Рішення

від 04.12.2017 по справі 925/1251/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р. Справа № 925/1251/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Нестерко І.О. - за довіреністю;

від відповідача: Липкань А.Б., Івасенко С.В. - за довіреностями;

від третіх осіб: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Техногравіс" до Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ Черкаської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору № 113-ТН від 24.12.2015

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору № 113-ТН про надання послуг у сфері будівництва з технічного нагляду від 24.12.2015 року, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Техногравіс".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю та просить суд відмовити позивачу в позові, про що було надано відзив на позов (а.с. 47-49).

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

За доводами позивача, Приватним підприємством 'Техногравіс'" 17.11.2015 надано до Управління житлово-комунального господарства Черкаської ОДА підписані з проставленими печатками в односторонньому порядку два ідентичні проекти договорів під № 113-ТН без зазначення дати (а.с. 12-17) для його укладення.

За твердженням позивача, на час розгляду справи підписаний екземпляр Договору № 113-ТН на адресу підприємства не повернуто.

За предметом спірного договору позивач зобов'язався за дорученням відповідача за плату надати послуги у сфері будівництва з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об'єкту "Реконструкція напірного каналізаційного колектора по вул. К. Маркса в м. Сміла, Черкаської області" (п. 1.1. договору).

Для забезпечення виконання робіт, передбачених спірним договором, 17.11.2015 ПП "Техногравіс" з сертифікованим інженером технічного нагляду ОСОБА_4 укладено Цивільно-правовий договір від 08.10.2015 ( а.с. 20) та додаткова угода № 2 від 17.11.2015 про здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкту "Реконструкція напірного каналізаційного колектора по вул. Карла Маркса в м. Сміла, Черкаської області".

За доводами позивача, неповернення йому підписаного примірника спірного договору свідчило про неприйняття відповідачем пропозиції укласти договір № 113-ТН з Управлінням житлово - комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації. Тому між приватним підприємством "Техногравіс" та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 3 від 08.12.2015 ( а.с. 19) якою було розірвано додаткову угоду № 2 від 17.11.2015 (завдання на виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом об'єкту "Реконструкція напірного каналізаційного колектора по вул. Карла Маркса в м. Сміла, Черкаської області") та припинено зобов'язання за нею.

При цьому представник позивача стверджує, що сам цивільно-правовий договір від 08.10.2015 не містив умов про об'єкти, щодо яких він виконувався. Такі об'єкти визначалися додатковими угодами, після розірвання яких предмет основного договору по об'єктах його виконання стає невизначеним і виконуватися не може.

За доводами представника позивача, 22.06.2016 та 24.02.2017 ПП "Техногравіс" звернулося з повідомленням до Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, що є правонаступником Управління житлово-комунального господарства Черкаської ОДА, за отриманням інформації про спірний договір. Повідомлення залишились без будь-якого реагування, підписаний екземпляр договору обома сторонами та скріплений печатками на адресу ПП "Техногравіс" так і не надійшов, оплата на його виконання не здійснювалась.

Як стверджує позивач, від Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області йому стало відомо про датування Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації (а після реорганізації - Департаментом містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства - дані обставини реорганізації визнаються обома сторонами) Договору № 113-ТН про надання послуг у сфері будівництва з технічного нагляду 24.12.2015 та про використання договору у господарській діяльності відповідача.

Позивач доводить, що спірний договір суперечить вимогам діючого законодавства, так як укладений позивачем як особою, яка діяла без відповідного дозволу (ліцензії) на виконання обумовлених договором робіт.

За правилами п. 1 ст. 202 та п. ст. 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.17 Постанови Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009р правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Зі змісту роз'яснення п. 3.6. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вбачається, що правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення останню не отримано, або строк її дії закінчився, або ліцензію анульовано (відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках. При цьому не має значення, з яких причин була відсутня ліцензія, а також чи знала або повинна була знати про це інша сторона правочину. У разі коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, а на час, коли правочин був виконаний або мав бути виконаний, вона ліцензію отримала, підстави для визнання правочину недійсним відсутні.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 11 ЗУ "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно п. 3 Постанови КМУ від 11 липня 2007 р. N 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Суд вважає, що кваліфікаційний сертифікат є різновидом дозволу або ліцензії, про які йде мова у ст. 227 ЦК України і з цим погодилися в судовому засіданні представники обох сторін.

Суду не надано доказів того, що додаткова угода № 3 між позивачем та ОСОБА_4 (а.с. 19) була визнана недійсною.

Виходячи з цього слід вважати, що станом на дату укладення спірного договору 24.12.2015 (а.с. 53) у позивача не було власного дозволу (ліцензії чи сертифіката) на виконання робіт з технагляду у будівництві та не було чинної угоди із ОСОБА_4, силами якого позивач хотів виконати для відповідача ці роботи.

Іншої фактичної дати укладення спірного договору сторонами суду не доведено.

Оригінал спірного договору в даний час вилучено слідчими органами, однак спору між сторонами з приводу достовірності його тексту та дати укладення немає.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що спірний договір є дійсним, оскільки про наявність всіх необхідних дозволів та сертифікатів відповідача особисто завірила керівник ПП "Техногравіс" . Дані доводи спростовуються фактичними обставинами справи і доказами про відсутність у позивача на дату укладення спірного договору будь-яких ліцензій, дозволів та сертифікатів на виконання робіт з технагляду у будівництві, обумовлених спірним договором.

У письмовому поясненні від 30.11.2017 (а.с. 116) директор ПП "Техногравіс" заперечила пред'явлення відповідачу сертифікатів підприємства на право здійснення технагляду у будівництві.

На вимогу суду із матеріалів кримінальної справи № 703/769/17 Черкаським районним судом Черкаської області було надано копії акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року до договору № 162 між відповідачем та ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" від 07.12.2015. За цим договором виконувалися роботи на каналізаційному колекторі в м. Сміла (а.с. 81).

На останній сторінці акту є підпис та печатка ОСОБА_4 про те, що роботи виконувалися згідно з проектом та кошторисом, порушень ДБН не виявлено. Технагляд. Однак цей підпис зроблено ОСОБА_4 без посилання на будь-який договір, на підставі якого він зробив цей напис (а.с. 114).

ОСОБА_4 у письмовому поясненні від 30.11.2017 (а.с. 118) підтвердив розірвання із позивачем договірних стосунків щодо технічного нагляду за реконструкцією напірного каналізаційного колектора в м. Сміла і вказав, що послуги з технагляду по цьому об'єкту він не надавав.

Напис, який міститься в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, ОСОБА_4 пояснює тим, що він підписав представнику ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" лише форму з переліком матеріалів (труб), які планувалися закупити для робіт з реконструкції колектора. Вважає, що його підпис і печатка на цій формі не мають юридичної сили і не свідчить про надання послуг з технагляду, які повинні надаватися ПП "Техногравіс".

Отже, судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 було укладено додаткову угода № 3 від 08.12.2015 ( а.с. 19) про розірвання додаткової угоди № 2 від 17.11.2015 (завдання на виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом об'єкту "Реконструкція напірного каналізаційного колектора по вул. Карла Маркса в м. Сміла, Черкаської області") та припинення зобов'язань за нею. Цей правочин не визнано недійсним, тому він є правомірним (ст. 204 ЦК України).

Наявність доказів нікчемності цього правочину суду не доведено.

Наявність у позивача станом на час укладення спірного договору від 24.12.2015 сертифікатів на виконання робіт з технагляду судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства щодо сертифікації послуг з технагляду у будівництві, проаналізувавши характер спірних відносин сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання недійсним договору № 113-ТН про надання послуг у сфері будівництва з технічного нагляду від 24.12.2015 року, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Техногравіс".

З цих підстав позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 113-ТН про надання послуг у сфері будівництва з технічного нагляду від 24.12.2015 року, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Техногравіс".

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 10 грудня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських