Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/15158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017Справа №910/15158/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модель - Т"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення 97 043,45 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Кирищук В.П.- представник за довіреністю № 17071912 від 19.07.17 від відповідача від третьої особиПоздняков П.В. - представник за довіреністю б/н від 28.02.17 Бєлкін К.О. - представника за довіреністю № 10-Д від 30.10.17 В судовому засіданні 06.12.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модель-Т" про стягнення 97 043,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.09.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модель-Т" (надалі - відповідач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктів господарювання № 032003210300100, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачені договором. Проте, в порушення умов спірного договору, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо оплати, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 97 043,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15158/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04.10.2017.

У судовому засіданні 04.10.2017 суд вирішив оголосити перерву до 25.10.2017 у зв'язку з наданням додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 15.11.2017.

У судовому засіданні 15.11.2017 за участю представників сторін було оголошено перерву до 22.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 суд залучив до участі у справі Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відклав розгляд справи на 06.12.2017.

28.11.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли письмові пояснення третьої особи, відповідно до яких остання зазначає, що в результаті змін в законодавстві Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" втратило статус виконавця комунальних послуг і як наслідок з 01.07.2014 року у підприємства відсутні правові підстави та повноваження щодо забезпечення споживачів комунальними послугами в якості їх виконавця, у зв'язку з чи комунальне підприємство припинило надавати послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і водовідведення всім категоріям споживачів.

Отже, виконавцем послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої воли і водовідведення всім категоріям споживачів з 01.07.2014 стало Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

У судове засідання, призначене на 06.12.2017, з'явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, що був долучений до матеріалів справи, не заперечував щодо задоволення позовних вимог, однак, просив відстрочити сплату боргу на 3 місяці, у зв'язку з чим подав відповідну заяву.

Представник позивача щодо поданої заяви про відстрочення заперечував та просив відмовити у задоволенні.

Суд також заслухав представника третьої особи, який надав усні пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих письмових пояснень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

23 вересня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модель-Т" (надалі - відповідач, споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 032003210300100 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 договору).

Згідно з п. 2 (2.2) та п. 3 (3.2) договору споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання є власник нежитлового приміщення з опалювальною площею приміщення 490,9 м.кв.

Відповідно до п. 5 договору тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. До встановлення і в разі відсутності тарифів на послугу з централізованого опалення застосовуються тарифи, встановлені в Додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі п. 10 договору споживач, який не має засобів обліку, сплачує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду водорозбірних пристроїв, встановлених у приміщені та графіку роботи приміщення, що встановлено 8140 годин на добу, 5 діб на тиждень. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативно правових актів, зокрема СНІП 2.04.01-8/5 Внутрішній водопровід та каналізація .

Пунктом 13 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За умовами договору споживач зобов'язався оплачувати послуги в установленому договором строк (пп. 1 п. 18 договору).

Відповідно до п. 32 договору цей договір укладається до 31.12.2015 і набирає чинності з 01.07.2014.

За твердження позивача, на виконання умов вищезазначеного договору ним в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року (включно) було надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 97 043,45 грн., а саме:

- за листопад 2014р. у розмірі 13 778,58 грн. (акт надання послуг № 5552 від 30.11.14);

- за грудень 2014р. у розмірі 16 494,24 грн. (акт надання послуг №24344 від 31.12.14);

- за січень 2015р. у розмірі 16 494,24 грн. (акт надання послуг №10377 від 31.01.15);

- за лютий 2015р. у розмірі 16 494,24 грн. (акт надання послуг № 20987 від 28.02.15);

- за березень 2015р. у розмірі 23 533,75 грн. (акт надання послуг №34136 від 31.03.15);

- за квітень 2015р. у розмірі 10 248,40 грн. (акт надання послуг №43408 від 30.04.15).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості у розмірі 97 043,45 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Укладений між сторонами договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктів господарювання № 032003210300100 від 23.09.2015 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Житлово-комунальними послугами, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року (включно) належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме надав відповідачу передбачені договором комунальні послуги з централізованого опалення на загальну суму 97 043,45 грн.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 13 договору).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 13 договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

В матеріалах справи міститься підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств Акт звіряння розрахунків за комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2014 по 30.04.2015, згідно якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 97 043,45 грн. за договором № 032003210300100 від 23.09.2015.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в судому засіданні та згідно підписаного Акту звіряння розрахунків підтвердив існуючу перед позивачем заборгованість, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модель - Т" заборгованості у розмірі 97 043,45 грн.

Представником відповідача подано заяву про відстрочку виконання рішення по справі на 3 місяці, тобто до 06.03.2018 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (п. 7.2. вищевказаної постанови).

Прийнявши до уваги усні доводи відповідача, врахувавши розмір заборгованості, що підлягає до стягненню, а також зважаючи на заявлений відповідачем строк для відстрочення, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення до 01.03.2018 року.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модель - Т" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, ідентифікаційний код 23741354) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 97 043 (дев'яносто сім тисяч сорок три) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Відстрочити виконання рішення по справі № 910/15158/17 до 01 березня 2018 року.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя Пукшин Л.Г.