Рішення

від 05.12.2017 по справі 922/3915/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р.Справа № 922/3915/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, до Управління соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, смт.Близнюки Харківської області, про стягнення 67711,53 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 743 від 12.12.2016);

відповідача - ОСОБА_1 (доручення № 02-36/4261 від 05.12.2017);

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, смт.Близнюки Харківської області, грошових коштів у розмірі 67711,53 грн., у тому числі: 57765,80 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, 8128,89 грн. інфляційних втрат, 1816,84 грн. - 3% річних. Позивач також просить стягнути з відповідача 1600,00 грн. судового збору.

У письмових запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду 30.11.2017, відповідач зазначив, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян не було передбачено, внаслідок чого були відсутні асигнування на зазначені цілі. Управлінням соціального захисту Близнюківської районної державної адміністрації договір на відшкодування витрат на послуги зв'язку пільговикам не було укладено, акти звіряння та зведені реєстри на суму нарахувань не підписувались, відповідно зобов'язання в органах Казначейства не зареєстровані.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала повністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарта та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2016 до 31.12.2016 (включно) Харківською філією ПАТ "Укртелеком" надано послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт.Близнюки та Близнюківського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3, ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 57765,80 грн.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому, порядок та умови надання субвенцій з Державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції до 01.01.2017), видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256), якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг смт.Близнюки та Близнюківського району Харківської області є Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт.Близнюки та Близнюківського району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до роз'яснень Міністерства фінансів України від 31.08.2016 за № 31-09010-16-16/24984, надання вказаних пільг в 2016 році здійснюється місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

З 01.01.2017 внесено зміни до ст.ст. 89, 91, 102 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких замість субвенції з державного бюджету на видатки з надання пільг з послуг зв'язку фінансування пільг здійснюється з місцевих бюджетів.

Проте, відповідач в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанови № 256 та Порядку № 256, а також вимог, встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 № 20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій", на протязі 2016 року не здійснював відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 01.01.2017 у нього утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої становить 57765,80 грн.

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117), позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується скріншотами (знімками екрану) комп'ютера, з якого вони були відправлені.

Крім того, розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак порушив свої зобов'язання, оплату розрахунків не здійснив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2017 склала 57765,80 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір втрат від впливу інфляційних процесів, яких він зазнав у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання відповідачем, складає 8128,89 грн.; 3% річних від простроченої суми становлять 1816,84 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 57765,80 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення; 8128,89 грн. інфляційних втрат і 1816,84 грн. - 3% річних законними та обґрунтованими.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність відповідного бюджетного призначення, оскільки законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Суд також не приймає доводів відповідача щодо відсутності між сторонами укладеного договору щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, оскільки між сторонами по справі виникли правовідносини, що випливають з виконання чинного законодавства, яким передбачені соціальні гарантії щодо певних категорій осіб.

В своїй діяльності позивач керується Законом України "Про телекомунікації" (№ 1280-ІV від 18.11.2003 з подальшими змінами), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг іншими законодавчими та локальними нормативними актам, які регулюють правові відносини в сфері телекомунікацій.

Згідно ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства, надавав телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати. Відтак, відповідач зобов'язаний був відшкодувати суми, які покривали їх повну вартість.

Тобто, Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації має відповідати за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 87, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64801, Харківська область, смт.Близнюки, вул.Незалежності, 39; код ЄДРПОУ: 03196372) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61010, м.Харків, Нетіченська набережна, 8; код ЄДРПОУ: 25614660) на розрахунковий № 26007310791 в АТ "Ощадбанк", м.Київ, МФО 300465 (отримувач: ПАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ: 21560766) - заборгованість у сумі 67711,53 грн. (у тому числі: 57765,80 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, 8128,89 грн. інфляційних втрат, 1816,84 грн. - 3% річних), а також 1600 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3