Рішення

від 05.12.2017 по справі 500/2848/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4687/17

Номер справи місцевого суду: 500/2848/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Фермерського господарства Дінекс - Агро на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року по справі за позовом Фермерського господарства ОСОБА_2А. до Фермерського господарства Дінекс-Агро , ОСОБА_3,про визнання недійсним договору оренди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року визнано недійсним договір оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Дінекс-Агро щодо земельної ділянки загальною площею 2,64 гектарів.

Скасовано державну реєстрацію права оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Дінекс-Агро щодо земельної ділянки загальною площею 2,64 гектарів..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фермерським господарством Дінекс - Агро подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, апелянт просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ОСОБА_2А. .

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно частинам ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що повністю відповідає нормам ст.213 ЦПК України з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, визнаючи недійсним договір оренди землі від 01.09.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Дінекс-Агро виходив з того, що на момент підписання відповідачами та подальшої державної реєстрації оскарженого договору оренди землі існувало правомірне, договірне використання ФГ ОСОБА_2А. цієї ж земельної ділянки на підставі укладеного між позивачем та ОСОБА_3 договору оренди землі від 04.01.2011 року, відповідно до законодавства України, а тому, оспорюваний договір оренди укладений з порушеннями вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, та є недійсним.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що право власності відповідача на вказану земельну ділянку підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №458740, виданим на підставі рішення 22 сесії XXIII скликання Новопокровської сільської ради народних депутатів Ізмаїльського району Одеської області від 09 жовтня 2001 року за № 77.

04 січня 2011 року відповідач ОСОБА_3 передала позивачеві в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,64 гектарів зі строком дії договору на десять років, тобто до 04 січня 2021 року. Разом із тим державна реєстрація договору не була проведена, але земельна ділянка була передана та оброблялася фермерським господарством ОСОБА_2А. .

01 вересня 2014 року відповідачі уклали між собою договір оренди тієї ж самої земельної ділянки площею 2,64 гектарів, реєстрація якого підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

За положеннями частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 17 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладання договору оренди) передача об'єктів оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі.

Відповідно правового висновку, якого дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за змістом постанови від 13.06.2016 року по справі №6-643цс16, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 ЗК України й статті 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вказана правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі №6-118цс13, від 19 лютого 2014 року у справі №6-162цс13, від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, від 18 січня 2017 року у справі №6-2777цс16, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_2А. від 04.01.2011 року, не проведено, тобто договір не є укладеним, а договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та ФГ Дінекс-Агро від 01.09.2014 року в установленому законом порядку був зареєстрований реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції, отже укладений правомірно, тому правових підстав для визнання останнього недійсним з підстав передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, всупереч доводів викладених ФГ ОСОБА_2А. у позовній заяві немає.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень за допомогою належних та допустимих доказів, передбачених ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Таким чином, колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ФГ ОСОБА_2А. про визнання недійсним договору оренди та про відмову в задоволенні вимог про скасування державної реєстрації права оренди від 01 вересня 2014 року, оскільки вони є похідними від первинних вимог.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За встановлених обставин, колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позовних вимог ФГ ОСОБА_2А. .

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2А. на користь Фермерського господарства Дінекс-Агро судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 2899,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 305, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Дінекс - Агро - задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ОСОБА_2А. до Фермерського господарства Дінекс-Агро , ОСОБА_3 ,про визнання недійсним договору оренди - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2А. на користь Фермерського господарства Дінекс-Агро судові витрати в розмірі 2899,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Н.А. Кононенко

ОСОБА_4