Рішення

від 24.11.2009 по справі 57/165-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан С вободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2009 р. Сп рава № 57/165-09

вх. № 5629/4-57

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - не з*явився

представник першого відпо відача - Шамрай М.М., довір. від 22.05.2009 року

представник другого відпо відача - не з*явився

розглянувши справу за позо вом

ФОП ОСОБА_2, с. Буди

до ТОВ "Міжнародний цент р інноваційних технологій", м . Харків

про визнання недійсним дог овору

та зустрічною позовною зая вою Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Міжнародни й центр інноваційних техноло гій", м. Харків

до Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2, с. Буди

про визнання покупця добро совісним набувачем

ВСТАНОВИВ:

Позивач - СПДФО ОСО БА_2 звернувся до господарс ького суду Харківської облас ті з позовною заявою до відпо відачів - ТОВ „Міжнароднийи центр інноваційних техноло гій ” (першого відповідача) та ТОВ фірма „Кордель” (другого відповідача), в якій просить с уд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.10.2008 року, посвідчений приватним нотар іусом Харківського міського нотаріального округу Берв ено Н.І. і зареєстрований за № 2728, укладений між першим та д ругим відповідачами по справ і, мотивуючи свої вимоги тим, щ о спірний договір купівлі - продажу суперечить нормам Ци вільного кодексу України, ум овам попереднього договору в ід 19.08.2008 року.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 26 серпня 2009 року, припинено пров адження у справі в частині по зовних вимог до ТОВ „Кордель ”; розгляд справи відкладено на 03 вересня 2009 року об 11:30 год.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 03 вересня 2009 року прийнято зуст річну позовну заяву відповід ача для спільного розгляду з первісним позовом, в якій про сить суд визнати ТОВ „Міжнар однийи центр інноваційних те хнологій” добросовісним наб увачем не житлових приміщень цокольного поверху - №№ 6-22,24-30 пл ощею 521,9 кв.м, першого поверху № № 2-8, 10-14, 16-22 площею 284,5 кв.м, другого п оверху - №№ 2-6, 8-30, 32-39 площею 574,5 кв.м, з агальна площа яких склала 1380,9 к в.м, розташованих в не житлові й будівлі літ „В” площею 2584,5 кв . М., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Мельникова,81.

Окрім того, ухвалою господа рського суду Харківської обл асті від 03 вересня 2009 року прод овжено строк розгляду справи № 57/165-09 за межами, строку, встано вленого частиною 1 ст. 69 Господ арського процесуального код ексу України за згодою сторі н; розгляд справи відкладено на 22 вересня 2009 року об 11:40 год.

У судовому засіданні 22 вере сня 2009 року, в порядку ст.. 77 Госп одарського процесуального к одексу України оголошувалас ь перерва до 12 жовтня 2009 року о 12 :30 год.

У судовому засіданні 12 жовт ня 2009 року, в порядку ст.. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України оголошувалась перерва до 21 жовтня 2009 року о 12:30 год.

У судовому засіданні 21 жовт ня 2009 року, в порядку ст.. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України, оголошувалась перерва до 29 жовтня 2009 року о 12 :30 год.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 29 ж овтня 2009 року в розгляд справи відкладено на 24 листопада 2009 р оку, в зв' язку з неявкою пози вача за первісним позовом у с удове засідання та невиконан ня сторонами вимог попередні х ухвал щодо подання витребу ваних судом документів.

Позивач за первісним позов ом в судове засідання, призна чене на 24.11.2009 року, не з"явився, ві дзив на зустрічний позов та і нші витребувані судом докуме нти не надав, проте надав заяв у, в якій посилаючись на немож ливість бути присутнім у дан ому судовому засіданні через сімейні обставини, просить р озгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача з а первісним позовом в судово му засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтри мав в повному обсязі, проти ви мог первісного позову запере чував.

Ухвалою від 24.11.2009 року суд поп ередив сторони про те, що у раз і неявки сторони в судове зас ідання суд має право розглян ути справу за наявними в ній м атеріалами.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, обов'язок док азування та надання доказів покладений на сторони, тому с уд, відповідно до статті 75 Гос подарського процесуального кодексу України, розглядає с праву за наявними в ній матер іалами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння, дослідивши матеріали сп рави та заслухавши пояснення представника позивача, всеб ічно та повно дослідивши над ані учасниками судового проц есу докази, суд встановив нас тупне.

Як вбачається з матеріалів первісного позову, 19.08.2008 року м іж Товариством з обмеженою в ідповідальністю фірма «Корд ель» (відповідач за первісни м позовом) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (пози вач за первісним позовом) був укладений попередній догові р купівлі-продажу нерухомого майна (далі - попередній дог овір № 1), відповідно до умов як ого другий відповідач зобов' язався в строк до 01 квітня 2009 ро ку не пізніше 18-00 год. укласти з позивачем за первісним позо вом договір купівлі - прода жу частини нежитлової будівл і загальною площею 1380,90 кв.м., яка складається з цокольного по верху площею 521,9 кв.м., першого п оверху площею 284,5 кв.м., другого поверху площею 574,5 кв.м, що знах одяться за адресою: м. Київ, ву л. Мельникова, 81, будівля літер а «В».

Проте, основний договір сто ронами укладено не було.

Як зазначає позивач за перв існим позовом у позовній зая ві, 03.02.2009 року позивач вручив ди ректору ТОВ фірми «Кордель» Злобіну А.Д. лист з пропози цією укласти договір купівл і - продажу нерухомого майн а, посилаючись на обов' язок виконати вимоги попередньог о договору купівлі-продажу н ерухомого майна від 28.08.2009 року, проте з листа від 26.02.2009 року, над ісланого на його адресу друг им відповідачем за первісним позовом, йому стало відомо, що другий відповідач за первіс ним позовом уклав договір ку півлі-продажу нерухомого май на від 20.10.2008 року (далі - договір к упівлі-продажу) з іншою особо ю - Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнарод ний центр інноваційних техно логій» (відповідачем за перв існим позовом).

Позивач вважає, що попередн ій договір № 1 було укладено ра ніше, ніж договір купівлі-про дажу, тому позивач за первісн им позовом мав пріоритетне п раво на укладання також само го договору купівлі-продажу.

Такі обставини, на думку поз ивача за первісним позовом, с відчать про недійсність дого вору, що і стало підставою для звернення позивача за перві сним позовом до господарсько го суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою ст атті 1 Господарського процес уального кодексу України під приємства, установи, організ ації, інші юридичні особи, гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності, мають право з вертатися до господарського суду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів. У випадках, передбачених законодавчими актами Україн и, до господарського суду маю ть право також звертатися де ржавні та інші органи.

Частиною 3 статті 215 Цивільно го кодексу України унормован о, що оспорюваний правочин мо же бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього право чину або іншої заінтересован ої особи, що заперечують його дійсність на підставах, вста новлених законом.

Статтею 15 Цивільного кодекс у України закріплено право к ожної особи на захист свого п рава у разі його порушення, не визнання або оспорювання, а т акож на захист свого інтерес у, який не суперечить загальн им засадам цивільного законо давства.

Відповідно до статті 16 назв аного Кодексу кожна особа ма є право звернутися до суду за захистом свого особистого н емайнового або майнового пра ва та інтересу. Визнання дого вору недійсним є одним із спо собів захисту, який застосов ується судом у випадках та по рядку, визначеним цивільним законодавством.

Частиною першою статті 215 Ци вільного кодексу України пер едбачено, підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначено загальн і вимоги, додержання яких є не обхідним для чинності правоч ину, а саме: 1) зміст правочину н е може суперечити цьому Коде ксу, іншим актам цивільного з аконодавства, а також мораль ним засадам суспільства; 2) осо ба, яка вчиняє правочин, повин на мати необхідний обсяг цив ільної дієздатності; 3) волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі; 4) прав очин має вчинятися у формі, вс тановленій законом; 5) правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним; 6) прав очин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може супе речити правам та інтересам ї хніх малолітніх, неповнолітн іх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 2 ст. 207 Циві льного кодексу України , прав очин вважається таким, що вчи нений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороно ю (сторонами).

Правочин, який вчиняє юриди чна особа, підписується особ ами, уповноваженими на це її у становчими документами, дов іреністю, законом або іншими актами цивільного законодав ства, та скріплюється печатк ою.

Отже, угода може бути визнан а недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими з аконом. Тому в кожній справі п ро визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов'язує визнання угоди не дійсною і настання певних юр идичних наслідків.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999 року "Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням у год недійсними", вирішуючи с пори про визнання угод недій сними, господарський суд по винен встановити наявність т их обставин, з якими закон пов 'язує визнання угод недійсн ими і настання відповідних н аслідків, а саме: відповідніс ть змісту угод вимогам закон у; додержання встановленої ф орми угоди; правоздатність с торін за угодою; у чому конкре тно полягає неправомірність дій сторони та інші обставин и, що мають значення для прав ильного вирішення спору.

Як роз'яснено у постанові Пл енуму Верховного Суду Україн и від 28.04.1978 року №3 "Про судову пра ктику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами і доповненнями), угода може бут и визнана недійсною лише з пі дстав і з наслідками, передба ченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди не дійсною суд повинен встанови ти наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання п евних юридичних наслідків.

Спір - це розбіжності або су перечності між суб'єктами пр авовідносин з питання факту або права.

Відповідно до статті 626 Циві льного кодексу України, дого вором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивіль них прав та обов' язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільн ого кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в на лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов догово ру. Істотними умовами догово ру є умови про предмет догов ору, умови, що визначені закон ом як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду.

Згідно ч. 1 ст. 635 Цивільного ко дексу України попереднім є д оговір, сторони якого зобов'я зуються протягом певного ст року (у певний термін) укласт и договір в майбутньому (осно вний договір) на умовах, встан овлених попереднім договоро м. Законом може бути встановл ено обмеження щодо строку (те рміну), в який має бути укладе ний основний договір на підс таві попереднього договору. Істотні умови основного дого вору, що не встановлені попе реднім договором, погоджуют ься у порядку, встановленому сторонами у попередньому до говорі, якщо такий порядок н е встановлений актами цивіль ного законодавства. Попередн ій договір укладається у фо рмі, встановленій для основ ного договору, а якщо форма ос новного договору не встановл ена, - у письмовій формі.

Відповідно до частини перш ої статті 14 Цивільного кодекс у України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встанов лених договором або актом ци вільного законодавства.

Згідно статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійс нює свої цивільні права віль но, на власний розсуд.

Відповідно до частини друг ої статті 14 Цивільного кодекс у України, особа не може бути п римушена до дій, вчинення яки х не є обов'язковим для неї.

Згідно з частиною 2 статті 635 Цивільного кодексу України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладання дог овору, передбаченого поперед нім договором, повинна відшк одувати другій стороні збитк и, завданні простроченням, як що інше не зазначене поперед нім договором або актами цив ільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодек су України встановлено, що за договором купівлі-продажу о дна сторона (продавець) пере дає або зобов'язується перед ати майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а п окупець приймає або зобов'яз ується прийняти майно (товар ) і сплатити за нього певну г рошову суму.

Стаття 627 Цивільного кодекс у України визначає свободу д оговору, а саме, відповідно до статті 6 цього кодексу сторон и є вільними в укладенні дого вору, виборі контрагента та в изначенні умов договору з ур ахуванням вимог цього кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст догов ору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законод авства (ст..628 Цивільного кодек су України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед че рез співвідношення актів цив ільного законодавства і дого вору: сторони мають право вре гулювати ті відносини, які не визначені у положеннях акті в цивільного законодавства, а також відступати від полож ень, що визначені цими актами , і самостійно врегулювати св ої відносини, крім випадків, к оли в актах законодавства мі ститься пряма заборона відст упів від передбачених ними п оложень або якщо обов' язков ість положень актів цивільно го законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відно син між сторонами.

З зазначеного вбачається, щ о підстав для визнання недій сності договору купівлі - п родажу в зв' язку з тим, що сто ронами договору в момент вчи нення правочину недодержані вимоги, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, не вбачаєть ся.

Натомість, як випливає з при писів даних правових норм, ст орона, яка необґрунтовано ух иляється від укладання догов ору, передбаченого попередні м договором, винна сторона ма є право на відшкодування зби тків.

Отже, позивач за первісним п озовом не позбавлений права звернутись з відповідним поз овом про відшкодування збитк ів до суду.

З огляду на зазначене, довод и позивача за первісним позо вом про те, що договір купівлі -продажу суперечить Цивільно му кодексу України жодними д оказами не обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили . Визнання однією стороною фа ктичних даних і обставин, яки ми інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.

При цьому, належністю доказ ів є спроможність фактичних даних містити інформацію щод о обставин, що входять до пред мета доказування, слугувати аргументами (посилками) у про цесі встановлення об'єктивно ї істини.

Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов ' язок доказування певних об ставин покладається на особу , яка посилається на ці обстав ини. Обов' язок доказування та подання доказів розподіля ється між сторонами, виходяч и з того, хто посилається на юр идичні факти, які обґрунтову ють його вимоги та заперечен ня. Це стосується позивача, як ий повинен доказати факти, на підставі яких пред' явлено позов, а також відповідача, як ий має можливість доказувати факти, на підставі яких він бу дує заперечення проти позову .

У відповідності до вимог ст . 54 ГПК України позовна заява п овинна містити виклад обстав ин, на яких ґрунтуються позов ні вимоги з зазначенням дока зів. До обставин, на яких позив ач обґрунтовує свої вимоги, в ідносять обставини, які стан овлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які н еобхідно встановити для прав ильного вирішення справи. У п редмет доказування включают ься факти матеріально-правов ого характеру, що є підставою вимог позивача та заперечен ь відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

З огляду на встановлені фак ти та аналіз наведеного чин ного законодавства, суд дійш ов до висновку, що спірний дог овір купівлі-продажу не пору шує норми Цивільного кодексу України.

Позивачем за первісним поз овом, як того вимагають прип иси ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу Укра їни, не були доведені ті обст авини, на які він посилаєтьс я як на підставу своїх позовн их вимог, а саме: наявності обс тавин, з якими закон пов'язує в изнання угоди недійсною.

Розглянувши зустрічний по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Міжнародн ий центр інноваційних технол огій» (позивача за зустрічни м позовом ) до Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 (відпові дача за зустрічним позовом) п ро визнання покупця добросов існим набувачем, суд зазнача є наступне.

Як зазначає позивач у зустр ічній позовній заяві, 20 жовтня 2008 року між Товариством з обме женою відповідальністю «Між народний центр інноваційних технологій» (позивач за зуст річним позовом) на підставі д оговору купівлі-продажу, пос відченого приватним нотаріу сом Харківського міського но таріального округу Бервен о Н.І. та зареєстрованого в р еєстрі за № 2728 (далі - договір купівлі продажу) придбано у Т овариства з обмеженою відпов ідальністю фірми «Кордель» 5 5/100 частини нежитлової будівл і літ. «В» площею 2548,5 кв.м., що зна ходиться за адресою: м. Київ, в ул. Мельникова, 81, а саме: приміщ ення цокольного поверху №№ 6-22 ,24-30 площею 521,9 кв.м., першого повер ху №№ 2-8,10-14,16-22 площею 284,5 кв.м., друго го поверху площею 574,5 кв.м, відп овідно до пункту 1.2 якого неру хоме майно відчужується на в иконання рішення постійно ді ючого третейського суду при асоціації «Юридична група «В ерітас» від 17.09.2008 року по справі № 04-09.09/2008.

Позивач за зустрічною позо вною заявою вважає, що оскіль ки договір купівлі - продаж у було укладено на виконання рішення суду із дотриманням вимог закону до таких правоч инів, то його необхідно визна ти добросовісним набувачем с пірних нежитлових приміщень .

Такі обставини, на думку поз ивача за зустрічним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законо м інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядк у.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 328 Цивільного кодек су України унормовано, що пра во власності набувається на підставах, що не заборонені з аконом, зокрема із правочині в. Право власності вважаєтьс я набутим правомірно, якщо ін ше не випливає із закону або н езаконність набуття права вл асності не встановлена судом . Відповідно до статті 330 Цивіл ьного кодексу України якщо м айно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісн ий набувач набуває право вла сності на нього, якщо відпові дно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребува не у нього.

Отже, добросовісним вважає ться той набувач, який не знав і не мав знати, що набуває май но в особи, яка не має права ві дчужувати. Стаття 388 Цивільног о кодексу України встановлює порядок та умови витребуван ня майна від добросовісного набувача.

За приписами вказаної стат ті власник може витребувати майно від добросовісного наб увача лише у разі, коли воно ви було з володіння власника аб о особи, якій він передав майн о у володіння, поза його волею . Власник також має право витр ебувати майно від добросовіс ного набувача в усіх випадка х, коли він набув його безвідп латно.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГП К України кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Згідно ст.1 ГПК України підп риємства, установи, організа ції, інші юридичні особи (у том у числі іноземні), громадяни, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність без створення ю ридичної особи і в установле ному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької дія льності (далі - підприємства т а організації), мають право зв ертатися до господарського с уду згідно з встановленою пі двідомчістю господарських с прав за захистом своїх поруш ених або оспорюваних прав і о хоронюваних законом інтерес ів, а також для вжиття передба чених цим Кодексом заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням.

Відповідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує сп рави за позовними заявами пі дприємств та організацій, як і звертаються до господарськ ого суду за захистом своїх пр ав та охоронюваних законом і нтересів.

Тобто право на судовий захи ст у суб' єкта господарюванн я виникає у разі порушення аб о оспорювання його права або охоронюваного законом інтер есу.

В даному разі позивачем всу переч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарськи х судах здійснюється на заса дах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення подани ми суду доказами; кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень) не надано доказів п орушення або оспорювання від повідачем прав або охоронюва них законом інтересів позива ча.

За таких обставин, враховую чи відсутність доказів, які с відчать про порушення чи осп орення права позивача, суд пр иходить до висновку про відс утність підстав для судового захисту права.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 Цивільног о кодексу України ч.2 ст.20 Госпо дарського кодексу України су д може захистити цивільне пр аво або інтерес способами, що встановлені договором або з аконом. В даному разі предмет позову в частині вимог про ви знання покупця добросовісни м набувачем не відповідає сп особам захисту права, передб аченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в перел іках способів захисту права, що визначені в ст.16 Цивільног о кодексу України та ст.20 Госп одарського кодексу України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матері алах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсу тність у суду правових підст ав для застосування обраного позивачем способу захисту п рава і унеможливлює задоволе ння позову в частині такого п редмету.

Завданням суду при здійсне нні правосуддя, в силу ст. 2 Зак ону України "Про судоустрій У країни" є, зокрема, захист гара нтованих Конституцією Украї ни та законами, прав і законни х інтересів юридичних осіб. (С уд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантова них Конституцією України та законами прав і свобод людин и і громадянина, прав і законн их інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і дер жави)

За змістом положень вказан их норм, правом на пред' явле ння позову до господарського суду наділені, зокрема, юриди чні особи, а суд шляхом вчинен ня провадження у справах зді йснює захист осіб, права і охо ронювані законом інтереси як их порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у ос оби, яка звернулася з позовом , суб' єктивного матеріально го права або охоронюваного з аконом інтересу, на захист як их подано позов, суд з' ясову є наявність чи відсутність ф акту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішенн я про захист порушеного прав а або відмовляє позивачу у за хисті, встановивши безпідста вність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм право м на захист є диспозитивною н ормою цивільного законодавс тва, яке полягає у наданні осо бі, яка вважає свої права пору шеними, невизнаними або оспо рюваними, можливості застосу вати способи захисту, визнач ені законом або договором.

Так, предметом позову є мате ріально-правова вимога позив ача до відповідача, а підстав ою - посилання на належне йо му право, юридичні факти, що пр извели до порушення цього пр ава, та правове обґрунтуванн я необхідності його захисту.

У поданій позовній заяві по зивач за зустрічним позовом просить визнати його добросо вісним набувачем.

Отже, позивач фактично звер тається до суду з вимогою про встановлення певного факту, а саме факту визнання покупц я (позивача за зустрічним поз овом) добросовісним набуваче м нежитлових приміщень цокол ьного поверху №№ 6-22,24-30 площею 521,9 кв.м., першого поверху №№ 2-8,10-14,16-22 площею 284,5 кв.м., другого поверх у площею 574,5 кв.м, загальною пло щею 1380 кв.м, розташованих в нежи тловій будівлі літ. «В» площе ю 2548,5 кв.м., що знаходиться за адр есою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 .Разом з тим, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захис ту прав та охоронюваних зако ном інтересів учасників госп одарських правовідносин, і, я к наслідок, ухвалене рішення про задоволення такої вимог и не поновлює порушеного пра ва.

Вимога про покупця добросо вісним набувачем не може бут и самостійним предметом розг ляду в господарському суді, о скільки до повноважень остан нього не належать повноважен ня щодо встановлення наявнос ті чи відсутності фактів, що м ають юридичне значення.

Висновок суду про неможлив ість застосування способу за хисту права, який не відповід ає Закону, договору і не приво дить до відновлення порушено го права узгоджується з пози цією ВГСУ, викладеною в п.3 Інф ормаційного листа від 25.11.2005 р. N 01 -8/2229, а також із правовою позиці єю ВСУ викладеною в його пост ановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та в ід 14.12.2004 у справі №6/11.

На підставі викладеного су д приходить до висновку про в ідсутність підстав для задов олення зустрічних позовних в имог і про необхідність відм ови в позові.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивачів за первісним та зустрічним п озовами.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, ст.ст. 12, 14, 15, 16, 207, 215, 328, 330, 388, 626, 627, 628, 635, 655 ЦК України, ст.ст. 20 ГК України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуа льного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісн ого позову відмовити повніст ю.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю

Суддя

Рішення оформлено і підпис ано

в порядку статті 84 ГПК Украї ни

30.12.09 року

Справа № 57/165-09