Постанова

від 07.12.2017 по справі 922/2527/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа №922/2527/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

прокурора - Калашнікова П.В., службове посвідчення №041209 від 08.02.2016р., ОСОБА_1, службове посвідченння №032167 від 11.02.2015р.,

1-го позивача - ОСОБА_2, за довіреністю №10-07/1077 від 30.12.2016р.,

2-го позивача - не з'явився,

третьої особи - ОСОБА_3, за довіреністю №01-19/3341 від 27.12.2016р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2990Х/1-41 від 04.10.2017р.) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. у справі №922/2527/16,

за позовом В.о. керівника ОСОБА_4 місцевої прокуратури № 6 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в інтересах держави в особі

1. Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків,

2. Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства м. Харків,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 районна державна адміністрація м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу та кікбоксінгу", м. Харків,

про звільнення земель, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. (суддя Присяжнюк О.О.) зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" (61022, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25468365) звільнити самовільно зайняті землі із приведенням їх до стану, в якому вони були до надання у користування, що перебувають в постійному користуванні Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вул. Сіриківська, буд.36, код 00993165) та розташовані на території Васищівського лісництва в кварталах 71, 74, 77 та 80, шляхом знесення самовільно побудованих будівель, господарського блоку "Б-1" площею 146 кв. м., дизельної "Д-1" площею 11,4 кв. м, вбиральні "В-1" площею 25,5 кв. м, насосної "Г-1" площею 14,2 кв. м, ресторану "А-1" площею 382,3 кв. м, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 55, комплексу будівель, що складається з контрольно-пропускного пункту "В-1" площею 30 кв. м, вбиральні "Б-1" площею 13,6 кв. м, кафе "А-1" площею 54,6 кв. м, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 57, комплексу будівель, що складається з будинку відпочинку Б-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку В-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Г-2 площею 51,5 кв.м, будинку відпочинку Д-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Е-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Л-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Ж-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку 3-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку И-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку К-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку М-2 площею 112,2 кв.м., будинку відпочинку Н-2 площею 112,2 кв.м., кафе А-2 площею 108,6 кв.м., шашличної П-1 площею 10,1 кв.м., лазні О-2 площею 122,8 кв.м., приміщення для охорони Р-1 площею 4,8 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 59.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" (61022, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25468365) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видачі бюджету - 2800)- 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р., постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі; застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

В обгрунтування своєї позиції по справі, апелянт зазначає, що у відповідача не було жодного, передбаченого договором оренди чи чинним законодавством України обмеження або заборони для здійснення спірного будівництва; прокуратурою не обгрунтовано представництво інтересів позивачів по справі та не доведено самовільного зайняття спірних земельних ділянок; позовна заява подана після спливу строку позовної давності, оскільки про спірні правовідносини органам прокуратури вже було (могло бути) відомо ще в 2010 році.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В. та призначено до розгляду на 20.11.2017р.

ОСОБА_4 районна державна адміністрація надала відзив на апеляційну скаргу (вх.№11740 від 16.11.2017р.), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду залишити без змін.

В обгрунтування своєї позиції по справі, третя особа зазначає, що на час прийняття господарським судом Харківської області рішення у даній справі відповідач не мав договірних відносин щодо використання земель, які перебувають в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство", не мав дозвільних документів щодо будівництва, введення в експлуатацію об'єктів нерухомості на даних землях, реєстрації права власності (користування) об'єктів нерухомості, побудованих на них, водночас, продовжував самовільно займати дані землі; самовільне заяняття відповідачем земельних ділянок позбавляє позивачів права використовувати дані землі за їх цільовим призначенням, забезпечити їх охорону та захист, продуктивність лісових насаджень і посилення їх корисливих властивостей.

Прокуратура Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу (вх.№11741 від 16.11.2017р.), в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. по справі №922/2527/16 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" без задоволення.

В обгрунтування своєї позиції по справі, Прокуратура Харківської області зазначає, що спірні земельні ділянки суб'єктом господарювання самовільно забудовано, побудовані об'єкти в експлуатацію не введено, право власності на дані об'єкти не зареєстровано; вказані дії відповідача завдають шкоди інтересам держави в особі позивачів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. заяву про самовідвід судді Тихого П.В. задоволено.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.11.2017р. для розгляду справи №922/2527/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гетьмана Р.А., судді Россолова В.В., судді Хачатрян В.С.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочато знову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р., з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, зважаючи на клопотання представника позивача про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 07.12.2017р.

ДП "Жовтневе лісове господарство" надало відзив на апеляційну скаргу (вх.№12613 від 06.12.2017р.), в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. у справі №922/2527/16 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення, з підстав обгрунтованості позову та доведеності наявними у справі матеріалами самовільного зайняття апелянтом земельної ділянки.

2-й позивач та відповідач у справі в судове засідання 07.12.2017р. не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (ухвала суду про відкладення розгляду справи на 07.12.2017h/ отримана представником 2-го позивача - 24.11.2017р., представником відповідача - 27.11.2017р.).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Враховуючи належне повідомлення 2-го позивача та відповідача про час та місце засідання суду, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 07.12.2017р. прокурори, представники 1-го позивача та третьої особи у справі проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених прокурорів та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до приписів статей 187, 188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

За змістом частин другої та третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Передбачене статтею 152 Земельного кодексу України право власника земельної ділянки вимагати усунення порушення його прав на землю не обумовлюється обов'язковою наявністю попередньо складених актів перевірок чи протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель для звернення з відповідним позовом.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.1999р. між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - "договір-1"), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.06.1999р. надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку, за адресою: Нагорьєвське, водоймище Жовтневого лісгоспу на території Безлюдівської селищної ради, загальною площею 80,3 гектарів, у тому числі води 70,3 га, інших угідь (пісків) 10,0 га згідно з планом користування (п.1.1. договору).

Договір-1 зареєстровано у ОСОБА_4 райдержадміністрації, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 10.06.1999р. №4 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Пунктом 1.2 договору-1 сторони погодили, що земельна ділянка надається у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 10 років для створення зони відпочинку "Нагорьєвський", проведення культурно - оздоровчих, рекреаційних та спортивних заходів.

09.08.2001р. між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки лісового фонду (далі - "договір-2"), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.07.2001р. №311 "Про надання ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки Жовтневого держлісгоспу" надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку з лісового фонду (п.1.1 договору).

Вказаний договір укладений строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації (п.2.2 договору).

Пунктом 2.1. договору-2 сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з метою культурно - оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництво та права вирубки дерево - чагарникових насаджень.

Договір-2 зареєстровано у Харківському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.09.2001р. №2 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи договір-1 та договір-2 закінчили свою дію у 2009р. та 2011 роках відповідно. Чинність вказаних договорів була предметом судового розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2016р. позов задоволено частково: визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки від 10.06.1999р., укладений між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу", який зареєстрований у ОСОБА_4 райдержадміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16.06.1999р. за №4, на тих самих умовах на строк до 10.06.2019р.; визнано поновленим договір оренди земельної ділянки лісового фонду від 09.08.2001р., укладений між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу", який зареєстрований у Харківському районному відділі земельних ресурсів 04.09.2001р., про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 2, на таких самих умовах на строк до 09.08.2021 року; в решті позову - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2016р. в частині визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 10.06.1999р., укладеного між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу", який зареєстрований у ОСОБА_4 райдержадміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16.06.1999р. за №4, на тих самих умовах на строк до 10.06.2019р.; визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки лісового фонду від 09.08.2001р., укладеного між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу", який зареєстрований у Харківському районному відділі земельних ресурсів 04.09.2001р., про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №2, на таких самих умовах на строк до 09.08.2021р. - скасовано та прийняти нове рішення, яким у позові в зазначеній частині відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано необхідністю відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження юридичного факту поновлення Договорів оренди землі від 10.06.1999р. та від 09.08.2001р., як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про поновлення Договорів на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є порушеним зі сторони відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. у справі № 922/273/16 - залишено без змін.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на даний час матеріалами справи підтверджується, що дія договору від 10.06.1999р. та договору від 09.08.2001р. закінчилась, будь-які рішення про поновлення або продовження їх дії не приймалось, наявні судові рішення, які набрали законної сили щодо відмови у визнанні поновленими вказаних договорів.

Отже, відповідач не є користувачем спірних земельних ділянок.

Також, як вказується сторонами, дані земельні ділянки забудовано суб'єктом господарювання.

Визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, забудованого на спірних земельних ділянках, було предметом розгляду судових справ №29/588-07, №29/589-07, №29/590-07.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. по справі №29/589-07 задоволено позовні вимоги ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності.

Так, рішенням суду визнано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" право власності на самочинно побудований майновий комплекс, що складається з будинку відпочинку Б-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку В-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Г-2 площею 51,5 кв.м, будинку відпочинку Д-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Е-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Л-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Ж-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку 3-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку И-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку К-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку М-2 площею 112,2 кв.м., будинку відпочинку Н-2 площею 112,2 кв.м., кафе А-2 площею 108,6 кв.м., шашличної П-1 площею 10,1 кв.м., лазні О-2 площею 122,8 кв.м., приміщення для охорони Р-1 площею 4,8 кв.м., якому рішенням Безлюдівської селищної ради присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 59.

Задовольняючи позовні вимоги судом встановлено, що дані приміщення побудовано ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" самовільно, не введено в експлуатацію та розташовані на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство".

Враховуючи чинність даного рішення суду Комунальним підприємством "ОСОБА_4 районне бюро технічної інвентаризації" 28.12.2007р. зареєстровано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" право власності на зазначений майновий комплекс, про що внесено запис 35 в книзі 1.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р. по справі №29/589-07 рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. з даної справи скасовано та постановлено нове рішення, яким у позові ТОВ "Федерація боксу і кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності на комплекс будівель відмовлено.

На підставі даного рішення суду державним реєстратором ОСОБА_4 райдержадміністрації внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права власності відповідача на зазначений самочинно побудований комплекс будівель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. по справі №29/590-07 також задоволено позовні вимоги ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності.

Так, рішенням суду визнано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" право власності на самочинно побудований комплекс будівель, що складається з контрольно-перепускного пункту В-1 площею 30,0 кв.м., вбиральні Б-1 площею 13,6 кв.м., кафе А-1 площею 54,6 кв.м., якому рішенням Безлюдівської селищної ради присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 57.

Задовольняючи позовні вимоги судом встановлено, що дані приміщення побудовано ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" самовільно, не введено в експлуатацію та розташовані на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство".

Враховуючи чинність даного рішення суду комунальним підприємством "ОСОБА_4 районне бюро технічної інвентаризації" 28.12.2007р. зареєстровано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" право власності на зазначений комплекс будівель, про що внесено запис 34 в книзі 1.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017р. по справі №29/590-07 рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. з даної справи скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Федерація боксу і кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності на комплекс будівель відмовлено.

На підставі даного рішення суду державним реєстратором ОСОБА_4 райдержадміністрації внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права власності відповідача на зазначений самочинно побудований комплекс будівель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. по справі №29/588-07 задоволено позовні вимоги ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності.

Так, рішенням суду визнано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" право власності на самочинно побудований комплекс будівель, що складається з господарського блоку "Б-1" площею 146 кв. м., дизельної "Д-1" площею 11,4 кв. м, вбиральні "В-1" площею 25,5 кв. м, насосної "Г-1" площею 14,2 кв. м, ресторану "А-1" площею 382,3 кв. м, якому рішенням Безлюдівської селищної ради присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 55.

Задовольняючи позовні вимоги судом встановлено, що дані приміщення побудовано ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" самовільно, не введено в експлуатацію та розташовані на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство".

Враховуючи чинність даного рішення суду Комунальним підприємством "ОСОБА_4 районне бюро технічної інвентаризації" 28.12.2007р. зареєстровано за ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" право власності на зазначений комплекс будівель, про що внесено запис 33 в книзі 1.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016р. по справі №29/588-07 рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. з даної справи скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

На підставі даного рішення суду державним реєстратором ОСОБА_4 райдержадміністрації внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права власності відповідача на зазначений самочинно побудований комплекс будівель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2017р. по справі №29/588-07, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради, ДП "Жовтневе лісове господарство" про визнання права власності на самочинно побудований комплекс будівель, що складається з господарського блоку "Б-1" площею 146 кв. м., дизельної "Д-1" площею 11,4 кв. м, вбиральні "В-1" площею 25,5 кв. м, насосної "Г-1" площею 14,2 кв. м, ресторану "А-1" площею 382,3 кв. м, якому рішенням Безлюдівської селищної ради присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 55.

Отже, судовими рішеннями у справах, які набрали законної сили, на побудовані на спірних земельних ділянках комплекси будівель, право власності за відповідачем визнано не було.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заперечення представника відповідача викладені ним в апеляційній скарзі, зокрема щодо законного проведення будівництва на спірних земельних ділянках зводяться до переоцінки обставин, вже встановлених господарським судом в зазначених судових рішеннях., які набрали законної сили, що є недопустимим, враховуючи норми статті 35 Господарського процесуального кодексу України та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999р. у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" зазначено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, колегія суддів зазначає, що з огляду на викладені та встановлені обставини у справі суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на даний час відповідач не має договірних відносин щодо використання земель, які перебувають в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство" (розташовані на території Васищівського лісництва в кварталах 71, 74, 77 та 80), не має дозвільних документів щодо будівництва, введення в експлуатацію об'єктів нерухомості на даних землях, водночас, останній продовжує самовільно займати дані землі.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Статтею 417 Цивільного кодексу України також визначено правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою.

Так, у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Отже, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято рішення про повне задоволення позовних вимог. Зокрема, судом першої інстанції враховано факт того, що відповідачем самовільно зайнято земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство", що завдає шкоди інтересам держави в особі позивачів. Зокрема, самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок позбавляє позивачів права використовувати дані землі за їх цільовим призначенням, забезпечити їх охорону та захист, продуктивність лісових насаджень і посилення їх корисливих властивостей, а також позбавляє окремих громадян права безоплатно та безперешкодно відвідувати територію лісу та водойми.

Щодо посилань апелянта на застосування строків позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені приписи процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки вказана заява не була подана відповідачем до суду першої інстанції, а отже не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо посилань апелянта на необгрунтованість представництва прокуратурою інтересів позивачів у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, крім іншого, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених Законом України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, про намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_4 місцевою прокуратурою №6 27.07.2016р. направлено відповідні листи до ДП "Жовтневе лісове господарство" та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/9 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", зазначеним у статті 2 ГПК України , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом ст. 131-1 Конституції України та ст. 2 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Прокурором зазначено, що пред'являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення земельної ділянки, яка використовується самовільно.

У Конституції України закріплено, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 1 Земельного Кодексу України земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Отже, прокурором обґрунтовано підстави для представництва у даній справі, що правомірно підтверджено господарським судом першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. у справі №922/2527/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст.49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню відповідачу.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу та кікбоксінгу" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2017р. у справі №922/2527/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян