільська обл. прозобов'язання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ланівці

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Лановецька міська рада звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (далі за текстом - ПрАП "Агропродсервіс) про визнання укладеним від 04.11.2016 року № 931 надісланого Лановецькою міською радою на адресу ПрАП "Агропродсервіс" примірного Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ланівці з однієї сторони та ПрАП "Агропродсервіс" з іншої сторони на умовах 5 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд (зокрема: будівництва з реконструкцією ПрАП "Агропродсервіс" свинокомплексу до 12 тисяч голів на рік вартістю 43 743 000 грн. по вул. Загребельна, 5, 7 в с. Оришківці Лановецького району Тернопільської області), що в розрахунку складає 43 743 000 х 5 % = 2 187 150 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року у позові відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що запропонована позивачем редакція Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ланівці, яку направлено з претензією від 04.11.2016 року № 931, не містить усіх істотних умов, передбачених ч. 9 ст. 40 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положеннями Порядку залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради, затвердженого рішенням Лановецької міської ради від 24.10.2012 року № 711, не узгоджувалась сторонами у встановленому законом порядку, надана для підписання за відсутності розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради та графіка оплати коштів такої пайової участі, які є невід'ємними частинами такого Договору, у зв'язку з чим вимога позивача щодо зобов'язання відповідача укласти Договір в запропонованій редакції суперечить приписам ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 187 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Лановецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.08.2013 року Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області (орендодавець) та ПрАП "Агропродсервіс" (орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Лановецької РДА від 16.10.2012 року № 530-0д, наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 29.07.2013 року № ТН/6123810100:01:001:0000015 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності сільсько-господарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області.

24.10.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією було видано ПрАП "Агропродсервіс" Дозвіл № ІУ115132970634 на виконання будівельних робіт: "Будівництво з реконструкцією свинокомплексу до 12 тис. голів на рік по вул. Загребельна, 5, 7 в с. Оришківці, Лановецького району, Тернопільської області (1-черга)".

16.12.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією затверджено Акт № 1 готовності об'єкта до експлуатації "Будівництво з реконструкцією свинокомплексу до 12 тис. голів на рік (1-черга)" за адресою: вул. Загребельна, 5, 7 в с. Оришківці Лановецького району (замовник будівництва об'єкта: ПрАП "Агропрод-сервіс"), вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 43 743 тис. грн., у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 36 709 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 7 034 тис. грн.

24.12.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією ПрАП "Агропродсервіс" видано Сертифікат серії ІУ № 165133581870 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): "Будівництво з реконструкцією свинокомплексу до 12 тис. голів на рік по вул. Загребельна, 5, 7 в с. Оришківці Лановецького району Тернопільської області (І черга)".

07.11.2016 року Лановецька міська рада звернулась до ПрАП "Агропродсервіс" з претензією № 1 (від 04.11.2016 року за № 931), якою повідомлено, що у зв'язку зі здійсненням ПрАП "Агропродсервіс" будівництва з реконструкції свинокомплексу до 12 тис. голів на рік по вул. Загребельна, 5, 7 в с. Оришківці Лановецького району Тернопільської області вартістю 43 743 000 грн. фондом соціально-економічного розвитку міста Ланівці було недоотримало доходів в сумі 2 187 150 грн., внаслідок не укладення ПрАП "Агропродсервіс" із Лановецькою міською радою Договору про пайову участь замовника будівництва у розвитку інфраструктури міста Ланівці.

З огляду на зазначене, ПрАП "Агропродсервіс" запропоновано звернутися до Лановецької міської ради для укладення такого Договору, у зв'язку з чим до претензії додано 2 примірники примірного Договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради.

Враховуючи те, що надісланий з претензією проект Договору відповідачем не було підписаний, Лановецька міська рада звернулась до господарського суду з позовом про визнання укладеним запропонованого 04.11.2016 року проекту примірного Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ланівці між ПрАП "Агропродсервіс" та Лановецькою міською радою, посилаючись на те, що обов'язковість укладення такого Договору передбачена положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; при цьому, розмір пайової участі ПрАП "Агропродсервіс" у розвитку інфраструктури міста Ланівці розраховано відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради, затвердженого рішенням сесії Лановецької міської ради від 24.10.2012 року № 711, та становить 5 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд, про що ПрАП "Агропродсервіс" повідомлено у претензії, у зв'язку з чим та враховуючи те, що об'єкт будівництва вже введений в експлуатацію, (проте зазначений факт не звільняє відповідача від сплати 5 % від вартості будівництва (43 743 000 грн.)), Договір підлягає укладенню з урахуванням розрахунку, наведеного у претензії, що становить 2 187 150 грн.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

В силу приписів ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. ч. 3, 4. 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За приписами ч. ч. 1 - 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

В ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

В ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Загальний порядок укладення договорів регламентовано ст.181 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 187 Господарського кодекс України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, додані до претензії № 1 від 04.11.2016 року за № 931 два проекти примірного Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ланівці не були належним чином заповнені та підписані стороною оферти; не містили всіх істотних умов договору даного виду і, зокрема, щодо порядку та строку (графіку) сплати пайової участі, відповідальності сторін за порушення таких умов; крім того, судам не надано належних доказів направлення з офертою необхідних додатків до даного Договору, а саме: "Розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради" (Додаток 1) та "Графіку оплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Лановецької міської ради" (Додаток 2), які є невід'ємними частинами такого Договору, у зв'язку з чим суди дійшли правомірних висновків щодо не доведеності належними та допустимими доказами звернення позивача з пропозицією укласти Договір, а, отже, і про відсутність переддоговірного спору між сторонами, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки надіслання незаповненого примірного Договору з претензією про не сплату пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, у розумінні вищенаведених законодавчих приписів не може вважатися офертою, що не акцептована іншою стороною; крім того, розбіжності, що виникли між сторонами при визначенні істотних умов з урахуванням альтернати встановленої законом щодо порядку та строків сплати пайової участі, мають бути врегульовані сторонами самостійно на власний розсуд, з огляду на те, що судом розглядаються переддоговірні спори, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та за умови, що сторони не можуть відступати від змісту договору та змінювати його окремі умови.

Наведене також випливає і з приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що доводи Лановецької міської ради, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року у справі № 921/819/16-г/10 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.М. Малетич І.А. Плюшко