Ухвала

від 06.12.2017 по справі 820/3171/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 р.Справа № 820/3171/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 820/3171/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2017 року №2761046-1303 та №2761044-1303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення форми "Ф" від 04.05.2017 року №2761046-1303 та №2761044-1303, якими безпідставно, як вважає позивач, йому нарахований земельний податок з фізичних осіб у сумі 9917,63 грн. та 5774,82 грн. відповідно. Зазначені податкові повідомлення - рішення позивач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не має у власності або користуванні жодної земельної ділянки, розташованої на території Київського району м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2017 року №2761046-1303 та №2761044-1303.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 3-го поверху №65-69, загальною площею - 68,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-3(4) по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 22.08.2016 рік.(а.с.12-18)

Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.05.2017 року №2761046-1303 та №2761044-1303, якими нараховано податкові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2016 №4894/10/20-40-10-01-14, скаргу ОСОБА_1 щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2016 №1677-1303, №1678-1303 задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2016 №1677-1303; податкове повідомлення-рішення Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2016 №1678-1303 - скасовано в частині визнання суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 2760,94 грн., а в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу в цій частині залишено без задоволення (а.с.32-34).

За результатами адміністративного оскарження, згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 ПК України Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 №6211-1/31, яким нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 2688,59 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. (а.с.35-38)

Позивач в письмових поясненнях стверджує, що в її власності або користуванні станом на 01.01.2017р. відсутні будь-які земельні ділянки, які визначені відповідачем в оскаржуваних податкових повідомлення-рішеннях.(а.с.55-71)

ОСОБА_2, станом на 01.01.2015 року, мала у власності в нежитловій будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_1:

- нежитлові приміщення 3-го поверху №65-69, загальною площею - 68,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 68583663101);

- нежитлові приміщення 4-го поверху №49-62, VI, загальною площею - 291,8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -719940963101).

Всього, по нежитловій будівлі літ. "А-4" - 359.9 кв.м.

А також в нежитловій будівлі літ. "Б-4" по АДРЕСА_1:

- нежитлові приміщення: 1-го поверху №1-7 площею - 144,2 кв.м; 2-го поверху №1-9, площею 212,0 кв.м.; 3-го поверху - №3, площею-15.7 кв.м.; 4- го поверху №3 площею - 15,7 кв.м.; технічного поверху №1-4 площею 104.70 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 656479963101).

Всього по нежитловій будівлі літ. "Б-4" - 492,3 кв.м.

У вересні 2015 року, позивач, ОСОБА_1, внесла до статутного фонду ТОВ "ВО.ДА." (код ЄРДПОУ 40019546):

- нежитлові приміщення 4-го поверху №49-62, VI, загальною площею - 291.8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_1; (а.с.79, 81)

- нежитлові приміщення: 1-го поверху №1-7 площею - 144,2 кв.м; 2-го поверху №1-9, площею 212,0 кв.м.; 3-го поверху - №3, площею-15.7 кв.м.; 4- го поверху №3 площею - 15,7 кв.м.; технічного поверху №1-4 площею 104.70 кв.м., загальною площею - 492,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-4" по АДРЕСА_1 (а.с.78,80)

Вище вказані приміщення були зареєстровані на праві власності за ТОВ "ВО.ДА." (код ЄРДПОУ 40019546) у листопаді 2015 року, що підтверджується статутними документами ТОВ "ВО.ДА." (а.с. 74-76) та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2015р. (а.с.77)

Внаслідок внесення ОСОБА_1 власного нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи - ТОВ "ВО.ДА." ( код ЄРДПОУ 40019546), у ОСОБА_1 на праві власності, з жовтня 2015 року, залишились:

- нежитлові приміщення 3-го поверху №65-69, загальною площею - 68,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_1;

- в нежитловій будівлі літ. "Б-4" по АДРЕСА_1 будь яких приміщень, ОСОБА_1 - не має.

Оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням ГУ ДФС у Харківській області, від 04.05.2017р. №2761046-1303, на 2017 рік визначено обов'язок ОСОБА_1 зі сплати земельного податку в сумі - 9917,63грн. стосовно земельної ділянки загальною площею - 237 кв.м. (0,0237га.) по АДРЕСА_1, на якій розташована нежитлова будівля літ. "Б-4", в якій у ОСОБА_1 відсутні будь-які приміщення, як і відсутній будь-який інший правовий зв'язок ОСОБА_1 з зазначеною земельною ділянкою (право власності, право користування).

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Земельний податок, згідно з пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України).

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки, згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 269.1.1-269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 287.7 статті 287 ПК власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Згідно п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України а земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

При цьому власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України).

За пунктом 287.7 статті 287 ПК у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Підставою для нарахування земельного податку, як вже зазначалось вище є дані державного земельного кадастру, а базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Як вбачається з матеріалів справи нормативна грошова оцінка земельних ділянок в м.Харкові проведена, а тому база оподаткування повинна розраховуватись за першим способом по даним нормативної оцінки земельної ділянки та коефіцієнта індексації.

Так, рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання, від 24.06.2015 №1894/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України", міською радою затверджено "Положення про плату за землю у м. Харкові".

Відповідно п.4.1 вказаного Положення про плату за землю у м. Харкові, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України; площа земельних ділянок, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В пункті 5 Положення про плату за землю у м. Харкові визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (КФ), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п. 10.1 Положення про плату за землю у м. Харкові, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10.6 Положення про плату за землю у м. Харкові передбачено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Крім того, судом встановлено, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13, вирішено затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", у т.ч. визначено базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. (а.с.101-105)

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №42/08, затверджено "Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007" (діюче станом на дату виникнення спірних правовідносин, зі змінами та доповненнями), а також у п.2.25 визначено про те, що Управління Держземагенства у місті Харків виконує дії щодо надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у Формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно існуючої законодавчої бази.

Також в п. 5 вказаного рішення визначено, що Порядок виконання робіт з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває у державній, комунальній власності та на які не оформлено правовстановлюючі документи на право власності або користування землею для обчислення земельного податку.

Пунктом 5.1 вказаного рішення визначено, що на земельні ділянки, на які не оформлено правовстановлюючі документи на право власності або користування землею та не розроблена документація із землеустрою, згідно діючого законодавства, для надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у Формі довідки з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виготовляється "Акт визначення меж та прощі земельної ділянки". Відповідно до п. 5.2 вказаного рішення - виготовлення "Акту визначення меж та площі земельної ділянки" покладається на юридичних та Фізичних осіб, які мають відповідні ліцензії на виконання землевпорядних та землеоціночних робіт. Згідно п. 5.4 вказаного рішення передбачено, що "Акт визначення меж та площі земельної ділянки" підписується виконавцем робіт, замовником та подається на узгодження до Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради та Управління Держземагенства у місті Харків. У випадку, коли на земельній ділянці розташовані окремо стоячі будівлі, "Акт визначення меж та площі земельної ділянки" додатково узгоджується в управлінні земельних відносин. Складовою частиною "Акту визначення меж та площі земельної ділянки" є розрахунок долі заявника у загальній площі земельної ділянки.

Для визначення площі земельної ділянки, щодо якої здійснено розрахунок величини земельного податку, необхідно з'ясувати, а саме: загальну площу нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 (5 загальна приміщень, які розташовані на земельній ділянці), загальну площу земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля літ. А-4 по АДРЕСА_1 (8 земельної ділянки) та здійснити розрахунок площі частки земельної ділянки, якою користується позивач, пропорційно до частки його нежитлових приміщень в загальній площі нежитлової будівлі.

Проте, матеріали справи не містять ані Акту визначення меж та площі земельної ділянки, ані розрахунку визначення частки нежитлових приміщень позивачки, в нежитловій будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1, ані площі земельної ділянки, якою позивач користується, пропорційно до її частки в нежитловій будівлі.

Отже, розрахункова площа земельної ділянки стосовно якої контролюючим органом нарахування податкового зобов'язання з земельного податку, повинна бути визначена пропорційно до частки нежитлових приміщень позивача в загальній площі нежитлової будівлі та не може дорівнювати загальній площі нежитлових приміщень позивача, як то вказано у розрахунку - 138 кв.м.

Також, колегія суддів зазначає, що у розрахунку земельного податку ГУ ДФС у Харківській області зазначена сума податкового зобов'язання зі сплати земельного податку, на підставі формули Цзд = 552,43 х 3.03 х 2,5 х 138 х1 % = 5774,82грн. (а.с.48)

При цьому, виходячи з вищевикладеного, застосування контролюючим органом коефіцієнтів: Км2 = 3,03 - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки; Кф = 2.5 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки земельна ділянка щодо якої позивачу нараховано земельний податок (АДРЕСА_1), що знаходиться територіально в Київському районі м. Харкова, а саме: на вул. Артема (Алчевських) - парк Молодіжний - вул. Пушкінська, що підтверджується Топографічною зйомкою території по АДРЕСА_1, виконано ТОВ "Геовін", яка затверджена Службою містобудівного кадастру від 12.05.2013 №57/13 (а.с.85).

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13, встановлено межі економіко-планувальних зон міста Харкова.

Територія Київського району м. Харкова, в межах вул. Артема, Молодіжний парк, вул.Пушкінська, вул. Петровського (площею 118077 м.кв.) віднесена до економіко-планувальної зони - 6622, для якої, згідно додатку 2, Рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13, коефіцієнт Км встановлено - 2,70, а не 3,03, як безпідставно застосовано відповідачем при здійсненні розрахунку земельного податку в оскаржуваному рішенні.

Рішенням VII сесії Харківської міської ради V скликання від 22.11.2006 року №144/06 визначено статус історико-культурного ареалу м. Харкова, у відповідності до додатку №1 якого, територія в межах вул. Пушкінська вул. Петровського, вул. Артема, вул. Весніна, в межах яких і знаходиться земельна ділянка позивача - належить до історико-культурного ареалу м. Харкова.

З листа Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 25.02.2010 №01-21/181, вбачається, що територія у межах АДРЕСА_2 входить до історико-культурного ареалу м. Харкова.

Згідно змісту листа Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 23.02.200 №05-01/435, рішенням VII сесії Харківської міської ради V скликання визначено історико-культурний ареал м. Харкова. Також зазначена, що територія парку "Молодіжний" у межах АДРЕСА_2 входить до зазначеного ареалу.

Відповідно до Порядоку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. за №18/15/21/11, до земель історико-культурного призначення застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення земельної ділянки - 0.5.

Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2- зем), яка затверджена наказом Держкомстату України від 05.11.98 року №377, визначено, що відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Отже, при розрахунку величини нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, повинен бути застосований коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф, в розмірі - 0.5, що визначено у додатку 1 до Порядоку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомзему України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, від 27.01.2006р №18/15/21/11, а саме: таблиці 1.1 "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки" (а.с.104-105). Коефіцієнт Кф = 2.5, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) відповідно до таблиці 1.1 "Землі комерційного використання", застосовується лише до використання земельної ділянки підприємствами (юридичними особами) для здійснення господарської діяльності (комерційне використання).

Таким чином, аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів, дійшла висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено розрахунок нормативно-грошової оцінки землі, з застосуванням коефіцієнтів, Км = 3.03 та Кф = 2.5, у зв'язку з чим величина земельного податку, визначена податковим органом в оскаржуваних податкових повідомлення-рішеннях, є похідною від нормативно грошової оцінки землі (1%) - є необґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.05.2017 року №2761046-1303 та №2761044-1303 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі № 820/3171/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 820/3171/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.